Сучасні можливості репродуктивної медицини (Інтерв’ю)

Однією з  провідних вітчизняних клінік, яка застосовує передові медичні технології для лікування  безпліддя, є клініка «Айвімед». У клініці працюють спеціалісти  більш ніж з 20-річним досвідом у діагностиці та лікуванні безпліддя –  репродуктологи, урологи, ембріологи, генетики. Очолює клініку лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, кандидат медичних наук Галина Володимирівна Стрелко. На наше прохання вона люб’язно погодилася розповісти про сучасні можливості репродуктивної медицини, поділитися досвідом проведення І Міжнародного конгресу ДРТ та воркшопу з нативними ооцитами  «У фокусі: ооцит» й планами на майбутнє.

– Галино Володимирівно, Ви організували й провели Перший Міжнародний конгрес  ДРТ та воркшоп з нативними ооцитами. Яка була мета проведення заходу такого формату?

– Сьогодні у медичної спільноти виникає дуже багато практичних запитань щодо можливостей репродуктивної медицини. Так, під час минулого щорічного репродуктивного конгресу УАРМ, який проводиться наприкінці травня, багато запитань від практикуючих лікарів було присвячено ооцитам: їхньому заморожуванню, розморожуванню, якості отриманих ооцитів, застосуванню відповідних протоколів тощо. Ці питання викликали значний інтерес серед учасників  УАРМ. Тому І Міжнародний конгрес ДРТ був присвячений нативним ооцитам не випадково: ми вирішили поділитися нашим практичним досвідом з цього питання.

Другий момент – збільшення нині частки програм із використанням донорських ооцитів. Це загальна тенденція – і вітчизняна, і світова. Відповідно, виникає потреба в організації банку ооцитів. Й лікарі цікавляться організаційною складовою цього процесу, оскільки запити у створенні банку ооцитів наразі досить великі.

Третім моментом є інтерес лікарів до питання кріоконсервації ооцитів. На сьогодні середній вік пацієнток, які звертаються за допомогою до репродуктивних технологій, збільшився. Ми підрахували середній вік пацієнток нашої клініки: він становить приблизно 38 років, а ще 10 років тому він був 34 роки. Як бачимо з тенденції, вік пацієнток буде лише зростати.

– Які перспективи репродуктології в Україні, на Вашу думку?

– На мій погляд, репродуктивна медицина в Україні розвинена краще у порівнянні  з іншими галузями медицини. І на це є ряд причин. По-перше, репродуктивна медицина майже ніколи не була державною і, відповідно, має добре фінансування. По-друге, є відповідний запит від пацієнтів, які вимагають проведення за власні кошти результативного лікування. І по-третє, лікарі розуміють міру відповідальності перед пацієнтами, тобто всі намагаються працювати максимально якісно. Крім того, у цій сфері вже досить відчутна конкуренція, і, щоб бути конкурентоспроможним, потрібно мати найкраще обладнання, найкращих фахівців, найкращі технології, застосовувати найкращі стандарти й протоколи.

– Вважається, що майбутнє такої медицини за генетикою. Які можливості зараз є в генетики й репродуктивної медицини?

– Безумовно, генетика посіла значні позиції та має великий вплив на розвиток репродуктивної медицини. Але не можна однозначно стверджувати, що майбутнє репродуктології тільки за генетикою. Одну з останніх тенденцій – проведення генетичного тестування ембріонів з метою виключення ризиків, пов’язаних зі здоров’ям майбутньої дитини, – оцінили абсолютно всі пацієнти, і в деяких країнах 90 % циклів проводиться із застосуванням такого тестування. Методики корекції генів, вибору ембріонів з певними якостями, вибору ембріонів певної статі тощо досить популярні серед пацієнтів, і це стимулює розвиток генетики. Сьогодні дуже цікавою є, наприклад, корекція мітохондріальних захворювань, якою займаються наші колеги. Хоча такі захворювання не поширені, пацієнтів з таким діагнозом мало і ця методика не буде дуже широко розповсюджена, вона є досить перспективною для розроблення.

Цікавим і дуже перспективним, на мій погляд, є напрям створення яйцеклітини та сперматозоїда із соматичних клітин. Пацієнти, що не мають власних репродуктивних клітин з тієї чи іншої причини, як-от вік, операції, онкологія, зможуть отримати шанс мати дитину. Якщо вдасться реалізувати такий задум – це буде одна з проривних технологій сучасності.

– Які ще технології в репродуктивній медицині, на Ваш погляд, є найбільш перспективними?

– Дуже цікавою є ембріоскопія. Вона активно розвивається останні 5–7 років. Ця технологія дає змогу простежити кореляцію певних етапів розвитку ембріона з певними проміжками часу і вчасно виявити аномалії розвитку. Точність та надійність такої технології становить 90 %, тобто ми можемо майже точно визначити, що даний ембріон буде генетично правильним і має перспективи дати вагітність.

– У світі зараз дуже популярною є ідея відкладеного материнства. Які можливості має репродуктивна медицина для такої категорії пацієнток?

– Дійсно, ця ідея є досить популярною сьогодні, й можливості репродуктивної медицини досить значні. Ми можемо запропонувати жінці кріоконсервацію її ооцитів з перспективою завагітніти в потрібний час. Проте в такої ідеї є й зворотний бік. Ніхто сьогодні не може стовідсотково спрогнозувати, які з заморожених ооцитів дадуть вагітність і чи дадуть взагалі. При цьому ми розуміємо, що в жінок після 40 років якість яйцеклітин починає дуже стрімко знижуватися. Жінка може відчувати себе молодою й здоровою, проте якість яйцеклітин стає такою, що з них неможливо отримати вагітність. Якщо в жінки 35 років половина яйцеклітин повністю придатна для запліднення, то після 43 – лише 13 %.

Велике значення має й спроможність жінки до імплантації ембріонів у віці 40–45 років: ймовірність настання вагітності становить не більше ніж 10 %. Тому складається ситуація, що у віці 38 років можна декілька разів узяти яйцеклітину, запліднити її, а в 43 – яйцеклітини такі, що шанси завагітніти наближаються до нуля, а ми вже нових не зробимо, якщо кріоконсервовані яйцеклітини не спрацювали. Тому, коли жінка все ж таки планує в перспективі вагітність, я б радила не зволікати з цим питанням.

– Що може запропонувати сучасна репродуктологія пацієнтам з онкологією?

–  Ми тісно співпрацюємо в цьому напрямі з онкологами. І до речі, на нашій конференції була дуже цікава доповідь з цього питання («Збереження фертильності у клінічних умовах: показання та результати», Prof. Glenn L. Schattman, США).  Зараз дуже помолодшав рак молочної залози – 34–35 років. Це вік найбільшої репродуктивної активності жінки. І якщо вона має проблему, пов’язану з онкологією, ми намагаємося їй допомогти. Сьогодні є спеціальні протоколи, які дають змогу стимулювати яєчники у таких жінок. Згідно з такими протоколами підтримується дуже низький рівень естрогенів, при цьому фолікули ростуть, а рівень естрадіолу залишається фізіологічним. І в проміжок, коли жінка чекає на гістологію чи хіміотерапію, як правило це 3–4 тижні, ми можемо встигнути стимулювати й заморозити яйцеклітини або ембріони і таким чином дати пацієнтці шанс у майбутньому отримати вагітність.

– Чи існують в Україні репродуктивні програми для ВІЛ-інфікованих пацієнтів?

– На жаль, ні. В Україні це питання в повній мірі не врегульоване. Однак світова медицина має такий досвід: є країни, де це дозволено, і ми можемо, як варіант, направити пацієнтів на лікування за кордон. Ми надаємо документи, в яких зазначено, що пацієнт перебуває на лікуванні, йому проводиться антиретровірусна терапія і рівні маркерних клітин CD-4 відповідають необхідним значенням. І таких пацієнтів беруть на лікування.

– І на останок хочемо поцікавитися щодо ваших планів на майбутнє. Чи плануєте в наступному році проводити такий конгрес? Чи є він, на Ваш погляд, перспективним?

– Хочу відзначити, що інтерес до нашої події був дуже великим. Я впевнена, що такий формат конгресу, де залучені найкращі іноземні спікери й проводяться практичні майстер-класи, буде мати успіх у майбутньому. Вже сьогодні ми маємо чимало позитивних відгуків і запитів від лікарів на проведення таких заходів і обов’язково внесемо до планів на майбутній рік наш конгрес.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH