Науково-практична конференція «Актуальні питання з акушерства, гінекології та репродуктології: освіта, клініка, наука» (огляд матеріалів)

(Огляд матеріалів з пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України та науково-практичної конференції з міжнародною участю «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: освіта, клініка, наука» 21–22 вересня 2017 р., м. Одеса).

У рамках конференції «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: освіта, клініка, наука», яка проходила  21–22 вересня 2017 р. в м. Одеса,  відбулося пленарне засідання, президентська і міжнародна секції під головуванням Академіка НАМН України, професора В. М. Запорожана (Президента ГО «ААГУ»), професора Сера Сабаратнам Арулкумаран (діючого екс-президента FIGO, Великобританія), доктора Тахір Махмуд (Президента EBCOG, Великобританія), член-кореспондента НАМН України, професора  В. В. Камінського (Голови виконавчого комітету ГО «ААГУ»), а також 14 секційних засідань з актуальних питань акушерства, гінекології, медицини плода, додипломної підготовки з дисципліни «Акушерство та гінекологія» у ВНЗ МОЗ України і засідання Молодіжного фахового товариства акушерів та гінекологів України UNTOG (Ukrainian Network of Trainees in Obstetrics and Gynaecology – Українська мережа стажерів з акушерства та гінекології), що є дійсним членом відповідного Європейського товариства (ENTOG). Всього на конференції пролунало близько 200 доповідей провідних фахівців України та світу, які дали змогу лікарям отримати сучасні відповіді на найбільш важливі професійні питання. Пропонуємо вашій увазі огляд деяких доповідей, присвячених проблемним питанням акушерства, гінекології та репродуктології.

В. В. Камінський, голова виконавчого комітету ГО «ААГУ», член-кор. НАМНУ, д-р. мед. наук, проф. та  С. Є. Савченко, д-р. мед. наук, проф. кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО, презентували доповідь «Репродуктивне здоров’я в Україні: тенденції, досягнення, виклики та пріоритетні напрями діяльності». У доповіді були окреслені основні негативні тенденції, що впливають на репродуктивне здоров’я населення України та зменшення його чисельності. Так, станом на 01.07.2017 р. чисельність  населення України становила 42 млн 457 тис. осіб, що, за оцінками Державної служби статистики, на 126,9 тис. осіб менше, ніж було на початку року. Серед інших негативних тенденцій відзначався низький рівень народжуваності (станом на 2016 р.  Україна посідає 186 місце з 226 країн світу)  та високий рівень смертності [четверте місце у світі та третє місце в Європі  за рівнем смертності (14,4 на 1 тис. осіб) після Лесото, Болгарії та Литви]. Зважаючи на невтішні статистичні дані, акцент доповіді було зроблено на нормативному забезпеченні стандартизації медичної допомоги в системі МОЗ України, що може значно покращити в цілому стан   репродуктивного здоров’я  населення та визначити пріоритетні напрями необхідної діяльності.

Професор Н. А. Володько (Львівський національний медичний університет) представила надзвичайно цікаву й актуальну доповідь на тему: «Алгоритм діагностики та лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії». ВПЛ- тестування як первинний скринінг є необхідним у зв’язку з тим, що НPV дуже поширений  і зустрічається хоча  б один раз на три роки у 60–80 % молодих жінок. У  більшості жінок НPV виявляється транзиторною інфекцією, що не асоційована з CIN 2/3+, лише в 1 з 30 НPV- інфікованих виявляють цитологічну атипію.  Значна увага в доповіді була приділена вагінальному мікробіому (мікробні співтовариства) та шляхам його нормалізації  (від IV до  I та II мікробних співтовариств) як профілактиці персистенції ВПЛ, а саме (підходи до нормалізації вагінального мікробіому): атака лактобактеріями, усенення атопобіуму та відтворення природної біоплівки з лактобактерій+оновленого епітелію. У доповіді було наголошено на необхідності проведення первинного скринінгу ВПЛ, стратегії «screen and treat», скринінгу за допомогою ВПЛ-тесту, при наявності ВПЛ +- ВІО (візуальна інспекція з оцтовою кислотою). При наявності змін запропоновано кріодеструкцію або LEEP. Професор Н. А. Володько дала важливі відповіді для практикуючого лікаря, що робити при результаті цитології ASCUS. Ризик розвитку CIN 3 у жінок з ASCUS та  ВПЛ (-) не перевищує 1–2 %.  Спостереження за такими пацієнтками відбувається без застосування інвазивних методик обстеження та лікування, але використання котестінгу є обов’язковим перш ніж переходити до рутинного скринінгу. LSIL – для цієї групи застосовують динамічне спостереження при потребі санації, цитологічний контроль через 6 міс. або котестінг через 12 міс. Проте у 12–25 % ВПЛ (+) жінок з LSIL протягом 4 років може бути прогресія в НSIL, тому при ознаках персистенції потрібні біопсія, ексцизія. Менеджмент жінок віком 21–24 роки з ASCUS та LSIL обов’язково включає цитологію, ВПЛ-тест та кольпоскопію.  НSIL – у 70 % CIN 2/3, 1–2 % інвазивний рак. Завжди необхідно виконувати  кольпоскопію, ендоцервікальний кюретаж у невагітних, обстеження піхви; біопсію змінених ділянок під контролем кольпоскопії з подальшим лікуванням.

З. М. Дубосарська, д-р. мед. наук, проф. кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти державного закладу «ДМА МОЗ України», представила доповідь на тему: «Нові можливості для реалізації репродуктивної функції при СПКЯ». Наголос доповіді був зроблений на надзвичайно важливому для організму жінки дефіциті віт. Д, особливо у пацієнток з ожирінням. Дефіцит віт. Д розглядається як один з предикторів розвитку метаболічних порушень, а саме: інсулінорезистентності. Встановлений оборотній зв’язок між рівнем віт. Д та масою тіла і метаболічними порушеннями при СПКЯ.  Багато уваги в доповіді було приділено міо-інозитолу в реалізації ефектів ЛГ і ФСГ, процесам дозрівання яйцеклітин, здатності впливати на функціональний стан ооцитів, процесу інвазії трофобласту при закріпленні бластоцисти.

У наступній доповіді «Сучасна концепція ведення жінок у період перименопаузи» проф. З. М. Дубосарська наголосила на особливій актуальності проблеми: оскільки близько 90 % жінок у світі переходять межу менопаузи та 55 %  з них досягають віку 75 років. У доповіді досліджувалися  питання взаємозв’язку інтелекту та постменопаузи завдяки нейропротекторним діям естрогенів за рахунок геномного і негеномного ефектів. Відзначалося, що ранній початок призначення менопаузальної гормональної терапії є профілактикою інтелектуальних порушень. Цікавою була доповідь «Гормональна контрацепція і профілактика депресивних розладів». Спікер відзначала, що високий рівень естрогенів, підсилюючи реакцію на стрес, тим самим підвищує стресорний когнитивний ефект. Незважаючи на те що коливання гормонального фону впливає на настрій та самопочуття жінки, депресивні прояви корелюють лише з віком менопаузи (тільки серед жінок з низьким рівнем освіти), фрустрацією, психічною та фізичною інвалідністю, прийомом  антидепресантів чи депресією в анамнезі.  Довготривалий прийом КОК може запобігати проявам депресії.

Професор В. О. Потапов, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» у своїй доповіді про «Сучасні підходи до профілактики доброякісної дисплазії   молочних залоз у жінок з лейоміомою» підкреслив можливість й доцільність   використання епігалокатехіну-3-галату та індол-3-карбінолу у схемах лікування даної патології у зв’язку з тим, що епігалокатехін-3-галат та індол-3-карбінол активують експресію проапоптичних білків (ВАХ), пригнічують антиапоптичні білки (Всl2) й запускають процес «знищення» мутованих і пухлинних клітин. Детально розглядалися етапи канцерогенезу: ініціація, промоція, ухилення від диференціації та формування стовбурової лінії мутованих недиференційованих клітин і пухлинна агресія.

 Т. Ф. Татарчук, заступник директора ДУ «ІПАГ НАМНУ», чл.-кор. НАМН України, д-р мед. наук, проф., представила доповідь на надзвичайно цікаву й актуальну тему: «СПКЯ – мультидисциплінарна проблема». У доповіді СПКЯ розглядався не лише в розрізі проблем фертильності, а й відзначався його вплив на перебіг вагітності та народження здорових дітей. Метаболічні порушення, що виникають при СПКЯ, впливають на здоров’я жінки у всі вікові періоди. Ризик серцево-судинних захворювань та діабету у жінок з СПКЯ значно вищий, ніж у популяції. Ризик тромботичних ускладнень пов’язаний з тим, що інсулін індукує підвищення рівня інгібітору активатора плазміногену (РАІ1), який є потенційним інгібітором фібрінолізу. Підвищення рівня РАІ1 у жінок із синдромом полікістозних яєчників прямо корелює з рівнем інсулінорезистентності. Психопатологічні проблеми – відносно новий аспект СПКЯ для лікаря. У пацієнток з СПКЯ  в 4 рази частіше виникає синдром хронічної депресії, ніж у популяції, і в 7 разів частіше синдром генералізованої тривожності, особливо високий ризик у жінок  з олігоменореєю. За даними німецьких вчених, кожна 3 (34 %) жінка з СПКЯ має клінічні прояви підвищеної тривожності. Віддалені ризики при СПКЯ достатньо серйозні: дисліпідемія, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет  ІІ типу, рак ендометрію, депресія, неалкогольний жировий гепатоз. Наслідки, що пов’язані з репродукцією та вагітністю: гестаційний діабет, гіпертонія вагітності, прееклампсія, передчасні пологи, перинатальні ускладнення.

О. О. Єфіменко, канд. мед. наук (ДУ «ІПАГ НАМУ»), представила доповідь на тему: «Новий вектор тактики лікування мастопатії», в якій розглянула цікаві факти щодо прямого кореляційного зв’язку продуктів обміну жирової тканини з раком молочної залози (РМЗ), ендометрію та інших органів. У доповіді було відзначено, що гіперінсулінемія та інсулінорезистентність – тригерний фактор РМЗ, акцентовано увагу на ролі щитовидної залози у патогенезі  мастопатії, розглянуто важливість гіперандрогенії у виникненні патології молочних залоз. Також у доповіді були представлені сучасні погляди на механізм гормонозалежної клітинної проліферації.

 Н. Ф. Захаренко,  канд. мед. наук, проф., представила дуже цікаву й актуальну тему: «Ендометріоз: хронічне захворювання, що потребує довготривалого лікування». У доповіді було приділено увагу  хірургічному лікуванню при ендометріозі. Відзначалося, що таке лікування проводиться за умов протипоказань до медикаментозної терапії і недостатньої   її ефективності; зовнішніх форм ендометріозу (із залученням кишківника, сечового міхура, сечоводів або тазових нервів за умови тяжких ускладнень); гострих захворювань придатків матки (перекрути кісти або розрив); прогресування тазового болю, незважаючи на довготривале медикаментозне лікування; наявності ендометріоми яєчника з використанням методик, спрямованих на збереження оваріального резерва; неефективного консервативного лікування безпліддя. Доповідачем було відзначено, що при виборі тактики лікування рецедивуючого ендометріозу потрібно враховувати такі  фактори: вік пацієнтки, наявність болю, репродуктивні плани, попередня терапія, попередні хірургічні втручання, локалізація, кількість та розмір ендометріоїдних вогнищ, досвід хірурга (або наявність багатопрофільної бригади). Однак  наголос доповідач зробила на тому, що виключно хірургічне лікування не може вирішити всю проблему, і післяопераційна профілактика рецедивів є важливим етапом  менеджменту  пацієнток з ендометріозом, оскільки попри доведену ефективність хірургічного лікування існує ризик повторного виникнення ендометріоїдних вогнищ і болю.  Було відзначено, що гормональна терапія може зберегти позитивний ефект хірургічного лікування протягом тривалого часу та мінімізувати ризик виникнення рецидивів болю та ендометріоїдних вогнищ. Профілактична гормональна терапія повинна проводитися понад 6 місяців. Лікування слід проводити згідно з протоколом: прогестини, комбіновані оральні контрацептиви, нестероїдні протизапальні препарати та інші анальгетики. Терапія має тривати до віку менопаузи або до планування бажаної вагітності.

У секції «Сучасні актуальні аспекти екстрагенітальної  патології» було представлено такі цікаві доповіді. В. І. Медведь,  чл.-кор. НАМН України, д-р. мед. наук, проф., керівник відділу ДУ «ІПАГ НАМНУ», представив найсучасніший огляд «Інфекції сечових шляхів (ІСШ) у вагітних, що нового?»  У доповіді зазначалося, що клінічне значення ІСШ у вагітних – це передчасні пологи (у 2 рази вище ризик), мала маса дитини при народженні (у 1,5 раза вище ризик). Цікавим є той факт, що наявність безсимптомної  бактеріурії (ББ) у вагітних  потребує терапії.  У більшості вагітних ББ існує до вагітності, тому таким жінкам необхідно проводити скринінгове обстеження сечі у І триместрі. Діагностика пієлонефриту у вагітних повинна проводитися з використанням переважно УЗД чи МРТ для того, щоб уникнути ризику впливу на плода інших досліджень (комп’ютерна томографія, екскреторна урографія чи сканування з димеркаптоянтарною кислотою). Проведення посткоїтальної профілактики у вагітних жінок з анамнезом частих інфекцій сечовивідних шляхів ще до вагітності для того, щоб знизити ризик виникнення  ІСШ під час вагітності. Необхідним, на думку доповідача, є проведення імуноактивної профілактики на прегравідарному етапі.

Ю. В. Давидова, д-р мед. наук,  проф., керівник віддділу ДУ «ІПАГ НАМНУ», у  своїй доповіді: «Стратегія захисту пацієнтки групи високого перинатального ризику: адекватна профілактика тромбогеморагічних ускладнень» зробила акцент саме на міцному зв’язку між вродженими тромбофіліями та венозною тромбоемболією, що визначає необхідність виявлення цих мутацій для визначення стратегії профілактики. Щодо зв’язку  між вродженими тромбофіліями та матково-плацентарним  тромбозом, що призводить до втрати плода, прееклампсії, відшарування плаценти та інше, це питання на сьогодні залишається дискусійним.

Підготовлено редакцією журналу «Слово о здоровье»

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH