Аналіз ефективності застосування програми IMSI при заплідненні in-vitro

А. О. Куценко,
лікар уролог-андролог,
Головний лікар Інституту репродуктивної медицини,
Клініка професора Дахно Ф. В.

У роботі представлені результати використання програми ІМSI при екстракорпоральному заплідненні в 100 випадках при чоловічому безплідді. Пари обстежувалися і лікувалися в Інституті репродуктивної медицини (м. Київ) в 2013–2015 рр. Діагнози верифіковані, допомога надавалася в рамках стандартних клінічних протоколів. У 51 чоловіка була олігоастенозооспермія, обструктивна і необструктивна азооспермія у 28 і 21 відповідно.

Виявлено особливості за результатами циклів. При нативному – біохімічна вагітність досягнута практично однаково часто при олігоастенозооспермії і обструктивній  азооспермії (53,0 ± 6,9 % і 53,4 ± 9,4 %), тоді як при необструктивній – практично у два раза рідше (28,6 ± 9,8 %). При кріоциклі різниця в результатах не простежена при обструктивній азооспермії і була на 16 % нижчою у випадках олігоастенозооспермії. Загальний результат представляється таким. Біохімічна вагітність мала місце у 63 зі 100 пар (63,0 ± 4,8 %), при олігоастенозооспермії у 37 із 51 (72,5 %), обструктивній азооспермії у 19 з 28 (67,8 %), необструктивній у 7 з 21 (33,3 %). Після репродуктивних втрат (5 з 63 — 7,9 %) кінцевий результат став нижчим – 58,0 ± 4,9 %. При цьому кількість пологів у результаті в групі з олігоастенозооспермією у 35 з 51 (68,6 %), обструктивній і необструктивній азооспермії – у 17 з 28 (60,7 %) і 6 з 21 (28,6 %) відповідно.

Наведені дані мотивують необхідність пошуку можливості підвищення ефективності програми ІМSI. Перспективним у цьому плані видається підготовка пари до її проведення, яка виходить за межі медичної проблематики, здійснюваної відповідно до протоколів. Важливим моментом слід вважати виявлення та нівелювання факторів ризику загальномедичного і соціального плану.

Ключові слова: чоловіче безпліддя, програма ІМSI, результати.

Безпліддя  – надзвичайно актуальна проблема на рівні держави, суспільства, сім’ї, особистості. Такий діагноз, за даними ВООЗ, має приблизно 5 % людей репродуктивного віку. Частка чоловічого безпліддя неухильно зростає і сягає 30–50 %, понад 25 % молодих чоловіків інфертильні, за даними різних авторів [3; 5; 6]. Такий стан є наслідком зростаючого впливу на репродуктивну функцію численних різноманітних шкідливих чинників оточуючого середовища, у тому числі на виробництві, у побуті; стресові ситуації та недотримання здорового способу життя. Незважаючи  на значні успіхи в діагностиці та лікуванні зазначеної патології, яке передбачає його різновиди в залежності від причини, відновлення природної фертильності вкрай обмежене  і можливе  тільки за умов усунення етіологічного фактора [1; 2; 8]. У такій ситуації методики допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) набувають дедалі більшого значення у вирішенні даного питання [11]. Адже їх застосування дає змогу реалізувати функцію дітонародження, практично абстрагуючись від причин та функціонального стану репродуктивних органів чоловіка. Провідними передумовами при цьому є наявність, кількість сперматозоїдів та ступінь їхньої «повноцінності» [7; 10; 12]. Більше того, завдяки сучасним технологіям отримання клінічного матеріалу, оброблення сперми гарантовано забезпечується відбір нормальних, функціонально активних сперматозоїдів у достатній кількості. Підвищенню прогнозу фертильності, а також досягненню успіху в ряді випадків, які раніше вважалися безперспективними, сприяло впровадження програми ІМSI, коли для інтрацитоплазматичної  ін’єкції обирається (при збільшенні х6360) рухливий спермія з нормальною морфологічною органелою [4; 17–19]. Дана удосконалена методика ДРТ  розкриває нову перспективу, особливо в разі двох та більше попередніх невдалих спроб і коли за об’єктивними результатами обстеження передбачається найгірший репродуктивний прогноз [9; 13–15]. Недостатня кількість публікацій в інформаційних ресурсах щодо узагальнення застосування ІМSI обумовила мету роботи, а саме: проаналізувати результати програми ІМSI як одного з методів допоміжних репродуктивних технологій із  забезпечення екстракорпорального запліднення.

Матеріали і методи дослідження. Основу дослідження становили 100 подружніх пар з чоловічим фактором безпліддя, обстеження і лікування яких здійснено методом інтрацитоплазматичного введення морфологічно нормального сперматозоїда  (ІМSI) в Інституті репродуктивної медицини у 2013–2015 рр. На етапах допомоги дотримувались існуючих клінічних протоколів. Критеріями відбору були: верифіковані діагнози до проведення ДРТ; непорушені статева і екуляторна функції; регулярне статеве життя з певною частотою впродовж останнього року і довше; у подружньої пари відсутні гострі інфекційно-запальні захворювання, онкологічна патологія і, у разі необхідності, завершено лікування супутньої патології; відсутність консервативного лікування безпліддя впродовж 6 місяців. Зазначимо, що всі пари включені в дану програму після інших невдалих варіантів ДРТ.

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари, яка включена  до програми IVF IМSI у випадках чоловічого фактора безпліддя

Вік чоловіки жінки
абс. % m абс. % m
до 24 13 13,0 3,4 14 14,0 3,5
20–29 16 16,0 3,7 24 24,0* 4,2
30–34 23 23,0 4,2 26 26,0 4,3
35–39 17 17,0 3,7 21 21,0 4,0
40–44 19 19,0 3,9 15 15,0 3,5
≥ 45 12 12,0 3,2
100 100,0 100 100,0

Примітка: * різниця показників в рядку достовірна; р<0,05

Особливість повікового складу проявилася в чисельній перевазі осіб старше 30 років, а саме: 31,0 ± 4,6 % були старше 40 років, 40,0 ± 4,8 % – 30–39 років; тобто на ці категорії припадало 71,0 %. Лише 29,0 ± 4,5 % припадало на осіб до 30 років. Віковий склад жінок молодший, проте достовірна різниця проявилася лише серед осіб старше 40 років (15,0 ± 3,5 % проти 31,0 ± 4,6 % чоловіків).

При необхідності ступінь достовірності відмінностей між порівняльними сукупностями визначали за допомогою t–критерія Ст’юдента.

Результати та їх обговорення. Однотипний принцип підготовки практично здорових жінок безплідної пари з ізольованим чоловічим фактором обумовив у них цілком виправдану схожість відповіді на стимуляцію суперовуляції в групах, виділених за видом патоспермії. Така ситуація гарантує рівноцінні умови при визначенні ефективності програми. Вищевикладене знаходить підтвердження за даними табл. 2.

Таблиця 2

Вихідні дані фолікулярної та оваріальної фаз після одного циклу стимуляції суперовуляції жінок серед пар з чоловічим безпліддям, включених до програми ІМSI (n = 100)

 

Параметри

Види патосмермії
олігоастенозооспермія

n = 51

обструктивна

азооспермія

n = 28

необструктивна

азооспермія

n = 21

Фолікули; М±m 11,2 ± 0,4 12,3 ± 0,6 11,8 ± 0,2
Отримано ооцитів; М±m 9,8 ± 0,3 9,0 ± 0,4 9,6 ± 0,3
Зрілі ооцити; М±m

%, m

7,8 ± 0,4

79,6 ± 4,4

7,3 ± 0,5

81,1 ± 5,6

8,0 ± 0,3

83,3 ± 6,1

Незрілі ооцити; М±m

%, m

1,5 ± 0,3

15,3 ± 3,1

1,1 ± 0,1

12,2 ± 4,7

1,3 ± 0,2

11,0 ± 5,1

Дегенеровані ооцити; М±m %, m 0,5 ± 0,1

5,1 ± 2,4

0,6 ± 0,1

6,7 ± 3,6

0,3 ± 0,1

3,1 ± 2,7

Разом з тим показник запліднення виявився достовірно більшим у випадках олігоастенозооспермії та обструктивної азооспермії (80,7 ± 5,5 % та 79,4 ± 6,4 %) порівняно з необструктивним її видом (63,8 ± 8,6 %), що продемонстровано на рис. 1.

Примітка: * різниця достовірна між показниками; p<0,05.

Рис. 1. Відсоток запліднених ооцитів жінок при олігоастенозооспермії, обструктивній та необструктивній азооспермії чоловіків в програмі ІМSI.

Конкретні основні показники ранньої стадії ембріогенезу при різних видах патоспермії подано в табл. 3.

Таблиця 3

Основні показники ранньої стадії ембріогенезу з урахуванням виду патоспермії в чоловіків у програмі ІМSI

 

Параметри

Види патосмермії
олігоастенозооспермія

n = 51

обструктивна

азооспермія

n = 28

необструктивна

азооспермія

n = 21

 Запліднено ооцитів 4М±m 6,3 ± 0,3* 5,8 ± 0,1* 5,1 ± 0,4*
Відсутність запліднення; М±m %, m 1,5 ± 0,3

19,3 ± 5,5

1,5 ± 0,2

20,6 ± 6,7

2,9 ± 0,5*

36,2 ± 8,6

Дроблення зигот на 24 год.: М±m, %, m 4,7 ± 0,2

74,6 ± 4,7

4,4 ± 0,5

75,9 ± 5,1

3,7 ± 0,4

72,5 ± 6,0

К-ть ембріонів на стадії 48 год.; М±m, %, m 3,8 ± 0,3

80,9 ± 4,2

3,6 ± 0,4

81,8 ± 5,9

3,2 ± 0,3

86,5 ± 6,3

Відсутність дроблення;

М±m, %, m

1,6 ± 0,3

19,9 ± 5,5

1,4 ± 0,2

24,1 ± 5,1

1,4 ± 0,4

27,5 ± 6,0

К-ть ембріонів на стадії 72 год.; М±m, %, m 2,8 ± 0,4

73,7 ± 3,7

2,6 ± 0,5

72,2 ± 5,1

1,9 ± 0,3*

59,4 ± 7,2

Бластуляція на 120 год.; М±m, 2,3 ± 0,1 1,9 ± 0,3 1,1 ± 0,3*

Примітка: * різниця достовірна між величинами в рядку; р<0,05.

Як видно з табл. 3, середня кількість запліднених ооцитів імовірно менша при необструктивній азооспермії (5,1 ± 0,4), ніж при олігоастенозооспермії (6,3 ± 0,3) та обструктивній азооспермії (5,8 ± 0,1). Відсутність запліднення мала місце в 16, 10 та 13 циклах відповідно в групах з олігоастенозооспермією, обструктивною та необструктивною азооспермією. Цей факт разом з відсутністю дроблення практично в кожному четвертому випадку став причиною їхнього виходу з програми. Відсоток дроблення зигот і отримання ембріонів на стадії 48 год. був схожим в усіх групах, тоді як їхня кількість на стадії 72 год. відрізнялась статистично доведеною більшістю при олігоастенозооспермії та обструктивній азооспермії порівняно з необструктивною; середня їх кількість становила, відповідно, 2,8 ± 0,4; 2,6 ± 0,5 та 1,9 ± 0,3. Як наслідок, кількість отриманих бластуляцій на 120 годину, а також кількість перенесених до дня культивування була більшою у двох перших, ніж при необструктивній азооспермії. Це наочно видно з даних табл. 4, як і те, що в середньому серед останніх перенесених ембріонів було достовірно менше.

Таблиця 4

Основні показники процедури ранньої імплантації ембріонів за  програмою ІМSI при нативному циклі в парах з чоловічим безпліддям з урахуванням виду патоспермії

 

Параметри

Види патосмермії
олігоастенозооспермія

n = 51

обструктивна

азооспермія

n = 28

необструктивна

азооспермія

n = 21

 К-ть ембріонів на 120 годин 117,3 53,2 23,1
К-ть перенесених ембріонів до дня культивування 76,5 39,2 23,0
Середня к-ть перенесених ембріонів на 1 ембріотрансфер 1,5±0,2 1,4±0,3 1,0±0,*
К-ть імплантацій (біохімічних вагітностей) 28 15 7

Примітка: * різниця достовірна між величинами в рядку; р<0,05.

Зазначене позначилося  на частоті імплантацій. Вона відбулася у 28 з 51 , у 15 із 28 та у 7 із 21 випадках; при необструктивній азооспермії результати були в 4 та 2 рази гірші. Дані представлені на рис. 2.

Примітка: * різниця достовірна між показниками; p<0,05.

Рис. 2. Відсоток біохімічної вагітності в подружніх парах з чоловічим безпліддям залежно від виду патоспермії за програмою ІМSI.

Далі наведемо відомості стосовно безпосередньої кількості вагітних жінок за результатами першого «свіжого» циклу (див. табл. 5).

Таблиця 5

Показники вагітності у пар з чоловічим безпліддям з урахуванням виду патоспермії за результатами першого циклу ІМSI

 

Показники

Види патосмермії
олігоастенозооспермія

n = 51

обструктивна

азооспермія

n = 28

необструктивна

азооспермія

n = 21

абс % m абс % m абс % m
Вагітність / всього у т. ч. 27 53,0 6,9 15 53,4 9,4 6 28,6 9,8*
Двійня 4 14,8 4,9 2 13,3 6,4 1 16,7 8,1
Трійня 1 3,7 2,6 0 0

Примітка: * величина достовірна менша; р<0,05.

Отримано підтвердження, що в подружніх пар при наявності в чоловіків олігоастенозооспермії та обструктивної азооспермії бажаний результат при ІМSI досягнуто практично удвічі частіше, а саме: в 53,0 ± 6,9 % та 53,4 ± 9,4 % випадках проти 28,6 ± 9,8 % при необструктивній азооспермії. Проте саме при останньому виді патоспермії було найменше багатоплідної вагітності  (лише у однієї з 6 пар), тоді як при олігоастенозооспермії різні її варіанти спостерігались у 5 із 27 (18,5 ± 7,4 %), а при обструктивній азооспермії – у 2 з 15 (13,3 ± 6,4 %).

На наступному етапі, при переході на кріоцикл, були отримані дані, що відображені в табл. 6.

Таблиця 6

Основні показники процесу імплантації ембріонів у програмі ІМSI при використанні кріоциклів

 

Показники

Види патосмермії
олігоастенозооспермія

n = 23

обструктивна

азооспермія

n = 23

необструктивна

азооспермія

n = 14

К-ть пар з ембріонами 19 10 0
К-ть ембріонів всього 23,0 12,0 0
К-ть ембріонів у середньому на 1 ембріотрансфер 1,2 ± 0,2 1,2 ± 0,1 0
К-ть імплантацій (вагітність біохімічна/клінічна) 9 4 0
Відсоток вагітностей 47,4 40,0 0

Кількість пар, які пройшли цей цикл, належала до груп з наявністю в чоловіків олігоастенозооспермії та обструктивної азооспермії: 19 та 10, що становило 37,2 % та 35,7 % відповідно. У кожній групі на одну особу припадало однаково ембріонів (1,2). У результаті даного циклу біохімічна вагітність настала у 9 та 4 жінок відповідно до груп. Відсоток випадків статистично не відрізнявся, він дорівнював 47,4 ± 11,4 % та 40,0 ± 15,5 %. Варто зараз навести дані порівняльного аналізу результатів досягнення вагітності при проведенні «свіжого» та кріоциклів серед пар, де в чоловіків була олігоастенозооспермія та обструктивна азооспермія. Виявилося, що відмінність спостерігалась лише в першій групі. Показник був на 16,0 % більшим при нативному циклі, а по суті, кількість жінок з біохімічною вагітністю була удвічі більшою (28 проти 15 при кріоциклі). Особливості простежити не вдалося в разі обструктивної азооспермії. В обох циклах отримано по 40 % позитивних даних. У результаті підсумування отриманих даних за проведеними обома циклами виявилося, що біохімічна вагітність мала місце у 63 із 100 випадкі (63,0 ± 4,8 %), суттєво більше їх було серед  пар з олігоастенозооспермією у чоловіків (37 із 51, що становило 72,5 %), у разі обструктивної азооспермії  у 19 із 28–67,8 %; найменшим показник був у пар з необструктивною азооспермією  – у 7 з 21–33,3 %). Проте кінцевий результат, після репродуктивних втрат (5 із 63–7,9 %) виявився дещо нижчим, а саме: у 58,0 ± 4,9 % проти 63 ± 4,8 %; р>0,05. Детальніше вони подані в табл. 7.

Таблиця 7

Кінцеві результати проведеної програми ІМSI (n=100)

 

Показники

 

Всього

У тому числі
олігоастенозооспермія 51 обструктивна

азооспермія 28

необструктивна

азооспермія 21

Біохімічна вагітність 63 37 19 7
Завмерла вагітність 3 1 1 1
Викидні 2 1 1
Репродуктивні втрати, абс., % 5

7,9

2

5,4

2

10,5

1

14,3

Живонароджені, абс. 58 35 17 6

За наведеною в табл. 7 інформацією видно, що бажані результати у вигляді кількості пологів і живонародження дитини утричі гірші при необструктивній, ніж обструктивній азооспермії, а при останній удвічі гірші порівняно з групою, де в чоловіків була олігоастенозооспермія. Цікавими та наочними є дані в розрізі загальної чисельності кожної з груп. Виявилося, що серед 51 пари, де безпліддя обумовлене олігоастенозооспермією,  у 68,6 ± 4,6 % випадках програма ІМSI завершилась пологами, із 28 з обструктивною азооспермією – у 60,7 ± 4,8 %, із 21 з необструктивною – у 28,6 ± 4,5 %.

Таким чином, наведені вище дані переконливо доводять, що завдяки програмі ІМSI вагітність із наступним живонародженням дитини була досягнута у 58 % серед загальної кількості випадків. Відсоток зростає, проте достовірно не відрізняється у парах, чоловіки яких мають олігоастенозооспермію та обструктивну азооспермію (68,6 % та 60,7 % відповідно). Однак, удвічі меншим показник виявився при необструктивній азооспермії (28,6 %). Отримані дані мотивують пошук шляхів удосконалення, які б сприяли покращенню ефективності програми. На нашу думку, вони перебувають  передусім у площині ретельного відбору пар. При цьому не аби яке значення має підготовка пари, яка виходить за межі  суто медичної проблеми, що  достатньо опрацьована та проводиться згідно з протоколом. Важливим є нівелювання факторів ризику загально-медичного та соціального плану.

Висновки

Виявлені особливості повікового складу подружньої пари, включеної до програми ІМSI, полягають у чисельній перевазі чоловіків, які були причиною безпліддя  ≥ 40 років (40,0 ± 4,8 %), кожен третій був у віці до 30 та 30–39 років, тоді як жінки були молодшими, проте достовірна різниця з чоловіками проявилася лише після 40 років (15,0 ± 3,5 % проти 31,0 ± 4,6 % відповідно). Доведені подібні вихідні дані фолікулярної та оваріальної фаз після одного циклу стимуляції суперовуляції жінок із пари з чоловічим безпліддям. Встановлено, що показник запліднення виявився достовірно більшим у випадках олігоастенозооспермії та обструктивної азооспермії (80,7 ± 5,5 % та 79,4 ± 6,4 % відповідно) порівняно із необструктивною (63,8 ± 8,6 %).

Простежено, що відсоток дроблення зигот з отриманням ембріонів на стадії 48 год. не залежав від виду патоспермії, проте на стадії 72 год. статистично доведена їх більшість при олігоастенозооспермії та обструктивній азооспермії, порівняно з необструктивною (2,8 ± 0,4; 2,6 ± 0,5 та 1,9 ± 0,3 відповідно); особливість зберігається на 120 год., коли бластуляції складали 2,3 ± 0,1; 1,9 ± 0,3 та 1,1 ± 0,3 відповідно.

Простежено, що за результатами першого «свіжого» циклу показник біохімічної вагітності становив 50 %, практично однаковим він був при олігоастенозооспермії та обструктивній азооспермії (53,0 ± 6,9 % та 53,4 ± 9,4) і удвічі меншим при необструктивній (28,6 ± 9,8 %); після кріоциклу відсоток при двох перших випадках дорівнював 47,4 ± 11,4 % та 40,0 ± 15,5.

У  результаті за обома циклами біохімічна вагітність мала місце у 63 зі 100 пар (63,0 ± 4,8 %), суттєво більше їх було при олігоастенозооспермії у чоловіків (у 37 із 51 – 72,5 %) та обструктивній азооспермії (у 19 із 28 – 67,8 %) і удвічі меншим при необструктивній (33,3 %), після репродуктивних втрат (7,9 %) живонародження дитини відповідно відмічено у 58,0 % по всій кагорті і по виду патоспермії у 68,4 ± 4,6 %, 60,7 ± 4,8 % та 28,6 ± 4,5 % відповідно.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENS

  1. Виноградов И. В. Современный взгляд на проблему диагностики секреторного бесплодия у мужчин / И. В. Виноградов, Р. А. Алексеев, Е. С. Дендеберов, Э. А. Пикалов // Вестник последипломного мед. образования. – 2011. – № 1. – С. 19–20.

Vinogradov, I. V. Modern view on the problem of diagnosis of secretory infertility in men / I. V. Vinogradov, R. A. Alekseev, E. S. Dendeberov, E. A. Pikalov // Vestnik med. education. – 2011. – №. 1. – P. 19–20.

  1. Исхакова Г. М. Генетические аспекты мужского бесплодия / Г. М. Исхакова, С. М. Измайлова, А. А. Измайлов // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 3. – С. 85.

Iskhakova, G. M. Genetic aspects of male infertility / G. M. Iskhakova, S. M. Izmailova, A. A. Izmailov // Modern problems of science and education. – 2015. – №o. 3. – P. 85.

  1. Манушарова Р. А. Бесплодный брак / Р. А. Манушарова // Эффективная фармакология. – 2014. – № 9. – С. 34–39.

Manusharova, R. A. A fruitless marriage / R. A. Manusharova // Effective pharmacology. – 2014. – №. 9. – P. 34–39.

  1. Мингболатов А. Ш. Репродуктивная функция у мужчин при аутоиммунных реакциях против сперматозоидов : Автореф. дис…. канд. мед. наук : 14.01.40 – урология // А. Ш. Мингболатов. – Москва, 2011. – 21 с.

Mingbolatov, A. Sh. Reproductive function in men with autoimmune reactions against spermatozoa: Extended abstract of сandidate’s thesis — Urology // A. Sh. Mingbolatov. – Moscow, 2011. – 21 p.

  1. Тимченко О. Рівень безпліддя в областях за даними МОЗ України / О. Тимченко, О. П. Коба, О. В. Личак, Д. О. Микитенко // Медичні перспективи. – 2014. – Т. ХІХ, № – С. 105–111.

Timchenko, O. Level of infertility in oblasts according to the Ministry of Health of Ukraine / O. Timchenko, O. P. Koba, O. V. Lychak, D.O. Mykytenko // Medical perspectives. – 2014. – T. XIX, № 3. – P. 105–111.

  1. Чалый М. Е. Мужское бесплодие / М. Е. Чалый, Н. Д. Ахвледиани, Р. Р. Харчилова // Урология (приложение). – – № 1. – С. 2–16.

Chaly, M. E. The Male Infertility / M. E. Chalyi, N. D. Akhvlediani, R. R. Kharchilova // Urology (appendix). – 2016. – № 1. – Р. 2–16.

  1. Шуляк О. В. Проблема спермаглютинації в процесі лікування чоловічої неплідності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukraine.uroweb.ru

Shulyak O. V. The problem of spermaglutinaci in the process of lichuvannya cholovichoi neplidnosti [Electron resource]. – Access mode: http://www.ukraine.uroweb.ru

  1. Юзько О. М. Допоміжні репродуктивні технології в Україні / О. М. Юзько, Н. Я. Жилка, Н. Г. Руденко, Г. М. Альошина, Т. А. Юзько // Репродуктивна медицина. – – № 3. – С. 15–19.

Yuzko,  O.  M. Assistive reproductive technologies in Ukraine / O. M. Yuzko, N. Ya. Zhilka, N. G. Rudenko, G. M. Aleshina, T. A. Yuz’ko // Reproductive medicine. – 2012. – №. 3. – P. 15–19.

  1. Balaban, B. Clinical outcome of intracytoplasmic injection of spermatozoa morphologically selected under high magnification: a prospective randomized study / Balaban, K. Yakin, C. Alatas, O. Oktem [et al] // Reprod Biomed Online. – 2011. – V. 22(5). – P. 472–6.

Balaban, B. [et al]  Clinical outcome of intracytoplasmic injection of spermatozoa morphologically selected under high magnification: a prospective randomized study / B. Balaban, K. Yakin, C. Alatas, O. Oktem [et al]. Reprod Biomed Online. Vol. 22(5). – pp. 472–6.

  1. Bozhedomov, V. A. Functional deficit of sperm and fertility impairment in men with antisperm antibodies. Journal of Reproductive / V. A. Bozhedomov, A. Nikolaeva, I. V. Ushakova, N. A. Lipatova [et al] // Immunology. – 2015. – V. 112. – P. 95–101.

Bozhedomov, V. A. [et al] (2015) Functional deficit of sperm and fertility impairment in men with antisperm antibodies. Journal of Reproductive. Immunology. Vol. 112. – pp. 95–101.

  1. Calhaz-Jorge, С. Assisted reproductive technology in Europe: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results / C. Calhaz-Jorge, A. CastillaAlcala [et al] // Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE, 2014. – P. 54-55.

Calhaz-Jorge, С. [et al] (2014) Assisted reproductive technology in Europe: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results. Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE, 2014. – pp. 54–55

  1. De Vos, Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI): a critical and evidence-based review / A. De Vos, N.P. Polyzos, G. Verheyen, H. Tournaye // Basic Clin. Androl. – 2013. – V. 112. – P. 23:10.

De Vos, A. [et al] (2013) Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI): a critical and evidence-based review. Basic Clin. Androl. Vol. 112. – P. 23:10.

  1. Delaroche, L. Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI) after repeated IVF or ICSI failures: a prospective comparative study / L. Delaroche, C. Yazbeck, C. Gout, V. Kahn [et al] // J. Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2013. – V. 167(1). – P. 76-80.

Delaroche, L. [et al] (2013) Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI) after repeated IVF or ICSI failures: a prospective comparative study. Eur. J. Obstet Gynecol Reprod Biol. Vol. 167(1). – pp. 76–80.

  1. European Association of Urology. Guidelines on Male Sexual Dysfunction: Erectile Dysfunction and Premature Ejaculation. – 21 p.

European Association of Urology. Guidelines on Male Sexual Dysfunction: Erectile Dysfunction and Premature Ejaculation. 2015. – 21 p.

  1. Gatimel, N. Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI) does not improve outcome in patients with two successive IVF-ICSI failures / N. Gatimel, J. Parinaud, R.D. Leandri // Assist Reprod Genet. – 2016. – V. 33(3). – P. 349–55.

Gatimel, N. [et al] (2016) Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI) does not improve outcome in patients with two successive IVF-ICSI failures. J. Assist Reprod Genet. Vol. 33(3). – pp. 349–55.

  1. Gosdlvez, J. Sperm DNA fragmentation in zebrafish (Danio rerio) and its impact on fertility and embryo viability – Implications for fisheries and aquaculture / J. Gosdlvez, C. Lopez-Fernandez, A. Hermoso A. [et al] // – 2014. – V. 433. – P. 173-182.

Gosdlvez, J. [et al] (2014) Sperm DNA fragmentation in zebrafish (Danio rerio) and its impact on fertility and embryo viability – Implications for fisheries and aquaculture. Aquaculture. Vol. 433. – pp. 173–182.

  1. Kim, H. J. Comparison between intracytoplasmic sperm injection and intracytoplasmic morphologically selected sperm injection in oligo-astheno-teratozoospermia patients / H. J. Kim, H. J. Yoon J. Jang, H. S. Oh, Y. J. Lee [et al] // Clin. Exp Reprod Med. – 2014. – V. 41(1). – P. 9-14.

Kim, H. J. [et al] (2014) Comparison between intracytoplasmic sperm injection and intracytoplasmic morphologically selected sperm injection in oligo-astheno-teratozoospermia patients. Clin. Exp Reprod Med. Vol. 41(1). – pp. 9–14

  1. Krausz, C. Genetics of male infertility: from research to clinic / C. Krausz, A.R. Escamilla, C. Chianese // – 2015. – V. 150(5). – P. 159-174.

Krausz, C. [et al] (2015) Genetics of male infertility: from research to clinic. Reproduction. V. 150(5). – pp. 159–174.

  1. Simon, L. Intracytoplasmic morphology-selected sperm injection / L. Simon, A. Wilcox, D.T. Carrell // Methods Biol. – 2013. – V. 927. – P. 247-56.

Simon, L. [et al] (2013)  Intracytoplasmic morphology-selected sperm. Methods Mol. Biol. Vol. 927. – pp. 247–56.

А. О. Куценко, врач уролог-андролог, Главный врач Института репродуктивной медицины, Клиника профессора Дахно Ф. В.

АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОГРАММЫ ІМSI ПРИ ОПЛОДОТВОРЕНИИ IN-VITRO

В работе представлены результаты использования программы ІМSI при экстракорпоральном оплодотворении в 100 случаях при мужском бесплодии. Пары обследовались и лечились в Институте репродуктивной медицины (г. Киев) в 2013–2015 гг. Диагнозы верифицированы, помощь оказывалась в рамках стандартных клинических протоколов. У 51 мужчины была олигоастенозооспермия, обструктивная и необструктивная азооспермия у 28 и 21 соответственно.

Выявлены особенности за результатами циклов. При нативном –биохимическая беременность достигнута практически одинаково часто при олигоастенозооспермии и обструктивной азооспермии (53,0 ± 6,9 % и 53,4 ± 9,4 %), тогда как при необструктивной практически в два раза реже (28,6 ± 9,8 %). При криоцикле разница в результатах не прослежена при обструктивной азооспермии и была на 16 % ниже в случаях олигоастенозооспермии. Общий результат представляется следуюшим. Биохимическая беременность имела место у 63 из 100 пар (63,0 ± 4,8 %),  при олигоастенозооспермии  у 37 из 51 (72,5 %), обструктивной азооспермии у 19 из 28 (67,8 %), необструктивной у 7 из 21 (33,3 %). После репродуктивных потерь (5 из 63 – 7,9 %) конечный результат стал ниже – 58,0 ± 4,9 %. При этом количество родов в итоге в группе с олигоастенозооспермией у 35 из 51 (68,6 %), обструктивной и необструктивной азооспермией – у 17 из 28 (60,7 %) и 6 из 21 (28,6 %) соответственно.

Приведенные данные мотивируют необходимость поиска возможности повышения эффективности программы ІМSI. Перспективным в этом плане представляется подготовка пары к её проведению, которая выходит за грани медицинской проблематики, осуществляемой согласно протоколам. Важным моментом следует считать выявление и нивелирование факторов риска общемедицинского и социального плана.

Ключевые  слова: мужское бесплодие, программа ІМSI, результаты.

Kutsenko, urologist, andrologist, The chief doctor of the Institute of Reproductive Medicine, Clinical of Professor Dakhno F.V.

ANALYSIS OF EFFICACY IN USING THE ICSI PROGRAM IN IN-VITRO FERTILIZATION

The work presents the results of the ICSI program used in the extra corporal fertilization of 100 cases with male infertility. The couples were examined in the Institute of Reproductive Medicine (Kyiv) during 2013–2015. The diagnoses were verified, the aid was rendered within the standard clinical protocols.51 men had oligoasthenozoospermia; obstructive and non-obstructive azoospermia was in 28 and 21, respectively.

There were identified some peculiarities by the results of cycles. At native, the biochemical pregnancy was reached actually equally often with oligoasthenozoospermia and obstructive azoospermia (53.0±6.9% and 53.4±9.4%) and practically two times less with non-obstructive azoospermia (28.6±9.8%). At cryocycle, no difference in results was noted in those with obstructive azoospermia and was by 16% lower in oligoasthenozoospermia cases. The total results are as follows. The biochemical pregnancy was registered in 63 out of 100 couples (63.0±4.8%), in those with oligoasthenospermia in 37 out of 51 (72.5%), obstructive azoospermia in 19 out of 28 (67.8%), non-obstructive in 7 out of 21 (33.3%). After the reproductive losses (5 out of 63 – 7.9%) the final result became lower – 58.0±4.9%. With this, the number of births finally in the group with oligoasthenozoospermia was 35 out of 51 (68.6%), obstructive and non-obstructive – in 17 out of 28 (60.7%) and 6 out of 21 (28.6%), respectively.

These data motivate the necessity to look for means to elevate the effectiveness of the ICSI program. Perspective in this direction seems to prepare the couple to its fulfillment besides the limits of medical protocol, too. The important moment should be detection and leveling of risk factors in general-medical and social plan.

Key words: male infertility, IМSI program, results.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH