Психоемоційні порушення у жінок як предиктор розвитку непліддя

І.С. Майдан,  лікар-психотерапевт, канд. мед. наук
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»

У статті описуються причини психоемоційного порушення у жінок як предиктор розвитку непліддя. Розглядаються психологічні механізми  виникнення непліддя у різних типів жінок. Акцентується увага на неплідді «нез’ясованої  етіології», досліджуються шляхи виникнення зазначеного непліддя та способи його корекції.

Ключові слова: непліддя, психоемоційні порушення, репродуктивне здоров’я, патологічні стани, типи неплідних жінок, психотерапевтична  корекція.

Останнім часом порушення репродуктивного здоров’я стають дедалі більш поширеними. Це призводить до виникнення цілих напрямів у галузі медицини та психології, а саме: перинатальної психології, психології репродуктивної сфери, репродуктивної медицини. Сьогодні  велика кількість родин має різноманітні проблеми з зачаттям, виношуванням та народженням дітей  [15].

Репродуктивна сфера – система  фізіологічних і психічних механізмів, що об’єднані для реалізації задач репродукції, до якої входить: зачаття, виношування, народження дитини, піклування про неї та виховання.

Безпліддя є особливо важливою проблемою в соціальному, медичному та індивідуально-психологічному плані. Сучасні дослідження підтверджують значний вплив психологічного фактору на репродуктивні функції жінки. Непліддя належить до числа тих патологічних станів, які можуть суттєво впливати на психоемоційний статус, викликаючи стан хронічного стресу (Bruffaerts R. et al., 2001; Domar Dr., 2000). У відповідь на тривалу психогенію виникає велика кількість психосоматичних захворювань із залученням інших органів і систем [1].

Серед численних форм непліддя  особливу групу становить непліддя «нез’ясованої  етіології». За даними, що наводять різні джерела, кількість таких жінок коливається від 4 до 40 % від загальної кількості неплідних [2; 4; 5]. Діагноз «нез’ясоване» («психогенне», «ідіопатичне») непліддя встановлюється в тому випадку, коли пацієнтка та її постійний партнер пройшли певне стандартне мінімальне медичне обстеження на предмет виявлення біологічних причин порушення репродуктивної функції і результати даного дослідження доводять біологічну фертильність пари.

Стосовно діагнозу непліддя «нез’ясованої  етіології» у жінок серед спеціалістів існує дві полярні точки зору. Перша ґрунтується на тому, що «нез’ясованого» непліддя не існує, а є невстановлене, тобто жінка не пройшла медичне обстеження в необхідному обсязі чи відсутній адекватний інструментарій для проведення даного обстеження, яке б дало можливість виявити біологічну причину. Друга точка зору орієнтує на пошук психологічних причин, що утруднюють  чи (або) виключають можливість зачаття дитини при повному біологічному збереженні репродуктивної системи жінки [3].

У перинатальній психології прийнято виділяти дві групи жінок (А та Б), що мають різні особливості репродуктивного статусу [14]. До групи А входять жінки, що мають порушення репродуктивної функції здебільшого гормонального походження, непліддя чи складності з зачаттям, загрозу переривання вагітності та невиношування, порушення внутрішньоутробного розвитку дитини з мінімальним ризиком для здоров’я жінки. Їм властиві такі  психологічні особливості: емоційна нестійкість, схильність до гіперстенічного реагування; схильність до змін настрою; хворобливе ставлення до невдач з накопичуванням негативних емоцій та їх бурхливим виявленням; схильність до формування надцінних ідей, що проявляється в надцінності вагітності, своєї репродуктивної функції; викривлення жіночої ідентичності (підсилення маскулінних якостей та послаблення жіночності, відторгнення власної жіночності); зниження рівня соціальної адаптації, відсутність гнучкості у взаємодії; конфліктні стосунки з матір’ю, що проявляються у некритичній ідеалізації та недиференційованому уявленні про стосунки з нею; незадоволення собою, завищена самооцінка тощо.

До групи Б належать жінки, які мають захворювання соматичного характеру та негінекологічні соматичні проблеми, що впливають на успішність репродуктивної функції та одночасно загрожують здоров’ю жінки.  Для жінок цієї групи характерні такі психологічні особливості: емоційна нестійкість, схильність до гіпостенічного реагування, схильність до зниженого настрою, дратівливість, зниження загальної активності, схильність до депресій, залежність від оточуючих, пошук зовнішньої допомоги, нормальна жіноча ідентичність, підсилення жіночності; тривожні, залежні, симбіотичні стосунки з матір’ю; невпевненість у собі, занижена самооцінка, почуття провини; довірливість, некритичність по відношенню до інших; невпевненість у власній материнській компетентності; підвищена відповідальність; підвищена важливість дитини; підвищена тривожність з переважно  вираженою соматичною (функціональною) складовою; невротизація за типом «втеча у хворобу»; аутоагресія, частіше пригнічена, ризик суїциду.

Виявлені особливості показують, що жінки обох груп мають, по-перше, виражений внутрішній конфлікт у материнській сфері; по-друге, порушення психологічної адаптації  та інфантильний спосіб вирішення конфліктних ситуації за типом соматизації; по-третє, різницю за формою конфлікту у материнській сфері, адаптаційними механізмами та формами соматизації конфліктної ситуації.

Г. Г. Пилиповою виділені загальні особливості проявів конфлікту у материнській сфері у жінок з порушенням репродуктивної функції [14].
Для жінок групи А характерні:

  • неготовність до материнства у формі «конфліктність»;
  • образ дитини об’єктний, з яскраво вираженою конфліктністю;
  • переважають негативні риси дитини чи ейфорійна несвідомість негативних рис;
  • слабка сформованість образу дитини, відсутність динаміки цього образу протягом вагітності;
  • занижена цінність дитини;
  • занижена материнська компетентність;
  • негативне ставлення до материнських обов’язків;
  • емоційно збіднене чи конфліктне уявлення про себе як про матір;
  • конфліктне чи некритично ідеалізоване уявлення про свою матір;
  • уявлення про свою роль доньки як про джерело ускладнень у житті матері.

Також жінки цієї групи відрізняються проявами захисної тривоги за дитину та надцінністю материнства, що проявляється в негативному невербальному та позитивному вербальному образах своєї дитини та себе як матері.

Для жінок групи Б характерні:

  • неготовність до материнства у формі «тривожність»;
  • образ дитини недостатньо суб’єктний, з вираженою тривожністю;
  • переважають позитивні риси дитини, надцінність дитини і материнства;
  • занадто висока деталізація і конкретність образу дитини, недостатня динаміка образу протягом вагітності;
  • підвищена або занижена цінність дитини;
  • загострена материнська компетентність, схильність до гіперопіки;
  • надцінне ставлення до материнських обов’язків;
  • тривожне представлення про себе як матері з заниженою самооцінкою;
  • симбіотичні, амбівалентні чи тривожні уявлення про свою матір;
  • уявлення про свою роль доньки як надцінність для матері одночасно з вираженою тривожністю.

Ці жінки відрізняються реальною декларацією тривоги за дитину і надцінністю материнства порівняно з тривогою з приводу власної неспроможності, що виражається в позитивному невербальному та недиференційованому чи негативному вербальному образах своєї дитини та себе як матері.

Це підводить до  висновку, що існує взаємозв’язок між характером конфлікту у материнській сфері та формою соматизації цього конфлікту.

У цілому для жінок з порушенням репродуктивної функції на відміну від здорових жінок властиві такі особливості:

  • загальна інфантильність, яка проявляється в незрілості особистісної сфери;
  • викривлена або незріла статево-рольова ідентифікація;
  • неадекватні форми реагування на стресові ситуації, наприклад, інфантильні чи дезадаптивні стилі поведінки;
  • емоційна нестабільність;
  • підвищений рівень особистісної та реактивної тривожності;
  • пригнічена агресія різної спрямованості;
  • ускладнені стосунки з іншими людьми, у першу чергу з близькими;
  • деструктивний досвід стосунків з власною матір’ю [10].

На сьогодні інтерес до проблеми психологічних факторів при неплідності значно зріс. Особливо це стосується неплідності «нез’ясованого» генезу. У жінок вона може бути діагностована за умови фертильності, прохідності маткових труб, при регулярних менструальних циклах. L.W. Cox пояснює «нез’ясовану» неплідність конфліктним дитинством, невдалими стосунками в родині, страхом вагітності та материнства, страхом перед пологами та післяпологовими психозами, суперечностями між прагненням до професійного успіху та материнством.

У дослідженні Т. А. Федорової були виявлені порушення в емоційній і сексуальній сферах у жінок з неплідністю «нез’ясованого» ґенезу. Так, у 71,1 % жінок виявлені емоційна лабільність, почуття неповноцінності, самотності, зміна емоційного стану в предменструальному періоді («синдром очікування вагітності»); у 52,4 % зниження або відсутність статевого потягу; у 61,9 % –зниження якості або відсутність оргазму. Автор звертає увагу саме на те, що, власне, неплідність є первинною ланкою по відношенню до цих порушень. Неплідність призводить до порушення міжособистісних стосунків, відчуття нестабільності сімейного стану, а розлучення і нові шлюби спостерігалися у досліджуваній групі у п’ять разів частіше, ніж у контрольній [13].
За даними В. Д. Менделєвіча та Е. В. Макаричевої, у жінок з «нез’ясованим» непліддям відзначаються риси психічного інфантилізму, схильність до депресивних реакцій, підвищена тривожність, невпевненість у собі, нестійка самооцінка [9]. А. Т. Терещиним були виявлені порушення емоційного стану у жінок з неплідністю, що викликані гіпоталамо-гіпофізарною дисфункцією (92 %), більше половини обстежених жінок зазнали впливу тривалих психотравмуючих ситуацій  (53,3 %) і частина жінок піддавалася впливу короткотривалих стресових ситуацій (14 %). У більшості жінок був виявлений підвищений рівень тривожності (69 %) [12].

Типи жінок, що страждають на неплідність:

  • незрілі, чутливі, розбірливі жінки, примхливі в стосунках з чоловіками та схильні до функціональних розладів;
  • агресивно-домінуючі жінки, що не визнають власну жіночність;
  • жінки, що відіграють роль матері, які несвідомо відчувають, що нездатні скопіювати свого чоловіка у дітях і тому переносять свій материнський інстинкт на догляд за ним;
  • жінки, що присвятили себе кар’єрі чи іншим інтересам [6; 8].

Класифікація жінок, що страждають на неплідність (базується на ступені вираженості і стійкості супротиву до зачаття). P. Pepperell виділив такі групи:

  • жінки, у яких супротив вагітності є доволі поверхневим і неплідність може припинитися мимовільно на різних етапах діагностики та лікування. Цю групу становлять приблизно 35 % жінок, що страждають на  неплідність;
  • жінки з більш стійкою «блокадою» зачаття. Ця «блокада» може виникнути як результат впливу зовнішньої стресової ситуації і яка відчувається як несприятлива для материнства (напружені стосунки у родині, так зване «кар’єрне безпліддя»). Певні рекомендації та зміна умов життя можуть сприятливо вплинути на виникнення вагітності;
  • жінки, неплідність яких виникла в результаті глибокого та тривалого психосоматичного напруження, що пов’язане з наявністю психогенних стресів. Причинами цього можуть бути установки, що сформовані внаслідок виховання. Як наслідок, ці жінки відчувають сильний страх перед вагітністю, а неплідність виникає як психогенний захист. Може бути наявний конфлікт між свідомим бажанням завагітніти та несвідомою відмовою від вагітності та материнства. Таким жінкам можливо надати допомогу методами динамічної психотерапії [11; 16].

Дж. Шенкер  відзначає, що в багатьох сімейних парах відзначається виражений стресовий стан у зв’язку з безпліддям. Більшість таких подружжів  відчуває соціальну ізоляцію від родин, що мають дітей, а інтимність та болісність діагностичних та лікувальних процедур негативно впливають на емоційний стан [17; 7].

Для більшості жінок факт неплідності є сильним психотравмуючим фактором, який призводить до психічної дезадаптації і формує такі розлади, як високий рівень тривоги, депресивні симптоми, емоційне напруження з агресивністю, низьку самооцінку, труднощі соціальних контактів, психосексуальні розлади (Е. А. Волкович, 1984; О. Е. Коновалов, 1987; Т. Я. Пшеничникова, 1991).

Останні роки відзначаються певними успіхами у вивченні психічного стану пацієнток, що страждають на неплідність. Результати низки робіт підтверджують вплив неплідності на психічну сферу жінок: формування таких розладів як: тривожна депресія, надцінна іпохондрія, сенситивні ідеї ставлення та конверсійні синдроми. За даними Ж. Р. Гарданової (2008), у роботі, що присвячена психічним розладам у жінок з неплідністю у програмі ЕКО переважають тривожні, соматоформні, конверсійні розлади, а також розлади адаптації. Є роботи акушерів-гінекологів, що присвячені вивченню соціально-психологічних аспектів даної проблеми (В. А. Крутова, 2006; Е. В. Кулакова, 2007), в яких  описані психоемоційні реакції пацієнток і психологічні фактори, що погіршують прогноз лікування неплідності.

Соціальними наслідками безплідного шлюбу є зниження соціальної адаптованості та працездатності, підвищення кількості розлучень, погіршення демографічної ситуації. У таких пацієнток формується знижена самооцінка, пригніченість, відбувається звуження життєвого простору, є ризики зловживання алкоголем і медикаментозними засобами. Відзначається зниження професійної діяльності, фінансові складності. Страх перед майбутнім у зв’язку з ситуацією неплідності призводить до страху самотності, неспроможності, змін настрою, порушень стосунків як у власній родині, так і в батьківській сім’ї. Психоемоційний стан характеризується емоційною лабільністю, підвищеною дратівливістю. Часто у пацієнток виникають пасивні суїцидальні думки.

Таким пацієнткам рекомендується психотерапевтична корекція, яка орієнтована на допомогу в пошуку рішень проблемної ситуації, покращення якості життя, визначення мети в житті, формування позитивного ставлення до майбутнього. Протягом психотерапії вирішується ряд задач: вивчення особистості, виявлення сутності проблеми (збір інформації), визначення наявності ресурсів у пацієнта для рішення проблем, формулювання цілей, створення алгоритму досягнення мети, навчання методикам, спрямованим на зняття напруження, тривоги, дратівливості.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Авдеенок Л. Н. Особенности психотерапевтической работы в комплексной терапии женщин с бесплодием / Л. Н. Авдеенок, Р. Ф. Насырова, Л. С. Сотникова // Сибирский вестник психиатрии и наркологи. – 2009. – № 5, с.74–77.
  2. Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: cб. науч. тр. –Петрозаводск, 2007. – 219 c.
  3. Ананьев В. А. Психология здоров’я / В. А. Ананьев. – Санкт-Петербург, 2006.  – 384 с.;  Кулаков С. А. Основы психосоматики / С. А. Кулаков. – Санкт-Петербург, 2003. – 288 с.  Ananiev, V. A. (2006).
  4. Бесплодие в супружестве / под. ред. И. Я. Юнды. – Киев, 1999. – 344 с.
  5. Вопросы репродуктологии: cб. науч. тр. – Харьков, 2003 –200 –234 c.
  6. Голомбок С. Психологические реакции у бесплодных пациентов / пер. с англ. // Андрология, репродукция и сексуальные расстройства. Москва, 1993. – Т. 2. – № 2. – С. 4–13.
  7. Ермошенко Б. Г. Роль психологических факторов при бесплодии (обзор литературы) / Б. Г. Ермошенко, В. А. Крутова // Успехи современного естествознания. 2005. № 8. С. 17-20.
  8. Косырев В. Н. Клиническая психология. Тамбов, 2005. С. 43–45.
  9. Макаричева Э. В. Психический инфантилизм и необъяснимое бесплодие / Э. В. Макаричева, В. Д. Менделевич // Социальная и клиническая психиатрия. –
    – № 3. – С. 20–22.
  10. Маркова М. В. Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии // Всесвiт соцiальноï психiатрiï, медичноï психологiï та психосоматичноï медицини.
    – Т. 1. – № 1 (1). – С. 57–62.
  11. Пепперелл Р. Дж. Бесплодный брак / Р. Дж. Пепперелл, Б. Хадсон,  К. Вуд. – Москва, 1986.
  12. Терешин А. Т. Системный подход к диагностике и коррекции нарушений репродуктивной и сексуальной функций при эндокринных
    формах бесплодия у женщин: автореф. дис. …
    д-ра мед. наук / А. Т. Терешин. – Москва, 1997.
  13. Федорова Т. А. Клиника, диагностика и лечение «необъяснимого» бесплодия у женщин: автореф. дис. … канд. мед. наук / Т. А. Федорова. – Москва, 1986.
  14. Филиппова Г. Г. Нарушение репродуктивной функции и ее связь с нарушениями в формировании материнской сферы / Г. Г. Филиппова // Перинатальная
    психология и психология репродуктивной
    сферы. – 2010. – № 1. – С. 101–119.
  15. Филиппова Г. Г. Психология репродуктивной сферы человека: методология, теория, практика [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России. – 2011. – № 6. – Режим доступа: http://medpsy.ru. (Дата обращения: 10.05.2013). – Загл. с экрана.
  16. Шенкер Дж. Стресс и бесплодие / Дж. Шенкер // Акушерство и гинекология. – – № 2. – С. 39-42.

REFERENCES

  1. Avdeyenok, L.N., Nasyrova, R.F., Sotnikova, L.S. (2009). Osobennosti psikhoterapevticheskoi raboty v kompleksnoi terapii zhenshchin s besplodiiem [Features of psychotherapeutic work in the complex therapy of women with infertility]. Sibirskiy vestnik psikhiatrii i narkologiiSiberian Herald of Psychiatry and Addiction, 5: 74-77 [in Russian].
  2. Aktualnyie voprosy akusherstva i ginekologii [Actual questions of obstetrics and gynecology]. Petrozavodsk. (2007).219 p. [in Russian].
  3. Ananiev, V. A. (2006). Psikhologiia zdorovia [Psychology of health]. St. Petersburg. 384 p.; Kulakov, S.A. (2003). Osnovy psikhosomatiki [Foundations of psychosomatics]. St. Petersburg. 288 p. [in Russian].
  4. Yunda, I. Ya. (Eds.). (1999). Besplodiie v supruzhestve [Infertility in matrimony]. Kiyev. 344 p. [in Russian].
  5. Voprosy reproduktologii [Issues of reproductology]. Kharkov (2003 -2008). 234 p. [in Russian].
  6. Golombok, S. (1993). Psikhologicheskiie reaktsii u besplodnykh patsiientov [Psychological reactions in infertile patients]. Andrologiia, reproduktsiia i seksualnyie rasstroystva – Andrology, reproduction and sexual disorders, Vol. 2, 2: 4-13. Moscow [in Russian].
  7. Yermoshenko, B.G., Krutova, V.A. (2005). Rol psikhologicheskikh faktorov pri besplodii (obzor literatury) [The role of psychological factors in infertility (a review of the literature)]. Uspekhi sovremennogo yestestvoznaniiaAdvances in modern natural science, 8: 17-20 [in Russian].
  8. Kosyrev, V.N. (2005). Klinicheskaiia psikhologiia [Clinical psychology]. Tambov. Pp. 43-45 [in Russian].
  9. Makaricheva, E.V., Mendelevich, V.D. (1996). Psikhicheskii infantilizm i neobiasnimoie besplodiie [Psychic infantilism and inexplicable infertility]. Sotsialnaia i klinicheskaia psikhiatriyi – Social and clinical psychiatry, 3: 20–22 [in Russian].
  10. Markova, M.V. (2009). Fenomen besplodiya supruzheskoy pary s pozitsii meditsinskoy psikhologii [The phenomenon of infertility of a married couple from the position of medical psychology]. Vsesvit sotsialnoi psykhiatrii, medychnoi psykholohii ta psykhosomatychnoi medytsyny – The Universe of Social Psychiatry, Medical Psychology and Psychosomatic Medicine, Vol. 1, 1(1): 57–62  [in Russian].
  11. Pepperell, R.Dzh., Khadson, B., Vud, K. (1986). Besplodnyi brak [Infertile marriage]. (Trans). Moscow [in Russian].
  12. Tereshin, A.T. (1997). Sistemnyi podkhod k diagnostike i korrektsii narushenii reproduktivnoi i seksualnoi funktsii pri endokrinnykh formakh besplodiia u zhenshchin [A systematic approach to the diagnosis and correction of reproductive and sexual function disorders in endocrineforms of infertility in women]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
  13. Fedorova, T.A. (1986). Klinika, diagnostika i lecheniie «neobiasnimogo» besplodiia u zhenshchin [Clinic, diagnosis and treatment of «inexplicable» infertility in women]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
  14. Filippova, G. G. (2010). Narusheniie reproduktivnoi funktsii i yeie sviaz s narusheniiami v formirovanii materinskoi sfery [Violation of the reproductive function and its connection with disturbances in the formation of the maternal sphere]. Perinatalnaia psikhologiia i psikhologiia reproduktivnoi sfery – Perinatalpsychology and psychology of reproductivesphere, 1: 101–119 [in Russian].
  15. Filippova, G.G. (2011). Psikhologiia reproduktivnoi sfery cheloveka: metodologiia, teoriia, praktika [Psychology of the reproductive sphere of man: methodology, theory, practice]. Meditsinskaia psikhologiia v Rossii – Medical psychology in Russia, № 6. URL: http://medpsy.ru (reference date: May 10, 2013) [in Russian].
  16. Shenker, Dzh. (1993). Stress i besplodiye [Stress and infertility]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and gynecology, 2: 39-42 [in Russian].

Maidan,
Candidate of Medical Sciences
SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology NAMS of Ukraine»

PSYCHOEMOTIONAL DISORDERS IN WOMEN AS A PREDICTOR OF INFERTILITY

The article describes the causes of psycho-emotional disturbance in women as a predictor of infertility development. The psychological mechanisms of occurrence of infertility in different types of women are considered. The emphasis is on the form of infertility of «unclear etiology», the ways of occurrence of this infertility and ways of its correction are explored.

Key words: infertility, psychoemotional disorders, reproductive health, pathological conditions, types of infertile women, psychotherapeutic correction.

И. С. Майдан,
врач-психотерапевт, канд. мед. наук
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины»

ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ У ЖЕНЩИН КАК ПРЕДИКТОР РАЗВИТИЯ БЕСПЛОДИЯ

В статье описываются причины психоэмоциональных нарушений у женщин как предиктор развития бесплодия. Рассматриваются психологические механизмы возникновения бесплодия у разных типов женщин. Акцентируется внимание на форме бесплодия «невыясненной этиологии», исследуются пути возникновения данного бесплодия и способы его коррекции.

Ключевые слова: бесплодие, психоэмоциональные нарушения, репродуктивное здоровье, патологические состояния, типы бесплодных женщин, психотерапевтическая коррекция.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH