Деонтологічні моменти ведення вагітності й пологів у пацієнтки з рубцем на матці. Клінічний випадок

О. О. Ошуркевич, лікар  акушер-гінеколог КНП «5-та міська клінічна лікарня м. Львів», лікар УЗД, асп. каф. акушерства, гінекології та перинатології ФПДО ЛНМУ ім. Д. Галицького.

Описаний клінічний випадок ведення вагітності й пологів у пацієнтки з рубцем на матці. Зазначені деонтологічні моменти й важливість контакту між лікарем і пацієнткою для успішного народження дитини.

Ключові слова: клінічний випадок, вагітність, перинатальні втрати, рубець на матці.

Питання планування сім’ї в умовах сучасного суспільства набувають нових нюансів. Дедалі частіше рішення народити дитину приймають пари, що живуть у цивільному шлюбі. Непоодинокі й випадки вагітності так би мовити «для себе» [9]. Це явище особливо поширене серед жінок, старших за 30–35 років [1]. Представниці зазначеної вікової групи нерідко вдаються до допоміжних репродуктивних технологій. Типова модель інституту сім’ї «тато – мати – дитина» вже не вважатися класичною, тому зараз дедалі частіше послуговуються поняттям «вагітна – плід», і як наслідок – «мати – дитина». Жінки, що вирішили народжувати дітей поза шлюбом, без партнера заслуговують на особливу увагу й потребують адаптації та соціального захисту суспільства [3; 4] та, крім цього, психологічної підтримки для гармонійного перебігу вагітності, народження психологічно стабільних дітей, запобігання передчасним пологам, ускладненням під час них та післяпологовій депресії [1; 5; 7; 8; 9]. Першими дотичними до цієї категорії пацієнток є медпрацівники, що ведуть вагітність, приймають пологи та здійснюють післяпологовий патронаж. І саме вони відповідають за інтеграцію цієї категорії жінок у соціум [9].

Мета роботи: медичне супроводження вагітності й природних пологів самотньої жінки з ускладненим гінекологічним анамнезом в умовах повної довіри й співпраці лікаря та пацієнтки.

Результати та їх обговорення. Клінічний випадок відбувся на базі Львівської обласної клінічної лікарні. Пацієнтка – 34 роки, незаміжня. Звернулася до лікаря в терміні вагітності 30 тижнів для планування розродження шляхом операції кесаревого розтину. З анамнезу відомо про консервативну міомектомію по задній стінці матки без проникнення в порожнину матки (у вересні 2012 р.). Дата останньої менструації – 16.07.2013 (факт настання вагітності – протягом року після міомектомії). Вагітність перша, незапланована, бажана. На обліку перебувала з дев’ятого тижня вагітності в жіночій консультації за місцем проживання. Соматично здорова. Психологічно лабільна через моменти, що стосуються особистого життя, та страхи, спричинені перенасиченням інформацією негативного характеру. Вагітність минала без ускладнень. Лікар рутинно проводив роз’яснювальну роботу щодо шляхів народження дитини з індивідуалізацією конкретного випадку й орієнтацією пацієнтки на спробу природних пологів.

З моменту знайомства й до пологів вагітна постійно контактувала з лікарем, який раз у раз проводив психологічну профілактику. Моніторинг стану плода шляхом кардіотокографії здійснювався раз на тиждень та за потреби (коли пацієнтці здавалося, що характер і біоритм рухів плода змінювався) [2]. Ультрасонографічно ступінь зрілості плаценти відповідав терміну вагітності, без патологічних включень. Показники фетоплацентарного кровотоку були в межах норми.

15.04.2014 пацієнтка О. поступила до Львівської обласної клінічної лікарні, у відділення екстрагенітальної патології для підготовки до пологів і розродження з таким діагнозом: «І вагітність, 38–39 тижнів. Передвісники пологів. Обтяжений гінекологічний анамнез. Ожиріння ІІ ступеню. Перші пологи в 34 роки». Акушерське обстеження при прийманні: піхва жінки, що не народжувала, вільна, шийка матки м’яка, довжиною 1 см, діаметр цервікального каналу – 3 см, плідний міхур цілий, передлежання – голова, над площиною входу в малий таз. Проведено повне клініко-лабораторне обстеження. Дані кардіотокографії, біофізичного профілю плода, параметрів доплерографії артерій пуповини, ультрасонографічні дані – у межах норми. Прогнозована маса плода згідно із зовнішніми розмірами й ультразвуковими вимірюваннями в межах 3 700 – 3 900 грамів.

Ураховуючи психосоціальні аспекти, дані анамнезу й клініко-лабораторних обстежень, вирішено за появи спонтанної пологової діяльності вести пологи природним шляхом. Пацієнтку знову ознайомили з процесом пологів, із роллю медичного персоналу в ньому та розповіли про важливість повного психологічного контакту з медпрацівниками.

16.04.2014 о 9:30 вагітна переведена до пологової зали зі скаргами на переймоподібний біль внизу живота з 8:00 цього ж дня. Навколоплідні води не виливалися. Внутрішній акушерський огляд: піхва жінки, що не народжувала, вільна; шийка матки м’яка, довжиною 1 см; діаметр цервікального каналу – 4 см; плідний міхур цілий; передлежання – голова, над площиною входу в малий таз. Діагноз під час переведення: «І вагітність, 39 тижнів. Пологи І, термінові. І період, активна фаза. Обтяжений гінекологічний анамнез. Ожиріння ІІ ступеню. 34 роки».

Вирішено вести пологи через природні пологові шляхи з постійним фетальним моніторингом, з мобілізованою ліктьовою веною та за присутності лікаря-анестезіолога. Природні пологи перебігали в умовах психологічного контакту лікаря – пацієнтки за системою «очі в очі», що давало змогу орієнтуватися у стані породіллі. Постійний фетальний моніторинг проводився під контролем акушерки й клінічного ординатора. Був присутній лікар-анестезіолог. До ургентних дій була готова операційна. Потужний період проходив з практикою «контрольованих потуг».

О 14:35 16.04.2014 у передньому виді потиличного передлежання жінка народила живого доношеного хлопчика вагою 4 100 грамів, зростом 55 см. Оцінка за шкалою Апгар – 8 /9/9 балів. ІІІ період пологів пройшов активно і тривав 10 хвилин. Ручне обстеження стінок порожнини матки не виконувалось у зв’язку з відсутністю показань. Під час пологів проведено епізіотомію, епізіорафію. Породілля виписана додому на четверту добу в задовільному стані з дитиною після отримання рекомендацій.

Висновки

  1. Природні пологи у вагітних з рубцем на матці потребують пильного спостереження й повної довіри та взаєморозуміння пацієнтки й лікаря.
  2. Вагітні групи ризику за перинатальних втрат потребують детального роз’яснення і рутинного нагадування правил інформаційної гігієни.
  3. Контакт лікаря із пацієнткою на всіх етапах вагітності дає змогу здійснювати адекватну психологічну профілактику і таким чином сприяє створенню спокійної атмосфери для виношування вагітності, що у віддаленій перспективі відіграє роль у соціальній адаптації дітей.
  4. Завдяки практиці контакту «очі в очі» лікаря й пацієнтки та «контрольованих потуг» можна уникнути низки ускладнень під час пологів із високим ризиком ургентних втручань.
  5. Психологічна профілактична робота медичного персоналу з вагітними-одиначками, урахування тонкощів психологічних моментів і деонтології, акцент на спокійному виношуванні, народженні та грудному вигодовуванні дітей лежать в основі соціального благополуччя суспільства.
  6. У структурі медичного консультування завжди є запит на дотичність до індивідуального клінічного випадку фахівця з перинатальної психології та психолога.

O. Oshurkevуch, obstetrician-gynecologist, post-graduate student of the Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology, FPDO LNMU them. D. Halytsky, perinatal psychologist

DEONTOLOGICAL MOMENTS OF PREGNANCY AND CHILDBIRTH IN A PATIENT WITH A SCAR ON THE UTERUS. CLINICAL CASE

A clinical case of pregnancy and childbirth in a patient with a scar on the uterus is described. These deontological moments and the importance of contact between a doctor and a patient for the successful birth of a child are indicated.

Key words: clinical case, pregnancy, perinatal loss, uterine scar.

ДЕОНТОЛОГИЧЕСКИЕ МОМЕНТЫ ВЕДЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ У ПАЦИЕНТКИ С РУБЦОМ НА МАТКЕ. КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ

О. О. Ошуркевич, врач акушер-гинеколог КНП «5-я городская больница г. Львов», врач УЗИ, асп. каф. акушерства, гинекологии и перинатологии ФПДО ЛНМУ им. Д. Галицкого.

Описан клинический случай ведения беременности и родов у пациентки с рубцом на матке. Указанны  деонтологические моменты и важность контакта между врачом и пациенткой для успешного рождения ребенка.

Ключевые слова: клинический случай, беременность, перинатальные потери, рубец на матке.

ЛІТЕРАТУРА/ REFERENCES

  1. Венцківський Б. М., Костюк А. Л., Бєлов О. О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологічного та психологічного статусу вагітної // ПАГ. – 2001. – № 6. – С.70–72.
  2. Воскресенский С. Л. Оценка состояния плода. Кардиотокография. Допплерометрия. Биофизический профиль. – Мн.: Книжный дом, 2004. – 304 с.
  3. Villar J., Farnot, F. Barros U. A randomized trial of psychological support during high-risk pregnancies. The Latin American Network of Perinatal and Reproductive research. 1992 Oct 29; 327(18):1266-71.
  4. Peacock J.L., Bland J.M., Anderson H.R. Preterm delivery: effects of socioeconomic factors, psychological stress, smoking, alcohol and caffeine. BMJ. 1995 Aug 26; 311(7004): 531–535.
  5. Dole N., Savitz D. A., Hertz-Piccioto I. et al. Maternal stress and preterm birth. The new England journal of medicine. 2003
  6. Hedegaard M., Henriksen T.B., Secher N.J.Do stressful life events affect duration of gestation and riskof preterm delivery? Epidemiology. 1996 Jul;7(4):339-45.
  7. Rachel L. Copper, Robert L. Goldenberg, Anita Das et al. The preterm prediction study: Maternal stress is associated with spontaneous preterm birth at less than thirty-five weeks’ gestation. American journal of Obstetrics and Gynecology. 2005 Oct; Vol. 4.
  8. Heron J., O’Connor T. G., Evans, J. Golding J., Glover V. The course of anxiety and depression through pregnancy and the postpartum in a community sample. Journal of Affective Disorders. 2004 May; 80 (1):65-73.
  9. Weinstock M. The potential influence of maternal stress hormones on development and mental health of the offspring. Brain, Behavior, and Immunity. 2005, Jul, ;19(4):296-308.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH