Чотири міфи про грип розвінчано

Щороку, коли захворюваність на грип сягає свого піку, клініцисти зіштовхуються з розповюдженими міфами з боку пацієнтів стосовно цієї небезпечної  інфекції.  У цій статті ми розглядаємо чотири  з найпоширеніших  міфи  при грипі.

Міф 1. Грип це безпечне захворювання

Думка про те, що інфекція грипу безпечна  і «не становить проблему»,  досить поширена серед пацієнтів. Частина проблеми полягає в тому, що термін «грип» часто використовується для опису багатьох різних захворювань: від застуди та гастроентериту до фактичної лабораторно підтвердженої інфекції грипу. На жаль, широко поширене використання терміну «грип» створило хибне уявлення серед пацієнтів про те, що грип не є небезпечною хворобою. Така ситуація ускладнюється тим фактом, що в деяких пацієнтів грип не викликає класичних синдромів: лихоманки, міалгії, утоми, ознобу та летаргії.

Тяжкість наслідків грипу може варіюватися від легкого прояву захворювання до летальних наслідків і залежати від циркулюючого штаму грипу, а також від таких ознак як супутні захворювання, вік, попередній вплив грипу, статус вакцинації і загальний стан здоров’я.

Епідеміологічні дані доводять, що інфекція грипу не є безпечною. Грип пов’язаний з 23 607  летальними випадками [1] і 226 054 випадками госпіталізацій [2] кожен рік.  У  інфікованої грипом людини можуть згодом розвинутися такі серйозні ускладнення, як інфаркт міокарда чи інсульт [3]. Грип також може проявлятися й атиповими симптомами. Так, пацієнти похилого віку, наприклад, часто хворіють без лихоманки, імовірно через імунне старіння.

У здорових дорослих інфекція грипу може мати безсимптомний перебіг або проявлятися більш помірними  симптомами, такими як ринорея або незначний кашель. Грип може спричиняти тяжкі захворювання у дітей, що видно із середньорічного показника госпіталізації – 0,9 на 1 тис. інфікованих дітей – та статистики відвідувань поліклінік: 6–27 відвідувань відділення невідкладної допомоги на 1 тис. дітей [4].

Міф 2. На грип можна захворіти, тільки якщо інфікована людина має виражені симптоми

Грип в основному передається від людини до людини. Віруси розповсюджуються через великі краплі слини, які виділяються, коли інфікована  людина кашляє, чхає чи розмовляє. Передача також відбувається при контакті з інфікованим навколишнім середовищем або слизовими оболонками інфікованої людини.

Хоча передача, швидше за все, відбувається, коли інфікована людина має виражені симптоми, деякі дані доводять роль безсимптомної інфекції в поширенні грипу. Вірус грипу виявляється у верхніх дихальних шляхах і носоглотці інфікованих грипом осіб протягом декількох днів до початку прояву основних симптомів захворювання.

Дослідження [5], проведене в Гонконзі (спостерігали  за групою з 824 сімей з 2008 по 2014 рік),  виявило 224 випадки вторинного грипу, які розвинулися  в сім’ях.  Було досліджено  взаємозв’язок між проявом симптомів і вірусним носійством (яке виявлено на носових і горлових тампонах). Вірусне носійство без симптомів дещо  варіювалося від штаму грипу. Носійство було виявлено до прояву респіраторних симптомів у осіб, інфікованих вірусом грипу A, але досягло максимуму протягом перших двох днів клінічного захворювання, у той час як грип B виявився за два дні до прояву симптомів, що доводить можливість передачі вірусу грипу в передсимптоматичну  фазу хвороби.

Медичні працівники з класичним грипоподібним захворюванням і лихоманкою  зазвичай продовжують працювати.

Грип чітко виявляється в носоглотці «безсимптомних» людей. Дискусія щодо ролі, яку це відіграє при передачі (тобто існування вірусної проліферації і передача за межі носоглотки, якщо симптоми відсутні) полягають у такому прагматичному аспекті: навіть якщо безсимптомна людина не передає вірус іншим, розвиток симптомів може сприяти поширенню захворювання на грип. Наприклад, «безсимптомна» людина з вірусом у верхніх дихальних шляхах, який розвивається в м’яку ринорею, може несвідомо поширювати вірус грипу на інших.

Дані постійно показують, що навіть працівники охорони здоров’я з класичним грипоподібним захворюванням і лихоманкою (набагато більш тяжкі захворювання, ніж легкі симптоми верхніх дихальних шляхів), як правило, продовжують працювати [6–9]. Очікувати, що ті, у кого наявні  помірні респіраторні симптоми, будуть уникати контакту з оточуючими, – нереально.

Міф 3. У мене ніколи не було грипу, тому мені не потрібне щеплення від грипу

Цей загальний аргумент проти вакцинації має кілька варіантів: «У мене здорова дієта / Я займаюся спортом / Мию руки. Я ніколи не отримую щеплення від грипу, і я ніколи не хворів на грип».

Якщо ви ніколи не хворіли на грип – не означає, що ви не захворієте в майбутньому. Навіть здорові люди можуть заразитися і серйозно постраждати від грипу, що доводять показники захворюваності при пандемії грипу H1N1 в 2009 році. Більше того, навіть без симптомів інфікована людина може бути джерелом зараження і поширювати грип серед інших.

Погодження на вакцинацію проти грипу може залежати від того, як лікарі обговорюють щорічну вакцинацію проти грипу зі своїми пацієнтами. Часто пацієнтів запитують: «Не хочеш захворіти на грип?» Порівняйте це з тим, як обговорюються інші важливі ліки. Ми не запитуємо пацієнтів, хворих на діабет, чи хочуть вони приймати інсулін; замість цього ми рекомендуємо інсулін як важливе медичне лікування. Так само ми не повинні питати пацієнтів, чи хочуть вони отримати вакцинацію проти грипу, але  повинні настійно рекомендувати щорічну вакцинацію проти грипу.

Міф 4. Ніщо не діє проти грипу

Насправді багато заходів можуть знизити ймовірність зараження грипом. Дотримання стратегій профілактики інфекції, таких як гігієна рук, етика кашлю і респіраторна гігієна, а також уникання місць інфікування – дуже  важливі заходи. Вакцинація проти грипу є ще одним важливим інструментом профілактики проти грипу.

Рівень захисту через вакцинацію варіюється і залежить від таких факторів: епідеміологічна картина, історія вакцинації реципієнта, його імунний статус. У середньому, вакцина ефективна на 59 % у дорослих у віці 18–65 років [10] і на 20–44 % ефективна в осіб у віці 65 років і старше [11]. Вакцинація є важливим, але не самостійним методом профілактики і повинна поєднуватися з іншими методами профілактики інфекції, щоб зменшити поширення цього небезпечного захворювання.

(Огляд підготовлено за матеріалами: інформаційний портал Medscape // Медичні новини «Medscape» // Helen Keipp B. Talbot, MD, MPH; Thomas R. Talbot, MD, MPH Чотири міфи про грип розвінчано [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.medscape.com/viewarticle/876931#vp_1 . – Дата доступу 10.03.2017)

 

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH