Інсемінація спермою чоловіків: результати відновлення фертильності у подружніх пар з чоловічим безпліддям

А. О. Куценко,
лікар уролог-андролог,
Головний лікар Інституту репродуктивної медицини,
Клініка професора Дахно Ф. В.

У статті проаналізовано результати відновлення дітородної функції у 140 подружніх пар з чоловічим безпліддям, яким у 2013–2015 рр. в Інституті репродуктивної медицини (м. Київ) була застосована програма інсемінації спермою чоловіка.

Встановлено, що число вагітностей і пологів після трьох спроб (420 циклів) з інтервалом 3–5 місяців досягнуто у 17,0 ± 1,8 % і 15,0 ± 1,8 % випадків відповідно. Підтверджено наявність лінійної залежності між фактом відновлення фертильності і такими факторами, як вік жінки, тривалість відсутності природної вагітності, реакція овуляторної функції на стимуляцію.

Доведено вплив на результат показників спермограми: виду патоспермії, концентрації сперматозоїдів, яка перебуває у зворотній залежності від наявності предикторів і детермінант, що обтяжують загальний стан чоловіка, а також відсотка активно рухливих фракцій сперміїв.

Ключові слова: чоловічий фактор безпліддя, інсемінація спермою чоловіка, результат.

З роками значення та місце допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) серед існуючих видів відновлення фертильності подружньої пари з безпліддям стають дедалі більш вагомими та одними з провідних [3; 6; 7; 9; 12; 13]. Більшість авторів відзначають, що у вирішенні цього питання необхідно дотримуватись комплексного, системного підходу за умов індивідуалізованого вибору методу лікування. При вирішенні актуальної з точки зору соціальних, медичних та економічних аспектів проблеми, якою є безпліддя, необхідно  враховувати чоловічий фактор, частка якого інтенсивно зростає [1; 4; 8; 11; 14]. Водночас не можна залишати поза увагою біологічні/загальноклінічні особливості особистості. Це доводить досвід та дані публікацій [2; 10; 15]. Отже, неодмінною умовою відновлення дітородної функції пари з чоловічим безпліддям необхідно вважати врахування всіх зазначених вище чинників та параметрів спермограми. Викладене вище мотивує потребу в критичному аналізі результатів щодо  відновлення фертильності пари з чоловічим фактором безпліддя за допомогою інсемінації спермою чоловіка з тим, щоб уточнити причинно-наслідковий зв’язок між ними та, по суті, відомими факторами, що й стало метою дослідження.

Матеріали і методи. У пропонованій статті аналізуються результати відновлення фертильності у 140 подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя за допомогою інсемінації спермою чоловіків (ІСЧ) на базі Інституту репродуктивної медицини (ІРМ) (м. Київ) упродовж 2013–2015 рр.      Під час обстеження та проведення процедури програми дотримувались існуючих клінічних протоколів. Більшість партнерів перебували у віці до 30 років (чоловіків було 52,1±4,2 %, жінок – 62,1±4,1 %, р<0,05). Кожен третій, незалежно від статі, – у віці 30–39 років. Серед осіб після 40 років переважали чоловіки (15,0±3,0 % проти 9,3±2,4 % жінок; р<0,05).

Отримані дані вивчались, аналізувались за кількісними, атрибутивними, факторіальними та результативними ознаками. Достовірність сукупностей, що порівнювались, визначали за розрахунком критерію Стьюдента.

Результати та їх обговорення. Представляємо результати застосування програми ІСЧ щодо відновлення  фертильності у 140 подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя. Аналізувались дані, отримані за трьома спробами запліднення з інтервалом 3–5  місяців, у цілому за 420 циклами. Варто зазначити, що основні вихідні показники гормонального стану жінок у парах перебували в межах довірчих інтервалів, характерних для здорових, такими вони залишалися й після стимуляції яєчників. Що стосується загальної оцінки ефективності програми інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ), то за результатами 420 циклів стимуляції у 140 подружніх пар отримано 71 вагітність (17,0±1,8 %), пологами завершились 63, тобто програма була реалізована у 15,0±1,8 % подружніх пар. Під час виконання дослідження виявлено особливості, які розкривають основні причинно-наслідкові зв’язки між результатом та основними вихідними параметрами клініко-лабораторних обстежень.

Проаналізований відсоток вагітностей та пологів залежав від віку жінок, тоді як для чоловіків значущим був не вік, а кількість несприятливих передумов та ступінь вираженості порушень спермограми. У табл. 1 наведено показники вагітностей і пологів, які настали за програмою ІСЧ залежно від віку жінок.

Таблиця 1. Відсоток вагітностей та пологів, досягнутих за програмою ІСЧ, з урахуванням віку жінок із пар з чоловічим фактором безпліддя (n=140)

Вік,

Роки

Абс.

число

% Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

пологів

абс. число % m абс.

число

% m
до 24 47 83,6 141 31 22,0 3,6 30 21,3 3,4
25-29 40 28,6 120 25 20,8 3,7 23 19,2 3,6
30-34 16 11,4 48 8 16,7 5,3 6 12,5 4,7
35-39 24 17,1 72 5 6,9* 2,9 3 4,2* 2,3
40-44 13 9,3 39 2 5,1* 3,5 1 2,6* 2,5
≥ 45
Разом 140 100 420 71 17,0 1,8 63 15,0 1,8

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05.

За даними табл. 1 простежується чітка тенденція до зменшення вагітностей та пологів, вона набуває достовірної різниці, починаючи із 35 років і старше. Так, якщо у віці до 30 років настання вагітності було досягнуто після 261 циклу у 56 із 140 пар (40,0±4,1 %), у віці 30–39 років – після 120 циклів у 13 із 140 пар (9,3±2,4 %), то у віці ≥40 років – лише у двох  пар (1,4±0,9 %) після 39 циклів. Відсоток пологів становив 37,8±4,0 %, 6,4±2,0 % та 0,7±0,3 % відповідно. Достовірність різниці очевидна.

Вважали цікавим проведення подібного аналізу за віком чоловіків. Результати подано в табл. 2.

Таблиця 2. Відсоток відновлення фертильності у подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя за програмою ІСЧ з урахуванням  віку чоловіків (n=140)

Вік,

Роки

Абс.

число

% Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

пологів

абс.

число

% m абс.

число

% m
до 24 29 20,7 87 20 23,0 4,5 19 21,8 4,4
25–29 44 31,4 132 26 19,7 3,4 25 19,0 3,4
30–34 29 20,7 87 17 19,5 4,2 15 17,2 4,0
35–39 17 12,2 51 4 7,8* 3,8 3 5,9* 3,2
40–44 14 10,0 42 3 7,1* 3,9 1 2,4* 2,3
≥ 45 7 5,0 21 1 4,8* 4,5
Разом 140 100,0 420 71 17,0 1,8 63 15,0 18

Примітка: * – різниця між показниками у трьох перших рядках та у трьох нижніх достовірна; р<0,05.

Як видно з табл. 2, характер динаміки виявився схожим. З віком у чоловіків дійсно здатність до відновлення дітородної функції стає слабшою. Якщо до 30 років у 46 (32,8±3,9 %) з них за 219 циклами у жінок була досягнута вагітність, то у 30–39 років – у 21 (15,0±3,0 %) за 138 циклами, а у віці ≥40 років – у 4 (2,9±1,4 %) за 63 циклами. Вагітність завершилась народженням дитини відповідно у 31,4±3,9 %, 12,8±2,8 %, 0,7±0,3 % пар. За наведеними даними видно, що при однаковій тенденції щодо частоти вагітності зі зміною віку подружніх пар, вона суттєвіше залежить від жіночого фактора, тобто у жінок, молодших за віком, відсоток вагітностей і пологів вищий. Як приклад, у віці 30–39 років для жінок показник вагітностей становив 9,3±2,4 %, для чоловіків – 15,0±3,0 %; р<0,05.

Нижче простежимо залежність частоти вагітностей та пологів, у тому числі кількості народження живих дітей, від числа домінантних фолікулів, що були досягнуті за передбаченою програмою і проведеною відповідно до протоколу стимуляцією овуляції (табл. 3).

Таблиця 3. Відсоток досягнутих за програмою ІСЧ вагітностей та пологів у жінок з подружніх пар з чоловічим безпліддям залежно від кількості фолікулів та застосування стимуляції овуляції

Фолікули Кількість циклів Вагітність Пологи Двійня Трійня
абс.

число

% абс.

число

% абс.

число

% абс.

число

% абс. %
1 95 22,6 10 10,5* 9 9,5* 0 0 0
2 135 32,2 22 16,3 21 15,6 2 9,5 0
3 127 30,2 23 25,2 20 15,7 3 15,0 0
4 63 15,0 16 25,4 13 20,6 4 30,8 1 7,7
Разом 420 100,0 71 17,0 63 15,0 9 14,3 1 15,9

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05

З даних табл. 3 видно, що більшість жінок мали по два та по три фолікули за практично однакової кількості циклів. Адже у тих, хто мав два фолікули, їх було 135, а хто мав три – 127 циклів (32,2 % та 30,2 % відповідно); разом 262 із 420 циклів, або 62,4 %. Група жінок з 1 фолікулом була у 1,5 раза  меншою – 95 циклів (22,6 %), ще меншою була група жінок, які мали по 4 фолікули – 63 цикли (15,0 %). Простежується пряма залежність між кількістю фолікулів, досягнутих вагітностей та пологів. При 3–4 фолікулах вагітність настала в кожної четвертої жінки (по 25,0 %), тоді як при 1 – лише у 10,5 %.  Пологи також частіше були реалізовані за більшої кількості фолікулів і, разом з тим, за таких умов зростає відсоток багатоплідних вагітностей. Найбільше їх виявилося у жінок з 4-ма фолікулами (30,8 % – двійня, 7,7 % – трійня). Удвічі менше випадків народження двійні було у жінок, які мали по  3 та по 2 фолікули. Як видно, оптимальним варіантом, коли можна очікувати незначний показник багатоплідної вагітності, необхідно вважати розвиток 2–3 фолікулів.

Важливим фактором для досягнення позитивного результату в разі застосування усіх методиках ДРТ є термін відсутності природної вагітності. Стосується це й програми ІСЧ. Підтверджують зазначене положення дані, представлені в табл. 4.

Таблиця 4. Відсоток відновлення фертильності за програмою ІСЧ у подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя  залежно

від терміну її природної  відсутності

Тривалість безпліддя,

роки

Разом Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

пологів

абс.

число

% абс.

число

абс. число % m абс.

число

% m
До 4 23 16,4 69 23 33,3* 5,6 22 31,9* 5,6
>1 – < 3 41 29,3 123 29 23,6* 3,8 28 22,8* 3,7
≥3 – < 5 51 36,4 153 14 92 2,3 11 7,2 2,0
≥5 – < 7 15 10,7 45 4 8,9 4,2 2 4,4 3,0
≥ 7 10 7,1 30 1 3,3 3,1
Разом 140 100,0 420 71 17,0 1,8 63 15,0 1,8

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05

З наведених у табл. 4 даних випливає, що найкращі результати отримані у випадках ранніх (до 3-х років) звернень за спеціалізованою допомогою. Вони достовірно відрізняються від показників з тривалим безпліддям.

Проте одним з основних факторів результативності програми ІСЧ є показники спермограми і, зокрема, вид патоспермії. В табл. 5 наведено  показники досягнутих вагітностей та пологів залежно від особливостей патоспермії.

Таблиця 5. Відсоток відновлення фертильності за програмою ІСЧ у подружніх пар з чоловічим безпліддям з урахуванням виду патоспермії

Вид патоспермії Абс.

число

% Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

Пологів

абс.

число

% m абс.

число

% m
Астенозооспермія 53 37,9 159 33 20,8 3,2 31 19,5 3,1
Олігозооспермія 48 34,3 144 29 20,1 3,3 2,6 18,0 3,2
Тератозооспермія 26 18,6 76 8 10,3* 3,4 6 7,7* 3,0
Олігоастенотерато-зооспермія 13 9,2 39 1 2,6* 2,1
Разом 140 420 71 17,0 1,8 63 15,0 1,8

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05

Виявилося, що найбільш несприятливою є ситуація при тератозо-оспермії та олігоастенотератозооспермії, що цілком виправдано з огляду на сутність патологічних змін. Практично однаковим позитивний результат був при астенозооспермії та олігозооспермії. Зокрема, із загального числа вагітностей (71) у більшості вона настала при астенозооспермії (33 випадки – 46,5±5,9 %), без достовірної різниці (29 випадків – 40,0±5,8 %) – при олігозооспермії, тоді як удвічі рідше наставала вагітність при тератозооспермії (8 випадків – 10,3±3,7 %), що статистично відрізняється за частотою. Вагітність без реалізованих пологів мала місце у випадку  складної комбінованої патології – олігоастенотератозооспермії (2,6±2,1 %). Як відомо, до основних критеріїв безпліддя відносять кількість сперматозоїдів в 1 мл еякуляту та їхню рухливість. За ними визначається також імовірність отримання адекватних результатів при застосуванні ІСЧ. Відсоток настання вагітності  та пологів залежно від концентрації сперматозоїдів наведено в табл. 6.

Таблиця 6. Відсоток  досягнутих за програмою ІСЧ вагітностей та пологів у подружніх пар з чоловічим безпліддям залежно від показника концентрації сперматозоїдів

Кількість

сперматозоїдів,

млн/мл

Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

пологів

абс.

число

% абс.

число

% m абс.

число

% m
5–14 153 36,4 21 13,7 2,7 17 11,1 2,5
15–30 183 43,6 30 16,4 2,7 27 14,6 2,6
> 30 84 20,0 20 23,8* 4,0 19 22,6* 3,9
Разом 420 100,0 71 17,0 1,8 63 15,0 1,8

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05

Порівняльний аналіз даних табл. 6 доводить, що показник вагітностей і пологів статистично більший серед пар, у яких у чоловіків  концентрація сперматозоїдів становила >30 млн/мл – 23,8±4,0 % та 22,6±3,9 % відповідно. Близькими вони були у двох інших варіантах: за наявності 5–14 та 15–30 млн/мл сперматозоїдів – 13,7±2,7 % та 11,1±2,5 % і 16,4±2,7 % та 14,6±2,6 % вагітностей та пологів відповідно. Наголошуючи на значенні концентрації сперматозоїдів, як фактора, що суттєво впливає на кінцевий результат програми, варто підкреслити таку особливість. Доведене існування зворотного зв’язку значної сили (r = -0,82) між кількістю передумов у вигляді предикторів, детермінант та показником концентрації сперматозоїдів підтверджує необхідність врахування їх і, по змозі, нівелювання на етапі підготовки чоловіків до програми.

Наступний критерій результативності програми ІСЧ – рухливість сперматозоїдів категорії «а». Дані про залежність між показником рухливості сперматозоїдів категорії «а» та результатом наведені в табл. 7.

Таблиця 7. Відсоток досягнутих за програмою ІСЧ вагітностей та пологів у подружніх пар з чоловічим безпліддям з урахуванням рухливості сперматозоїдів категорії «а»

Кількість

сперматозоїдів

категорії «а», %

Кількість циклів Кількість вагітностей Кількість

пологів

абс % m абс % m
1–5 50 5 10,0* 4,0 3 6,0* 3,2
6–10 126 21 16,7 3,0 19 15,1 3,1
11–24 188 34 18,1 2,8 31 16,5 2,7
> 25 56 11 19,6 5,3 10 17,9 5,0
Разом 420 71 17,0 1,8 63 15,0 1,8

Примітка: * – різниця між показниками у стовпчику достовірна; р<0,05

Як видно з табл. 7, залежно від відсотка прогресивно активної фракції сперматозоїдів категорії «а» виділено чотири групи. Перша і четверта групи виявились рівноцінними за кількістю циклів, у третій – кількість циклів найбільша.

Варто звернути увагу на низькі показники настання вагітності та, особливо, пологів (10,0±4,0 % та 6,0±3,2 % відповідно) за рухливості <5 %. У 1,6 та 2,5 раза, відповідно, вони зростають вже за величини показника рухливості 5–10 %. При подальшому його збільшенні кількість вагітностей та пологів зростає, проте без імовірної різниці між показниками.

За отриманими даними можна об’єктивізувати висновок щодо оптимально мінімального відсотка швидко рухливих сперматозоїдів категорії «а» (>5 %), при якому варто очікувати позитивний наслідок.

Підсумовуючи представлені результати, можна стверджувати, що ефективність програми ІСЧ сама по собі виявилась досить низькою. Із 140 подружніх пар з чоловічим безпліддям вагітність із наступними пологами настала у 17,0±1,8 % та 15,0±1,8 % випадках відповідно. Простежена залежність бажаного наслідку від віку жінок, тоді як віковий фактор чоловіків не має вирішального значення. Доведено, що показник відновлення фертильності підпорядковується активній відповіді яєчників на стимуляцію овуляції. Загальним для подружньої пари несприятливим чинником є пізнє звернення по допомогу. У разі тривалого періоду (>3 років) ненастання природної вагітності виникають передумови  негативного впливу на результат у вигляді, наприклад, постаріння, зменшення репродуктивних резервів, у тому числі внаслідок негативних спроб лікування тощо. Серед специфічних чоловічих факторів значущими передусім є показники спермограми: вид патоспермії, концентрація сперматозоїдів, відсоток їхніх  активно рухливих фракцій. Має значення також загальний стан здоров’я чоловіків.

Висновки

За результатами трьох спроб (420 циклів) у процесі  застосування програми ІСЧ у 140 подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя відсоток досягнутих вагітностей і пологів становив 17,0±1,8 % та 15,0±1,8 % відповідно.

Підтверджено причинно-наслідковий зв’язок результату з такими факторами:  як вік жінок, тривалість ненастання природної вагітності, реакція овуляторної функції на стимуляцію, проте вирішальним фактором є об’єктивно доведені показники спермограми: вид патоспермії, концентрація сперматозоїдів та відсоток їхніх активно рухливих фракцій, а також загального стану здоров’я чоловіків.

ЛИТЕРАТУРА /REFERENCES

  1. Гаспаров А. С. Репродуктивное здоровье. Бесплодие как медико-социальная проблема: Практическое руководство / А. С. Гаспаров, Т. А. Назаренко. – Москва : Медицина, 2001. – 56 с.

Gasparov, A. S., &  Nazarenko, T. A. (2001).  Reproductive health. Infertility as a medical and social problem: A practical guide. Moscow: Medicine, 56 p.

  1. Владиченко К. А. Аналіз спермограм Медичного центру лікування безпліддя за 2010–2014 рр. / К. А. Владиченко, В. О. Юзько, Л. Т. Савчук // Здоровье мужчины. – 2015. – № 3. – С. 140–141.

Vladchenko, K. A., Yuzko, V. O., & . Savchuk, L. T. (2015).  Analysis of spermograms of the Medical Center for Infertility Treatment 2010–2014. Man’s Health, no. 3, pp. 140–141.

  1. Дахно Ф. В. Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя : навч. посібник / за ред. Ф. В. Дахна, О. М. Юзька. – Київ, Здоров’я, 2011. – 338 с.

Kaminsky, V. V., Yuzko, O. M.,  Dakhno, F. V., Yuzko, T. A., Bulavenko, O. V.,  & Vityuk, A. D. (2011). Auxiliary reproductive technologies of infertility treatment.  Dakhno, F. V.  & Yuzko, O. M. (Ed.). – Kyiv : Zdorovya, 338 p.

  1. Запорожан В. М. Патогенетичні основи нових технологій діагностики та лікування патології репродуктивної системи / В. М. Запорожан // Фізіол. журн. – 2008. – № 4. – С. 48.

Zaporozhan, V. M. (2008). Pathogenetic bases of new technologies of diagnostics and treatment of pathology of the reproductive system. Physiological journal, no. 4, p. 48.

  1. Корсак В. С. Бесплодие: вопросы и ответы: справочник / В. С. Корсак, Э. В. Исакова – Москва : Медкнига, 2011. – 160 с.

Korsak, V. S., & Isakova, E. V.  (2011). Infertility: questions and answers: reference book. Moscow: Medkniga,  160 p.

  1. Никифоров Д. В. ЭКО: история короткой встречи / Д. В. Никифоров,  Е. И. Рябчикова, Т. В. Овсянникова, Ж. Ю. Попова  // Наука из первых рук. – 2015. – Т. 62, № 2. – С. 104–111.

Nikiforov, D. V., Ryabchikova, E. I.,  Ovsyannikova, T. V., &  Popova,  J. Yu. (2015). ECO: the history of a short meeting.  Science first-hand. Vol. 62, no. 2, pp. 104–111.

  1. Тамазян Г. В. Медико-организационные подходы к решению проблемы бесплодия с применением вспомогательных репродуктивных технологий / Г. В. Тамазян // Рос. вестник акушера-гинеколога. – 2010. – Т. 10, № 2. – С. 10–12.

Tamazyan, G.V. (2010). Medico-organizational approaches to the solution of the infertility problem with the use of assisted reproductive technologies.  Russian bulletin of the obstetrician-gynecologist. Vol. 10, no. 2, pp. 10–12.

  1. Чернышова М. Л. Социально-гигиенические аспекты бесплодия у мужчин : aвтореф. дис…. канд. мед. наук : 14.01.40 – урология // М. Л. Чернышова. – Москва, 2011. – 21 с.

Chernyshova, M. L. (2011). Socio-hygienic aspects of infertility in men: fvtref. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow,  21 p.

  1. Шахова М. А. Вспомогательные репродуктивные технологии в браке при мужском бесплодии : Автореф. дис…. д. мед. наук : 14.00.01 – aкушерство и гинекология / М. А. Шахова. – Москва, 2007. – 36 с.

Shakhova, M. A. (2007). Auxiliary reproductive technologies in marriage with male infertility. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow,  36 p.

  1. Шибаева К. С. Бесплодный брак как трудная жизненная ситуация / К. С. Шибаева // Eur. Social Science J. – 2011. – № 12 (15). – С. 292–300.

Shibaeva, K. S. (2011). Infertile marriage as a difficult life situation.  Eur. Social Science J., no. 12 (15), pp. 292–300.

  1. Barazani Y. Functional sperm testing and the role of proteomics in the evaluation of male infertility / Y. Barazani, A. Agarwal, E.S. Sabanegh [et al.] // J. Urol. 2014. – V. 84. – P. 255–261.

Barazani, Y., Agarwal, A., & Sabanegh, E.S. [et al.]. (2014). Functional sperm testing and the role of proteomics in the evaluation of male infertility.  J. Urol. Vol. 84, pp. 255–261.

  1. Davies, M. J. Reproductive technologies and the risk of birth defects / M. J. Davies, V. M. Moore, K. J. Willson, P. Van Essen [et al.] // N. Engl. J. Med. – 2012. – V. 366(19). – P. 1803-13.

Davies, M. J., Moore, V. M., Willson, K. J., & Van Essen, P. [et al.]. (2012).   Reproductive technologies and the risk of birth defects.  N. Engl. J. Med. Vol. 366(19). – P. 1803-13.

  1. Denschlag D. Assisted reproductive techniques in patients with Klinefelter syndrome: a critical review/ D. Denschlag [et al.] // Fertil Steril. – 2004. – V. 82(4). – P. 312–317.

Denschlag, D. [et al.]. (2004).  Assisted reproductive techniques in patients with Klinefelter syndrome: a critical review. Fertil Steril. Vol. 82(4), pp. 312–317.

  1. Garg, Н. Empirical Drug Therapy for Idiopathic Male Infertility: What is the New Evidence? / H. Garg, R. Kumar // Urology. – 2015. Aug. 5 p.ii: S0090-4295(15)00714-1.

Garg, Н., & Kumar, R.  (2015). Empirical Drug Therapy for Idiopathic Male Infertility: What is the New Evidence? Urology. Aug. 5 p.ii: S0090-4295(15)00714-1.

  1. Guidelines on Male Infertility / A. Jungwirth (Ed.), T. Diemer, G.R. Dohle [et al.] // Eur. Association Urology, 2015. – 42 p.

Jungwirth, A. (Ed.). (2015). Guidelines on Male Infertility.  Eur. Association Urology, 42     p.

А. Kutsenko,
urologist, andrologist,
The chief doctor of the Institute of Reproductive Medicine,
Clinical of Professor Dakhno F.V.

INSEMINATION BY MAN’S SPERM: FERTILITY RENEWAL IN MARRIED COUPLES WITH   MALE INFERTILITY

There are analyzed the results of  achievement of genital function in 140 married couples with man’s infertility who in 2013–2015 underwent the program of insemination by man’s sperm (IMS) at the Institute of Reproductive Medicine (Kyiv).

It has been stated that the pregnancy number and births after 3 attempts (420 cycles) with 3-5 month interval was reached in 17.0±1.8% and 15.0±1.8% of cases, respectively.

There was confirmed the linear dependence between the fact of renewal of fertility and such factor as an age of a woman, duration of absence of native pregnancy, response of ovular function on stimulation. There was objectivized the influence on the result of readings of a spectrogram: the kind of pathospermia, the concentration of spermatozoons which is in the inverse dependence on the presence of predictors and determinants aggravating the total state of a man, and also the percent of actively movable fractions of sperms.

Key words: male infertility factor, insemination by man’s sperm, result.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH