Ведення вагітності з урахуванням нутритивного забезпечення: вплив на акушерські та перинатальні ускладнення

Г. Б. Семенина,
д-р. мед. наук, доц. кафедри акушерства та гінекології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Досліджується застосування Fertilovit for 2 при плануванні вагітності, у період гестації та після пологів. Наголошується на необхідності застосування в сучасних умовах збалансованих вітамінно-мінеральних комплексів як складової раціональної тактики ведення вагітних, що знижує кількість акушерських ускладнень й оптимізує перинатальні результати.

Ключові слова: вагітність, передгравідарна підготовка, перинатальні й акушерські ускладнення, вітамінно-мінеральні комплекси.

Вступ

Здоров’я майбутньої дитини залежить від багатьох чинників: спадковості, здоров’я батьків, стану навколишнього середовища, особливостей перебігу вагітності й пологів. За відсутності очевидних захворювань у подружжя та їхніх близьких родичів ризик народження дитини з вадами розвитку все ж таки існує, та він не перевищує зазвичай 5 %.

Проблеми материнської й дитячої захворюваності та смертності наразі залишаються досить актуальними. Однак завдяки розвитку медичної науки й техніки відбувся значний прогрес у розумінні патогенезу ускладнень вагітності та прогнозуванні цих станів, а також їхньої патогенетичної профілактики й терапії. Удосконалюються діагностичні методики й розробляються нові терапевтичні алгоритми. З огляду на це консультування на передгравідарному етапі має стати основною формою профілактичних заходів для жінок, які планують вагітність [2].

Аналіз сезонності зачать демонструє таке: у місяці з найбільшим рівнем інсоляції (квітень – серпень) зареєстрована найвища кількість зачать здорових доношених дітей і найменша – з хромосомною патологією, а в осінньо-зимовий період (жовтень – березень) спостерігаються пікові значення запліднень з хромосомною патологією через сезонні коливання рівня активності епіфіза та пов’язані з ним біологічні ефекти [1].

Під час фізіологічного перебігу вагітності важливе значення має раціональне харчування й отримання організмом матері вітамінів. За даними ВООЗ, стан здоров’я населення на 70 % залежить від способу життя й, зокрема, від повноцінного та збалансованого харчування, і лише на 15 % – від генетичних особливостей людини й наявності системи санітарно-медичного забезпечення [1].

Брак в організмі вітамінів і мікроелементів – загальна проблема всіх цивілізованих країн. Фізіологічні потреби людського організму в них сформовані еволюцією виду, пристосованого до споживання великого обсягу їжі, а також до високого рівня енергозатрат, які знизилися за останні десятиріччя у 2–2,5 раза. Відповідно у стільки ж разів зменшився й обсяг порцій їжі, інакше неминучими стали б переїдання і, як наслідок, – ожиріння, діабет, гіпертонічна хвороба, атеросклероз тощо. Дослідження, проведені в багатьох країнах, продемонстрували, що відповідний до середніх енергозатрат сучасної людини раціон харчування, навіть збалансований і різноманітний, є недосконалим і на 20–30 % дефіцитним щодо більшості вітамінів і мікроелементів [11].

У свою чергу, вагітність пов’язана зі змінами в обміні речовин, роботі гормональної системи, складі крові, а відтак збільшується й потреба у вітамінах та інших біологічно важливих елементах (мінералах). Так, під час вагітності організму необхідно в 1,5 раза (приблизно на 30 %) більше кальцію, цинку, йоду, вітамінів В6 і В12, а заліза і фолієвої кислоти (ФК) – удвічі [12]!

Вітаміни, мінерали й мікроелементи забезпечують нормальне функціонування материнського організму й адекватне формування плаценти й плода. Достатність вітамінів зумовлює зниження окислювальних процесів, підтримує матково-плацентарну систему, запобігає формуванню вроджених вад розвитку (ВВР) шляхом нормалізації вуглеводневого обміну, обміну кальцію, імуномодуляції та нормалізації ліпідного метаболізму.

Мета роботи: з’ясувати ефективність проведення передгравідарної підготовки жінок репродуктивного віку та ведення вагітності з урахуванням нутритивного статусу для зниження акушерських та перинатальних ускладнень.

Матеріали й методи

У дослідженні брали участь 63 вагітних жінки репродуктивного віку без екстрагенітальної патології, які шляхом рандомізації були поділені на дві групи. Перша група – 33 жінки, що проходили передгравідарну підготовку в осінньо-зимовий період і під час вагітності протягом зимово-весняного періоду отримували нутритивну підтримку. Корекцію нутритивного статусу здійснювали полівітамінним комплексом Fertilovit for 2 (Gonadosan AG, Німеччина) таким чином: по 1 капсулі щодня до зачаття та під час вагітності в осінньо-зимовий чи зимово-весняний періоди. Fertilovit for 2 – це антиоксидантний вітамінний комплекс, що містить 11 вітамінів, 4 мікроелементи й коензим Q10, з клінічно доведеною ефективністю у провідних репродуктивних центрах Європи.

До другої групи увійшло 30 вагітних жінок, які не отримували нутритивної підтримки.

Естрадіол (Е2), естріол (Е3), прогестерон (Пг), тестостерон загальний (Тсзаг.), сексстероїдзв’язуючий глобулін (ССЗГ), дегідроепіандростерон (ДЕА), пролактин (Прл) і кортизол (К) визначали електрохемілюмінісцентним імуноаналізом ECLIA й імуноферментним методом із використанням стандартних наборів фірми Immunotech. Ультразвукове дослідження та доплерометрію проводили на ультразвуковому апараті Aloka SSD-2000. Визначали індекс резистентності (РІ), пульсаційний індекс (ПІ), систолодіастолічне співвідношення (СДС) у маткових та спіральних артеріях і судинах трофобласта. Статистичне оброблення отриманих даних проводили за допомогою стандартних методів описової й категоріальної статистики (С. Гланц, 1999) і пакета сертифікованих програм Statistica 8.0 (Statsоft Inc., США).

Результати дослідження та їхнє обговорення

Аналіз перебігу І триместру продемонстрував, що в жінок І групи вагітність перебігала з ускладненнями (загроза викидню) у 2 випадках (6,0 %), а в другій – у 14 (46,7 %; р < 0,01): невиношування вагітності (5 жінок), припинення розвитку ембріона (3), ранній гестоз (4).

Рис. 1 Вплив вітамінопрофілактики на перебіг вагітності в І триместрі

Рис. 2  Вплив вітамінопрофілактики на перебіг вагітності в ІІ триместрі

У жінок, які отримували полівітамінний комплекс Fertilovit for 2, гормональний профіль показав тенденцію до підвищення рівня Е2 (p < 0,01) і Пг (p < 0,001), що є свідченням покращення взаємин у гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі, а показники стресових гормонів (p < 0,05) не виходили за межі референтних значень, що демонструє нормальну адаптацію до вагітності надниркових залоз, тоді як у другій групі значення К і Прл були дещо завищені (p < 0,05).

Рис. 3  Вплив вітамінопрофілактики на перебіг вагітності в ІІІ триместрі

За результатами аналізу перебігу вагітності у І, ІІ та ІІІ триместрах можна зробити висновок про значний позитивний вплив препарату Fertilovit for 2 на гестаційний процес. Це стосується невиношування вагітності (p < 0,001), ранніх та пізніх гестозів (р < 0,001), покращення гормональних показників (р < 0,05), анемії (р < 0,0001), патології плаценти (р < 0,05) і покращення внутрішньоутробного стану плода (р < 0,01) (див. рис.1, 2, 3).

Дослідження останніх років демонструють, що проблема дефіциту вітамінів серед вагітних жінок у всіх регіонах України досить поширена.               У 20–100 % обстежуваних виявляють брак вітамінів групи В, а в 70–80 % –поєднаний дефіцит трьох і більше вітамінів незалежно від віку, пори року, місця проживання і професії [1].

Вітаміни групи В є життєво важливими сполуками, що беруть участь у всіх клітинних процесах. Наразі дефіцит цих вітамінів досить поширений, що пов’язано з основним джерелом їхнього надходження – паростками й оболонкою зернин злакових культур і патокою, які виділяються в процесі очищення продуктів харчування [6].

Вітамін В1 (тіамін) – важливий нутрієнт, який регулює вуглеводневий та енергетичний обміни, зокрема, у нервових і м’язових тканинах, нормалізує діяльність центральної та периферичної нервових систем, а також серцево-судинної й ендокринної систем.

Брак вітаміну В 1 у вагітних виникає досить часто. У разі його нестачі уповільнюється перетворення вуглеводів на ліпіди, знижується синтез стероїдів і ацетилхоліну, порушується енергетичний обмін. Зростає втрата амінокислот із сечею та рівень креатиніну. Навіть незначний дефіцит цього вітаміну призводить до втомлюваності, головного болю, безсоння, втрати апетиту, серцебиття, задишки під час руху. За тривалої хронічної нестачі виникають м’язова слабкість, слабкість у ногах, болючість гомілкових м’язів, неприємні відчуття у м’язах рук і ніг. У разі значного дефіциту вітаміну В1 вагітність не розвивається, а в жінки виникає тяжке захворювання, що проявляється як енцефалопатія. Дефіцит тіаміну викликає посилення загибелі нейронів ЦНС у плода, призводить до передчасних пологів, підвищує ризик гестозів, дефектів нервової трубки (ДНТ) плода й інших ВВР (розщеплення верхнього піднебіння, діафрагмальна грижа). Нестача В1 вважається однією з причин гострої серцевої недостатності у новонароджених [6].

Вітамін В2 (рибофлавін) – кофактор багатьох ферментів енергетичного метаболізму. Необхідний для енергетичного обміну, бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, обміну жирів, білків і вуглеводів, а також у підтриманні нормальної зорової функції, сприяє репарації епітелію й слизових оболонок.

Дефіцит рибофлавіну насамперед позначається на тканинах, що містять багато капілярів і дрібних судин. Оскільки до них належать плацента й тканина мозку, частим проявом браку В2 може бути плацентарна й церебральна недостатність різного ступеня вияву. Слід зазначити, що за такого дефіциту нормальний перебіг вагітності не можливий. Відбувається порушення обміну речовин на рівні ядер клітин плода, при цьому уповільнюється ріст ембріона і спостерігається дегенерація нервових тканин, підвищується загроза викидня. Збільшується ризик розвитку гестозу й вад розвитку у плода (розщеплення піднебіння, дефекти кінцівок, краніосиностоз). Дослідження показало, що низький рівень рибофлавіну в раціоні харчування призводив до затримки розвитку ембріонів; появи вад серця (дефекти міжшлуночкової перегородки, зниження товщини стінок лівого шлуночка). Важливо, що регулярне вживання рибофлавіну сприяє зменшенню післяпологової депресії.

Вітамін В6 (піридоксин) – один з найважливіших за вагітності, і потреба в ньому зростає на 30 %. Піридоксин необхідний для виробництва амінокислот, він регулює процеси гальмування в нервовій системі: зменшує дратівливість та агресивність, притаманні вагітним. Вітамін зменшує прояви раннього гестозу, забезпечує правильний розвиток мозку й нервової системи плода.

Дефіцит піридоксину спричиняє порушення в роботі нервової системи, анемію, хвороби шлунково-кишкового тракту. Підвищує ймовірність розвитку судомного синдрому. У вагітної до ознак дефіциту В6 належать: тривожний стан психіки, парестезії, нудота, блювання, зниження апетиту, дратівливість, безсоння, карієс (що почався й різко посилився).

Згідно з метааналізом п’яти досліджень (понад 1 600 жінок) регулярне приймання цього вітаміну зменшує ризики потоншання емалі зубів у вагітних і низької маси тіла немовля при народженні [11]. Клінічна картина гіповітамінозу В6 – наявність лупи, сухі дерматити в ділянці носо-губної складки, над бровами, навколо очей, інколи на шиї й волосистій частині голови.

Дефіцит піридоксину у вагітних досить поширений, особливо на ранніх термінах, критичним періодом вважається 9–14 тижнів. Брак цього вітаміну може призводити до розвитку гестозів і ДНТ плода. Нестача піридоксинозалежного ферменту цистатіон-бета-синтази (ген CBS) спричиняє гомоцистеїнурію, яка супроводжується сповільненням фізичного й розумового розвитку, важкою міопією, порушеннями скелета (надзвичайно високий зріст і довжина кінцівок) і тромбоемболією плода. Низький рівень вітаміну В6 у плазмі асоціюється з підвищеним ризиком венозного тромбоемболізму незалежно від рівня гомоцистеїну плазми [6].

Вітамін В12 (ціанокобаламін) виявляє імуномоделювальну, антиалергічну, антисклеротичну дії, сприятливо впливає на функції печінки, нервової системи, активізує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів. А його нестача спричиняє злоякісну анемію й дегенеративні зміни нервової тканини. Дефіцит В12 може бути причиною відсутності овуляції або припинення розвитку заплідненої яйцеклітини, що призводить до викидня. Є дані, що терапія цим вітаміном збільшує ймовірність успішного зачаття. Гіповітаміноз майже завжди спостерігається у вагітних-веганок або жінок із дисбіозом кишкової флори та зниженою кислотністю шлунка. Нестача В12 негативно впливає на метаболізм фолатів і збільшує ризик розвитку вроджених дефектів плода, передусім ДНТ. А в разі неправильного харчування матері, вживання алкоголю або дотримання вегетаріанства у немовлят часто виявляють дефіцит цього вітаміну.

Вітамін РР бере участь у регуляції процесів клітинного дихання, виділення енергії з вуглеводів і жирів, а також у метаболізмі білків. Нікотинова кислота впливає на еритропоез, сповільнює згортання крові та підвищує її фібринолітичну активність, нормалізує секреторну й моторну функції шлунка й кишківника, покращує метаболізм серцевого м’яза, підвищує мікроциркуляцію й оксигенацію міокарда, посилює його скоротливу здатність. У ЦНС стимулює гальмівні процеси, послаблюючи прояви неврозів, розширює дрібні периферичні судини, покращуючи кровообіг й обмін речовин у шкірі й підшкірних тканинах.

У разі гострого дефіциту ніацину утворюються численні аномалії розвитку плода (ВВР серця, розщеплення піднебіння й хребта). Збільшення дотації нікотинаміду зменшує ризик розвитку вад незалежно від дієтарного споживання фолатів. Вітамін РР запобігає виникненню асфіксії плода [10].

Вітамін В5 (пантотенова кислота) нормалізує ліпідний склад крові, покращує метаболізм у тканинах міокарда, регулює функції надниркових і статевих залоз, бере участь у побудові коферменту А – універсального акцептора й переносника ацетильних груп, який залучений у всі хімічні реакції в клітині.

Вітамін В8 (біотин) як кофермент бере участь у функціонуванні ферментів карбоксилаз, що каталізують реакції метаболізму глюкози й біосинтезу жирних кислот. Потреба в біотині майже повністю забезпечується шляхом його синтезу кишковою мікрофлорою, але при дисбактеріозі слід приймати його додатково.

Фолієва кислота (ФК) необхідна для нормального перебігу процесів росту, розвитку й проліферації тканин, зокрема для кровотворення й ембріогенезу. Вона активно бере участь у процесі обміну гомоцистеїну й метіоніну, стимулює вироблення соляної кислоти в шлунку, підвищує розумову й фізичну працездатність.

ФК витрачається на формування тканин плода і необхідна для оновлення й відновлення клітин матері. Має велике значення у формуванні тканин плаценти й нових кровоносних судин у матці, тому її нестача може призвести до переривання вагітності. Дефіцит ФК проявляється через 1–4 тижні залежно від особливостей харчування й стану організму, його ранніми симптомами є втомлюваність, дратівливість, втрата апетиту. Нестача ФК і фолатів збільшує ризик невиношування, відшарування плаценти. У дітей, матері яких зазнавали дефіцит фолатів під час вагітності, підвищується ризик затримки розумового розвитку. ФК є одним з найбільш вивчених мікронутрієнтів, які безпосередньо стосуються профілактики ВВР. Експериментальні дані показали, що приймання ФК до зачаття й протягом вагітності знижує ризик появи ДНТ у немовлят на              75 % [6], крім того, зменшує частоту вроджених мальформацій. За даними Національного італійського інституту здоров’я, 400 мкг ФК на добу до і під час вагітності знижує частоту розвитку не лише ДНТ, але й аномалій ембріогенезу мозку, серцево-судинної, сечовидільної систем, розщеплення піднебіння, дефектів кінцівок і великих артерій, омфалоцеле. До того ж зменшує ризик розвитку синдрому Дауна й вроджених вад серця [11].

У разі нестачі фолатів виникає фолієводефіцитна анемія, сповільнюється ріст клітин і загоювання ран. Вітамін В9 необхідний для запобігання анемії у вагітних і дефектів розвитку плода шляхом впливу на ріст і диференціацію клітин. Впливаючи на метилювання ДНК, ФК відіграє значну роль у процесах поділу клітин, що важливо для тканин, клітини яких активно діляться й диференціюються (кров, епітелій).

Слід зауважити, що профілактика ДНТ й інших ВВР ефективніша в разі поєднання ФК з іншими вітамінами. За даними дослідження (понад 5 тис. вагітностей), монопрепарати ФК сприяли зниженню ризику ВВР на 70 %, а використання полівітамінних комплексів із ФК – на 90 % [3].

Несприятливий вплив дефіциту ФК й інших вітамінів групи В (В6, В12, В2) на перебіг вагітності великою мірою пов’язаний із порушенням обміну гомоцистеїну (гіпергомоцистеїнемією). При цьому брак вітамінів може як призводити до розвитку набутої гіпергомоцистеїнемії, так і поглиблювати наявну спадкову форму (мутація MTHFR C677T)[9].

Гіпергомоцистеїнемія – незалежний чинник ризику рецидивуючого тромбоемболізму. Під час вагітності рівень гомоцистеїну має тенденцію до зниження, яке відбувається між І і ІІ триместрами, а потім стабілізується. Більш низька концентрація гомоцистеїну в плазмі крові сприяє оптимальному плацентарному кровообігу. Гіпергомоцистеїнемія розвивається вже за незначного дефіциту фолатів. Поєднання гіпергомоцистеїнемії й брак фолатів – великий чинник ризику розвитку судинних ускладнень. У жінок із гіпергомоцистеїнемією, дефіцитом фолатів, особливо у поєднанні з мутаціями ферментів, які беруть участь в обміні гомоцистеїну, частіше спостерігається народження дітей із синдромом Дауна, ускладнення вагітності, зокрема, синдром втрати плода, гестози, гострі судинні ускладнення (тромбози, тромбоемболії, інсульти й інфаркти під час вагітності, пологів, у післяпологовому періоді).

Основний патогенетичний аспект гіпергомоцистеїнемії – розвиток ендотеліальної дисфункції внаслідок оксидантного стресу. Пошкодження судинної стінки відбувається за участю продуктів вільнорадикального й перекисного окислення ліпідів, зокрема активних форм кисню. Саме ці процеси лежать в основі таких грізних ускладнень вагітності, як гестози, невиношування, відшарування плаценти. Наявність у денному раціоні необхідних мікроелементів (ФК, В12, В6, В2) визначає ефективність обміну гомоцистеїну. У фізіологічних умовах піридоксин у взаємодії з ФК і ціанокобаламіном активізує перетворення амінокислоти метіонін у цистеїн, необхідний для укріплення сполучної тканини. За умови нестачі вітамінів групи В синтезується надлишок гомоцистеїну, утворюючи тромби (ризик серцево-судинних захворювань), відбуваються патологічні зміни сполучної тканини, розвивається остеопороз.

Отже, жіночий організм у період вагітності потребує достатнього надходження вітамінів групи В. Треба зазначити, що за їхнього дефіциту нормальний перебіг виношування дитини неможливий. Профілактичні дози ФК і вітамінів групи В показані всім жінкам, що планують зачаття.

Аскорбінова кислота (вітамін С) є антиоксидантом, вона бере участь в утворенні мукополісахаридів сполучної тканини (гіалуронова й хондроітинсірчана кислоти), у синтезі колагену, що скріплює клітини судин, кісткової тканини, шкіри й сприяє заживленню ран. Бере участь в утворенні кортикостероїдів, обміні тирозину, біотрансформаціях фолатів. У разі нестачі аскорбінової кислоти знижується імунітет, збільшується ризик розвитку застудних захворювань. Вітамін С забезпечує перетворення ФК на її активну форму – тетрагідрофолієву кислоту. Крім того, він необхідний для підтримання структури сполучної тканини, дефіцит якої асоційований з високим ризиком ВВР. Частота вад розвитку плода у вагітних із цукровим діабетом помітно знижується при застосуванні вітамінів Е і С.

Вітамін С знижує частоту хромосомних аномалій, викликаних опроміненням передовуляторних ооцитів, і захищає структуру легень від токсичних ефектів нікотину. Також зменшує ембріотоксичність фтору у вагітних щурів, зменшуючи ризик скелетних (хвилясті ребра, 14 ребро, неповне окостеніння черепа, потовщення гомілки) і вісцеральних аномалій, які призводять до виникнення підшкірних гематом у плода [7].

Данське дослідження (понад 57 тис. вагітних) показало, що нестача вітаміну С асоційована з важкими формами прееклампсії й еклампсії. А за даними мексиканського дослідження, щоденне приймання 100 мг аскорбінової кислоти сприяє зменшенню інфекцій сечовидільної системи й покращує загальне соматичне здоров’я вагітних [5].

Вітамін Е (токоферол, у перекладі означає «той, що дає потомство») бере участь у процесах тканинного дихання й метаболізмі білків, жирів і вуглеводів, у формуванні й дозріванні плаценти, запобігає її передчасному старінню й відшаруванню, як антиоксидант захищає від шкідливої дії вільних радикалів. Більша частина гормонів в організмі вагітної синтезується за участю цього вітаміну. Токоферол безпосередньо впливає на розвиток яйцеклітини, на здатність ембріона закріпитись у матці, допомагає зберегти вагітність на ранніх термінах.

Нестача вітаміну Е призводить до проблем в організмі матері й дитини. Жінка відчуває загальну слабкість, що наростає, виникають м’язові болі, можливе невиношування вагітності. Дефіцит токоферолу особливо небезпечний для недоношених дітей: він викликає порушення зору й супроводжується гемолітичною анемією [3]. Проте слід зазначити й про небезпеку його надлишку в організмі матері, бо викликає проблеми із серцево-судинною системою дитини та створює ризик прееклампсії.

Вітамін D є гормоноподібною речовиною, ключовим регулятором гомеостазу кальцію. Активні метаболіти вітаміну – компоненти складної гормональної системи, що регулюють як кальцій-фосфорно-магнієвий гомеостаз і процеси ремоделювання, так і мінералізацію кісткової тканини. Вітамін D допомагає підтримувати рівні кальцію і фосфатів в організмі, які необхідні для здоров’я кісток і зубів, сприяє боротьбі з інфекціями та знижує ризик розвитку раку, діабету й розсіяного склерозу.

Нестача вітаміну D під час вагітності чи лактації може завадити засвоєнню дитиною кальцію, що призводить до слабкості кісток і зубів. Тому достатня кількість вітаміну D і кальцію необхідна для запобігання розвитку рахіту у плода, остеопорозу й остеомаляції у вагітної. Вітамін D також впливає на розвиток мозку ембріона, регулює імунітет і функцію плаценти. Недостатній рівень вітаміну  асоційований із системним червоним вовчаком [7].

Дефіцит вітаміну D – поширене явище у всьому світі, спостерігається у  5–50 % вагітних і в 10–56 % новонароджених. Його нестача під час вагітності перешкоджає засвоєнню кальцію, що не дає розвиватися кістковій масі плода і призводить до народження дитини з масою тіла нижче норми. Якщо у жінки у І триместрі є брак цього вітаміну, немовля піддається ризику втрати маси тіла після народження удвічі частіше, ніж інші новонароджені. Такі діти в 10 разів частіше зазнають ризик смерті на першому місяці життя, а надалі – розвитку хронічних захворювань, як-от хвороб серця, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету.

Недостатнє засвоєння кальцію знижує рівень гормонів, необхідних для вироблення глюкози й жирних кислот, які вкрай важливі для розвитку дитини [12].          Материнський D-дефіцит негативно позначається на функціонуванні плаценти, призводить до неонатальної гіпокальціємії, рахіту, вродженої катаракти. Вітамін D вважається важливим компонентом полівітамінної профілактики ДНТ. його довготривалий дефіцит підвищує ризик захворюваності на рак [3].

Коензим Q 10 функціонує як потужний антиоксидант, має здатність до регенерації й повторного використання інших антиоксидантів, як-от вітамінів Е і С.

Цинк зумовлює здатність клітин до поділу, синтез естрогенів і Пг. Зниження рівня цинку супроводжується пригніченням активності металопротеїназ, які забезпечують інактивацію вірусних і бактеріальних агентів.

Йод – невіддільний субстрат синтезу гормонів щитовидної залози. Для України проблема йододефіциту залишається актуальною. Нестача йоду негативно впливає на репродуктивну систему, призводить до патології закладки органів і систем ембріона, зокрема нервової та серцево-судинної, й опорно-рухового апарату.

Дефіцит магнію під час вагітності належить до фактора ризику материнської й перинатальної захворюваності та смертності. Ускладнення з боку матері – це насамперед судоми скелетних м’язів, спазмофілія, обмінні порушення (гестаційний діабет, гіперінсулінемія, порушення обміну оксалатів), передчасна зміна структури плаценти з утворенням кальцинатів і формуванням дисфункції плаценти, викидні, передчасні пологи, артеріальна гіпертензія, прееклампсія, еклампсія, дискоординація пологової діяльності. Перинатальні ускладнення – гіпотрофія плода, ВВР (перш за все пов’язані зі сполучною тканиною: вади серця, суглобів, стигми дизембріогенезу), синдром раптової смерті в немовлят (SIDS), судоми у новонароджених.

Вагітність – серйозне випробування для організму жінки. У цьому стані значно зростає вираженість системного запалення, атеросклеротичних і протромботичних процесів: у багатьох жінок з ІІ триместру виникають тромбофілічні порушення гемостазу, глюкозотолерантність, метаболічний синдром і гестаційний цукровий діабет. Дефіцит магнію у харчуванні тільки поглиблює розвиток вищезгаданих патофізіологічних процесів [10].

Під час вагітності потреба в залізі суттєво зростає, в середньому до                  900 мг, що є результатом збільшення еритроцитарної маси (необхідно 500–            600 мг), а плід і плацента потребують приблизно 300 мг. Існує думка, що кожна вагітність супроводжується істинним дефіцитом заліза, що призводить до залізодефіцитних анемій із клінікою загальноанемічного та сидеропенічного синдромів. Брак заліза і недостатнє його депонування в антенатальному періоді сприяє розвитку залізодефіцитних анемій у новонароджених дітей, призводячи до зміни метаболізму клітинних структур, порушення гемоглобіноутворення, затримки розумового й моторного розвитку, хронічної гіпоксії плода, до дисбалансу в імунній системі матері під час вагітності, а також до порушень в імунному статусі немовлят, які проявляються зниженням рівня імуноглобулінів основних класів і комплементу, абсолютної та відносної кількості В- і Т-лімфоцитів. Анемія – фактор ризику не лише гіпотрофії плода, а й інфікування. У дітей, матері яких страждали на анемію, спостерігається чітка зміна показників обміну заліза. Анемія ускладнює перебіг вагітності й пологів.

Результати проведених досліджень показали, що у плодів І групи не було виявлено жодного випадку вад розвитку серця, нервової системи, вродженого гіпотиреозу. У ІІ групі виявлено три (10,0 %) випадки ВВР: одна (3,3 %) вада розвитку серця і два (6,7 %) розщеплення хребта.

Грудне вигодовування до трьох місяців було в 33 (100 %) жінок І групи, до шести місяців – у 30 (90,9 %), до року – у 27 (81,8 %) проти 25 (83,3 %), 21 (70,0 %) та 13 (43,3 %) жінок у ІІ групі відповідно. Лише в однієї (3,0 %) породіллі І групи зафіксовано гіпогалактію.

Таким чином, проведені дослідження констатують факт (p < 0,05) позитивного впливу використання антиоксидантного комплексу Fertilovit for 2 на перебіг вагітності, пологів і післяпологового періодів (див. рис.1, 2, 3).

Дефіцит вітамінів у передімплантаційний період, і тим паче під час вагітності, коли потреба жіночого організму в цих незамінних харчових речовинах особливо велика, негативним чином позначається не лише на здоров’ї жінки, але й майбутньої дитини, що підвищує ризик перинатальної патології, дитячої смертності, і є однією з причин невиношування, ВВР, порушень фізичного й розумового розвитку в дітей.

Потреба плода і новонародженого у вітамінах за перерахунком на одиницю маси тіла вище, ніж у дорослих. Особливо високі потреби в ретинолі, ергокальциферолі, тіаміні, піридоксині, ФК, ціанокобаламіні, пантотеновій кислоті, токоферолі. Їхня нестача може стати причиною важких порушень обміну речовин і розвитку плода. Те саме стосується і недостатнього надходження в організм ембріона й новонародженого есенціальних мікроелементів.

Виявлення полігіповітамінозних станів вимагає додаткової вітамінізації. Корекція вітамінного складу раціону шляхом підбору й додаткового введення до нього традиційних вітаміновмісних продуктів призводить до збільшення споживання харчових речовин й енергії, що небажано, оскільки спричиняє надмірне збільшення маси тіла вагітної та плода. Саме тому для збагачення раціону необхідними вітамінами доцільно приймати вітамінні препарати.

Незаперечною є необхідність споживання вітамінних препаратів під час вагітності як із лікувальною, так і з профілактичною метою. Висока частота гіповітамінозних станів у жінок при надії, у тому числі з високим соціально-економічним рівнем життя, зумовлює потребу регулярного застосування вітамінних препаратів протягом усієї вагітності.

Слід зауважити, що поєднання вітамінів й одночасне їхнє надходження в організм  є більш фізіологічним й ефективним, ніж окреме призначення кожного з них. У багатьох випадках вітаміни взаємно підвищують рівні притаманних їм фізіологічних ефектів. Наприклад, ФК і ціанокобаламін разом збільшують вплив на кровотворення. Синергічними вважаються й вітаміни групи В. Їхня спільна дія створює ефект, який не можна досягнути впливом кожного з них окремо. У деяких випадках комбіноване застосування зменшує токсичність вітамінів (зниження токсичності вітаміну D під впливом ретинолу). Крім того, один вітамін може сприяти ефективному перетворенню іншого вітаміну на його активну форму. Так, неможливо ліквідувати порушення, зумовлені дефіцитом вітаміну В6, оскільки у перетвореннях цього вітаміну беруть участь В2-залежні ферменти. Ці та інші особливості дії вітамінів є основою для застосування комбінованих форм вітамінів [3; 6].

Призначення вагітній і породіллі вітамінних комплексів є важливим не лише у разі гіповітамінозу й нестачі мінералів, а й для профілактики різних ускладнень (невиношування, гестозів, дисфункції плаценти, інфекційних захворювань). Для профілактики ендотеліальної дисфункції адекватне забезпечення мікронутрієнтами необхідне з періоду передгравідарної підготовки. Це сприяє формуванню нормального антиоксидантного резерву організму, профілактиці/корекції мікронутрієнтного дефіциту й гіпергомоцистеїнемії.

Вагітні й жінки, що годують груддю, найбільшою мірою піддаються ризику розвитку мікронутрієнтної недостатності. Залежно від регіону дефіцит вітамінів і мінералів коливається у вагітних від 40 до 77 % [1]. Доцільність використання вітамінів із профілактичною метою на сьогодні  безсумнівна.

Висновки

Застосування збалансованих вітамінно-мінеральних комплексів Fertilovit for 2 при плануванні вагітності, у період гестації та після пологів вважається в сучасних умовах необхідним й обов’язковим компонентом раціональної тактики ведення вагітних, що надає можливість знизити кількість акушерських ускладнень й оптимізувати перинатальні результати.

B. Semenina, DсМ., associate professor Department of Obstetrics and Gynecology Lviv National Medical UniversityDanila Galitsky

 

PREGNANCY WITH NUTRITION SUPPORT: IMPACT ON OBSTETRIC AND PERINATAL PROBLEMS

 The application of balanced vitamin-mineral complexes Fertilovit for 2 in the planning of pregnancy, during gestation and postpartum is considered as a necessary and compulsory component of rational tactics of pregnant women during the gestation and postpartum period, which makes it possible to reduce the number of obstetric complications and optimize perinatal outcomes.

Key words: pre-pregnancy pre-pediatric preparation, perinatal and obstetric complications, vitamin-mineral complexes.

Г. Б. Семенина, д-р. мед. наук, доц. кафедры акушерства и гинекологии Львовского национального медицинского университета им. Даниила Галицкого

 

ВЕДЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ С УЧЕТОМ НУТРИТИВНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ: ВЛИЯНИЕ НА АКУШЕРСКИЕ И ПЕРИНАТАЛЬНЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

Исследуется применение Fertilovit for 2 при планировании беременности, в период гестации и после родов. Акцентируется внимание на необходимости приема в современных условиях сбалансированных витаминно-минеральных комплексов как части рациональной тактики ведения беременных, которая снижает количество акушерских осложнений и оптимизирует перинатальные результаты.

 

Ключевые слова: беременность, предгравидарная подготовка, перинатальные и акушерские осложнения, витаминно-минеральные комплексы.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

1. Веропотвелян М. П., Кодунов Л.О., Погуляй Ю. С. Сезонні особливості формування хромосомної патології у Центральному та Південно-Східному регіонах України: ретроспективний аналіз за 20 років // Здоровье женщины. – 2016.– № 4(110). – С. 91–Seasonal features of formation of chromosomal aberrations in Central and South- Eastern regions of Ukraine: a retrospective analysis of 20 yaers / M. P. Veropotvelyan, L. O. Kodunov, Y. S. Pogylyay. Health of woman. 2016; 4(110):91-97

2. Beauchamp T. , Childress J. F. Principles of Biomedical Ethics.-6th ed.-N.Y.: Oxford University Press, 2009:1357

3. Berkane N., Uran S. The use of supplements in pregnancy 11. Obstet.Biol.Reprod. 2014;V.133: 533-536.

4. Chervenak F.A., McCullough L.B. An ethically justified framework for clinical investigation to benefit pregnant and fetal patients.J.Bioethics. 2011;V.11: 39-49.

5. Fuller N. , Bates C. J., Evans P. H. et al. Higt folat intakes related to 2 zinc status in preterm infants. Europ.J.Pediatr. 2012;V.515:551-553.

6. Grischke E.M. Nutrition during pregnancy – current aspects. Fortschr. Med. 2014;Vol.246:1129-1130.

7. Hallberg L., Brune M., Eriandsson M. et al. Calcium: effect of different amounts on nonheme-and heme-iron absorption in humans.J.Clin.Nutr. 2011;V.153:1112-1119.

8. Irics Rocamora J. , Iglesias Bravo E. M., Aviles Mejias S.et al. Nutritional value of the diet in healthy pregnant women. Result of a nutrition survey of pregnant women.Nutr. Hosp. 2014;Vol. 109: P.821-832.

9. Peterson J. , Spence J. D. Vitamins and progression of atherosclerosis in hyperhomocysteineamia. Lancet. 2018;V.9098:263.

10. Shrimpton D. Nutritional implications of micronutrients interactions. Chemist Druggist. 2014:115:.438-441.

11. Sokol R. Vitamin E / Eds. E. E. Ziegler, L. J. Filer. Present knowledge in nutrition.-7th ed.- Wshington: ILSI Press. 2016.

12.Wood R. J., Zheng J. J. Higt dietary calcium intakes reduce zink absorption and balfnce in humans. Amer.J.Clin.Nutrit.  2017;Vol.265: 2803-2809.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH