Особливості порушення сперматогенезу у чоловіків з безпліддям: диференційований підхід до використовуваних методик ДРТ

А. О. Куценко,  лікар уролог-андролог,
Головний лікар Інституту репродуктивної медицини,
Клініка професора Дахно Ф. В.

У роботі представлені результати аналізу спермограм чоловіків з безпліддям у 420 подружніх пар, які звернулися в 2013–2015 рр. до Інституту репродуктивної медицини (м.Київ) для запліднення з метою відновлення фертильності. Виявлено особливості параметрів залежно від використовуваних програм допоміжних репродуктивних технологій. Вони ускладнюються з тяжкістю патоспермії. Відібрано, на підставі кількісного оцінювання в балах, найбільш інформаційно значущі параметри спермограми, що визначають вибір технології.

Ключові слова: чоловіче безпліддя, репродуктивні технології, спермограма.

Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) з роками набувають поширеності в клінічній практиці з метою відновлення фертильності у безплідних пар з чоловічим фактором [2; 12; 15]. Обмежені можливості консервативної, хірургічної допомоги при ймовірності вирішення питання запліднення незалежно від причин обумовлюють привабливість сучасних технологій [4; 14; 16]. Адже йдеться про досягнення бажаного результату за умов відсутності лікування самого захворювання. Потреба в цьому зростає разом з технологічним розвитком країни, залежить від соціально-економічних, екологічних, політичних негараздів, що зумовлюють відзначену багатьма авторами тенденцію до зниження якості сперми у чоловіків [8; 10]. Як відзначають С. І. Гамидов зі співав. (2016), успіх настання вагітності на 50 % визначається саме цим фактором [1; 3; 9; 18]. При процедурі запліднення за допомогою ДРТ провідним елементом ефективності є кількість сперматозоїдів, технологія забору, що становить окремий аспект і, головне, їхня функціональна спроможність [13; 19; 20]. Існуючі на сьогодні технології оброблення сперми гарантують відбір нормальних, функціонально активних сперматозоїдів. Проте в публікаціях фрагментарно представлені відомості щодо вираженості порушень сперматогенезу, особливостей патоспермії та їхнього зв’язку з методиками ДРТ. Проте на сьогодні саме питання адекватного відбору пацієнтів, чіткого визначення параметрів сперматогенезу є найбільш суттєвими при виборі оптимальної програми і залишається одним з актуальних напрямів науково-практичних розробок [7; 21–23].

Зазначене обґрунтувало мету дослідження: вивчити особливості спермограм чоловіків, що скористалися ДРТ для відновлення фертильності безплідних подружніх пар.

Матеріали і методи. Об’єктом дослідження, клінічним матеріалом були результати спермограм  420 чоловіків з безпліддям, з приводу якого подружні пари звернулися до ДРТ в Інститут репродуктивної медицини (ІРМ) (м. Київ) впродовж 2013–2015 рр. Діагнози були верифіковані на основі даних обстеження згідно з існуючими клінічними протоколами. За видом програм ДРТ, що була надана, виділено три групи: 1 – за допомогою  інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ), 140 пар; 2 – методом інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ICSI), 180; та 3 – методом інтрацитоплазматичної ін’єкції морфологічно відібраного сперматозоїда (IMSI), 100 пар. При оцінюванні результатів додатково до унормованих параметрів, визначених і прийнятих ВООЗ, використані дані, з точки зору відповідності до популяцій, обстеження референтної групи із 80 «умовно» здорових чоловіків, які були схожі за віком до основних груп. Щодо питання, яке розглядається, зауважимо, що при дослідженні еякуляту використовувалась електронна мікроскопія, що підвищувало точність візуалізації морфології сперматозоїдів порівняно із світлооптичним рівнем. Для вивчення рівня фрагментації ДНК застосовувався ТUNEL – тест. Чоловікам з обструктивною азоспермією (66 осіб) виконана біопсія додатка. У випадках необструктивної (43 чол.) – у 65,0±7,2 % – ТЕSА, у решти – 35,0±7,2 % – РЕSА (р < 0,05). Крім того, з метою визначення інформаційної «цінності» параметрів спермограми використано модифікований варіант критерія Ст’юдента. У результаті стала можливою кількісне оцінювання якісних показників. До того ж для кожного з них виділені ознаки з межовими значеннями. Основу розрахунків склали дані частоти наявності тієї чи іншої ознаки в разі негативного результату відносно до такої серед загальної кількості спостережень.

Аналіз отриманих результатів подамо в порівняльному аспекті за програмами ДРТ. Він потребував статистичного опрацювання матеріалу, для чого були залучені відомі методи варіаційної статистики. За параметрами лабораторних обстежень складені динамічні ряди, величини яких, передусім, оцінювались за системою показників: рівень, приріст чи зменшення, темп росту чи зменшення, темп приросту. Для узагальнення показників за параметрами визначали середні величини. Ступінь коливання рядів та типових середніх величин характеризувались за стандартною похибкою. З метою виявлення статистичної достовірності порівняльних показників розраховувався відомий критерій Ст’юдента.

Результати та їх обговорення. Виходячи із положення, що параметрам сперматогенезу належить провідне місце при вирішенні задач, що стоять перед вибором методики ДРТ, а також в досягненні ефективності останніх, структуру викладення матеріалу почнемо з узагальнених даних щодо безпосередніх причин безпліддя. В табл. 1 представлені види патоспермії пацієнтів в залежності від програм ДРТ.

Таблиця 1. Причини чоловічого безпліддя

Вид патозооспермії Всього Групи спостереження
абс. % m ІСЧ

n=140

ICSI

n=180

IMSI

n=100

абс. % m абс. % m абс. % m
Астенозооспермія 53 12,6 2,3 53 37,9 4,1
Олігозооспермія 48 11,4 1,5 48 34,3 3,5
Тератозооспермія 26 6,2 1,1 26 18,6 3,2
Олігоастено-тератозооспермія 185 44,0* 2,4 13 9,2 2,4 120 66,7 3,5 51 51,0 4,9
Азооспермія 109 25,7 2,1 60 33,3 3,5 49 49,0 4,9
Разом 420 100,0 140 100,0 180 100,0 100 100,0

            Примітка: */ різниця достовірна між показниками в стовпчику; р < 0,05.

З даних табл. 1 видно, що в кожного четвертого чоловіка була найбільш складна, з медичної точки зору,  патологія у вигляді азооспермії (109 – 25,7±2,1 %). Всі вони потребували сучасних технологій – імовірно більше IMSI (49,0±4,9 % проти 33,3±3,5 % ICSI). Олігоастенотератозооспермія виявлена у 185 чоловіків (44,0±2,4 %) і, як видно, імовірно превалювала серед інших. Вона була у 120 осіб (64,9±3,5 %) із групи ICSI, 51 (51,0±4,9 %) – IMSI і лише 13  (9,2±2,4 %) випадків включено в програму ІСЧ (р < 0,05). Чоловіки з ізольованими змінами сперматозоїдів (астено, оліго, тератозооспермією), частка яких складала 30,2 % (127) від загальної кількості, були відібрані для методу ІСЧ [17].

Далі ретельному вивченню піддамо випадки азооспермії. В табл. 2 представлені дані її розподілу  за видом.

Таблиця 2. Види азооспермії

Вид Всього Групи спостереження
абс. % m ICSI IMSI
абс. % m абс. % m
Обструктивна 66 60,6* 4,6 38 63,3* 6,2 28 57,1 7,0
Необструктивна 43 39,4 4,6 22 36,7 6,2 21 42,9 7,0
Разом 109 100,0 60 100,0 49 100,0

                   Примітка:*/ різниця достовірна між показниками в стовпчику ; р < 0,05.

Як видно з табл. 2, обструктивна азооспермія представлена імовірно більшим числом випадків; співвідношення зберігається серед чоловіків з 2 групи, у 3 – достовірність нівелюється, проте перевага залишається. Причиною обструктивної азооспермії практично у всіх пацієнтів був фіброз сім’яних канальців внаслідок хронічного запального процесу статевих органів. Основні показники оцінювання гормонального стану (ФСГ, ЛГ, тестостерон, співвідношення ФСГ/ЛГ, ЛГ/тестостерон; інгібін-В та естра-діол) перебували в межах унормованих величин. Інша картина спостерігалась при необструктивній азооспермії секреторно-ендокринного варіанта безпліддя.

         Особливу увагу з відомих причин привертали чоловіки із ідіопатичним безпліддям, їх було 121, що становило 28,8 %. Вірогідно менше випадків припадало на 1 групу (24 із 140 – 17,1±2,8 %), у 2 та 3 відповідно 58 (32,2±3,4 %) та 39 (39,0±4,7 %), різниця недостовірна. Виявлена тенденція переваги первинного безпліддя, що зберігалась в усіх групах спостереження: 57,1±4,2 %; 60,0±3,6 % та 54,0±4,9 % [5].

Далі подаємо найбільш практично значущі показники гонадотропних гормонів у пацієнтів з урахуванням типу азооспермії (табл. 3).

Таблиця 3. Рівень гонадотропних гормонів у чоловіків з азооспермією в залежності від її типу

Показники обструктивна необструктивна
Всього 2 гр. ICSI 3 гр. IMSI Всього 2 гр. ICSI 3 гр. IMSI
ФСГ – норма

(3,5 – 6,0 МЕ/л)

5,0±0,5 5,2±0,1 4,7±0,9 17,8±3,5 15,2±2,2 20,3±2,5*
ЛГ – норма

(4,0 – 9,0 МЕ/л)

6,6±1,0 6,1±0,3 7,1±0,7 13,4±3,2 11,8±1,1 14,9±1,8*
Тестостерон –

(16,0 – 20,0 нмоль/л)

18,0±0,8 18,3±0,8 17,6±1,1 12,0±2,4 13,2±1,2 10,3±1,1*
ФСГ/ЛГ 2,6±1,0 2,2±0,9 2,8±1,1 3,2±0,7 2,8±0,3 3,7±0,4∆*
ЛГ/ тестостерон

од.100,0

20,5±1,2 18,3±1,3* 22,9±0,8∆* 34,0±4,3* 31,0±2,1* 37,0±1,8∆*
Інгібін – В

пг/мл

71,3±2,7 73,2±2,1 69,5±2,8 72,4±3,2 79,2±3,5 65,1±3,9
Естрадіол

пг/мл

35,5±1,3 32,7±2,4 38,2±2,9 39,1±2,9 37,2±2,5 39,9±3,1

                   Примітка: */ різниця достовірна між показниками в групах спостереження;

                                        р < 0,05; ∆*/ різниця достовірна між показниками.

За даними табл. 3 отримано підтвердження вищенаведеному твердженню щодо відсутності змін показників рівнів гормонів при обструктивній азооспермії. На противагу цьому при необструктивній – показники ФСГ та ЛГ не тільки вірогідно вищі за норму. Про дисбаланс їхньої функції, що спричиняє зниження репродуктивної спроможності, свідчать також такі показники як: співвідношення ФСГ/ЛГ, ЛГ/ тестостерон, інгібін – В. Також різниця спостерігається й між середніми значеннями їх величин серед чоловіків 2 та 3 груп. Схожа, проте протилежна за спрямованістю, ситуація відзначається стосовно рівня тестостерону. Виявлені особливості свідчать про порушення секреції сперматозоїдів на рівні ендокринної функції яєчок.

Загальновизнано, що одним з провідних методів об’єктивного загального оцінювання стану фертильної спроможності чоловіків є класичний аналіз сперми. Результати такого вивчення у чоловіків з безпліддям, у тому числі за групами дослідження, а також серед «умовно» здорових подібної популяції представлені в табл. 4.

При інтерпретації даних табл. 4 звернемо увагу на значущі зміни параметрів. Розглянемо відразу у співставленні два таких показника як концентрація та загальна кількість сперматозоїдів. Обидва в літературі визнаються суттєвими з перевагою одного чи іншого за даними різних авторів.

Таблиця 4. Показники спермограми чоловіків здорових та із безпліддям з урахуванням груп спостереження

Параметри Здорових

n=80

Всього

n=420

Групи спостереження
1 гр. ІСЧ

n=140

2 гр. ICSI

n=180

3 гр. IMSI

n=100

М±m М±m М±m М±m М±m
Об’єм (мл) 2,9±0,6 2,4±0,7 3,1±0,9 2,5±0,7 *1,7±0,3
Концентрація (млн/мл) 81,0±13,2 31,5±10,6 41,9±14,5 34,5±12,8 **18,2±14,2
Загальна кількість сперматозоїдів (млн) 189,3±18,1 87,7±18,1 119,3±20* 83,7±10,5* 64,0±23,5
Рухливість (%) в т.ч. 78,8±4,5 49,5±2,4 59,3±4,1 52,2±3,7 ∆∆38,0±4,8
 категорія  а (%) 22,6±5,2 9,6±2,0 12,8±3,6 8,7±2,9 6,1±3,8
 категорія  b (%) 43,6±6,2 25,0±3,0 25,5±4,7 27,4±4,6 23,7±6,8
 категорія  а+b (%) 66,2±5,9 34,7±3,3 38,3±5,3 36,1±4,9 29,8±7,4
 категорія   c (%) 12,5±4,2 10,8±2,1 11,6±3,5 14,5±3,7 8,0±4,4
категорія    d (%) 21,2±5,1 50,5±3,5 40,7±5,4 48,0±5,1 62,0∆∆±7,8
Живі форми (%) 76,3±3,7 56,1±2,4 66,9±3,9* 46,1±3,4* 33,0±4,7*
Морфологогічно нормальні форми (%) 71,2±5,0 45,5±2,4 52,9±4,2 46,1±3,7 **38,0±4,8
Патологія головки (%) 19,2±4,4 32,0±2,3 28,6±3,5* 35,2±3,5 39,0±4,8
Патологія шийки (%) 3,8±1,7 5,2±1,0 4,3±1,6 5,0±1,6 7,0±2,5
Патологія хвоста (%) 5,0±1,9 6,7±1,1 5,3±1,0 7,2±1,7 7,5±1,8
Фрагментація ДНК (%) 8,8±3,2 42,6±2,4 25,0±3,6* 45,0*±3,7 57,0±4,9*

Примітка: */ різниця достовірна між усіма показниками в групах; р < 0,05; **/ різниця достовірна між показниками 1 та 3 груп; р < 0,05;  / різниця достовірна між показниками здорових чоловіків та чоловіків з безпліддям; ∆∆/ різниця достовірна даного показника між іншими; р < 0,05.

Отримані відомості свідчать про достовірність різниці величин показників у безплідних і здорових чоловіків. Більше того, вона має місце й в групах спостереження. Складнішої технології ДРТ вимагають пацієнти, які мають гірші параметри. Однак, за нашими даними, концентрація сперматозоїдів в млн еякуляту змінюється більш інтенсивніше, виразніше, ніж загальна їх кількість. Відповідно темп зменшення величин у чоловіків з безпліддям становив 61 % та 53,6 %. Статистично значуща відмінність очікувано притаманна величинам відсотка рухливих сперматозоїдів. При чому серед загальної кількості безплідних чоловіків вона зберігалась при усіх формах (а, b, а+b, с, d). Разом з тим, серед груп  така особливість проявилася лише в третій у однієї категорії – достовірно більше було нерухомих форм. Варто зазначити, що найбільше змінюються прогресивно – активно рухливі форми; їх показник більше, ніж удвічі менший у безплідних чоловіків (9,6±2,6 % проти 22,6±5,2 %; р < 0,05) і водночас настільки ж більше нерухомих: 50,5±3,5 % проти 21,2±5,1 %; р < 0,05). Питома вага живих сперматозоїдів також набула статистично значущої різниці, яка характерна для усіх трьох груп. Відзначимо лінійний зв’язок між відсотком рухливих та живих сперматозоїдів. Серед їх морфологічно змінених форм тільки патологія головки відрізнялась достовірно поміж інших структур (32,0±2,3 % проти 19,2±4,4 % у здорових). При цьому найменше таких змін встановлено у пацієнтів 1 групи (28,6±3,5 % проти 35,2±3,5 % та 39,0±4,8 % в 2 та 3 групах; р < 0,05). Протилежна картина виявилася при підрахунку морфологічно нормальних сперматозоїдів. У даному випадку найменше їх у 3 групі, найбільше в 1 (38,0±4,8 проти 52,9±4,2 %; р < 0,05). У результаті серед усіх чоловіків з безпліддям в середньому показник становив 45,5±2,4 % і був достовірно меншим, ніж у здорових (71,2±5,0 %). Доведена авторами [13] висока чутливість та специфічність фрагментації спермальної ДНК, знайшла підтвердження за результатами аналізу дослідження. Зазначений показник у безплідних пацієнтів більш ніж у 4,5 раза перевищував величину, що встановлена в клінічному матеріалі здорових, і був на 46,8 % вищий за унормоване значення (≤ 29 %). Найбільша частка фрагментації ДНК сперматозоїдів спостерігалась в 3 групі (57,0±4,9 %), найменша – в 1 (25,0±3,6 %). Наведені вище дані, особливо в аспекті варіабельності по групам, обґрунтовують необхідність оптимального підходу до вибору методики ДРТ на основі принципу персоніфікації.

До такого висновку приводять також результати електронного мікроскопічного дослідження сперматозоїдів. Порівняно із світловою мікроскопією спосіб має більш поширені можливості завдяки чому краще візуалізуються ультраструктури, отже, значно частіше виявляються патологічні зміни структури сперматозоїда. В табл. 5 представлені отримані відомості в розрізі груп вивчення.

Прокоментуємо дані табл. 5. Відсоток патологічних форм серед загальної популяції сперматозоїдів, отриманих від здорових чоловіків, не перевищував 30,0 % (28,7±5,0 %) і був практично удвічі меншим, ніж у чоловіків з безпліддям (53,6±2,4 %); р < 0,05. Поступово, в кожній наступній групі, показник зростає і досягає в третій величини, що статистично більша за інші (62,0±4,8 % проти 47,1±4,2 % та 52,9±3,7 % відповідно в першій та другій). У структурі патологічних форм переважають дефекти головки. На них припадає 56,5±10,3 % серед загальної їх кількості у здорових осіб (у 23 із 80). Величина показника зростає до 72,9±2,9 % при дослідженні сперматозоїдів безплідних пацієнтів і є характерною ознакою для кожної наступної групи (62,1±5,9 %, 73,2±4,4 % та 83,9±4,65 відповідно в 1, 2, та 3 групах; р < 0,05. Серед різноманіття варіантів змін головки повсюди більше вони проявилися у вигляді таких форм: маленька, аморфна, з маленькою акросомальною ділянкою і відсутністю акросоми (глобулозооспермія). Остання превалює в структурі патології голівки, досягає вірогідних значень з іншими.

Таблиця 5. Морфологічні показники спермограми чоловіків здорових та із безпліддям з урахуванням груп спостереження

Параметри Умовно

здорові

n=80

Всього

n=420

Групи спостереження
1 гр. ІСЧ

n=140

2 гр. ICSI

n=180

3 гр. IMSI

n=100

абс % m абс. % m абс % m абс. % m абс % m
Патологічні форми 23 28,7 5,0 225 53,6 2,4 66 47,1 4,2 97 52,9 3,7 6,2 62,0 4,8∆∆
Патологія головки в т.ч. 3 56,5 10,3 164 72,9 2,9 41 62,1 5,9* 71 73,2 4,4* 52 83,9 4,6*
 конічна 1 7,7 2 1,2 2 2,8
грушоподібна 1 7,7 3 1,8 3 4,2
маленька 2 15,4 2,1 12,8 7 17,1 9 12,6 5 9,6
аморфна 2 15,4 19 11,6 7 17,1 7 9,9 5 9,6
вакуалізована 1 7,7 3 1,8 1 2,4 2 3,8
маленька акросомальна ділянка 2 15,4 17 10,4 6 14,6 9 12,7 2 3,8
відсутня акросома

(глобулозооспермія)

3 23,1 11,6 91 55,5 3,8 18 43,9 7,7 38 53,5 5,9 35 67,3 6,5∆∆
подвоєна 1 7,7 8 4,9 2 4,9 3 4,2 3 5,8
Патологія шийки в т.ч. 8 34,8 9,9 22 9,8 1,9 1,4 21,2 5,0∆∆ 6 6,2 2,4 2 3,3 2,2
зігнута 1 12,5 1 4,5 1 16,7
асиметрична 3 37,5 8 36,4 6 42,9 2 33,3
товсте прикріплення 1 12,5 2 9,1 2 14,3
тонка 3 37,5 17,1 11 50,0 10,6 6 42,9 13,2 3 50,0 20,4 2 100,0
Патологія хвоста в т.ч. 2 8,7 5,8 39 17,3 2,5 11 16,7 4,5 20 20,6 4,1 8 13,0 4,3
короткий 8 20,5 3 27,3 4 20,0 1 12,5
зігнутий 6 15,4 2 18,2 3 15,0 1 12,5
скручений 1 50,0 13 33,3 3 27,3 7 35,0 3 37,5
подвоєний 1 50,0 12 30,8 3 27,3 6 30,0 3 37,58
Цитоплазматична крапля >1/3 головки 4 5,0 4,5 31 7,4 1,7 8 5,7 15 8,3 8 8,0

Примітка: */ різниця достовірна між усіма показниками в групах; р < 0,05;      **/ різниця достовірна між показниками 1 та 3 груп; р < 0,05;        / різниця достовірна між показниками здорових чоловіків та чоловіків з безпліддям; ∆∆/ різниця достовірна даного показника між іншими; р < 0,05

Цікавим є таке спостереження. На тлі переважного ураження головки сперматозоїдів, навіть в умовно здорових чоловіків, чіткої залежності в частоті змін шийки та хвоста не вдалося дослідити. Проте виявлені особливості в групах спостереження. В першій превалювала патологія шийки (21,2±5,0 % проти 6,2±2,4 % та 3,2±2,2 % в 2 та 3 відповідно; р < 0,05), у двох інших – хвоста. Серед різновидів змін шийки найбільш суттєвим, за нашими даними, є тонка та асиметрична форми; серед хвоста – скручений, подвоєний, короткий. Крім того, варто вказати на простежену тенденцію зростання випадків коли цитоплазматична крапля більша за 1/3 головки сперматозоїдів у чоловіків з безпліддям і яка частіше проявляється в 2, 3 групах по відношенню до першої. Зазначена ознака є додатковим негативним критерієм, що призводить до неспроможності пенетрацї сперматозоїдом ооцита і зменшує можливість запліднення.

Для досягнення мети щодо уточнення особливостей даних спермограми безплідних чоловіків була визначена інформаційна значущість основних її показників та показників, що відображають їхній гормональний стан (табл. 6).

Таблиця 6. Результати інформаційного оцінювання основних спеціальних показників обстеження безплідних чоловіків, що звернулися за ДРТ

Фактори Ознаки Бал Фактори Ознаки Бал
1. Концентрація сперматозоїдів (млн/мл) до 15 + 6,0 7. ФСГ

(мЕд./мл)

1,5 – 12,4 – 3,0
  ≥ 15 – 3,5 ≥ 12,5 + 3,1
2. Рухливість %

 

≥ 25 – 3,5 8. Коефіцієнт

ФСГ/ЛГ

<2,5 – 4,6
<25 + 0,2 ≥ 25 + 6,4
3. а + в ≥ 50 – 6,8 9. Естрадіол (Е2)

пг/мл

< 35 – 3,0
<50 + 2,8 ≥ 35 + 4,1
4. Патологічні

форми (%)

≤ 90 – 8,3 10. Інгібін В

пг/мл

> 80 – 3,6
> 90 + 6,0 ≤ 80 + 4,2
5. Незрілі сперматозоїди

(%)

< 90 – 2,0 11. ЛГ/тестостерон

од. 100

≤ 20 – 0,5
≥ 90 + 2,0 > 20 + 2,2
6. Живі форми (%) > 58 – 3,7
≤ 58 + 3,0

За результатами проведеної роботи виявилось, що до найбільш вагомих несприятливих ознак належать: концентрація сперматозоїдів до 15 млн/мл, наявність патологічних форм > 90 % та коефіцієнт ФСГ/ЛГ – кількісна оцінка їх склала по 6–6,4 бали. До впливових належать також випадки із даними естрадіолу (Е2) ≥ 35 пг/мл та інгібін В ≤ 80 пг/мл – по 4 бали. До 3 балів за «величиною» негативного впливу мають показники рухливості (а + в), живі форми  ≤ 58 %, незрілі сперматозоїди  ≥ 90 %.

Таким чином, за результатами вивчення зразків еякуляту безплідних чоловіків уточнена структура видів патозооспермії. У кожного четвертого – азооспермія, близько половини випадків припадає на олігоастенотератозооспермію. Суттєвим питанням залишається шлях забору матеріалу для проведення ДРТ у випадках необструктивної азооспермії, що обґрунтовується частотою (44,2±7,5 %) негативних результатів. Виявлені особливості спермограм безплідних чоловіків, з урахуванням  залежності від використаних методик ДРТ. Простежено, що вони ускладнюються із тяжкістю патоспермії. На основі даних кількісного оцінювання (в балах) найбільш інформаційно значущих параметрів спермограми відібрані визначальні при виборі технологій.

Висновки

Виявлено, що у переважної кількості чоловіків з безпліддям: (44,0±2,4 %) – олігоастенотератозооспермія, у кожного четвертого (25,7±2,1 %) – азооспермія, серед яких 60,6±4,6 % приходилось на обструктивну, решта (30,3±2,2 %)  мали ізольовані зміни сперматозоїдів.

Простежена пряма залежність між тяжкістю патозооспермії та методикою ДРТ: в групі ІСSI, достовірно частіше представлена олігоастенотератозооспермія – у 66,7±3,5 % проти 51,0±4,9 % – при ІСSI та 9,2±2,4 % при ІСЧ; в групі ІМSI – азооспермія у 49,0±4,9 % проти 33,3±3,5 % при ІСSI і відсутності при ІСЧ; в групі ІСЧ у 90,8 % – порушення були у вигляді астено, оліго, тератозооспермія.

Визначені параметри сперми безплідних чоловіків, що зазнали найбільших змін і ступінь яких узгоджується із складністю застосованих методик ДРТ. До них належать концентрація сперматозоїдів, рівень яких змінюється інтенсивніше, ніж їхня загальна кількість; статистично значуща типова відмінність рухливих форм сперматозоїдів. Крім того, патологічні форми сперматозоїдів представлені удвічі частіше, ніж у здорових чоловіків і досягають 62,0±4,8 % при ІМSI проти 52,9±3,7 % та 47,1±4,2 % при ІСSI і ІСЧ відповідно. У структурі патологічних форм переважають дефекти головки, достовірність частоти якої є характерною ознакою для кожної наступної за складністю групи. При цьому чіткої залежності в частоті змін шийки та хвоста не вдалося дослідити. Простежена висока чутливість і специфічність фрагментації сперіальної ДНК.

Здійснена кількісне оцінювання параметрів спермограми, за результатами якої виявлені найбільш інформаційно значущі.  Отримані дані передбачають можливість більш чіткого визначення критеріїв вибору программ ДРТ.

Література

  1. Владиченко К.А. Аналіз спермограм Медичного центру лікування безпліддя за 2010–2014 рр. / К. А. Владиченко, В. О. Юзько, Л. Т. Савчук // Здоровье мужчины. – 2015. – № 3. – С.140–141.
  2. Гаврилюк А. М. Чоловіче непліддя – нові перспективи діагностики / А. М. Гаврилюк, М. З. Курпіш, Е. Віланд [та ін.] // Мед. аспeкты здоровья мужчины. – 2011. – № 2. – С. 10–21.
  3. Гамидов С. И. Роль мужчины в привычном невынашивании беременности у супруги / С. И. Гамидов, Р. И. Овчинников, А. Ю. Попова, О. Н. Голубева, И. В. Ушакова // Урология (приложение). – – № 1. – С. 35–43.
  4. Горпинченко І. І. Чоловіче безпліддя: етіологія, патогенез, діагностика та лікування / І. І. Горпинченко, М. Г. Романюк  // Здоровье мужчины. – 2016. – № 1. – С. 8–17.
  5. Горпинченко И. И. Проблеми идиопатического мужского бесплодия / И. И. Горпинченко, К. Р. Нуриманов, Т. В. Порошина, В. С. Савченко, Г. Н. Дранник // Здоровье мужчины. – 2016. – № 1. – С. 133–136.
  6. Грицуляк Б. В. Варикоцеле / Б. В. Грицуляк, В. Б. Грицуляк, О. Я. Глодан, Г. І. Пташник, О. Є. Халло. – Київ : Плай, 2009. – 108 с.
  7. Ипполитова Е. А. Эмпирическое исследование планирования семейного будущего мужчин и женщин с диагнозом «бесплодие» / Е. А. Ипполитова, О. В. Гракова // Сборник научных статей всерос. науч.-практ. конференции. – 2014. – С. 44–48.
  8. Логинов П. В. Стресс как фактор угнетения репродуктивной функции / П. В. Логинов, Д. Л. Теплый, А. А. Николаев. – Астрахань : ГБОУ ВПО Астраханский ГМУ, 2012. – 140 с.
  9. Никифоров О. А. Мужское бесплодие: актуальные вопросы физиологии, этиопатогенеза и диагностики нарушений репродуктивной системы у мужчин / О. А. Никифоров, Е. А. Ломейко, С. В. Ломака, И. А. Лавыш // Запорож. мед. журнал. – 2014. – № 4 (85). – С. 69–76.
  10. Поворознюк М. В. Поширеність та основні причини безпліддя у чоловіків / М. В. Поворознюк // Мед. аспекты здоровья мужчины. – 2012. – № 3(5). – С. 62–70.
  11. Радченко О. Р. Алгоритм оценки риска мужского бесплодия в условиях социальной и антропотехногенной нагрузки / О. Р. Радченко, А. Р. Уразманов  // Современные проблемы науки и образования. – 2011. – № 5. – С. 29.
  12. Сухих Г. Т. Мужское бесплодие: практическое руководство для урологов и гинекологов / Г. Т. Сухих, В. А. Божедомов. –  Москва : Эксмо, 2009. – 240 с.
  13. Чорнокульський І. С. Критерії оцінки потенціалу чоловічої фертильності / І. С. Чорнокульський // Укр. мед. часопис. – 2013. – № 4 (96).
  14. Шахова М. А. Вспомогательные репродуктивные технологии в браке при мужском бесплодии : Автореф. дис…. д.мед.наук : 14.00.01 – Акушерство и гинекология / М. А. Шахова. – Москва, 2007. – 36 с.
  15. Bahadur G. First line fertility treatment strategies regarding IUI and IVF require clinical evidence / G. Bahadur, R. Homburg, A. Muneer, P. Racich [et al.] // Hum Reprod. – 2016. – V. 31(6). – P. 1141-6.
  16. Calhaz-Jorge  Assisted reproductive technology in Europe: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results / C. Calhaz-Jorge, J.A. CastillaAlcala [et al.] // Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE, 2014. – P. 54-55.
  17. Cavallini G. Male idiopathic oligoasthenoteratozoospermia / G. Cavallini // Asian J Androl. – 2006. – V. 8(2). – P. 143-157.
  18. De Vos Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI): a critical and evidence-based review / A. De Vos, N.P. Polyzos, G. Verheyen, H. Tournaye //  Basic Clin Androl. – 2013. – V. 23. – P. 10.
  19. Ficarra V. Varicocele repair for infertility: what is the evidence? / Ficarra, A. Crestani, G. Novara, V. Mirone // Curr Opin Urol. – 2012. – V. 22(6). – P. 489–494.
  20. Krausz C. Genetics of male infertility: from research to clinic / C. Krausz, A.R. Escamilla, C. Chianese // – 2015. – V. 150(5). – P. 159-174.
  21. Lipovac M. Increased hyaluronan acid binding ability of spermatozoa indicating a better maturity, morphology, and higher DNA integrity after micronutrient supplementation / M. Lipovac, F. Bodner, A. Schtitz [et al.] // Eur. Med. J. Urol. – 2014. – V. 1. – P. 60–65.
  22. Simon L. Comparative analysis of three sperm DNA damage assays and sperm nuclear protein content in couples undergoing assisted reproduction treatment / L. Simon, L. Liu, K. Murphy, S. Ge, J. Hotaling [et al.]  // Reprod. – 2014. – V. 29(5). – P. 904–917.
  23. Stearns G. Avoiding toxins including spermatotoxic medications / G. Stearns, P.J. Turek // Semin. Reprod. Med. 2013. – V. 31(4). – P. 286-292.

REFERENCES

  1.  Vladychenko, K.A., Yuzko, V. O., Savchuk, L. T. (2015).  Analiz spermohram Medychnoho tsentru likuvannya bezpliddya za 2010–2014 rr. [Analysis of spermograms of the Medical Center for Infertility Treatment 2010-2014].  Zdorovye muzhchiny – Men’s health, 3: 140-141 [in Ukrainian].
  2. Havryliuk, A.M., Kurpish, M.Z., Viland, E. [et al.] (2011). Choloviche nepliddia – novi perspektyvy diahnostyky [Men’s Infertility – New Prospects for Diagnosis]. Meditsinskiie aspekty zdorovia muzhchiny – Medical Aspects of Men’s Health, 2: 10-21 [in Ukrainian].
  3. Gamidov, S.I., Ovchinnikov, R.I., Popova, A.Yu., Golubeva, O.N., Ushakova, I.V. (2016). Rol muzhchiny v privychnom nevynashivanii beremennosti u suprugi [The role of men in the habitual miscarriage of a wife.]. Urologiia (prilozheniie) – Urology (application), 1: 35-43 [in Russian].
  4. Horpynchenko, I.I., Romanyuk, M.H. (2016). Choloviche bezpliddia: etiolohiia, patohenez, diahnostyka ta likuvannia [Male infertility: etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment]. Zdorove muzhchyny – Man’s health, 1: 8-17 [in Ukrainian].
  5. Gorpinchenko, I.I., Nurimanov, K.R.,  Poroshina, T.V., Savchenko, V.S., Drannik, G.N. (2016). Problemi idiopaticheskogo muzhskogo besplodiia [Problems of idiopathic male infertility].  Zdorovye muzhchiny –  Men’s health, 1: 133–136 [in Russian].
  6. Hrytsulyak, B.V., Hrytsulyak, V.B., Hlodan, O.Ya., Ptashnyk, H.I., Khallo, O.Ye. (2009). Varykotsele [Varicocele]. Kyiv : Play: 108 [in Ukrainian].
  7. Ippolitova, Ye.A., Grakova, O.V. (2014). Empiricheskoie issledovaniie planirovaniia semeynogo budushchego muzhchin i zhenshchin s diagnozom «besplodiie» [An empirical study of planning the family future of men and women diagnosed with «infertility»]. Sbornik nauchnykh statei vserossiyskoi nauchno-prakticheskoi konferentsii – Collection of scientific articles of the all-Russian scientific-practical conference: 44–48 [in Russian].
  8. Loginov, P.V., Teplyi, D.L., Nikolaiev, A.A. (2012). Stress kak faktor ugneteniia reproduktivnoi funktsii [Stress as a factor in the oppression of the reproductive function]. Astrakhan : GBOU VPO Astrakhanskii GMU: 140 [in Russian].
  9. Nikiforov, O.A., Lomeyko, Ye.A., Lomaka, S.V., Lavysh, I.A. (2014). Muzhskoie besplodiie: aktualnyie voprosy fiziologii, etiopatogeneza i diagnostiki narushenii reproduktivnoi sistemy u muzhchin [Male infertility: topical issues of physiology, etiopathogenesis and diagnosis of reproductive system disorders in men.]. Zaporozhskii meditsinskii zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 4 (85): 69–76 [in Russian].
  10. Povorozniuk, M.V. (2012).  Poshyrenist ta osnovni prychyny bezpliddia u cholovikiv [Prevalence and main causes of infertility in men]. Meditsinskie aspekty zdorovia muzhchyny – Medical aspects of male health, 3(5): 62–70 [in Ukrainian].
  11. Radchenko, O.R., Urazmanov, A.R. (2011). Algoritm otsenki riska muzhskogo besplodiia v usloviiakh sotsialnoi i antropotekhnogennoi nagruzki [Algorithm for assessing the risk of male infertility in conditions of social and anthropogenic damage]. Sovremennyie problemy nauki i obrazovaniia – Modern problems of science and education, 5: 29 [in Russian].
  12. Sukhikh, G.T., Bozhedomov, V.A. (2009). Muzhskoie besplodiie [Male infertility]. Moscow : Eksmo [in Russian].
  13. Chornokulskyi, I.S. (2013). Kryteriyi otsinky potentsialu cholovichoi fertylnosti [Criteria for assessing the potential of male fertility]. Ukrayinskyi medychnyi chasopys – Ukrainian medical journal, 4 (96)  [in Ukrainian].
  14. Shakhova, M.A. (2007). Vspomogatelnyie reproduktivnyie tekhnologii v brake pri muzhskom besplodii  [Auxiliary reproductive technologies in marriage for male infertility]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
  15. Bahadur, G., Homburg, R., Muneer, A., Racich, P. [et al.] (2016). First line fertility treatment strategies regarding IUI and IVF require clinical evidence.  Hum Reprod., V. 31(6) :  1141-6 [in English].
  16. Calhaz-Jorge ,C. et al. Assisted reproductive technology in Europe, 2014: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results. Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE [in English].
  17. Cavallini, G. (2006). Male idiopathic oligoasthenoteratozoospermia.  Asian J Androl., 8(2) : 143-157 [in English].
  18. De Vos, A., Polyzos, N.P., Verheyen, G., Tournaye, H. (2013). Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI): a critical and evidence-based review.   Basic Clin Androl, V. 23: 10 [in English].
  19. Ficarra, V.,  Crestani, A., Novara, G., Mirone, V. (2012). Varicocele repair for infertility: what is the evidence? Curr Opin Urol., 22(6): 489-494 [in English].
  20. Krausz, C., Escamilla, A.R., Chianese, C. (2015).  Genetics of male infertility: from research to clinic. Reproduction, 150(5): 159-174 [in English].
  21. Lipovac, M., Bodner, F., Schtitz, A. [et al.] (2014).  Increased hyaluronan acid binding ability of spermatozoa indicating a better maturity, morphology, and higher DNA integrity after micronutrient supplementation.  Med. J. Urol., V. 1: 60-65 [in English].
  22. Simon, L., Liu L., Murphy, K., Ge, S., Hotaling, J. [et al.] (2014).  Comparative analysis of  three sperm DNA damage assays and sperm nuclear protein content in couples undergoing assisted reproduction treatment.  Reprod., V. 29(5): 904-917 [in English].
  23. Stearns, G., Turek,  J.  (2013). Avoiding toxins including spermatotoxic   medications.  Semin. Reprod. Med., V. 31(4): 286-292 [in English].

А. Kutsenko,  urologist andrologist,   Chief Doctor of the Institute of Reproductive Medicine,

Clinic of Professor Dakhno F.V.

PECULIARITIES OF SPERMATOGENESIS DISTURBANCES IN MEN WITH INFERTILITY: DIFFERENTIATED APPROACH IN THE ASSISTED REPRODUCTIVE TECHNOLOGIES

The work represents the results of analysis of spermograms in men with infertility of 420 married couples who referred during 2013-2015 to the Institute of Reproductive Medicine (Kyiv) for fertilization with the aim to restore fertility. There were revealed the parameters of dependence of the used programs of the assisted reproductive technologies. They become complicated with the gravity of pathospermia. Based on the quantitative assessment in scores, the most informative significant spermograms, determining the choice of technology, were selected.

Key words: male infertility, assisted reproductive technologies, spermogram.

А. О. Куценко,  врач уролог-андролог,  главный врач Института репродуктивной медицины,  Клиника профессора Дахно Ф.В.

ОСОБЕННОСТИ  НАРУШЕНИЯ СПЕРМАТОГЕНЕЗА У МУЖЧИН  С БЕСПЛОДИЕМ: ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЙ ПОДХОД К  ИСПОЛЬЗУЕМЫМ МЕТОДИКАМ ВРТ

В работе представлены результаты анализа спермограмм мужчин с бесплодием 420 супружеских пар, которые обратились в 2013-2015 годах в Институт репродуктивной медицины (г. Киев) для оплодотворения с целью восстановления фертильности. Выявлены особен-ности параметров в зависимости от используемых программ вспомога-тельных репродуктивных технологий. Они усложняются с тяжестью пато-спермии. Отобраны, на основании количественной оценки в баллах, наиболее информационно значимые параметры спермограммы, определяющие выбор технологии.

Ключевые слова: мужское бесплодие, репродуктивные технологии, спермограмма.

Leave a Comment

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH