Група вчених національної академії наук допускає можливість коригування геному людських зародків, проте з численними застереженнями

У новій доповіді експертної комісії Національної академії наук зазначено, що генетичні модифікації зародків для  запобігання виникненню захворювань і вроджених вад у конкретної дитини та її нащадків, у майбутньому можуть бути дозволені за умови дотримання певних критеріїв.

Проте група з 22 вчених (спеціалісти з етики, юристи, лікарі  та генетики з усього світу) у своїй доповіді від 14 лютого під назвою «Коригування  людського геному: наука, етика та регулювання» заявила, що наразі не можна допускати просування генної інженерії на крок уперед шляхом створення розумнішого або сильнішого людського потомства. За цих умов ідея дозволу генетичних змін ембріонів, навіть задля профілактики хвороб, спричинить чимало суперечок.

Марсі Дарновські, доктор філософії, виконавчий директор Центру генетики та суспільства, у своїй заяві зазначила: «Ця доповідь є суттєвим відступом від усесвітньої домовленості, згідно з якою модифікація людських зародків не повинна обмежуватись». «Доповідь визнає багато відомих ризиків, зокрема таврування людей з фізичними вадами, що посилює існуючу нерівність, а також появу нових євгенічних зловживань, – заявила вона та додала. ­–  Як не дивно, немає жодного зв’язку між цими ризиками та рекомендаціями просуватися вперед».

Сорок держав та обов’язкова для виконання міжнародна угода Конвенція Ради Європи «Про права людини та біомедицину» заборонили модифікування людських зародків. Згідно з даними НАН, у багатьох штатах США проведення досліджень людських ембріонів є легальним, проте Американському управлінню їжі та ліків заборонено законом затверджувати результати клінічних випробувань, що включають «дослідження, у яких людський ембріон навмисне створюється або змінюється з метою здійснення спадкової генетичної модифікації».

Під час медіа-брифінгу співголова комітету НАН Альта Чаро, заслужений голова Шелдон Б. Лубар та Воррен П. Новелс, професор права і біоетики Університету Вісконсіну та Медісону заявили, що комітет зважив можливі переваги та ризики для суспільства й  окремих його членів і дійшов висновку, що «у цьому питанні необхідно діяти обережно, проте це не означає заборону».

Річард О’Хайнс, доктор філософії та співголова комісії заявив: «У минулому багато хто проводив червону лінію, яка змушувала утримуватися від коригування спадкових ознак». За його словами, такий стан речей мав місце через неможливість здійснення подібних маніпуляцій без ризику. І хоча це твердження все ще може бути актуальним, «потрібно розуміти, що одного дня такі маніпуляції стануть можливими», – заявили доктор О’Хайнс, дослідник Медичного інституту Говарда Хігса та Деніел К. Людвіг, професор Массачусетського інституту технологій у Кембриджі, який спеціалізується на дослідженні раку.

Він заявив: «Ми не можемо більше говорити пре те, що такі маніпуляції неможливі, оскільки насправді це можливо». За словами доктора О’Хайнс, який прогнозує можливість проведення маніпуляцій із зародками вже через 5–10 років, «нам потрібно думати про те, як вирішити це питання, коли ситуація зміниться».

Прийнятні умови?

Комісія НАН склала список умов, за яких випробування, що включають генетичні зміни зародків, стануть можливими:

  • Відсутність адекватних альтернатив.
  • Обмеження щодо запобігання серйозній хворобі або патологічному стану.
  • Обмеження щодо модифікації генів, які достеменно відповідають за розвиток певних хвороб і патологічних станів.
  • Обмеження щодо перетворення таких генів на ті, які є домінуючими в популяції та пов’язані з нормальним станом здоров’я, за умов відсутності ознак побічних ефектів або за їхього низького рівня.
  • Наявність достовірних клінічних/доклінічних даних щодо ризиків і потенційної користі для здоров’я від проведення процедури.
  • Постійний суворий клінічний контроль впливу процедури на стан піддослідних.
  • Комплексні плани продовження дії на наступні покоління, які при цьому не шкодили б особистісним ознакам.
  • Максимальна прозорість, поєднана з повагою до приватного життя пацієнта.
  • Постійне переоцінювання переваг задля суспільства та галузі охорони здоров’я з обов’язковим залученням громадськості.
  • Надійні механізми нагляду, які даватимуть змогу запобігати поширенню практики на інші проблеми, окрім профілактики серйозних хвороб та патологічних станів.

За словами доктора О’Хайнс, не можна видавати дозвіл на випробування, якщо вони не відповідають цим умовам.

Альта Чаро зазначила, що група НАН мала серйозні занепокоєння щодо потенціалу генетичної модифікації зародків. Зокрема: що станеться під час продовження модифікації в наступних поколіннях; забезпечення безпеки та ефективності цих дій у наступних поколіннях; неможливість надання ембріоном згоди на участь у випробуваннях; примара євгеніки; суспільне сприйняття осіб, які вирішать не коригувати геном потенційно уражених ембріонів. Вона також зазначила, що група розглядала можливість виходу технології за межі запобігання хворобам з метою створення «дизайнерських малюків». За її словами, іншим значущим фактором є вплив втручання людини на її власну еволюцію.

Альта Чаро запевняє, що потенційні переваги для батьків, які прагнуть мати генетично споріднену дитину без патологічних передумов до розвитку хвороб найімовірніше переважать ризики, багато з яких можуть бути пом’якшені за рахунок прозорості, публічного обговорення, регулюючого нагляду, а також міжнародного узгодження принципів подібних випробувань.

Поправки до фундаментальної науки заради лікування хвороб

Меншими були занепокоєння комісії щодо використання модифікації генів у фундаментальній науці та до соматичних клітин.

Модифікація генів, яка використовує ензими для втручання у ДНК задля усунення або зміни його послідовності, вже використовується для дослідження властивостей різноманітних генів та випробовується на людях задля лікування патологічних станів. Наприклад, при лікуванні раку Т-клітини модифікуються, щоб зробити їх більш ефективним засобом знищення пухлинних клітин. За словами доктора О’Хайнс, імунотерапія раку є ефективною та має обнадійливі перспективи.

За даними наукової групи, нові інструменти, які зробили процес модифікації дешевшим та швидшим, такі як  CRISPR-Cas9, відкрили величезний потенціал як для фундаментальної науки, так і для лікування хвороб і фізичних вад.

Вчені  не бачать причин для надмірного занепокоєння щодо розвитку нових інструментів  або швидкого прогресу в галузі загалом. Комісія НАН дійшла висновку, що «етичні норми та режими правової регуляції, розроблені для клінічних випробувань на людях, дослідженнях передачі генів та наявної терапії соматичними клітинами, підходять також і для управління новими процесами соматичного редагування геному, спрямованими на лікування або профілактику хвороб і фізичних вад».

Проте існує деяке занепокоєння щодо можливих помилок. Особливо це стосується так званої нецільової дії, яка може бути спричинена редагуванням геному в незапланованому місці. За словами доктора О’Хайнса, ризик нецільової дії наразі швидко зменшується. Проте група не стала рекомендувати допустимі показники нецільової дії.

Чи всі держави підтримають?

Рекомендації комісії НАН не є обов’язковими для виконання у США та інших державах. У різних країнах прийняті різні підходи до проблеми, особливо до питання коригування геному зародків.

У 2015 році Френсіс Коллінз, директор Національного інституту здоров’я (НІЗ), доктор медицини, доктор філософії описав таке використання технології як точку гальмування її розвитку. «Ідея внесення змін  на стадії зародку з клінічною метою обговорювалася протягом багатьох років з різних точок зору і майже одностайно була визнана межею, яку не можна перетинати», – зазначив він у своїй заяві та додав, що НІЗ «не фінансуватиме жодного застосування технологій генної інженерії щодо людських ембріонів».

У лютому 2016 року Комісія Об’єднаного Королівства з питань запліднення та ембріології стала першим у світі регулюючим органом, який дозволив генетичну модифікацію людських ембріонів. Вона відповіла дозволом на запит Лондонського Інституту Френсіса Кріка щодо застосування CRISPR-Cas9 до здорових людських ембріонів з метою роз’яснення розв’язання проблеми безпліддя за допомогою цих модифікацій. Після випробування ембріони підлягали знищенню.

Співробітники НАН та члени наукової групи вважають, що світові вчені та регулюючі органи дійдуть згоди принаймні стосовно найважливіших принципів регулювання генної інженерії та, зокрема, редагування генів людських зародків. З цією метою Національна академія наук внесла представників міжнародної наукової спільноти до експертної групи та провела серію зустрічей з учасниками та спонсорами з усього світу, зокрема з Китайської Академії наук і Королівського наукового товариства Об’єднаного Королівства. Заплановано подальші зустрічі у Китаї та Великій Британії.

За словами Альта Чаро, ключове питання полягає у відсутності глобального уряду з повноваженнями примусу. Проте вона зазначила, що НАН, китайське та британське товариства намагаються розвинути міжнародні норми регулювання у цій сфері.

Чаро сподівається, що «буде обмежене використання технології генної інженерії для будь-яких інших цілей, окрім зазначених у цій доповіді».

Дослідження «Коригування людського геному: наука, етика та регулювання» фінансувалося Агентством глибокого вивчення оборонних проектів, Фондом Greenwall, Фондом Джона Д. та Кетрін Т. Макартурів, Департаментом охорони здоров’я та надання послуг громадянам США, Управлінням харчування та ліків США, компанією Wellcome Trust з додатковою підтримкою за рахунок коштів Товариства президентів національних академій наук і Фонду В.К. Келлога Національної академії наук.

Огляд підготовлено за матеріалами: інформаційний портал Medscape // Медичні новини «Medscape» // Алісія Олт Група вчених Національної академії наук допускає можливість редагування геному людських ембріонів, проте з багатьма застереженнями  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.medscape.com/viewarticle/875800. – Дата доступу 14.02.2017

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH