Новий алгоритм ембріональної селекції?

*Журнал Hum Reprod. – 2016; 31:2231–2244

Передумови дослідження

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – це багатообіцяючий метод. Пацієнти прагнуть дешевого та ефективного лікування, лікарі прагнуть ефективного та безпечного лікування, а система охорони здоров’я прагне зменшити витрати. ЕКЗ, під час якого для вживляння вибирається ембріон з найвищим імплантаційним потенціалом, може відповідати інтересам пацієнтів і лікарів.

Сьогодні стандартна практика процедури передбачає оцінювання ембріонів під мікроскопом один раз на день. Рішення про вживляння базується на актуальній морфології ембріону на день його проведення. Проте цей підхід є успішним лише у 5–40% випадків залежно від віку пацієнта.

Це спричинило пошук інших варіантів для покращення здатності вибирати найсильніший ембріон для вживляння. Було доведено, що розширена до стадії бластоцисти культура збільшує імовірність вагітності. Окрім цього, були випробувані різні лабораторні технології.

Покадровий (ПК) моніторинг ембріонів дає змогу стежити за ними без необхідності вилучати їх з оптимальних для культивування умов. Додаткова морфокінетична інформація може допомогти нам визначити один або кілька ембріонів з найвищим імплантаційним потенціалом. Під час цього дослідження було оцінено новий покадровий алгоритм ембріональної селекції.

Резюме

В основу дослідження була покладена морфокінетична ПК інформація про 3275 ембріонів з відомими даними щодо їх імплантації (порівняння імплантованих та неімплантованих ембріонів) з 24 клінік. До вибірки були включені пацієнти, молодші за 40 років, вживляння ембріонів яким відбувалося на 3-й день. Усі цикли робіт проводилися згідно з  протоколами конкретних клінік, тому способи стимуляції та характеристики культур відрізнялися.

Алгоритм прийняття рішень був вибудуваний на основі п’яти кінетичних (до восьмиклітинного рівня розвитку) та однієї морфологічної події. П’ять показників за шкалою KID були призначені ембріонам на основі морфокінетичних параметрів, які входили або не входили до діапазону, були вищими, або нижчими за поріг відбраковування.

Показники імплантації збільшилися у сім разів залежно від оцінки групи (5,18 % – показник 1 бал), (36,17 % – показник 5 балів). Алгоритм був протестований у менших вибірках, зокрема порівнювалися ЕКЗ та інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ІЦІС), а також низька та нормальна концентрації кисню. Отримані результати були дуже подібними до тих, які ґрунтувалися на аналізі повної вибірки даних. Це доводить, що алгоритм працює за низької та нормальної концентрації кисню, а також за умов запліднення шляхом ЕКЗ та ІЦІС.

Автори дійшли висновку, що цей алгоритм може стати загальноприйнятим, оскільки він спрацьовує за різних умов, а отже, є готовим до клінічного використання.

ПК-технологію пропонується використовувати для досягнення кращих результатів методики ЕКЗ, оскільки вона дає змогу ембріональним культурам розвиватися без зовнішнього втручання та надає більше інформації про розвиток ембріону. Різні морфокінетичні параметри були пов’язані з різними лабораторними та клінічними результатами.

Кілька груп вибудували алгоритми на основі ПК-параметрів та запропонували їхнє включення до типових лабораторних практик. Алгоритми спрацювали для вибірки даних, на якій вони базувалися, проте в інших умовах та іншій вибірці пацієнтів вони виявилися менш ефективними.

Вже на ранньому етапі дослідження кожній клініці було запропоновано розробити власний алгоритм на основі зібраних нею ПК-даних. Для клінік з меншою кількістю пацієнтів це може стати проблемою.

Саме тому важливим є той факт, що цей алгоритм був розроблений на основі даних 24 клінік, які використовували різні засоби стимуляції, інкубатори, концентрацію кисню, живильні середовища та інші фактори. Алгоритм не втратив своєї прогностичної властивості під час випробування у менших вибірках.

Судячи з усього, цей алгоритм дійсно є універсальним та готовим до запровадження на практиці. Окрім цього, важливо показати, що застосування ПК-моніторингу та шкали KID покращує клінічні результати порівняно з існуючим стандартом оцінки ембріонів один раз на добу поза інкубатором.

Огляд підготовлено за матеріалами: інформаційний портал Medscape // Медичні новини «Medscape» // Пітер Ковацс Новий алгоритм ембріональної селекції? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.medscape.com/viewarticle/870931. – Дата доступу 07.03.2017

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH