Клінічний випадок комплексного застосування антиоксидантних комплексів «Фертиловіт Мплюс» та «Андроксель» у лікуванні чоловічого безпліддя

С. В. Кічатий, О. С. Севостьянова
ТОВ «Медичний центр «Міні ЕКЗ центр», м. Київ

Частота ізольованого чоловічого фактора в сімейному безплідді або чоловічого фактора в поєднанні з порушенням репродукції в жінки становить приблизно 50%.

Причини поширеності репродуктивних порушень часто пов’язані з сучасним способом життя. Негативний вплив довкілля, особливості харчування, ожиріння, паління та зловживання алкоголем, постійні стресові ситуації, перевтома сприяють розвитку патологічних змін у різних органах і системах, призводять до дефіциту гормонів, зниження фертильності й безпліддя.

Особлива роль у формуванні чоловічого безпліддя належить окислювальному стресу, тобто надмірному утворенню активних форм кисню (АФК) або вільних радикалів з подальшим пошкодженням мембранних структур і фрагментації ДНК сперматозоїдів. Це порушує рухливість сперматозоїда, його взаємодію з ооцитом і здатність до запліднення яйцеклітини, у деяких випадках призводячи до загибелі клітин.

Низькі рівні АФК, що продукуються всередині сперматозоїдів, беруть участь у регулюванні набуття спермою запліднювальної властивості. Однак надмірне формування вільних радикалів може спричиняти порушення функції сперматозоїдів. Окислювальний стрес виникає, коли продукування вільних радикалів перевищує здатність антиоксидантів до їхньої нейтралізації.

Найчастіше окислювальний стрес пов’язаний із системними гормонально-метаболічними порушеннями в чоловіків з ожирінням, інсулінорезистентністю та іншими компонентами метаболічного синдрому, які можуть індукувати системний і спермальний окислювальний стрес, тобто чоловіче безпліддя часто супроводжують явні або приховані гормонально-метаболічні причини порушення репродуктивної функції.

Окисні пошкодження сперматозоїда з порушенням цілісності його ДНК можуть призвести до порушення спонтанних зачать, а також до невдалої спроби інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ), порушення ембріонального розвитку, таким чином знижуючи ймовірність настання вагітності під час екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), ІКСІ.

Ключова роль у підтриманні окисного балансу й підвищенні чоловічої фертильності належить антиоксидантам. Антиоксиданти та інші схожі мікронутрієнти здатні знижувати окислювальний стрес, покращуючи функцію сперми. Оптимізовані харчові добавки для поліпшення якості сперми рекомендуються у всіх випадках чоловічої субфертильності, а також у разі безпліддя невстановленої етіології.

Мета застосування антиоксидантів – запобігти шкідливому впливу надлишкового утворення вільних радикалів на функцію сперми. Вони покращують функцію та параметри сперми, як-от кількість, морфологія та рухливість сперматозоїдів.

Розглянемо практичний досвід застосування антиоксидантів на прикладі конкретного клінічного випадку.

Пацієнт Г., 1980 р. народження, звернувся до клініки зі скаргами на неспроможність зачати дитину протягом понад п’яти  5 років. Спадковість обтяжена: цукровий діабет 2-го типу в батька. Алергоанамнез також обтяжений: чоловік мав алергію на деякі фрукти. Під час обстеження пацієнтові було вставлено діагноз: «Чоловіче безпліддя (важка олігоастенотератозооспермія). Цукровий діабет 2-го типу, ожиріння 3-го ступеня, артеріальна гіпертензія. Гіперестрогенемія. Подагра, подагричний артрит».

Консультований ендокринологом, призначено лікування: «Глюкофаж». Отримував гіпотензивну («Ноліпрел Бі-Форте»), протиестрогенну («Клостильбегіт») терапію. Разом із медикаментозним лікуванням пацієнтові було рекомендовано змінити дієту та спосіб життя.

Динаміка показників у процесі лікування:

  • НОМА-індекс: 3,84 → 3,47 % (норма < 2,77 %);
  • Профіль тестостерону, ЛГ, ФСГ, пролактин – у межах норми. ГЗСГ 40,9 → 33,3 нмоль/л (норма 10,0 – 57,0 нмоль/л);
  • естрадіол: 66,1 → 87,9 → 48,9 пг/мл (норма < 56 пг/мл);
  • сечова кислота крові – 596,3 ммоль/л (норма 208,3 – 428,4 ммоль/л);

Фрагментація ДНК сперматозоїдів становила 15,2 %, тест на оксидативний стрес сперматозоїдів – 5,87 мВ/106.

Пацієнтові призначено комплекси антиоксидантів: «Фертиловіт М плюс» – 1 капсула 2 рази на добу та «Андроксель» – 1 саше 2 рази на добу впродовж місяця на тлі приймання гіпотензивних, гіпоглікемічних («Глюкофаж») препаратів.

Через два тижні після приймання антиоксидантів відзначено покращення фізичних властивостей сперми та функціональних властивостей сперматозоїдів.

Після місяця застосування зазначених комплексів показники спермограми мали таку динаміку:

  • кількість сперматозоїдів в 1 мл, млн: 5 → 15 → 27;
  • кількість сперматозоїдів в усьому еякуляті, млн: 13 → 33 → 57;
  • кількість форм зі швидкою прямолінійною рухливістю (a), %: 0 → 7 → 11;
  • кількість форм з повільною прямолінійною рухливістю (b), %: 10 → 20 → 28;
  • кількість форм з прогресивною рухливістю (а+b), %: 10 → 27 → 39;
  • кількість життєздатних форм, %: 8 → 51 → 53;
  • нормальні форми, %: 10 → 17 → 21.

Отже, бачимо суттєву позитивну динаміку щодо всіх показників спермограми.

Висновки. Зазначений клінічний випадок, а також досвід закордонних колег показує, що застосування комплексів антиоксидантів «Фертиловіт М плюс» (1 капсула 2 рази на добу) та «Андроксель» (1 саше 2 рази на добу) впродовж місяця сприяє нормалізації показників спермограми, захищає сперматозоїди від окисного пошкодження, запобігаючи окислювальному стресу.

Антиоксидантні комплекси зазначеного класу рекомендовано призначати протягом трьох-шести місяців. Такий термін прописаний в інструкції для застосування й обумовлений тим, що зміни в кількості та якості сперми слід очікувати не раніше, ніж через три місяці (відповідно тривалості повного циклу розвитку сперматозоїда – 72–74 дні).

Для оптимізації результатів терапії комплексами антиоксидантів слід також проводити фармакологічну корекцію гормонально-метаболічних причин безпліддя разом зі зміною дієти, способу життя й умов довкілля.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH