Огляд зарубіжної літератури

РАННІЙ ПОЧАТОК МЕНОПАУЗИ ОЗНАЧАЄ ПІДВИЩЕНИЙ РИЗИК СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Згідно з даними нових досліджень,  жінки з передчасним або раннім початком менопаузи – до 40 років – мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

«Наше дослідження виявило, що за віком настання менопаузи можна передбачити майбутні серцево-судинні хвороби та смертність від них у період після менопаузи. Жінки, у яких менопауза починається рано, належать до групи підвищеного ризику виникнення хвороб серця», – розповів у своєму електронному листі «Heartwire from Medscape» доктор Таулант Мука (Університет Еразмус, Роттердам, Нідерланди). За його словами, зібрані дані підтверджують, що жінки з раннім початком менопаузи можуть стати цільовою аудиторією для активної стратегії запобігання серцево-судинним захворюванням.

Т. Мука разом зі своїми колегами провів аналіз раніше опублікованих досліджень, розглядаючи вплив віку на початок менопаузи та час від початку менопаузи до проміжних результатів серцево-судинних захворювань і смертності від усіх причин. Аналіз включав 32 дослідження із залученням 310 329 жінок, участь яких у дослідженнях не повторювалася.

Вчені порівняли результати для жінок, які пережили менопаузу до 40 років, із результатами жінок, у яких вона настала у 45 років чи пізніше. Крім того, результати для жінок, у яких менопауза почалася раніше 50 років, були порівняні з результатами для жінок, які пережили її у віці від 50 до 54 років.

Дослідники виявили, що для жінок, у яких менопауза почалася до 45 років, порівняно з жінками, які пережили її після 45 років, загальний ризик ішемічної хвороби серця (ІХС) більший у 1,50 разів, ризик смертності від ІХС – у 1,11 разів, ризик інсульту – у 1,23, ризик смертності від інсульту – у 0,99, смертності від ССЗ – у 1,19, ризик смертності від усіх причин – у 1,12 разів.

У жінок, які пережили менопаузу у віці від 50 до 54 років, дослідники виявили зниження ризику смертності від ІХС (-0,88 разів) та не визначили жодного впливу на ризик інсульту.

Т. Мука розповів «Heartwire from Medscape», що зусилля щодо інформування жінок, які пережили менопаузу до 45 років, можуть сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань. «Отримані нами результати свідчать про те, що менопауза може бути критично важливим періодом для оцінки ризику серцево-судинних захворювань у жінки  та слушним часом для вживання заходів щодо його зниження», – повідомив він.

Вчений також додав, що жінкам, які переживають менопаузу до 45 років, слід посилити контроль таких захворювань, як гіпертонія, дисліпідемія, резистентність до інсуліну, а також інших кардіометаболічних факторів ризику. Це може допомогти їм визначити ризик серцево-судинних захворювань та нівелювати його за допомогою корекції способу життя або фармакологічного втручання.

У примітці редактора доктор Елізабет Макналлі (Північно-Західний університет, Чикаго, Іллінойс) пише, що вік початку менопаузи має генетичну залежність, і широкий характер експресії відповідних генів дає змогу зробити припущення про те, що прямі молекулярні механізми «можуть бути пов’язані з серцево-судинними захворюваннями, а виправлення дефектів ДНК може позитивно вплинути на стан імунітету та судин».

У своєму коментарі доктор Джоанн Е. Менсон (Медична школа Гарварда, Бостон, штат Массачусетс) та доктор Тереза К. Вудруф (Північно-Західний університет) пишуть: «Визнання того факту, що жінки з ранньою менопаузою становлять популяцію з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, надає нам можливості для раннього втручання як з погляду модифікації фактору ризику, так і гормональної терапії (за необхідності). Хоча необхідні додаткові дослідження для виявлення складних асоціацій між репродуктивним старінням та судинними хворобами і застосування наявних знань може зменшити частоту серцево-судинних захворювань у цій популяції пацієнтів із високим ризиком».

Огляд підготовлено за матеріалами:  інформаційний портал  Heartwire from Medscape// Леррі Хенд Ранній початок менопаузи означає підвищений ризик серцево-судинних захворювань// http://www.medscape.com/viewarticle/868847. – Дата доступу: 19 вересня 2016

ЯК АВТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ВПЛИВАЮТЬ НА РЕЗУЛЬТАТИ ЕКЗ?

Як відомо, гіпотериоз пов’язаний із несприятливими результатами репродуктивного процесу, зокрема, підвищеним ризиком викидня, виникненням акушерсько-гінекологічних загроз, аномальним розвитком плоду та безпліддям. Діагноз гіпотиреоз ставиться у випадках, коли рівень тереотропного гормону (ТТГ) збільшується, а рівень гормонів щитовидної залози знижується. При субклінічному гіпотиреозі (СКГ) рівень ТТГ збільшується, а рівень гормонів щитовидної залози – у межах норми.

СКГ спостерігається у 4–9 % населення, а рівень захворюваності зростає з віком. Виробництво антитіл до щитовидної пероксидази та тиреоглобуліну – одна з найпоширеніших причин гіпотиреозу. Антитіла часто виявляють у пацієнтів з явною або субклінічною дисфункцією щитовидної залози, проте вони також можуть бути виявлені у жінок, хворих на еутиреоз.

Автоімунні захворювання щитовидної залози найчастіше зустрічаються у жінок з безпліддям. Існує низка доказів того, що наявність антитіл щитовидної залози пов’язана з підвищеним ризиком викидня.

У даному мета-аналізі були оцінені результати впливу ізольованих автоімунних захворювань щитовидної залози на екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) /інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїда (ІКСІ).

Для дослідження були залучені 12 потоків жінок, що проходили курс лікування ЕКЗ/ІКСІ (4176 без антитіл і 700 з антитілами). Дослідження, у яких пацієнтки отримували лікування від дисфункції щитовидної залози, були виключені. Узагальнений аналіз виявив таке:

  • Рівень живих народжень у жінок з антитілами був нижчим, ніж у жінок без антитіл (співвідношення шансів: 0,65; 95 %, похибка: 0,49–0,87).
  • Кількість вилучених яйцеклітин і швидкість запліднення та імплантації у жінок з антитілами та без них не відрізнялася.
  • Клінічні показники вагітності були схожими у жінок з антитілами та без них.
  • Відсоток викиднів був більшим у жінок з антитілами, ніж у пацієнток без них (співвідношення шансів: 1,44; 95 %, похибка: 1,06–1,95).
  • Коли вік та рівень ТТГ були включені до мета-регресивного аналізу, було виявлено, що жоден з цих параметрів не впливає на клінічний перебіг вагітності та відсоток викиднів.

Автори дійшли висновку, що наявність антитіл щитовидної залози має негативний вплив на результати ЕКЗ/ІКСІ. За їх наявності можна очікувати вищого відсотку викиднів  та нижчого показника живонародження.

Зазвичай активність щитовидної залози під час вагітності збільшується приблизно на 30 %. Таким чином, нормальний показник ТТГ у вагітних жінок та жінок, які планують завагітніти, коливається від 0,4 до 2,5 мМЕ/л.

Лікування пацієнток з рівнем ТТГ 2,5–4 мМЕ/л є дещо суперечливим. Хоча від лікування Л-тироксином стан пацієнток з рівнем ТТГ вище за 4 мМЕ/л та нормальним рівнем тироксину поліпшується, пацієнткам з рівнем ТТГ 2,5–4 мМЕ/л лікування не завжди допомагає.

Наявність антитіл щитовидної залози може змінити цю картину. У жінок з автоімунними захворюваннями щитовидної залози спостерігається вищий відсоток викиднів та нижчий відсоток живонародження, а також підвищений ризик під час акушерських процедур. Цілком імовірно, що автоімунні захворювання щитовидної залози є частиною більш загальної імунної дисрегуляції, яка може вплинути на імплантацію. Були запропоновані різні способи лікування (глюкокортикоїди, Л-тироксин), проте дані щодо їх результативності обмежені.

Загальне обстеження дисфункції щитовидної залози не рекомендоване під час вагітності. Безплідні жінки, які планують пройти дороге лікування, можуть бути винятками. У разі виявлення підвищеного рівня ТТГ було б доцільним перевіряти пацієнток і на наявність антитіл. Лікування Л-тироксином може застосовуватись до пацієнток із рівнем ТТГ 2,5–4 мМЕ/л, у яких наявні антитіла, проте жінкам із антитілами та рівнем ТТГ нижче за 2,5 мМЕ/л таке лікування не рекомендоване.

Майбутні дослідження повинні вивчити точний патогенний механізм автоімунних захворювань щитовидної залози у безплідних жінок. Їх результати можуть бути використані, щоб запропонувати краще лікування задля збільшення показників репродуктивності.

Огляд підготовлено за матеріалами:  інформаційний портал  Medscape// Петер Ковакс

Як автоімунні захворювання щитоподібної залози впливають на результати ЕКЗ?// http://www.medscape.com/viewarticle/867894. – Дата доступу: 31 серпня 2016

ЗРОСТАЮЧА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ФОРМУЄ НЕОБХІДНІСТЬ У НОВИХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ ВООЗ ЩОДО ХВОРОБ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

У відповідь на зростаючу загрозу резистентності до антибіотиків Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила нові загальні інструкції для лікування трьох інфекцій, що передаються статевим шляхом, для однієї з яких – гонореї – коло можливих варіантів лікування звужується з кожним днем.

 «Хламідіоз, гонорея та сифіліс є великими проблемами галузі охорони здоров’я у всьому світі, оскільки вони впливають на якість життя мільйонів людей, спричиняючи серйозні хвороби, а подекуди навіть смерть», – заявив у прес-релізі доктор філософії Ян Асків, директор програм ВООЗ з репродуктивного здоров’я та наукових досліджень.

«Нові інструкції ВООЗ підкреслюють необхідність лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, правильними антибіотиками у правильних дозах задля зменшення швидкості їх розповсюдження та покращення загального сексуального й репродуктивного здоров’я. Задля цього національні служби охорони здоров’я повинні відстежувати закономірності стійкості цих інфекцій до антибіотиків у своїх країнах», – порадив доктор Асків.

За даними ВООЗ, щодня у світі фіксується понад 1 млн випадків зараження інфекціями, які передаються статевим шляхом. За оцінками організації, кожного року у 131 млн осіб  діагностується хламідіоз, у 78 млн – гонорея, у 5,6 млн – сифіліс. Стійкість цих інфекцій до антибіотиків суттєво зросла протягом останніх років, що звузило коло можливих лікувальних заходів.

ВООЗ зазначає, що найбільшу стійкість до антибіотиків розвинула гонорея. Вже були зафіксовані штами цієї хвороби з множинною чутливістю до препаратів, стійкі до будь-яких сучасних антибіотиків. Стійкі штами хламідіозу і сифілісу також існують, хоча й трапляються рідше.

У ВООЗ повідомляють, що нові рекомендації, розділені на три модулі, базуються на останніх доказах про найефективніші шляхи лікування цих трьох захворювань.

Гонорея

Нові інструкції надають шість конкретних рекомендацій щодо лікування захворювань, викликаних гонококом.

Суттєвою зміною порівняно з рекомендаціями ВООЗ щодо лікування ЗСШ зразка 2003 року є пункт, який не рекомендує використовувати хінолони в процесі лікування. У ВООЗ заявляють, що суттєвий спротив раніше рекомендованим хінолонам розповсюджений досить широко, як і зниження чутливості до широкого спектра цефалоспоринів третього покоління – іншого лікувального засобу, рекомендованого в інструкціях 2003 року. Про випадки невдалого лікування вже повідомили кілька країн.

Нові інструкції також включають рекомендації щодо лікування інфекцій орофаренгіальної зони та гонококових інфекцій після невдалого лікування. У них також зазначено, що подвійна терапія у лікуванні гонококових інфекцій має переваги над одинарною терапією. Одинарна терапія тепер базується на даних місцевої резистентності. Також були внесені зміни у деякі дозування. Крім цього, нові лікувальні препарати були запропоновані для профілактики офтальмії новонароджених.

Загалом ВООЗ рекомендує органам охорони здоров’я відстежувати розповсюдженість резистентності до різних антибіотиків штамів гонореї, що циркулюють серед населення, і призначати лікування залежно від того, який антибіотик виявиться найефективнішим згідно з місцевими моделями резистентності.

Сифіліс

Для дорослих та підлітків із раннім сифілісом інструкції ВООЗ рекомендують одну внутрішньом’язову ін’єкцію бензатин пеніциліну G об’ємом 2,4 млн одиниць. В організації заявляють, що це найефективніший і найдешевший метод лікування сифілісу.

Рекомендується вводити 2,4 млн одиниць бензатин пеніциліну G внутрішньом’язово один раз замість 1,2 млн одиниць прокаїн пеніциліну G внутрішньом’язово від 10 до 14 днів. За неможливості використання бензатин чи прокаїн пеніциліну (наприклад, за наявності алергії на пеніцилін), або коли вони недоступні (наприклад, вичерпався запас), інструкція рекомендує використовувати 100 мг диксицикліну перорально двічі на день протягом 14 днів або 1 г цефтріаксону внутрішньом’язово один раз на день протягом 10–14 днів. В особливих випадках слід використовувати 2 г азітроміцину один раз перорально.

На жаль, нині спостерігається дефіцит бензатин пеніциліну. ВООЗ отримала повідомлення про відсутність поставок від представників передпологової допомоги та постачальників послуг із трьох регіонів, де розташовані країни з високою захворюваністю на сифіліс. В організації повідомляють, що ВООЗ відстежує країни з дефіцитом ліків і працює зі своїми партнерами, щоб забезпечувати глобальну доступність бензатин пеніциліну задля ліквідації розриву між національними потребами та обсягами постачання антибіотику.

Інструкції також включають рекомендації щодо лікування сифілісу у вагітних жінок, лікування сифілісу на пізніх стадіях та вродженого сифілісу.

Хламідіоз

ВООЗ надає девять конкретних рекомендацій щодо лікування статевих інфекцій та венеричної лімфогрунулеми, спричиненої трахоматісом С. Рекомендації стосуються дорослих, осіб віком від 10 до 19 років, людей із ВІЛ та ключових популяцій, зокрема, представниць секс-індустрії, гомосексуалістів та трансгендерів. Інструкцією також передбачені конкретні рекомендації для лікування хламідійної інфекції статевих органів у вагітних жінок, профілактики та лікування офтальмії новонароджених, спричиненої трахоматісом С.

Наприклад, для лікування звичайної хламідії статевих органів інструкції пропонують один з таких методів. Одна 1 г доза азітроміцину перорально або 100 мг доксицикліну перорально двічі на день протягом 7 днів. Альтернативи: 500 мг тетрацикліну перорально 2 рази на день протягом 7 днів; 200–400 мг офлоксацину перорально двічі на день протягом 7 днів.

При цьому вибір лікування може залежати від зручності дозування, вартості та якості препаратів у різних умовах, а також від принципу справедливості лікування.

ВООЗ закликає країни почати виконувати оновлену інструкцію негайно, як це було рекомендовано у глобальній стратегії сектору охорони здоров’я від ЗПСШ (2016–2021), схваленій урядами на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я у травні 2016 р. Нові інструкції складені відповідно до Глобального плану дій щодо стійкості до протимікробних препаратів, який був прийнятий урядами на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я у травні 2015 р.

Огляд підготовлено за матеріалами:  інформаційний портал  Medscape// Меган Брукс Зростаюча резистентність до антибіотиків формує необхідність у нових рекомендаціях ВООЗ щодо хвороб, які передаються статевим шляхом//http://www.medscape.com/viewarticle/868198. – Дата доступу:  31 серпня 2016

 

ВИМІРЮВАННЯ ГОРМОНАЛЬНОГО РІВНЯ МОЖЕ ПОЛЕГШИТИ ДІАГНОСТУВАННЯ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПІДЛІТКІВ

Невелике дослідження виявило, що вимірювання рівня нещодавно відкритого гормону ірисину у крові може зменшити кількість дівчат підлітків із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), яким були поставлені помилкові діагнози.

У підлітків та жінок із СПКЯ часто бувають нерегулярні менструації, надмірний рівень чоловічих гормонів, надмірний ріст волосся та труднощі з зачаттям через порушення роботи яєчників. Якщо СПКЯ не лікувати, він може призвести до діабету чи захворювань серця.

Попередні дослідження виявили підвищений рівень ірисину – новітнього міокіну – у дорослих з СПКЯ, проте діагностування синдрому у підлітків ускладнене тим, що деякі його симптоми схожі на ті, які спричиняє статеве дозрівання.

Флора Бакополу, доктор філософії з медичних наук з Центру підліткової медицини, відділу підліткової охорони здоров’я ЮНЕСКО та Першого відділу педіатрії Медичної школи університету Афін (Греція), з колегами стверджує, що більш точні діагнози можуть зменшити кількість непотрібних призначень лікування здоровим дівчатам або підготувати їх до можливих ускладнень.

Доктор Бакополу та її колеги представили результати свого дослідження 12 вересня 2016 р. на щорічній зустрічі Європейського товариства дитячої ендокринології у Парижі.

Дослідники порівняли 23 худих підлітка з діагнозом СПКЯ з 17 худими здоровими підлітками (середній вік – 17 років) з урахуванням відповідності віку та індексу маси тіла.

Вони виявили, що у підлітків з СПКЯ рівень ірисину був суттєво вищим, ніж у підлітків з контрольної групи (1,71±1,03 мкг/мл проти 1,04±0,35 мкг/мл; P<0,001), і це було пов’язано з високим рівнем тестостерону – ключового маркеру СПКЯ.

Причина СПКЯ невідома і жодного лікування синдрому не існує. Доктор Бакополу розповіла, що для пацієнток із СПКЯ, які мають надмірну вагу, найефективніший метод лікування – зменшення ваги на 5–10 %.

Вона зазначила, що в багатьох випадках це нівелює ознаки синдрому. Інший метод лікування – пігулки орального контрацептиву метформіну, проте симптоми хвороби повертаються, якщо припинити їх застосування.

 «Наразі не існує оптимального лікування», – заявила доктор Бакополу. Вона розповіла, що дослідники зосередилися на худих підлітках задля того, щоб виключити ефекти, спричинені надмірною вагою: «Ми вважаємо, що у худих підлітків, хворих на СПКЯ,  імовірність наявності справжнього синдрому більша, оскільки у них відсутній фактор ожиріння, який ускладнює хворобу».

За словами фахівця, якщо результати будуть підтверджені більш масштабними дослідженнями, замірювання рівня ірисину дасть змогу лікарям бути більш впевненими у постановці діагнозу СПКЯ.

Вона зазначила, що у випадку, коли дівчина-підліток має нерегулярні цикли, розширені до 10–12 мл яєчники, підвищений рівень андрогену та надмірний волосяний покрив, рівень ірисину може стати вирішальним фактором у постановці діагнозу.

Доктор Бакополу розповіла, що результати діагностування СПКЯ у підлітків дуже важливі, оскільки порушення обміну речовин є найнебезпечнішими, а отже, у майбутньому вони мають великий ризик розвитку діабету та резистивності до інсульту.

Огляд підготовлено за матеріалами:  інформаційний портал  Medscape// Марсіа Фреллік Вимірювання гормонального рівня може полегшити діагностування синдрому полікістозних яєчників у підлітків//http://www.medscape.com/viewarticle/868922. – Дата доступу: 19 вересня 2016

БЕЗПЕЧНА ТЕСТОСТЕРОНОВА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА РАК ПРОСТАТИ МОЖЛИВА

Згідно з даними дослідження групи пацієнтів із Австралії та Канади, лікарі можуть безпечно застосовувати тестостеронову терапію до чоловіків із гіпогонадизмом, які лікувалися від раку простати чи перебувають під наглядом за перебігом хвороби.

За словами групи дослідників на чолі з доктором медицини Джессі Орі, урологом з Університету Британської Колумбії у Ванкувері (Канада), лікувати чоловіків з раком простати тестостероном (який часто називають просто «Т») цілком прийнятно.

Нове відкриття суперечить давньому упередженню (з 1940-х років) щодо шкідливості тестостерону та зв’язку цього гормону з розвитком раку простати. Адже сьогодні головний метод лікування раку простати – андрогенова терапія – спрямована на блокування тестостерону.

У своїй статті, опублікованій у жовтневому номері «Журналу урології», автори зазначають, що ідея лікування раку простати у чоловіків тестостероном є результатом найсучасніших досліджень (включно з дослідженнями інших груп пацієнтів) і вона ставить під сумнів давню заборону на подібне лікування.

Призначення тестостеронових добавок чоловікам похилого віку є дискусійним, проте популярним у Сполучених Штатах методом лікування. Автори дослідження зазначають, що з віком дедалі більше чоловіків страждають на дефіцит тестостерону (гіпогонадизм).

Серед симптомів дефіциту тестостерону, які виявляються приблизно в 1 з 5 чоловіків після 70 років, – зниження м’язової маси, збільшення ваги та відсотку жирових тканин в  організмі, зниження статевого потягу та загальна втома. Призначення тестостеронових добавок продемонструвало хороший результат при лікуванні зазначених  симптомів.

Огляд підготовлено за матеріалами:  інформаційний портал  Heartwire from Medscape// Нік Мулкахі Безпечна тестостеронова терапія хворих на рак простати можлива//  http://www.medscape.com/viewarticle/869126. – Дата доступу: 22 вересня 2016

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH