15 травня 2018 року науково-практичний журнал «Слово о здоровье» був запрошений на церемонію нагородження переможців першого в Україні конкурсу «Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині», що проводиться «Санофі» у партнерстві з Національною академією медичних наук України.

Цим конкурсом компанія «Санофі» прагнула підтримати молодих талановитих вчених в Україні та надихнути їх на нові досягнення в медицині. За чотири місяці на конкурс надійшло 101 наукове дослідження із 17 регіонів України, що доводить актуальність ініціативи та неабиякий ентузіазм вчених, чия щоденна праця присвячена пошуку шляхів поліпшення здоров’я людей.

До участі в цьогорічному конкурсі залучилися й молоді науковці, сферою наукових інтересів яких стало акушерство та гінекологія. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з деякими з них.

На запитання інтерв’ю відповідають Бабенко Лідія Павлівна, канд. біолог. наук за спеціальністю «мікробіологія», наук. співроб. відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного Національної Академії. Назва, наукової роботи, представленої до участі у конкурсі: «ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ ЛАКТОБАЦИЛ ТА БІФІДОБАКТЕРІЙ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНІТУ».

• Лідіє Павлівно, що надихнуло Вас на участь у конкурсі? Яку Вимали мету?
• На мою думку, у більшості випадків конкурси наукових робіт та й взагалі будь-які масові події, в яких бере участь наукова молодь (міжнародні або ті, що проводяться в Україні), – це в першу чергу можливість визначити своє місце в науковому суспільстві, порівняти рівень своїх досягнень з тим, що роблять колеги, знайти нових партнерів та колаборантів. Тому моєю основною метою участі в конкурсі стало бажання не перемогти, а, як кажуть, себе показати та на інших подивитись.

• Якщо не перемогу, то що дала Вам участь у цьому конкурсі?
• Зазвичай науковці працюють над одним напрямом декілька років, інколи десятки років, і протягом цього часу здебільшого спілкуються з колегами, які займаються схожою проблемою, читають вузькоспеціалізовані наукові публікації. Конкурси чи презентації роботи для ширшої аудиторії, для представників різних наукових напрямів дають змогу оцінити, наскільки цей науковий доробок є важливим у більш глобальному масштабі. Будь-який результат конкурсу може стати кроком вперед. Якщо роботу оцінили високо, то ви на вірному шляху, а якщо поважні експерти не вважають роботу достойною нагороди, то це привід зупинитись та подумати, які в роботі є недоліки, в який бік рухатись далі, що треба вдосконалювати. Інколи буває, що невдала участь у конкурсі дає більш потужний поштовх для науковця, ніж перемога. Тому я хотіла не лише презентувати результати своєї роботи, але й отримати зворотний зв’язок від тих, хто буде її оцінювати.

• Чи вдалося?
• Я у захваті від результатів конкурсу та від представлених робіт, які перемогли. Особливо вразила робота лікаря-нейрохірурга Олексія Нехлопочина, який посів друге місце. Його розробка механізму для лікування травм хребта – це не просто теоретичне дослідження, це запатентований пристрій, який рятує життя. Організатори конкурсу під час церемонії вручення нагороди декілька разів підкреслювали, що вражені і кількістю поданих робіт, і їхньою якістю та науковим рівнем. І це, на мою думку, – найголовніша перемога всіх молодих науковців, які брали участь у конкурсі. Ми разом показали, що попри всі перепони справжня наука в Україні є, науковці активно працюють та досягають таких результатів, якими варто пишатися.

• Яку роботу Ви представили на конкурс?
• Я представляла роботу: «Профілактична дія пробіотичних штамів лактобацил та біфідобактерій за експериментального бактеріального вагініту». Це частина великого проекту, яким я та мої колеги з відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України займаємось вже декілька років. Основна мета цієї роботи – створення першого вітчизняного імунобіотика для вагінального використання на основі лактобацил та біфідобактерій, який має одночасно антибактеріальні та імуномодулювальні властивості та може використовуватись як лікувальний агент при бактеріальних вагінітах у жінок. Ми вже завершили доклінічні випробування препарату, і він на стадії клінічних випробувань.

• Лідіє Павлівно, у чому полягають основні аспекти вашого наукового дослідження?
• У роботі, представленій на конкурсі, я показала перспективність вагінального використання підібраних комбінацій унікальних за своїми властивостями пробіотичних штамів лактобацил та біфідобактерій для профілактики бактеріального вагініту стафілококового ґенезу. На експериментальній моделі доведено, що профілактичне відновлення мікробіоти піхви за рахунок пробіотичних бактерій захищало дослідних тварин, яких після профілактичного введення пробіотичних композицій інфікували стафілококом, від розвитку бактеріального вагініту. При цьому в тварин, які профілактику не отримували, бактеріальний вагініт розвинувся та прогресував. Отже, запропоновані нами пробіотичні композиції для вагінального використання можуть застосовуватись не лише для лікування вже наявної патології, але й для профілактики інфекційно-запальних процесів урогенітального тракту, що надзвичайно важливо для жінки в період планування вагітності та виношування дитини, при гормональній терапії, у період менопаузи тощо.

• На вашу думку, чого Вам не вистачило для перемоги?
• Конкурс «Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині» передбачав обмеження щодо обсягу тексту статті, тому я вирішила представити невелику частину своєї роботи, а не весь комплекс досліджень та розроблений препарат. Через це на фоні тих робіт, які отримали премію, моя виглядала об’єктивно слабшою та незавершеною з точки зору повноцінної наукової розробки. Я це розумію і з рішенням поважних експертів повністю погоджуюсь. Наступного разу врахую отриманий досвід та представлю нову роботу зовсім інакше. Ще один чинник, який значно мене обмежував, – це вікові вимоги до співавторів: лише до 40 років. Комплексні медичні та біологічні розробки, як правило, робота всієї команди дослідників. Тому, на мою думку, навіть якщо молодий науковець виконав 99 % роботи, він не має права привласнювати собі результати та подавати їх на конкурс як власні, не зазначивши роль своїх колег та наукових керівників у дослідженні.

• Чи будете брати участь наступного разу?
• Якщо конкурс буде і в наступному році, обов’язково буду брати участь. Сподіваюсь, за рік про конкурс дізнається набагато більше людей і організатори отримують вже не сотні, а тисячі робіт. Молодим науковцям України є чим пишатися. Впевнена, що наступного року конкуренція буде ще жорсткішою, і це чудово!

• Над якою темою плануєте працювати наступного разу?
• «Модулювання мікробіому людини природними шляхами» – тема, над якою я працюю вже майже 10 років. Крім питань лікування інфекційних патологій урогенітального тракту, наш відділ і я особисто зараз інтенсивно працюємо над створенням комплексного синбіотичного препарату для корекції патологічних процесів, що відбуваються в організмі при метаболічному синдромі. Окрім збільшення ваги, це ще підвищення рівня холестерину, порушення функцій та структури печінки, негативні зміни в складі мікробіому кишечнику. Результати цих досліджень я планую представити наступного року.

Дякуємо Вам за інтерв’ю!

Бажаємо Вам успіху!

Ошуркевич Оксана Орестівна, лікар акушер-гінеколог 5-ї МКЛ м. Львів, лікар УЗД, випускниця ЛНМУ ім. Д. Галицького, магістр медицини, аспірант кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО ЛНМУ ім. Д. Галицького. Назва, наукової роботи, представленої до участі в конкурсі: «ПРАКТИКА ПОВОРОТУ ПЛОДА У ПІЗНІХ ТЕРМІНАХ ВАГІТНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ОСТЕОПАТИЧНИХ МЕТОДИК».

• Оксано Орестівно, а як Ви дізналися про конкурс і що надихнуло Вас на участь у ньому?
• Інформація про конкурс потрапила на очі випадково і, як часто буває в житті, вчасно. На той момент у професійному арсеналі було кілька власних ефективних напрацювань – результат довгої кропіткої праці внаслідок отриманих знань на багатьох міжнародних семінарах та щоденної рутинної співпраці із спеціалістами різноманітних профілів. Тож поширення власних надбань і підштовхнуло мене взяти участь у конкурсі. При цьому основною моєю мрією стало обговорення підходів, викладених у моїй науковій роботі, з корифеями української медицини з метою усвідомлення деяких аспектів власної професійної реалізації.
  

• Що прагнули довести своєю участю в конкурсі?
• Хотіла показати, що за наявності такого суспільного явища, як недовіра українців до вітчизняної медицини, є молоді спеціалісти, які готові розвиватися, творити, удосконалюватися і пробувати знаходити нові рішення, а за потреби – повертатися до «забутих старих» в інтересах здоров’я пацієнта.
  

• Що дала Вам участь у конкурсі?
• Вдалося побувати в середовищі однодумців, натхненних власною справою, спраглих до руху вперед і саморозвитку, що, звичайно, дало безліч позитивних емоцій та надихнуло до нових звершень.
  

• Яку роботу Ви представили на конкурс?
• Тема наукової роботи, представленої на цьому конкурсі: «Практика повороту плода на пізніх термінах вагітності із застосуванням остеопатичних методик».
  

• Оксано Орестівно, давайте зупинимося детальніше на основних аспектах вашого наукового дослідження?
• Основним завданням була спроба дати шанс вагітній, у якої діагностовано тазове передлежання плода, народити фізіологічно в головному передлежанні. Кожна вагітна доклала максимум зусиль з достатньою кількістю спроб для того, щоб посприяти повороту: це і вправи, і «спілкування з плодом» з відповідними проханнями, достатня кількість відвідин остеопата та акушера-гінеколога. Визначальним і беззаперечним складником успіху цього дослідження стала мотивація вагітної жінки і усвідомлений підхід до питань материнства, достатня поінформованість у питаннях акушерських ускладнень. Дослідження було нелегким у психологічному аспекті, та все ж, вдалося.

• Вже зараз, спираючись на ваш досвід участі у конкурсі, що б, на вашу думку, могло принести Вам перемогу?
• На мій погляд, це особисте представлення роботи в режимі живої комунікації.

• Чи будете брати участь наступного разу?
• Сподіваюся, що так. Наразі обмірковую наступну наукову тему, яку б хотіла представити на конкурсі.

Дякуємо Вам за інтерв’ю!

Бажаємо успіху!

Д-р. мед. наук, проф., завідуюча кафедрою акушерства, гінекології та медицини плода НМАПО ім. П. Л. Шупика С. І. Жук представила доповідь на вкрай важливу тему: «Прегравідарна підготовка». Прегравідарна підготовка (ПП) – комплекс профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків при реалізації репродуктивних функцій конкретної подружньої пари. ПП необхідна обом майбутнім батькам, оскільки і чоловік, і жінка рівною мірою забезпечують ембріон генетичним матеріалом і спільно несуть відповідальність за здоров’я дитини. Основним завданням прегравідарної підготовки є корекція існуючого порушення здоров’я батьків для того, щоб пара вступила в гестаційний період з найкращими показниками стану здоров’я і повною психологічною готовністю.

Значення прегравідарної підготовки вкрай велике, її ефективність оцінюється рядом важливих показників: зниження материнської смертності та захворюваності, зниження рівня перинатальної смертності і захворюваності, у тому числі недоношених новонароджених, зменшення кількості передчасних пологів, особливо на ранніх і особливо ранніх термінах, зниження поширеності вроджених вад розвитку, хромосомних аномалій (включаючи синдром Дауна) на тлі дефіциту фолатів і мікроелементів, зменшення кількості ускладнених вагітностей, які потребують госпіталізації, зниження самовільних абортів.

Прегравідарне обстеження і підготовка умовно здорових пар містить: прегравідарне консультування, первинне обстеження (анамнез, загальний огляд, оцінювання вагінального біоценозу, оцінювання обміну заліза, консультації суміжних фахівців). Модифікація способу життя, прегравідарна вакцинація, профілактика резус-конфлікту, дотація вітамінів і мікроелементів (фолати, препарати йоду, заліза, корекція вітаміну Д, дотація поліненасичених жирних кислот); корекція вагінального мікробіоценозу.

Додаткові заходи ПП у жінок обумовлені гінекологічними захворюваннями і обтяженим акушерським анамнезом (синдром полікістозних яєчників, запальні захворювання органів малого тазу, ендометріоз, кесарів розтин в анамнезі тощо). Украй важливими є  лікувально-профілактичні заходи у жінок з екстрагенітальними захворюваннями (гіперпролактинемія, захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет, ожиріння, залізодефіцитна анемія, запальні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, безсимптомна бактеріурія, захворювання серця, артеріальна гіпертензія, захворювання шлунково-кишкового тракту).

Окремо у доповіді було зроблено акцент на прегравідарній підготовці жінок зі звичним невиношуванням в анамнезі, а саме: генетичні обстеження, корекція анатомічних порушень у репродуктивній системі, корекція антифосфоліпідного синдрому, спадкових тромбофілій, елімінація інфекційного фактору, компенсація ендокринних чинників неплідності, лікування чоловічого безпліддя, корекція психоемоційних порушень. Рекомендований інтергенетичний інтервал після пологів  – 24+9 місяців. Це в першу чергу стосується жінок із вродженими вадами розвитку плода, смертю плода або новонародженого при передчасних пологах, народження дітей з низькою масою тіла, захворювання матері та новонародженого. Після кесаревого розтину оптимальним інтергенетичним інтервалом вважається 5 років для профілактики аномального прикріплення плаценти.

Наступний доповідач канд. мед. наук, старш. наук. співроб. відділення ендокринної гінекології ІПАГ О. О. Єфіменко представила не менше актуальну тему: «Якість життя жінки в різні вікові періоди».

Фактори, що впливають на якість життя жінки (дані ВООЗ) поділяються на основні: здоров’я і благополуччя своїх дітей і благополуччя сім’ї; досить важливі: щасливе майбутнє, упевненість у майбутньому, емоційні стосунки в сім’ї; істотно важливі: свій зовнішній вигляд, власні успіхи, наявність можливості для відпочинку.

Якість життя – відчуття індивідуумом його життєвої позиції в контексті тих культурних і ціннісних систем, в яких він живе, стосовно їх цілей, стандартів і турбот. Це поняття містить: фізичне здоров’я, психологічний статус, рівень незалежності, соціальні взаємини, стан навколишнього середовища, духовні потреби. У першу чергу на якість життя жінки впливають стресові події (кількість, інтенсивність). Однак і вкрай важливим є здатність долати стресові ситуації, психологічний тип особистості, соціальні умови, генетично обумовлені особливості функціонування стрес-реалізуючої і стрес-лімітуючої систем.

Сучасна жінка перебуває в стані хронічної активації системи відповіді на стрес, причиною тому урбанізація, робота в умовах дефіциту часу, висока конкуренція і пригнічення емоцій, гіподинамія, брак сну, неповноцінне харчування, вплив високого темпу розвитку нових технологій, екологія тощо). Проблеми з жіночим здоров’ям від менархе до менопаузи становлять: передчасне телархе, затримка становлення менструації, олігоменорея, передменструальний синдром, мастопатія, порушення менструального циклу, безпліддя, клімактеричний синдром як самостійна патологія, так і тло для розвитку серцево-судинних захворювань.

Взаємодія системи, що забезпечує реакцію організму на стрес, і репродуктивної системи у жінок пов’язані з пролактином. Надлишковий вміст пролактину забезпечує такі ефекти: пригнічення синтезу і вивільнення гонадотропін рилізинг-гормону (ГРГ) гіпоталамусом, зниження чутливості гіпоталамуса до естрогенів, зниження чутливості рецепторів гіпофізу до ГРГ, гальмування гонадотропін залежного синтезу стероїдів, зниження чутливості яєчників до екзогенних гонадотропінів, зниження секреції прогестерону жовтим тілом, індукція раннього лютеолізу. При визначенні рівня пролактину існує певний алгоритм: виключити медикаментозні і анамнестичні фактори, якщо причина не встановлена; повторити визначення рівня пролактину, визначити рівень тиреотропного гормону (ТТГ), ХГЛ, функцію нирок (азот сечовини, креатиніну). При підвищенні ТТГ –нормалізація функції щитоподібної залози 4–6 тижнів. Високий пролактин, нормальний рівень ТТГ зумовлюють проведення МРТ або КТ, відсутність органічної патології – визначення ЛГ, ФСГ, ІПФР-1, кортизолу в добовій сечі. Латентна гіперпролактинемія в більшості випадків є реакцією організму на хронічний стрес і негативно впливає на жіноче здоров’я.

Наступну доповідь представив д-р. мед. наук, проф., завідуючий кафедрою «Сестринська справа» Житомирського інституту медсестринства В. А. Заболотнов «Ефективне управління: від репродуктивного до менопаузального переходу».

 Під час доповіді розглядалися питання стадій репродуктивного здоров’я за STRAW (2001 р.), нова класифікація 10 фаз репродуктивного періоду жінок, етапи старіння репродуктивної системи. Проводився диференційний діагноз симптомів передменструального синдрому, менопаузальних і постменопаузальних симптомів. Перименопауза може тривати роками, а непередбачувані симптоми – від ПМС до приливів –можуть значно знизити якість життя жінки. У лікуванні перименопаузи існує три найбільш вивчених і найбільш ефективних природних методи лікування (Chaste Tree Berry, Maca, Mind/Body Therapies). Адаптоване використання менопаузальної терапії: більш низькі дози естрогенів, прогестини з найкращим профілем безпеки, вагінальні естрогени або SERM). Розроблення нових продуктів SERM + естрогени, негормональна терапія.

Д. М. Ниткін, д-р. мед. наук., доцент, завідуючий кафедрою урології і нефрології БелМАПО доповів про «Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) і вагітність. Гестаційний пієлонефрит».

 Вагітність викликає в організмі жінки ряд складних анатомічних і функціональних змін, які часто межують з патологією або переходять у неї. На різних термінах вагітності включаються адаптаційно-компенсаторні механізми, що допомагають впоратися зі зростаючими навантаженнями. Фізіологічні зміни в сечостатевих шляхах при вагітності: зміна водно-сольового обміну, уродинаміки, тонусу гладкої мускулатури, кровообігу. Фізіологічна нормальна втрата білка з сечею становить не більше 150 мг на добу (у вагітних не більше 300 мг/добу). Вона включає мукопротеїн (білок Тамм-Хорсвалла – 70 мг, білок пов’язаний з групою крові – 35 мг, альбумін – 16 (до 30) мг, мукополісахариди –16 мг, імуноглобуліни – 6 мг.

 Типова зміна при вагітності – порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів (починається в І триместрі. В основі насамперед лежать гормональний і механічний фактори). Гормони створюють гальмівну дію на сечоводи, знижують амплітуду і частоту скорочень, а також послаблюють м’язовий тонус. З 10–12 тижня знижується м’язовий тонус і скорочувальна активність сечоводів. У поодиноких випадках мають місце цистоїдні скорочення. Зміни слизової сечоводів: набряк, повнокров’я, варикозні зміни вен, повнокров’я кавернозоподібних сплетінь в інтрамуральному відділі.

Розширення чашечно-мискової системи і сечоводів починається в І триместрі і досягає максимуму на 5–8 місяці і залишається впродовж 12–14 тижнів після пологів. Уродинамічні зміни більш виражені у жінок, що народжують вперше, внаслідок більшої пружності черевної стінки. У розширеній чашечно-мисковій системі замість 3–5 мл накопичується до 150 мл і більше так званої «залишкової сечі». Необхідно відзначити, що незважаючи на різко виражений двосторонній уретерогідронефроз, суб’єктивні симптоми у більшості вагітних відсутні. При безсимптомній бактеріурії у 5–15 % вагітних справжня бактеріурія в 1 мл сечі визначається при не менше 100 000 мікробів (мінімум 2 посіви з інтервалом у 24 год).

При становленні на облік у жіночу консультацію вагітній необхідно здати посів сечі на мікрофлору. Пієлонефрит – найпоширеніше захворювання нирок у вагітних. Гострий пієлонефрит зустрічається у 12 % вагітних жінок, частіше при першій вагітності, як правило, у другій її половині (20–26 тиж.).

Актуальність проблеми значна, тому що пієлонефрит впливає на перебіг вагітності і стан плода. Невиношування вагітності у даної категорії вагітних відбувається за рахунок передчасних пологів. Новонароджені більш схильні до післяпологових гнійно-септичних захворювань. Є ризик розвитку уросепсиса. Необхідно пам’ятати, що пацієнтка може перейти з відносно безпечного стану (бактеріурії) до важкого сепсису у відносно короткі терміни.

IFRM – один из крупнейших медицинских форумов, который проводится в Украине. На нем представлены достижения и новейшие технологии, методы лечения, применение фармпрепаратов  в области гинекологии, онкологии, репродукции человека, эндокринологии, эндоскопии и пластической хирургии в гинекологии, обозначены направления и перспективы развития отрасли, мировой опыт и уникальные знания, а также новые теоретические и практические подходы к повышению эффективности лечения.

На конференции были заслушаны новые доклады, проведена научная дискуссия, обсуждены уникальные клинические случаи и наблюдения. Свои темы представили: Наталия Данкович, акушер-гинеколог, репродуктолог, генеральный директор МЦ «Мати та дитина» («Онкопатология и ВРТ. Особенности вынашивания беременности на примере клинических случаев МЦ «Мати та дитина»); Марина Зеленская,  акушер-гинеколог, репродуктолог, медицинский директор МЦ «Мати та дитина» («Иммунологическое бесплодие. Тактика ведения беременности после ВРТ»); Владимир Котлик,  акушер-гинеколог, репродуктолог, главный врач МЦ «Мати та дитина» («Течение и особенности ведения беременности после ВРТ: факты и мифы»); Александр Кононець,  акушер-гинеколог, репродуктолог, канд. мед. наук («Сопровождение беременности с помощью биорегуляционного подхода»); Юлия Малова,  акушер-гинеколог, репродуктолог, завотделением МЦ «Мати та дитина» на Оболони («Многоплодная беременность после ВРТ. Особенности ведения беременности»); Оксана Бабенко,  акушер-гинеколог, репродуктолог, МЦ «Мати та дитина» («АФС. Вынашивание беременности после ВРТ. Современные подходы к решению проблемы»); Евгений Клименко,  уролог, МЦ «Мати та дитина» («Невынашивание беременности после ВРТ, виноват ли мужчина»).

Во время проведения конференции МЦ «Мати та дитина» огласили победителем «Украинской народной премии-2017». Награда оправдана и заслужена – за 2017 год компания совершила мощный рывок в своём развитии: открыла в Киеве новый хирургический центр, а во Львове – современный медицинский центр европейского уровня. Главный секрет успеха компании – это менеджмент, планирование, организация, мотивация и контроль. Весь бизнес, сверху донизу, пронизан этими составляющими. Напомним, что в 2016 году МЦ «Мати та дитина» получил сертификат ISO. Это официальное доказательство того, что компания соответствует всем мировым стандартам качества.

Также в 2011 году МЦ «Мати та дитина» стал официальной клинической базой кафедры акушерства, гинекологии и медицины плода Национальной медицинской академии последипломного образования им. П. Л. Шупика. Этот статус позволяет вести активную образовательную работу, проводить различные конференции и семинары для врачей. Специалисты разработали специальный курс лекций и семинаров, на которых они имеют возможность делиться собственным опытом применения вспомогательных репродуктивных технологий, обсуждать актуальные вопросы репродуктивного здоровья мужчины и женщины, рассматривать уникальные случаи врачебной практики и многое другое.

Врачи уверены, что граждане сделали такой выбор, потому что пациенты сегодня уделяют все чаще внимание качеству медицинских услуг, потому что рождение детей – это залог счастливой и здоровой страны. В глобальном смысле репродуктивная медицина влияет на здоровье нации. Это предупреждение врожденных пороков развития, предупреждения хромосомных патологий. Медицина делает огромные шаги вперед и то, что казалось невозможным несколько лет назад, сейчас обычная практика.

Поэтому сегодня, принимая новых пациентов, Наталия Данкович с улыбкой задает риторический вопрос: «Мати та дитина» – Вам доню чи сина?

Сегодня наши дети, отучившись очередной  школьный триместр, наслаждаются каникулами. Другие наши дети, чуть помладше, крепко схватив маму за палец, со смешной настойчивостью делают первые шаги. Наши самые младшие катаются по паркам в колясках, глядя на окружающий мир восхищенными глазами. Наши дети сидят в животиках своих мам и слышат радостное «Дорогой, приложи руку – толкается!». У нас много детей – больше 3 тысяч… И, пожалуй, в десятую, юбилейную годовщину работы компании эта цифра лучше всего характеризирует её успешность и результативность.

«Мати та дитина» – 10 лет! Юбилейный год ознаменовался многими важными событиями: открытие нового хирургического центра, новый современный медицинский центр во Львове и логично заслуженная «Украинская народна премия-2017». За это время под руководством Наталии Данкович, гармонично сочетающей в себе призвание талантливого врача-репродуктолога и должность генерального директора, сеть медицинских центров «Мати та дитина» стала флагманом репродуктивной медицины в Украине. Высокие достижения компании – это синергия многолетнего опыта, современного подхода к управлению бизнесом и слаженная команда грамотных специалистов, преданных своему делу.

Сегодня «Мати та дитина» – это не просто сеть медицинских центров, которые специализируются на лечении бесплодия. Сегодня это Бренд, который создавался годами, в который вложены души многих людей. Это – Знак Качества, которому доверяешь. Это – Имя, которое расшифровывается просто: «Помогающие стать Родителями». И «Мати та дитина» очень дорожит Своим Именем. Это компания, которая может быть примером для украинского бизнеса, потому что работает полностью «по-белому»: за период с 2014 по 2016 гг. было заплачено более 52 млн налогов; официально трудоустроено более 200 сотрудников; благодаря «Мати та дитина» украинская медицина популяризируется на всех мировых медицинских форумах и конференциях, повышая имидж страны и лояльность европейского бизнеса к инвестированию в украинские проекты.

Тот факт, что в сложный экономический период последних лет компания не только не сдала свои позиции, а открыла свои медицинские центры в Житомире (2016 г) и во Львове (2017 г.), а в Киеве весной 2017 года запустила работу нового хирургического центра, говорит о том, что, наращивая бизнес-мощности, «Мати та дитина» развивается, прогрессирует и уверенно использует свой потенциал. Кстати, в новой хирургии проводится порядка 10–15 хирургических операций за день, включая сложные. Благодаря известному хирургу, заслуженному врачу Украины Ярославу Винярскому, а также новейшему современному оборудованию многие сложные хирургические вопросы теперь можно решать в Киеве, а не за границей.

Также 2017 г. ознаменовался запуском «Школы репродуктологии». Эта обучающая программа ориентирована на врачей, которые занимаются или планируют развиваться в сфере лечения бесплодия. Обучение доступно для всех специалистов без исключения – гинекологов, урологов, эндокринологов, отработка теоретических и практических навыков проходит на базе МЦ «Мать и Дитя» по индивидуальной программе. Обучающиеся ведут прием пациентов под бдительным руководством врачей клиники, которые делятся наработанными практиками и новыми методиками в сфере репродуктивного здоровья. По итогам программы наши сертифицированные выпускники получают возможность проводить в региональных клиниках детальные консультации по проблемам бесплодия, успешно осуществлять первичную диагностику и проводить ряд подготовительных процедур и манипуляций для дальнейшего лечения бесплодия в Киеве. Мы с радостью делимся бесценным наработанным опытом с коллегами, потому что знаем: развивая других, мы сами становимся лучше.

Наталия Данкович, акушер-гинеколог, репродуктолог, доктор медицинских наук, профессор, генеральный директор сети медицинских центров в Украине «Мати та дитина»:  «Как и многие, я начала свою врачебную практику в государственной медицине. 15 лет работы в Киевской областной консультационной поликлинике позволили мне сформировать задачи и принципы собственного бизнеса. Я благодарна тем, кто помог мне стать врачом. Частная практика – это то, о чем я все время мечтала. Благоприятное стечение обстоятельств сыграло свою роль – и всё сложилось удачно! Мне повезло с партнёрами, мне повезло со специалистами, которые меня окружают. Мы приобретали навыки, развивались – так формировалась структура «Мати та дитина». 

Я проработала более 20 лет врачом  и  считаю, что надо обязательно  передавать опыт. В медицине необходимо учиться у практиков – невозможно оперировать по книге. Только совместная работа наставника и молодого врача,  приобретение личного опыта  формирует  авторитетного доктора.  У нас проводится огромное количество научных конференций, семинаров. Мы поддерживаем региональных врачей, помогаем  разобраться в тех вопросах, в которых  считаем себя экспертами.  У нашего коллектива  10-летний опыт непрерывного консультирования, активной работы, позволяющей почувствовать себя специалистами высоко уровня. Мы лидер в репродуктологии: в наших центрах работает, наверное, больше всего профильных врачей, чем в любой другой клинике Украины. Поэтому наша и профессиональная,  и человеческая обязанность делиться знаниями, обучать врачей и растить молодых специалистов-репродуктологов.

Ежемесячно мы проводим медицинские конференции, которые уже стали традиционными. К выбору темы конференции, к её докладчикам мы подходим очень тщательно, понимая, что сотни врачей, посещающих её, ждут от нас новую, важную и полезную информацию, которая пригодится им в их врачебной практике. И мы  не имеем профессионального права понижать свою же планку. Наши сотрудники регулярно участвуют в международных семинарах и конференциях.  Мы видим, что наши знания и опыт в лечении различных форм бесплодия интересен не только в Украине, но и коллегам из других стран, в том числе из Европы и США.  Передача опыта – правильный подход зрелого врача, это один из способов моей реализации как личности. Поэтому момент, когда наставник видит, что его «птенец оперился и отправился в свой личный профессиональный полёт», наверное, один из самых волнительных моментов в жизни!

Не может не радовать тенденция, подтверждающая, что выросло доверие пациентов и к украинской репродуктологии в целом, и к медицинскому центру «Мати та дитина» в частности. Практически ежедневно мы получаем положительные отзывы, часто приезжают счастливые пациенты с детьми, благодарят своих врачей. А недавно наш врач был почетным гостем на свадьбе у пары, которая забеременела, благодаря слаженной работе нашей команды. Наш результат зависит от командной работы. Для помощи одной паре может быть задействовано  до  30 специалистов. И каждый из них – это важный элемент, от которого зависит слаженная работа всего организма компании. Каждый из моих сотрудников знает, что ответственность – важный аспект работы клиники, обеспечивающий качественный сервис и нужный результат. Распределение обязанностей, знаний, умений и навыков – это правильная практика, потому что она применяется в клинике Мэйо. Это её бизнес-модель, которая считается идеальной в построении серьезного медицинского бизнеса.

Не теряйте веру в себя! Каждый человек достоин Счастья! А истинное счастье – это улыбающийся малыш в надёжной колыбели родительских рук. Ведь быть Мамой – это естественное состояние счастливой женщины. А стать Отцом – это позволить себе тот самый красный вертолёт на радиоуправлении, о котором так давно мечтал

У рамках конференції «Акушерство, гінекологія, репродуктологія: освіта, клініка, наука», яка проходила  21–22 вересня 2017 р. в м. Одеса,  відбулося пленарне засідання, президентська і міжнародна секції під головуванням Академіка НАМН України, професора В. М. Запорожана (Президента ГО «ААГУ»), професора Сера Сабаратнам Арулкумаран (діючого екс-президента FIGO, Великобританія), доктора Тахір Махмуд (Президента EBCOG, Великобританія), член-кореспондента НАМН України, професора  В. В. Камінського (Голови виконавчого комітету ГО «ААГУ»), а також 14 секційних засідань з актуальних питань акушерства, гінекології, медицини плода, додипломної підготовки з дисципліни «Акушерство та гінекологія» у ВНЗ МОЗ України і засідання Молодіжного фахового товариства акушерів та гінекологів України UNTOG (Ukrainian Network of Trainees in Obstetrics and Gynaecology – Українська мережа стажерів з акушерства та гінекології), що є дійсним членом відповідного Європейського товариства (ENTOG). Всього на конференції пролунало близько 200 доповідей провідних фахівців України та світу, які дали змогу лікарям отримати сучасні відповіді на найбільш важливі професійні питання. Пропонуємо вашій увазі огляд деяких доповідей, присвячених проблемним питанням акушерства, гінекології та репродуктології.

В. В. Камінський, голова виконавчого комітету ГО «ААГУ», член-кор. НАМНУ, д-р. мед. наук, проф. та  С. Є. Савченко, д-р. мед. наук, проф. кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО, презентували доповідь «Репродуктивне здоров’я в Україні: тенденції, досягнення, виклики та пріоритетні напрями діяльності». У доповіді були окреслені основні негативні тенденції, що впливають на репродуктивне здоров’я населення України та зменшення його чисельності. Так, станом на 01.07.2017 р. чисельність  населення України становила 42 млн 457 тис. осіб, що, за оцінками Державної служби статистики, на 126,9 тис. осіб менше, ніж було на початку року. Серед інших негативних тенденцій відзначався низький рівень народжуваності (станом на 2016 р.  Україна посідає 186 місце з 226 країн світу)  та високий рівень смертності [четверте місце у світі та третє місце в Європі  за рівнем смертності (14,4 на 1 тис. осіб) після Лесото, Болгарії та Литви]. Зважаючи на невтішні статистичні дані, акцент доповіді було зроблено на нормативному забезпеченні стандартизації медичної допомоги в системі МОЗ України, що може значно покращити в цілому стан   репродуктивного здоров’я  населення та визначити пріоритетні напрями необхідної діяльності.

Професор Н. А. Володько (Львівський національний медичний університет) представила надзвичайно цікаву й актуальну доповідь на тему: «Алгоритм діагностики та лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії». ВПЛ- тестування як первинний скринінг є необхідним у зв’язку з тим, що НPV дуже поширений  і зустрічається хоча  б один раз на три роки у 60–80 % молодих жінок. У  більшості жінок НPV виявляється транзиторною інфекцією, що не асоційована з CIN 2/3+, лише в 1 з 30 НPV- інфікованих виявляють цитологічну атипію.  Значна увага в доповіді була приділена вагінальному мікробіому (мікробні співтовариства) та шляхам його нормалізації  (від IV до  I та II мікробних співтовариств) як профілактиці персистенції ВПЛ, а саме (підходи до нормалізації вагінального мікробіому): атака лактобактеріями, усенення атопобіуму та відтворення природної біоплівки з лактобактерій+оновленого епітелію. У доповіді було наголошено на необхідності проведення первинного скринінгу ВПЛ, стратегії «screen and treat», скринінгу за допомогою ВПЛ-тесту, при наявності ВПЛ +- ВІО (візуальна інспекція з оцтовою кислотою). При наявності змін запропоновано кріодеструкцію або LEEP. Професор Н. А. Володько дала важливі відповіді для практикуючого лікаря, що робити при результаті цитології ASCUS. Ризик розвитку CIN 3 у жінок з ASCUS та  ВПЛ (-) не перевищує 1–2 %.  Спостереження за такими пацієнтками відбувається без застосування інвазивних методик обстеження та лікування, але використання котестінгу є обов’язковим перш ніж переходити до рутинного скринінгу. LSIL – для цієї групи застосовують динамічне спостереження при потребі санації, цитологічний контроль через 6 міс. або котестінг через 12 міс. Проте у 12–25 % ВПЛ (+) жінок з LSIL протягом 4 років може бути прогресія в НSIL, тому при ознаках персистенції потрібні біопсія, ексцизія. Менеджмент жінок віком 21–24 роки з ASCUS та LSIL обов’язково включає цитологію, ВПЛ-тест та кольпоскопію.  НSIL – у 70 % CIN 2/3, 1–2 % інвазивний рак. Завжди необхідно виконувати  кольпоскопію, ендоцервікальний кюретаж у невагітних, обстеження піхви; біопсію змінених ділянок під контролем кольпоскопії з подальшим лікуванням.

З. М. Дубосарська, д-р. мед. наук, проф. кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти державного закладу «ДМА МОЗ України», представила доповідь на тему: «Нові можливості для реалізації репродуктивної функції при СПКЯ». Наголос доповіді був зроблений на надзвичайно важливому для організму жінки дефіциті віт. Д, особливо у пацієнток з ожирінням. Дефіцит віт. Д розглядається як один з предикторів розвитку метаболічних порушень, а саме: інсулінорезистентності. Встановлений оборотній зв’язок між рівнем віт. Д та масою тіла і метаболічними порушеннями при СПКЯ.  Багато уваги в доповіді було приділено міо-інозитолу в реалізації ефектів ЛГ і ФСГ, процесам дозрівання яйцеклітин, здатності впливати на функціональний стан ооцитів, процесу інвазії трофобласту при закріпленні бластоцисти.

У наступній доповіді «Сучасна концепція ведення жінок у період перименопаузи» проф. З. М. Дубосарська наголосила на особливій актуальності проблеми: оскільки близько 90 % жінок у світі переходять межу менопаузи та 55 %  з них досягають віку 75 років. У доповіді досліджувалися  питання взаємозв’язку інтелекту та постменопаузи завдяки нейропротекторним діям естрогенів за рахунок геномного і негеномного ефектів. Відзначалося, що ранній початок призначення менопаузальної гормональної терапії є профілактикою інтелектуальних порушень. Цікавою була доповідь «Гормональна контрацепція і профілактика депресивних розладів». Спікер відзначала, що високий рівень естрогенів, підсилюючи реакцію на стрес, тим самим підвищує стресорний когнитивний ефект. Незважаючи на те що коливання гормонального фону впливає на настрій та самопочуття жінки, депресивні прояви корелюють лише з віком менопаузи (тільки серед жінок з низьким рівнем освіти), фрустрацією, психічною та фізичною інвалідністю, прийомом  антидепресантів чи депресією в анамнезі.  Довготривалий прийом КОК може запобігати проявам депресії.

Професор В. О. Потапов, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» у своїй доповіді про «Сучасні підходи до профілактики доброякісної дисплазії   молочних залоз у жінок з лейоміомою» підкреслив можливість й доцільність   використання епігалокатехіну-3-галату та індол-3-карбінолу у схемах лікування даної патології у зв’язку з тим, що епігалокатехін-3-галат та індол-3-карбінол активують експресію проапоптичних білків (ВАХ), пригнічують антиапоптичні білки (Всl2) й запускають процес «знищення» мутованих і пухлинних клітин. Детально розглядалися етапи канцерогенезу: ініціація, промоція, ухилення від диференціації та формування стовбурової лінії мутованих недиференційованих клітин і пухлинна агресія.

 Т. Ф. Татарчук, заступник директора ДУ «ІПАГ НАМНУ», чл.-кор. НАМН України, д-р мед. наук, проф., представила доповідь на надзвичайно цікаву й актуальну тему: «СПКЯ – мультидисциплінарна проблема». У доповіді СПКЯ розглядався не лише в розрізі проблем фертильності, а й відзначався його вплив на перебіг вагітності та народження здорових дітей. Метаболічні порушення, що виникають при СПКЯ, впливають на здоров’я жінки у всі вікові періоди. Ризик серцево-судинних захворювань та діабету у жінок з СПКЯ значно вищий, ніж у популяції. Ризик тромботичних ускладнень пов’язаний з тим, що інсулін індукує підвищення рівня інгібітору активатора плазміногену (РАІ1), який є потенційним інгібітором фібрінолізу. Підвищення рівня РАІ1 у жінок із синдромом полікістозних яєчників прямо корелює з рівнем інсулінорезистентності. Психопатологічні проблеми – відносно новий аспект СПКЯ для лікаря. У пацієнток з СПКЯ  в 4 рази частіше виникає синдром хронічної депресії, ніж у популяції, і в 7 разів частіше синдром генералізованої тривожності, особливо високий ризик у жінок  з олігоменореєю. За даними німецьких вчених, кожна 3 (34 %) жінка з СПКЯ має клінічні прояви підвищеної тривожності. Віддалені ризики при СПКЯ достатньо серйозні: дисліпідемія, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет  ІІ типу, рак ендометрію, депресія, неалкогольний жировий гепатоз. Наслідки, що пов’язані з репродукцією та вагітністю: гестаційний діабет, гіпертонія вагітності, прееклампсія, передчасні пологи, перинатальні ускладнення.

О. О. Єфіменко, канд. мед. наук (ДУ «ІПАГ НАМУ»), представила доповідь на тему: «Новий вектор тактики лікування мастопатії», в якій розглянула цікаві факти щодо прямого кореляційного зв’язку продуктів обміну жирової тканини з раком молочної залози (РМЗ), ендометрію та інших органів. У доповіді було відзначено, що гіперінсулінемія та інсулінорезистентність – тригерний фактор РМЗ, акцентовано увагу на ролі щитовидної залози у патогенезі  мастопатії, розглянуто важливість гіперандрогенії у виникненні патології молочних залоз. Також у доповіді були представлені сучасні погляди на механізм гормонозалежної клітинної проліферації.

 Н. Ф. Захаренко,  канд. мед. наук, проф., представила дуже цікаву й актуальну тему: «Ендометріоз: хронічне захворювання, що потребує довготривалого лікування». У доповіді було приділено увагу  хірургічному лікуванню при ендометріозі. Відзначалося, що таке лікування проводиться за умов протипоказань до медикаментозної терапії і недостатньої   її ефективності; зовнішніх форм ендометріозу (із залученням кишківника, сечового міхура, сечоводів або тазових нервів за умови тяжких ускладнень); гострих захворювань придатків матки (перекрути кісти або розрив); прогресування тазового болю, незважаючи на довготривале медикаментозне лікування; наявності ендометріоми яєчника з використанням методик, спрямованих на збереження оваріального резерва; неефективного консервативного лікування безпліддя. Доповідачем було відзначено, що при виборі тактики лікування рецедивуючого ендометріозу потрібно враховувати такі  фактори: вік пацієнтки, наявність болю, репродуктивні плани, попередня терапія, попередні хірургічні втручання, локалізація, кількість та розмір ендометріоїдних вогнищ, досвід хірурга (або наявність багатопрофільної бригади). Однак  наголос доповідач зробила на тому, що виключно хірургічне лікування не може вирішити всю проблему, і післяопераційна профілактика рецедивів є важливим етапом  менеджменту  пацієнток з ендометріозом, оскільки попри доведену ефективність хірургічного лікування існує ризик повторного виникнення ендометріоїдних вогнищ і болю.  Було відзначено, що гормональна терапія може зберегти позитивний ефект хірургічного лікування протягом тривалого часу та мінімізувати ризик виникнення рецидивів болю та ендометріоїдних вогнищ. Профілактична гормональна терапія повинна проводитися понад 6 місяців. Лікування слід проводити згідно з протоколом: прогестини, комбіновані оральні контрацептиви, нестероїдні протизапальні препарати та інші анальгетики. Терапія має тривати до віку менопаузи або до планування бажаної вагітності.

У секції «Сучасні актуальні аспекти екстрагенітальної  патології» було представлено такі цікаві доповіді. В. І. Медведь,  чл.-кор. НАМН України, д-р. мед. наук, проф., керівник відділу ДУ «ІПАГ НАМНУ», представив найсучасніший огляд «Інфекції сечових шляхів (ІСШ) у вагітних, що нового?»  У доповіді зазначалося, що клінічне значення ІСШ у вагітних – це передчасні пологи (у 2 рази вище ризик), мала маса дитини при народженні (у 1,5 раза вище ризик). Цікавим є той факт, що наявність безсимптомної  бактеріурії (ББ) у вагітних  потребує терапії.  У більшості вагітних ББ існує до вагітності, тому таким жінкам необхідно проводити скринінгове обстеження сечі у І триместрі. Діагностика пієлонефриту у вагітних повинна проводитися з використанням переважно УЗД чи МРТ для того, щоб уникнути ризику впливу на плода інших досліджень (комп’ютерна томографія, екскреторна урографія чи сканування з димеркаптоянтарною кислотою). Проведення посткоїтальної профілактики у вагітних жінок з анамнезом частих інфекцій сечовивідних шляхів ще до вагітності для того, щоб знизити ризик виникнення  ІСШ під час вагітності. Необхідним, на думку доповідача, є проведення імуноактивної профілактики на прегравідарному етапі.

Ю. В. Давидова, д-р мед. наук,  проф., керівник віддділу ДУ «ІПАГ НАМНУ», у  своїй доповіді: «Стратегія захисту пацієнтки групи високого перинатального ризику: адекватна профілактика тромбогеморагічних ускладнень» зробила акцент саме на міцному зв’язку між вродженими тромбофіліями та венозною тромбоемболією, що визначає необхідність виявлення цих мутацій для визначення стратегії профілактики. Щодо зв’язку  між вродженими тромбофіліями та матково-плацентарним  тромбозом, що призводить до втрати плода, прееклампсії, відшарування плаценти та інше, це питання на сьогодні залишається дискусійним.

Підготовлено редакцією журналу «Слово о здоровье»

15 вересня 2017 року у конференц-холі «Панорама» відбулася конференція HR–MED – «Управління персоналом у сфері медицини». Організатором конференції виступила Асоціація приватних медичних закладів України, співорганізатором – Тренінговий центр «МАЛЕС». Інформаційними партнерами заходу стали журнал для «Слово о здоровье» та Міжнародна асоціація лікарів медичного туризму.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Олена Лепешина, виконавчий директор Асоціації приватних медичних закладів України.

Перший спікер заходу – Тетяна Міхнова, генеральний директор Медичного центру Святої Параскеви, говорила про ті загальні тенденції суспільства, які мають прямий чи опосередкований вплив на сферу медичного обслуговування та комунікації  не лише з пацієнтами, але й з персоналом медичних закладів. Йшлося про можливості та ризики для приватної медицини в частині побудови стратегії розвитку працівників медичного закладу. Пані Тетяна говорила про основні проблеми, з якими вже сьогодні стикаються працівники та власники приватних медичних закладів та про особливості поколінь Х, Y та покоління Z.

Андрій Анучин, директор агентства «Фарма Персонал», виступав із темою «Підбір персоналу у сфері медичних послуг. Особливості сегменту як виклики та шляхи їхнього подолання». За оцінками спікера, втрата медичного персоналу в 2014–2016 рр. в Україні становить від 7 до 15 тис. осіб. Суть доповіді полягала в роздумах над тим, що ж потрібно робити, щоб залучати «правильних» працівників та які фактори успіху в конкуренції за персонал є сьогодні і в перспективі.

Із доповіддю «Побудова комплексних програм розвитку персоналу приватного медичного центру» виступав Олександр Шкіль, директор Тренінг-центру «МАЛЕС». Виступ Олександра був присвячений стратегії розвитку персоналу та необхідності дивитися на навчання як на інвестицію, а не витрати.

Володимир Богомаз, доцент кафедри внутрішньої медицини № 3 НМУ ім. А. А. Богомольця говорив про одну з найскладніших складових у сфері управління персоналом – «Управління знаннями». Йшлося про засади побудови системи збереження та передачі знань всередині медичного закладу та про відмінності побудови такої системи для мережевих та госпітальних закладів.

Приклад створення та використання відео-записів у процесі розвитку лікарів від багатопрофільної лікарні «Вітацентр» був основою доповіді Олени Клімченко, директора з персоналу Групи компаній «МедФармХолдінг», HR-менеджера «Вітацентр». Це був виключно практичний досвід, починаючи від причин, що спонукали до пошуку нових підходів до процесу розвитку персоналу, до реалізації та результатів використання впроваджених інструментів.

Олександр Дудін, керівник Патоморфологічної лабораторії CSD Health Care, виступав з доповіддю «Практичні аспекти управління персоналом лабораторії». Чим відрізняється підбір та адаптація персоналу для медичної лабораторії, що можна зробити, щоб спростити процес навчання для нового співробітника, як додаткова увага до особистих потреб працівників може відобразитися на результативності роботи всієї організації – саме таким досвідом поділився спікер з учасниками заходу.

Про те як побудувати систему підбору, адаптації та найбільш ефективної внутрішньої комунікації персоналу медичного закладу, що потрібно і чого не бажано робити для того, щоб знизити плинність кадрів, йшлося у доповіді Вікторії Левічек, HR-менеджера «Клініка Медіком».

Ірина Бобрусь, HR-директор медичного центру «Мамин Дом», виступала з доповіддю на тему «Управління персоналом медичного закладу: ціннісний підхід». Спікер говорила про те, чому стратегія роботи з персоналом організації, побудована на ціннісному підході, може стати конкурентною перевагою, та поділилася досвідом впровадження саме такого підходу у своїй компанії.

Підсумки конференції підбивала Ірина Грабська, керуючий партнер компанії «Грабська та партнери», із темою «Показники ефективності управління персоналом та оцінка кадрового потенціалу». Пані Ірина наводила приклади того, як саме можна виміряти ефективність працівників, які «метрики» для цього слід використовувати та на що варто звертати увагу менеджерам по персоналу для оцінювання  роботи працівників.

Під час дискусії учасники конференції спілкувалися на тему «KPI для лікарів: за і проти». Зійшлися на думці, що KPI звичайно ж потрібні і для лікарів також. Але як їх прописувати, вираховувати та оцінювати – кожен заклад має вирішувати самостійно, виходячи із цілей, стратегії розвитку та інших індивідуальних задач.

Ми щиро дякуємо всім учасникам конференції, нашим спікерам та партнерам! Сподіваємося, у нас вийшло організувати захід корисний та на часі!

Цього року відбулося два визначних заходи в галузі репродуктивної медицини, що мали на меті висвітлити питання репродуктивної медицини та основних тенденцій її розвитку. Цими заходами стали Міжнародний  симпозіум «Теорія і практика репродукції людини», травень 2017, Чернівці (Україна)  та    Міжнародний конгрес ESHRE, липень, Женева (Швейцарія). Журнал «Слово о здоровье» надає можливість своїм читачам ознайомитися з ключовими моментами цих визначних подій та дізнатися найбільш актуальну інформацію.

25–27 травня 2017 р. у Чернівцях на Міжнародному симпозіумі «Теорія і практика репродукції людини» для обговорення питань репродуктивної медицини та сучасних тенденцій її розвитку збиралися фахівці в галузі репродуктивних технологій.

Симпозіум з питань репродуктивної медицини проводиться щороку та має на меті об’єднання українського та міжнародного досвіду у сфері репродуктивної медицини. Він є знаковою подією та є сполучною ланкою, що дає змогу професіоналам галузі отримувати необхідну інформацію, обмінюватися думками та генерувати важливі для спільноти рішення в галузі репродуктивної медицини, оскільки одним з основних завдань симпозіуму є розвиток української репродуктивної медицини відповідно до європейських стандартів.

Традиційно щорічні травневі зібрання асоціації проводилися в столиці або у великих містах-мільйонниках, таких як Львів, Одеса, Харків. Цього року велика честь зустрічати делегатів симпозіуму випала Чернівцям, місту з населенням 266 тис., в області в цілому 967 тис. Цим асоціація започаткувала великий проект підтримки та розвитку репродуктивної медицини в невеликих за чисельністю населення регіонах, але які активно займаються репродукцією людини.

Репродуктивна медицина України сьогодні – це передовий край науки та практики, вагомі здобутки якої щорічно  представляються клініками на міжнародних конференціях Європейської, Американської та інших асоціацій. Українським репродуктологам є чим пишатись. Так, вперше у світі в нашій країні успішно застосована технологія «пронуклеарного перенесення» з використанням заплідненої яйцеклітини, що завершилась в 2017 р. народженням здорової дитини. Це новий напрям подолання мітохондріальних генетичних хвороб та безпліддя.

Конференцію відвідали близько 400 учасників та гостей, серед них провідні вчені з усіх куточків України, ближнього та далекого зарубіжжя:  Марк Боуман (Австралія), Йоханнес Вогацкі (Австрія), Пітер Плато (Бельгія), Олег Тишкевич (Республіка Білорусь), Еліезер Гірш, Фельберг Дов (Ізраїль), Наталія Базіл’є (Іспанія), Вячеслав Локшин (Республіка Казахстан), Смітс Берт (Нідерланди), Джон Джанг (США), Волкан Балтачі, Некаті Фіндіклі (Туреччина).

У рамках симпозіуму відбувся діловий обмін досвідом між зарубіжними та вітчизняними науковцями в галузі репродуктивної медицини. З успіхом було проведено пресимпозіуми «Клінічні аспекти використання передімплантаційної генетичної діагности», «Ембріологія та генетика в репродуктивній медицині», «Лапаро- та гістероскопія в репродуктивній медицині», «Особливості роботи персоналу лікарень та поліклінік» та акушерський семінар «Сучасна акушерська практика в репродуктивній медицині».

Під час наукового форуму були обговорені актуальні питання в репродуктивній медицині, які світові тенденції превалюють, як застосувати новітні техніки в підвищенні ефективності допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

Зокрема, з доповіддю виступив американський вчений Джон Джанг (John Zhang), який спільно зі своїми колегами застосували техніку вилучення ядра з материнської яйцеклітини з подальшим переміщенням його в донорську, у результаті чого в 2016 р. народилася у світі дитина, для появи якої на світ застосовувалася нова репродуктивна технологія, що припускає використання генетичного матеріалу не двох, а трьох батьків.

Проведення даного наукового форуму доводить визнання успіхів репродуктології України.

Українська асоціація репродуктивної медицини запрошує всіх, хто цікавиться сучасними тенденціями розвитку репродукції людини, на нову зустріч 27–29 травня 2018 р. у  м. Дніпро.

Інформація для довідок:

Українська асоціація репродуктивної медицини (УАРМ) – неприбуткова, некомерційна організація у галузі репродуктивної медицини, завданням якої є поширення медичних знань, впровадження міжнародних стандартів якості, інформаційна підтримка як фахівців, так і пацієнтів. Асоціація об’єднує у своїх рядах фахівців, що займаються проблемами репродукції людини: акушерів-гінекологів, репродуктологів, ембріологів.

www.uarm.org.ua

uarm.kiev@gmail.com

Европейское общество по вопросам репродукции человека и эмбриологии (ESHRE)  было основано в 1985 году Робертом Эдвардсом (Кембриджский университет) и Дж Коэн (Париж). Целями общества являются распространение научных знаний и результатов исследований по репродуктивной биологии и эмбриологии среди общественности, ученых, врачей и ассоциаций пациентов. Общество дополнительно участвует в медицинских образовательных активностях и реализации методов повышения безопасности и качества клинических и лабораторных процедур.

Краткий обзор. Часть І

С 3 по 5 июля в Женева (Швейцария) прошел 33-й Международный конгресс европейского общества репродукции человека и эмбриологии – ESHRE-2017.

Конгресс ESHRE – знаковое событие в сфере репродукции, в котором в этом году приняли участие около 9000 специалистов со всего мира. Мероприятие посвящено обсуждению последних достижений в области репродуктивной медицины и эмбриологии, вопросам лечения и диагностики мужского и женского бесплодия, культивированию эмбрионов и стволовых клеток, и новым стратегиям в области вспомогательных репродуктивных технологий.

Ключевые лекции в этом году были посвящены стволовым клеткам и NIPT. Это две наиболее разрабатываемые темы современной репродуктивной медицины.

Первый доклад д-ра Карлоса Саймона был посвящен применению стволовых клеток красного костного мозга CD133 у женщин с атрофией эндометрия и синдром Ашермана. Исследователи перешли к клиническим испытаниям у человека. Идея состоит в том, что выделенные стволовые клетки поселяются в нишах эндометрия и способствуют росту и васкуляризации. Через несколько месяцев эти клетки исчезают. Эта методика актуальна также у женщин с невынашиванием беременности и СПКЯ.

Исследователи из Китая представили доклад о наибольшей глубине секвенирования плодовой ДНК в крови матери, что позволило более детально её изучить и выявить достоверные критерии отличия её от материнской. Этот метод позволит усовершенствовать уже существующую в клинической практике неинвазивную пренатальную диагностику (NIPT) и расширить возможности обнаружения не только хромосомных аномалий, но и моногенных заболеваний.

Тема невынашивания беременности была представлена в нескольких секциях. Резюмируя данные, можно сказать, что аспирин в дозе 150 мг не показал своей эффективности при лечение идиопатического невынашивания беременности, как и низкомолекулярные гепарины. Из прогестеронов наиболее рекомендуемым является дидрогестерон. Этому способствует практически завершившееся, в настоящий момент, исследование LOTUS.

На хирургических секциях проводилась демонстрация операций с комментариями, обсуждались вопросы применения ультразвука в хирургии. Была представлена одна из методик реимплантации аутологичной яичниковой ткани после лечения онкологии. Это очень перспективная технология, позволяющая онкобольным после излечения иметь собственное потомство.

В лечении эндометриоза ведущими направлениями являются хирургия и вспомогательные репродуктивные технологии. Консервативная терапия по-прежнему неэффективна, и остаётся надеяться, что подобный препарат, по прогнозам некоторых исследователей, появится к 2040 году.

В вопросах стимуляции овуляции по-прежнему продолжают активно использовать кломифенцитрат и отдают ему явные преимущества перед гонадотропинами при внутриматочной инсеминации. Также рекомендуют использовать и ингибиторы ароматазы.

Много докладов было посвящено и вопросу персонализированного подхода к овариальной стимуляции в циклах ЭКО на примере использования фоллитропина дельта – рекомбинантного фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) (также известен как FE 999049). Был разработан для применения в индивидуализированных режимах дозирования, исходя из концентрации АМГ в сыворотке крови и массы тела. Фоллитропин дельта отличается по структуре и клиническим характеристикам от других известных фолликулостимулирующих гормонов. Данный препарат, к сожалению, пока в Украине не зарегистрирован.

Живой интерес вызвали методики экстракорпоральной активации ткани яичников и митохондриального обогащения ооцитов при истощении овариального резерва. Эти технологии пока являются эксперементальными, но очень перспективными в решении одной из ключевых проблем репродукции человека.

Нельзя не отметить критику доказательной медицины, которую у нас, в последнее время принято догматизировать. Даже в США в процессе принятия решения касательно выбора метода лечения возвращаются к «предпочтению пациента».

В рамках конгресса работала выставка, где можно было ознакомиться с новейшими разработками в сфере вспомогательных репродуктивных технологий, эндоскопической хирургии, акушерства, гинекологии, эмбриологии и лабораторной диагностики.

Організаторами конференції виступили:

• ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України»;
• Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;
• ГО «Українська асоціація медичних освітніх симуляційних технологій»;
• ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»;
• «Асоціація gедіатрів України».

Головна мета проведення конференції – підвищення народжуваності, поліпшення здоров’я жінок, турбота про репродуктивне здоров’я сім’ї, а також скорочення материнської смертності.

У роботі конференції взяли участь 424 лікарі: акушери-гінекологи, педіатри та дитячі хірурги з лікувально-профілактичних установ України, Білорусі, Молдови, Польщі та Ізраїлю.

Під час конференції на 10 тематичних секціях були обговорені актуальні питання ранньої діагностики, оптимальної терапії та адекватної профілактики перинатальної та гінекологічної патології. Були продемонстровані інноваційні можливості систем по доклінічній діагностиці орфанних захворювань, прееклампсії, викиднів та передчасних пологів.

ТЕМАТИКА ОСНОВНИХ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ НАПРЯМІВ КОНФЕРЕНЦІЇ:

• Акушерство (основні напрями роботи щодо зниження материнської та малюкової захворюваності та смертності);
• Ендокринна гінекологія;
• Репродуктивна медицина;
• Імплементація національних клінічних протоколів;
• Оперативна гінекологія;
• Перинатальний консиліум;
• Педіатрія (сучасні погляди на діагностику та лікування соматичної патології дітей різного віку; орфанні захворювання в педіатрії, інтегроване ведення хвороб дитячого віку; біоетичні та правові аспекти в педіатрії;
• Питання вдосконалення безперервної освіти лікарів акушерів-гінекологів.

Були презентовані затверджені та підготовлені для друку методичні рекомендації «Профілактика передчасних пологів».