Медична реформа в Україні набирає обертів

Ю. В.  Половинчак, канд. іст. наук, керівник Юридичної бібліотеки НБУВ

Медична реформа – одна з найрезонансніших в українському суспільстві, причому думки щодо неї часто діаметрально протилежні: критики стверджують, що її реалізація стане одним з чинників подальшого вимирання нації, оптимісти ж покладають на реалізацію медичної реформи надії на мінімізацію корупційної складової та загальне підвищення якості послуг лікарів.

Тож які основні кроки реалізації  реформи та приєднання до неї медзакладів?

Створення Національної служби здоров’я  

 Згідно з постановою МОЗ «Про утворення Національної служби здоров’я України» протягом І кварталу 2018 р. буде створюватися Національна служба здоров’я України (НСЗУ) – центральний орган виконавчої влади, який буде єдиним національним замовником медичних послуг та лікарських засобів.

 Згідно з постановою, НСЗУ буде:

  • реалізовувати державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
  • проводити моніторинг, аналіз і прогнозування потреб населення в медичних послугах та лікарських засобах;
  • виступати замовником медичних послуг і лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
  • розробляти проект програми медичних гарантій, вносити пропозиції з тарифів і коректуючих коефіцієнтів;
  • укладати, змінювати і припиняти договори на медичне обслуговування населення та договору про реімбурсацію у такий спосіб, який встановить Кабінет Міністрів;
  • забезпечувати функціонування електронної системи охорони здоров’я;
  • вживати заходів, що гарантують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи щодо перевірки дотримання постачальниками медичних послуг, вимог, встановлених порядком використання коштів цієї програми і договорів про медичне обслуговування населення;
  • контролювати якість послуг, наданих пацієнту у медичному закладі відповідно до підписаного договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то тут контроль залишається за МОЗ.

У МОЗ раніше зазначали, що Національна служба здоров’я створюється для реалізації зміни принципу фінансування системи охорони здоров’я та буде підзвітна відразу Кабінету Міністрів.

Автономізація медзакладів

Ще одна задача на І півріччя 2018 р. – реорганізувати заклади первинної медичної допомоги (ПМД) з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Іншими словами – автономізувати. Це обов’язкова умова, оскільки тільки медичні заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з НСЗУ та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету.

Комунальні некомерційні підприємства є неприбутковими, тобто метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання послуг з охорони здоров’я населенню. Як неприбуткові підприємства, заклади не будуть платниками податку на прибуток і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими грошима. Зокрема, вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних та інших працівників.

Депутати ВРУ вирішили на перехідний період (2018–2019 рр.) залишити обидві системи фінансування – медичну субвенцію і прямі виплати за договорами з НСЗУ. Тому до початку прямих виплат із Державного бюджету за договорами з НСЗУ заклади первинної ланки (зокрема автономізовані) фінансуватимуться за рахунок медичної субвенції, як і раніше. Заклади, які не автономізуються та не укладуть договори з НСЗУ, будуть до кінця 2018 р. фінансуватися за рахунок медичної субвенції. Відповідно заробітні плати лікарів будуть прив’язані до тарифної сітки.

Медичні заклади зможуть приєднуватися до реформи тільки групами – тобто одразу весь район, місто або ОТГ. Це зумовлено тим, що субвенція виплачується на бюджет і, відповідно, не може бути скасована повністю для цього бюджету, а не окремого закладу. Приватні практики первинної допомоги (лікарі-ФОП і приватні заклади) можуть укласти договір і розпочати роботу з НСЗУ в будь-який момент із часу запуску роботи Служби.

Підключення до електронної системи охорони здоров’я eHealth

Для входження в реформу заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему (МІС) і підключитися до електронної системи охорони здоров’я eHealth, яка наразі працює в тестовому режимі. На початок 2018 р.  в системі зареєструвалися майже 700 медичних закладів.

Коли пацієнти укладатимуть декларації з обраними лікарями, вони реєструватимуть їх у системі. Таким чином, НСЗУ зможе оплачувати закладу, де працює цей лікар, ведення кожного пацієнта.

У майбутньому електронна система дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та оброблення інформації та медичних інформаційних систем (МІС).

Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІСи гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів.

Новий підхід у керуванні медзакладом

З початком реформи відбудеться зміна в керуванні медзакладами – розділення посад головного лікаря на директора лікарні та голову медичної практики. Планується дозволити працювати на позиції директора спеціалістам не тільки з медичною освітою, як роблять у всьому світі. Цей спеціаліст має займатися контрактами, логістикою, організацією роботи, фінансами тощо. Обиратимуть його на відкритому конкурсі за єдиною процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів. Головне завдання директора на наступний рік – запуск закладу як підприємства, запровадження eHealth, ремонт.

Друга позиція – голова медичної практики, який ухвалює рішення з усіх медичних питань. Його основне завдання на наступний рік – запровадження системи лікування за міжнародними настановами та європейської системи діагностики ICPC-2. На голову медичної практики покладено консультування, донавчання лікарів та професійний контроль. Він має обиратися на таємному голосуванні лікарів закладу.

Оплата лікарів та впровадження платних послуг

Зарплатня лікаря залежатиме від кількості пацієнтів у кожного з них, а не від фіксованої ставки. МОЗ зробило розрахунки – держава перераховуватиме в медзаклад  370 гривень на рік за одного пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. З 2019 р. цю суму планують збільшити до 450 грн щорічно. Тож лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і будуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг.

Як перспективна розглядається перекваліфікація вузьких спеціалістів на лікарів загальної практики. У такому випадку лікар зможе надавати і послуги первинної медичної допомоги (і мати гідний стабільний дохід) і, за наявності необхідного обладнання, надавати профільні послуги. Прогнозується, що сімейні лікарі з додатковою спеціалізацією будуть користуватися додатковим попитом з боку пацієнтів з відповідними хронічними захворюваннями. Особливо це стосується кардіологів, пульмонологів, гастроентерологів.

Конкуренція між лікарями і принцип «гроші йдуть за пацієнтами» може призвести до деяких змін. Існує ймовірність, що погано обладнані і малозавантажені заклади змінять свій профіль – наприклад, на реабілітаційні центри чи хоспіси.

Після впровадження медичної реформи значна частина медичних послуг має стати платною. Передбачається, що до безкоштовних послуг належатимуть невідкладна, первинна та паліативна медична допомога. Це означає, що усі звернення до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важко і смертельно хворих залишатимуться безкоштовними. У переліку буде спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16-ти років, а також породіллям.

Утім, остаточного списку досі немає – так званий державний гарантований пакет щорічно формуватиметься урядом і затверджуватиметься парламентом. У МОЗ заявляють – перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги. Частина послуг, натомість, стане офіційно платною.

Спрощення відкриття медичної практики

Тепер для отримання ліцензії на власну медичну практику у сімейній медицині або педіатрії на процедуру в МОЗ потрібно буде витратити не 30, а всього 7 днів. Це перший крок, і найближчим часом ця процедура буде ще більше спрощена.  

Розширення програми «Доступні ліки» та запуск електронних рецептів

У програмі «Доступні ліки» наступного року збільшиться кількість безкоштовних ліків – щонайменше на 10 препаратів – і з’явиться 2 додаткові діючі речовини для лікування серцево-судинних захворювань та діабету ІІ типу. На 2018 р. у Державному бюджеті передбачено на 30 % більше фінансування програми – 1 млрд грн. У квітні в декількох регіонах має запрацювати електронний рецепт, який передусім дозволить пацієнтам отримувати ліки не лише у своєму місті, але й у інших населених пунктах. Також уряд ухвалив ряд технічних змін, які стосуються роботи та взаємодії аптек, виробників, дистриб’юторів і розпорядників бюджетних коштів: у наступному році буде запроваджено електронну звітність та надано можливість реалізовувати залишки лікарських засобів за цінами попереднього періоду протягом 30 днів після визначення нових.

Спрощення  процедури відправки українців на лікування за кордон

Нова постанова про направлення громадян України для лікування за кордон впроваджує кардинально нові принципи роботи Комісії МОЗ та чітко регламентує увесь порядок направлення хворих українців у закордонні клініки для лікування. Сьогодні, нарешті, врегульовані питання строків розгляду справ, вибору клініки, розмежування функцій органів місцевого самоврядування та ЦОВВ щодо направлення на лікування за кордон. Удосконалений механізм фінансування та передбачена можливість залучення коштів для оплати лікування з благодійних фондів, коштів місцевих бюджетів, інших незаборонених законодавством джерел.

Це дасть можливість не лише ефективно використовувати бюджетні кошти, але й не зволікати з процесом направлення на лікування за кордон. Відтепер, коли пацієнт потребує невідкладного лікування, він може виїжджати в клініку на лікування з того моменту, коли комісія поставила його на облік.

Сільська медицина

Що зміниться в сільській медицині? Передусім первинна медицина в селі мусить стати доступною та якісною. Тому медичні практики мають стати автономними і самокерованими (для цього вже ухвалено закон про автономізацію, він набрав чинності).

У селі пропонують створити медзаклад для надання первинної медичної допомоги – це може бути фельдшерсько-акушерський чи фельдшерський пункт, амбулаторія, медичний пункт, медичний кабінет, мобільний медичний кабінет чи аптечний пункт. Працювати в такому медзакладі має кваліфікований фахівець. Таких людей мають намір залучати до роботи в селах за допомогою створення комфорних умов. Їм планують надавати житло й автівку, забезпечити необхідним обладнанням робоче місце, створити якісний доступ до інтернету для можливості запровадження телемедицини і зв’язку з колегами.

У народі кажуть, що велике дерево росте поволі. Тож зрозуміло, що жодна велика справа одразу не робиться.  Великі структурні зміни не можуть відбутися в один день і навіть в один місяць. Що вже й говорити про медичну реформу, точніше, про втілення її в життя.  Реформа – це системний процес. Країна занадто довго чекала на медичну реформу, тож зараз наша спільна задача – у 2018 р. закласти міцний фундамент для змін і якісно запустити нову первинну допомогу [За матеріалами: офіційного сайту Верховної Ради України (rada.gov.ua), Урядового порталу (www.kmu.gov.ua), Офіційного сайту МОЗ (moz.gov.ua), сайту юридичної компанії LegalAlliance (www.legalalliance.com.ua); видань Український медичний часопис (www.umj.com.ua), Медсправа (www.medsprava.com.ua), Здоровінфо (zdorov-info.com.ua), ВВС (www.bbc.com), DW (www.dw.com), Аптека (www.apteka.ua), НВ (nv.ua)].

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH