Стан центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду у вагітних, оперованих на серці

О. В. Ісламова, лікар-терапевт вищої категорії,  канд. мед. наук, провідний співробітник відділення внутрішньої патології вагітних ДУ ІПАГ НАМН України
М. Є. Кирильчук, лікар акушер-гінеколог вищої категорії,  д-р мед. наук, головний наук. співроб. відділення внутрішньої патології вагітних ДУ ІПАГ НАМН України

У статті подано результати  дослідження стану 141 вагітної, що мали операції на серці. Простежено значні зміни центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої ​​здатності міокарду особливо в період максимального гемодинамічного навантаження прооперованих жінок. Встановлено, що зміна показників залежить від виду вад серця і виду оперативного втручання. Встановлені параметри найбільшою мірою змінюються при оперованих вадах серця в період з 26 по 32 тиждень гестації. Результати даного дослідження дають можливість удосконалити тактику ведення вагітності та пологів у жінок, оперованих на серці.

Ключові слова: вагітність, пологи, оперовані вади серця, центральна гемодинаміка, внутрішньосерцева гемодинаміка, скоротлива здатність міокарда.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ДМПП – дефект міжпередсердної перетинки

ДМШП – дефект міжшлуночкової перетинки

ВАП –відкрита артеріальна протока

ЗПО – загальний периферичний опір

КДО – об’єм лівого шлуночка в діастолу

КОР – кінцевий діастолічний розмір

КоА – коарктація аорти

КСО – об’єм лівого шлуночка в систолу

КСР – кінцевий систолічний розмір

ЛШ – лівий шлуночок

СЗМ – скоротлива здатність міокарда

уд/хв. – ударів за хвилину

УІ – ударний індекс

УО – ударний об’єм серця

ФВ – фракція викиду

ЧСС – частота серцевих скорочень

ШКС – штучний клапан серця

WPW – Вольф Паркінсон Уайт

Вступ

Успішний розвиток кардіохірургічної галузі в Україні став показником зростання в акушерських закладах значної кількості вагітних, оперованих на серці. Опероване серце і вагітність становлять одну з найважливіших проблем сучасного акушерства [1–3]. Молоді жінки після оперативного лікування вад серця складають дуже різноманітну групу, де є практично здорові, із задовільним і незадовільним ефектом операції, з наявністю віддалених післяопераційних ускладнень – залишковою легеневою гіпертензією, залишковим легеневим стенозом, недостатністю клапанів легеневої артерії, решунтуванням міжпередсердної та міжшлуночкової перетинки та ін. [2–7].

Незважаючи на здобутий досвід ведення таких пацієнток і певні досягнення в цій галузі, вагітність та пологи у жінок, оперованих на серці, іноді супроводжуються розвитком акушерських ускладнень, погіршенням діяльності серцево-судинної системи, прогресуванням  серцевої недостатності (СН) [8–13].

Для запобігання розвитку акушерської та перинатальної патології в жінок, оперованих на серці, необхідним є поглиблення вивчення стану серцево-судинної системи. Тому метою даної роботи стало вивчення показників центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду у жінок, оперованих на серці, для оцінювання структурно-функціонального стану міокарду, виявлення основних параметрів, що визначають погіршення з боку серцево-судинної системи.

Матеріали та методи дослідження

Під спостереженням була 141 вагітна після операції на серці у зв’язку з різноманітними серцевими хворобами.

У таблиці 1 показано розподіл хворих за типом серцевого захворювання.

Таблиця 1. Розподіл вагітних, оперованих на серці, за типом серцевого захворювання, абс.ч (%)

Показання до операції Значення показника
Набуті вади серця 28 (19,8)
Вроджені вади серця 106 (75,1)
Інші захворювання серця 7 (4,9)
Всього 141 (100)

Показаннями до оперативного лікування були такі захворювання: мітральний стеноз та рестеноз – 8 (5,6 %), мітральна недостатність – 10 (7,0 %), аортальний стеноз – 6 (4,2 %), аортальна недостатність – 7 (4,9 %), відкрита артеріальна протока – 16 (11,3 %), дефект міжпередсердної перетинки (ДМПП) – 21 (14,8 %), дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) – 18 (12,7 %), стенд легеневої артерії – 7 (4,9 %), аномалія Ебштейна – 5 (3,5 %), вади типа Фалло – 17 (12,0 %), коарктація аорти (КоА) – 18 (12,7 %), синдром Вольфа Паркінсона Уайта (WPW) – 7 (4,9 %), транспозиція магістральних судин – 1 (0,7 %).

У 135 (95,7 %) жінок операція була проведена до вагітності, у 6 (4,2 %) – протягом вагітності. Ефект операції вважався як клінічно-позитивний  у 133 вагітних (94,3 %). У 8 (5,6 %) стан після оперативного лікування суттєво не змінився. Тридцять сім жінок з операціями  на серці (26,2 %) протягом всієї гестації не мали серцевої недостатності (СН). У 97 (68,7 %) спостерігалась І  ступінь СН, 13 хворих (9,2 %) страждали на ІІ ступінь СН.

Середній вік обстежених становив 25,6 років. 116 (82,2 %) вагітних, оперованих на серці, були першовагітними, 25 (17,7 %) – повторно вагітними, серед них 12 (8,5 %) народжували повторно. Дослідження центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки проводили в динаміці вагітності (у терміні 26–32 тижні і після 32 тижнів). Жінки, оперовані на серці, були розподілені на п’ять  клінічних груп залежності від характеру оперативної корекції. Так, у першу групу увійшло 17 хворих зі штучними клапанами серця (ШКС), у другу – 16 вагітних після закриття ВАП, третю групу складали 39 жінок після пластики ДМПП та ДМШП; 18 вагітних після корекції КоА увійшли в четверту групу; п’яту групу складали 17 хворих після радикальної корекції вад типа Фалло. У контрольну групу увійшло 30 здорових вагітних.

Дослідження центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки проводились за допомогою методу ехокардіографії на апараті Acuson X300 (Японія) № 97, 2003 р. Показники гемодинаміки обчислювались автоматично за допомогою комп’ютера, за винятком обчислення загального периферичного опору (ЗПО). Даний показник визначали за формулою:

ЗПО = 80з/ХОС, де 80 – коефіцієнт, з – середній динамічний тиск, що обчислюється за формулою:

Р = А/(з+Д), де А – нульовий тиск, Д – діастолічний тиск, ХОС – хвилинний об’єм серця.

З показників центральної гемодинаміки визначали ударний об’єм (УО, мл), ударний індекс (УІ, мл/м2), частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.), ХОС, л, ЗПО, дін•с•см-5. Для оцінювання стану внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду визначали такі показники: кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір (КСР, см) ЛШ, кінцевий діастолічний (КДО, мл) і кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ, фракцію викиду (ФВ, %), скоротливу здатність міокарда (СЗМ, %).

Обстеження хворих проводили увічі впродовж вагітності:

  • у 26–32 тижні – період максимального гемодинамічного навантаження;
  • після 32 тижнів, частіше у 36–38 тижнів.

Оброблення отриманих даних проводилося за допомогою стандартних комп’ютерних програм.

Результати дослідження

У динаміці вагітності, а саме: у термінах 26–32 тижні та після 32 тижнів вивчали стан центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливу здатність міокарду у жінок з ШКС. У таблиці 2 наведені показники гемодинаміки в цієї групи хворих. У період з 26 по 32 тиждень гестації, у період максимального гемодинамічного навантаження показники істотно відрізняються від даних у групі здорових жінок.  Відзначається зниження УО, зростання ЧСС, що дає змогу утримувати ХОС. Збільшується об’єм серця, ЗПО, скоротлива здатність міокарду знижується. Після 32 тижнів показники інотропізму дещо підвищуються за рахунок невеликого рівня ЗПО, однак залишаються нижче порівняних величин. Ці зміни можуть бути доказом зниження компенсаторної можливості міокарду в даної групи вагітних.

Вивчення центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду  у вагітних після закриття ВАП у період з 26 по 32 тиждень та наприкінці гестації дали змогу виявити зміни показників у порівнянні зі здоровими вагітними. Так, у жінок після закриття ВАП відзначається зростання КСО, зниження УО, яке підтверджується зниженням УІ. ФВ залишається на нижній межі норми.

Показники гемодинаміки в жінок після оперативної корекції ДМПП та ДМШП наведені у таблиці 3. Так у вагітних після корекції ДМПП у період з 26 по 32 тиждень спостерігається імовірне зниження УО та тенденці до зниження ФВ. Деяке зменшення ФВ зберігається і після 32 тижнів гестації. У жінок після усунення ДМШП також відзначається зниження УО, УІ, але наприкінці вагітності УО має тенденцію до зростання.

Таблиця 2. Показники центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду у жінок зі ШКС в динаміці вагітності

Показник Група жінок по термінах вагітності
26–32 тижні після 32 тижнів
оперовані на серці здорові оперовані на серці здорові
ЧСС, уд/хв. (94,8 ± 2,45)* 84,8 ± 2,53 (91,3 ± 1,59)* 81,2 ± 1,93
УО, мл (60,5 ± 3,1)* 88,2 ± 3,39 70,4 ± 2,46 74,0 ± 4,46
ХОС, л/хв. (5,88 ± 0,24)* 6,9 ± 0,15 6,34 ± 0,27 6,1 ± 0,27
УІ, мл/м2 (35,6 ± 2,02)* 54,5 ± 4,92 39,7 ± 1,05 40,3 ± 1,92
ЗПО, дин с см-5 (1279 ± 65,3)* 1010 ± 46,8 1220 ± 41,1 1215 ± 80,5
КДР (5,42 ± 0,03)* 5,09 ± 0,02 5,52 ± 0,054 5,21 ± 0,03
КСР (4,17 ± 0,05)* 3,26 ± 0,03 4,08 ± 0,0054 3,32 ± 0,02
КДО, мл (143,4 ± 4,12)* 120,1 ± 1,23 (149,4 ± 3,18)* 129,8 ± 1,62
КСО, мл (78,0 ± 3,34)* 42,7 ± 0,62 (75,1 ± 3,22)* 44,8 ± 0,57
ФВ, % (46,2 ± 1,3)* 65,4 ± 0,21 (49,0 ± 1,1)* 65,2 ± 0,2
СЗД (22,7 ± 0,68)* 36,0 ± 0,35 (24,8 ± 0,55)* 36,0 ± 0,2
   Примітка.   * – Різниця між показниками в групах вагітних, оперованих на серці, і здорових імовірна

Таблиця 3. Показники центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки в динаміці вагітності у жінок після пластики або ушивання ДМПП і ДМШП

Показник Група жінок за термінами вагітності
26–32 тижні після 32 тижнів
після корекції ДМПП після корекції ДМШП здорові після корекції ДМПП після корекції ДМШП здорові
ЧСС, уд/хв. 85,6 ± 3,81 90,0 ± 4,3 82,7 ± 2,53 87,3 ± 1,4 84,1 ± 2,82 81,2 ± 1,93
УО, мл (69,5 ± 3,78)* (63,3 ± 7,19)* 86,2 ± 3,39 68,0 ± 1,14 77,3 ± 2,49 74,0 ± 4,45
ХОС, л/хв. 5,75 ± 0,31 5,7 ± 0,87 6,9 ± 0,15 5,85 ± 0,07 6,51 ± 0,36 6,1 ± 0,27
УІ, мл/м2 (41,4 ± 2,3)* (39,4 ± 4,2)* 54,5 ± 4,92 39,3 ± 0,82 42,8 ± 0,92 40,3 ± 1,92
ЗПО, дин с см-5 1143 ± 79,8 1289 ± 184,5 1020 ± 47,8 1190 ± 23,0 1143 ± 45,5 1215 ± 80,5
КДР 5,08 ± 0,095 5,12 ± 0,44 5,09 ± 0,02 4,97 ± 0,07 5,26 ± 0,56 5,21 ± 0,03
КСР 3,59 ± 0,85 3,36 ± 0,21 3,26 ± 0,03 3,41 ± 0,07 3,44 ± 0,1 3,32 ± 0,02
КДО, мл 116,0 ± 1,05 123,2 ± 1,33 113,6 ± 3,62 129,8 ± 1,62
КСО, мл (53,2 ± 0,4)* (56,4 ± 0,13)* 42,7 ± 0,2 47,5 ± 2,32 46,2 ± 1,23 44,8 ± 0,57
ФВ, % (56,0 ± 3,0)* (57,6 ± 2,1)* 65,1 ± 2,2 (58,0 ± 1,0)* (57,0 ± 0,9)* 65,0 ± 0,2
СЗД (29,1 ± 1,65)* 34,3 ± 1,2 36,0 ± 0,36 (30,9 ± 0,8)* 33,2 ± 0,88 36,0 ± 0,2
   Примітка. * – Різниця між показниками в групах вагітних, оперованих на серці, і здорових імовірна

У вагітних з коригованою КоА відзначаються імовірні зміни показників центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки вже після 32 тижнів гестації. ЗПО протягом вагітності значно знижується і залишається таким до кінця вагітності. Імовірні зміни показників центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки відзначаються вже після 32 тижнів гестації. При цьому спостерігається зростання ЧСС, УО, КСО, тенденція до підвищення КДО, ФВ наприкінці вагітності дещо знижується, але це зниження незначне в порівнянні з ФВ у цей період у жінок інших груп. Перед пологами показники УО та ХОС перевищують дані здорових вагітних. У вагітних з корекцією КоА протягом гестації відзначається гіперфункція серця, гемодинаміка набуває гіперкінетичного типу, що створює нормальні умови для розвитку плода.

У таблиці 4 представлені дані гемодинаміки жінок після радикальної корекції вад типа Фалло. Як видно, суттєві зсуви виникають у цієї групи хворих у період максимального гемодинамічного навантаження наприкінці вагітності. Імовірно знижується УО, ХОС, ФВ. Після 32 тижнів гестації скоротлива здатність міокарду дещо збільшується, однак залишається зниженою  порівняно зі здоровими вагітними.

Таким чином, визначені дані при вивченні центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки в жінок, оперованих на серці, протягом гестації є доказом значних змін показників гемодинаміки та скоротливості міокарду. Ступінь і характер  цих порушень залежить від хвороби у зв’язку з якою проводилось оперативне втручання. Найбільш виражені зсуви виникають у період максимального гемодинамічного навантаження, за винятком вагітних з корекцією КоА. У цієї групи жінок максимум змін  гемодинаміки визначається після 32 тижнів. Встановлені параметри, що найбільшою мірою змінюються при оперованих вадах серця в період з 26 по 32 тиждень гестації, – це УО, УІ, ФВ. Отримані дані показують певні обмеження компенсаторних можливостей оперованого серця.

Таблиця 4. Показники центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду в динаміці вагітності після радикальної корекції вад типа Фалло

Показник Група жінок за термінами вагітності
26–32 тижні після 32 тижнів
оперовані здорові оперовані здорові
ЧСС, уд/хв. 80,6 ± 2,53 82,8 ± 2,53 81,5 ± 2,45 81,2 ± 1,93
УО, мл (69,8 ± 4,89)* 88,2 ± 3,39 73,5 ± 4,17 74,0 ± 4,45
ХОС, л/хв. (5,66 ± 0,29)* 6,9 ± 0,15 5,98 ± 0,35 6,1 ± 0,27
УІ, мл/м2 46,4 ± 3,13 54,5 ± 4,92 39,0 ± 2,72 40,3 ± 1,92
ЗПО, дин с см-5 1114 ± 53,2 1020 ± 47,8 1243 ± 68,9 1215 ± 80,5
КСР (3,86 ±0,19)* 3,26 ± 0,03 3,7 ± 0,12 3,32 ± 0,02
КДР 5,2 ± 0,21 5,09 ± 0,02 5,18 ± 0,11 5,21 ± 0,03
КДО, мл (144,0 ± 10,9)* 123,2 ± 1,23 129,6 ± 6,75 127,8 ± 1,62
КСО, мл (66,0 ± 6,67)* 42,7 ± 0,62 (58,0 ± 3,69)* 44,8 ± 0,57
ФВ, % (50,0 ± 1,6)* 65,1 ± 0,2 (55,0 ± 2,1)* 65,1 ± 0,2
СЗД (25,7 ± 1,0)* 36,0 ± 0,35 (28,3 ± 1,5)* 36,0 ± 0,2
   Примітка.   * – Різниця між показниками в групах вагітних, оперованих на серці, і здорових імовірна

Висновки

Проведені дослідження показали, що у вагітних з різними видами серцевої патології, оперованих на серці, відбуваються істотні зміни центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду. Ці порушення залежать від характеру серцевих захворювань і виду оперативних втручань. Найбільш виражені зміни показників гемодинаміки та скоротливої здатності міокарду виникають у період максимального гемодинамічного навантаження (26–32 тиж.), за винятком вагітних з корекцією КоА. У цієї групи хворих максимум змін визначається після 32 тижнів. Головною причиною гемодинамічних порушень у жінок, оперованих на серці, є зниження скоротливої здатності міокарду. Отримані дані показують певні обмеження компенсаторних можливостей оперованого серця. Можна припустити, що в цей період у жінок, оперованих на серці, зростають метаболічні порушення, які негативно впливають на скоротливу здатність міокарду. Протягом дослідження встановлені параметри центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки, скоротливості міокарду, що найбільшою мірою змінюються при оперованих вадах серця в період з 26 по 32 тиждень гестації, – це УО, УІ, ФВ. Визначення параметрів центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої здатності міокарду дає можливість удосконалення тактики ведення вагітності та пологів у жінок, оперованих на серці.

Е. В. Исламова, канд. мед. наук, врач-терапевт высшей категории, ведущий сотрудник  отделения внутренней патологии беременных ГУ ИПАГ НАМН Украины

М. Е. Кирильчук, д-р мед. наук, врач акушер-гинеколог высшей категории, главный науч. сотруд. отделения  внутренней патологии беременных ГУ ИПАГ НАМН Украины

СОСТОЯНИЕ ЦЕНТРАЛЬНОЙ, ВНУТРИСЕРДЕЧНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ И СОКРАТИТЕЛЬНОЙ СПОСОБНОСТИ МИОКАРДА У БЕРЕМЕННЫХ, ОПЕРИРОВАННЫХ НА СЕРДЦЕ

В статье представлены результаты исследования состояния 141 беременной, которые имели операции на сердце. Прослежены значительные изменения центральной, внутрисердечной гемодинамики и сократительной способности миокарда особенно в период максимальной гемодинамической нагрузки прооперированных женщин. Установлено, что изменение показателей зависит от вида пороков сердца и вида оперативного вмешательства. Установленные параметры в наибольшей степени изменяются при оперированных пороках сердца в период с 26 по 32 неделю гестации. Результаты данного исследования дают возможность усовершенствовать тактику ведения беременности и родов у женщин, оперированных на сердце.

Ключевые слова:  беременность, роды, оперированные пороки сердца, центральная гемодинамика, внутрисердечная гемодинамика, сократительная способность миокарда.

V. Islamova, Candidate of Medical Sciences, Department of Internal Pathology of Pregnant Women, Institute of Pediatrics, Obsterics and Gynecology of Academy of Medical, Sciences of  Ukraine

E. Kyrylchuk,  Doctor of Medical Sciences, Department of Internal Pathology of Pregnant Women, Institute of Pediatrics, Obsterics and Gynecology of Academy of Medical, Sciences of  Ukraine

CONDITION OF CENTRAL, INTRACARDIAC HEMODYNAMICS AND CONTRACTILITY OF MYOCARDIUM IN PREGNANT WOMEN, OPERATED ON THE HEART

The article presents the results of a study of the condition of 141 pregnant women who had operations on the heart. Significant changes in central, intracardiac hemodynamics and contractile capacity of the myocardium were observed, especially during the period of maximum hemodynamic loading of operated women. It is established that the change in the parameters depends on the type of heart disease and the type of surgical intervention. The established parameters change to the greatest extent with operated heart defects during the period from 26 to 32 weeks of gestation. The results of this study provide an opportunity to improve the tactics of pregnancy and childbirth in women operated on the heart.

Key words: pregnancy, delivery, operated heart failure, central hemodynamics, intracardiac hemodynamics, contractile ability of the myocardium.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

  1. Медведь В. И. Беременность у женщин после интервенционных методов лечения сердечных аритмий / В. И. Медведь, В. А. Данилко //Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2015. – № 2. – С. 94–96.

Medved, V. I., Danilko, V. A. (2015) Pregnancy in women after interventional methods of treatment of cardiac arrhythmias. Actuality of pediatrics, obstetrics and gynecology,  no. 2, pp. 94–96.

  1. Медведь В. И. Оперированное сердце и беременность: эволюция проблемы от ХХ до ХХI века / В. А. Данилко, Е. А. Минина // Здоровье женщины. – 2014. – № 10. – С. 26–30

Medved, V. I., Danilko, V. A.,  Minina,  E. A. (2014) Operated heart and pregnancy: the evolution of the problem from the 20 th to the 21 th century. Women’s health, no. 10, pp. 26–30.

  1. Казачкова Э. А. Особенности течения и ведения беременности у женщин после хирургической коррекции пороков сердца / Э. А. Казачкова, Н. В. Паширова,  Е. Л. Казачков // Уральский медицинский журнал. – 2013. – № 1(106). – С. 100–106.

Kazachkova, E. A. Pashirova, N. V., Kazachkov, E. L. (2013) Features of the course and management of pregnancy in women after surgical correction of heart defects. Ural Medical Journal, no. 1 (106), pp. 100–106.

  1. Долгушина В. Ф. [ др.] Заболевания сердца и беременность : учеб. пособие / В. Ф. Долгушина, Э. А. Казачкова, Н. В. Паширова, В. С. Чулков, Е. А. Мокринская, И. В. Воробьёв. – Челябинск : изд-во ЮУГМУ, 2016. – С. 47.

Dolgushin, V. F., Kazachkova, E. A., Pashirova, N. V., Chulkov, V. S., Mokrinskaya,  E. A., Vorobiev,  I. V. (2016). Heart Disease and Pregnancy. Textbook. Manual. Chelyabinsk: YUGMU, 47 p.

  1. Диагностика и лечение сердечно-сосудистых заболеваний при беременности. Российские рекомендации // Российский кардиологический журнал. – 2013. – № 4 (102). – С. 1–40.

Diagnosis and treatment of cardiovascular disease in pregnancy. Russian recommendations (2013). Russian Cardiology Journal, no. 4 (102), pp. 1–40.

  1. Ian, S. Management of pregnancy with congenital heart disease / S. Ian, M. D. Harris // Prog. Cardiovasc Dis. – 2011. – № 53 (4). – Р. 305–311.

Ian, S. Harris, M. D. (2011) Management of pregnancy with congenital heart disease. Prog. Cardiovasc Dis, no. 53 (4), pp. 305–311.

  1. Мравян С. Р. Пороки сердца у беременных / Мравян С. Р., Петрухин В. А., Пронина В. П., М.: ГЭОТАРМедиа, 2010.

Mravyan, S. R. Petrukhin, V. A., Pronina, V. P. (2010) Heart defects in pregnant women. Moscow: GEOTARMedia.

  1. В. Краснопольский [и др.] Беременность при пороках сердца: взгляд на проблему / Краснопольский В. И., Мравян С. Р., Петрухин В. А., Коваленко Т. С. // Кардиология. – – № 10. – С. 92–96.

Krasnopolsky, V. [et. al] Pregnancy in heart defects: a look at the problem. Cardiology, no. 10, pp. 92–96.

  1. Pijuan, A., Cardiac outcomes in pregnant women with congenital heart disease / Pijuan, A., Canino, M. G., Merced, M. C. et al. // Book of abstracts The 2nd International Congress on Cardiac Problems in Pregnancy. – Berlin, 2012. – P. 185

Pijuan, A., Canino, M. G., Merced, M. C. [et al] (2012) Cardiac outcomes in pregnant women with congenital heart disease. Book of abstracts The 2nd International Congress on Cardiac Problems in Pregnancy. Berlin, 185 р.

  1. Congenital Heart Disease in Pregnancy // J. Obstet, 2014. PubMed.

Congenital Heart Disease in Pregnancy (2014). Int. J. Obstet. PubMed.

  1. Yap, S. C. [et al.] Comparison of preg nancy outcomes in women with repaired versus unrepaired atrialseptal defect. / Yap S. C. [et al.] // BJOG. – 2009. – Vol.116. – P.1593–1601.

Yap, S. C. [et al.] (2009) Comparison of preg nancy in women with repaired versus unrepaired atrialseptal defect. BJOG, vol.116, pp. 1593–1601.

  1. Yap, S. C. [et al.] Pregnancy outcome in women with repaired versus unre paired isolated ventricularseptal defect. / Yap S. C. [et al.] // BJOG. – 2010. – Vol. 117. – P. 683–689.

Yap, S. C. [et al.]  (2010) Pregnancy outcome in women with repaired versus unre paired isolated ventricular septal defect. BJOG, vol. 117, pp. 683–689.

  1. Ohuchi, H. [et al.] Cardiopulmonary variables during exercise predict pregnancy outcome in women with congenital heart disease / Ohuchi H. [et al.] // Circ. J. – 2013. – Vol. 77 (2). – P. 470–476.

Ohuchi, H. [et al.] (2013) Cardiopulmonary variables in the presence of a congenital heart disease. Circ. J., vol. 77 (2), pp. 470–476.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH