Можливості вітамінотерапії під час вагітності

М. Є. Кирильчук, д-р мед. наук, лікар акушер-гінеколог вищ. кат.,
старш. наук. співроб. відділення внутрішньої патології плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

Метою публікації є аналіз питання вітамінопрофілактики жінок під час вагітності. Розглянуто властивості вітамінів і мікроелементів у разі поєднаного й роздільного їх приймання. Описано особливості та переваги нового вітамінно-мінерального комплексу для вагітних «АлфаВіт Мама».

Ключові слова: вагітність, вітаміни, мікроелементи, мікро- та макронутрієнти.

Організм матері при вагітності – єдине джерело для плода поживних речовин, у тому числі й вітамінів. Саме тому важлива роль належить раціональному харчуванню, яке визначає здоров’я не лише матері, а й плода. Через безліч причин: екологічних, соціально-економічних, спосіб життя, стан здоров’я матері – значній кількості вагітних не вдається природним шляхом налагодити раціон харчування з достатнім вмістом вітамінів і мікроелементів. Отже, перед лікарем постає питання призначення вітамінно-мінерального комплексу (ВМК), який забезпечить сприятливі умови для здорового функціонування організму жінки в умовах вагітності та правильного розвитку плода.

Сучасна нутриціологія визнає необхідність для вагітної вживати  підвищену кількість мікро- і макронутрієнтів [1; 2; 3]. Це пов’язано передусім з інтенсифікацією обмінних процесів в організмі жінки, зі зміною обсягу позаклітинної рідини і крові, що циркулює, з особливостями розподілу й елімінації вітамінів і мікроелементів, на які зі свого боку впливають зміни ниркового кровотоку і швидкості клубочкової фільтрації, зміна активності ферментних систем печінки, а також надходження мікронутрієнтів до амніотичної рідини й організму плода. У зв’язку з цим рекомендовані норми добового споживання мікронутрієнтів (див. табл.) у невагітних і вагітних жінок значно різняться [4].

Таблиця. Рекомендовані норми споживання мікронутрієнтів для жінок*

Нутрієнти Невагітні Вагітні

(додатково)

Годувальниці

(додатково)

А, мкг РЕ 1 000 350 350
В1, мг 1,3 0,3 0,5
В2, мг 1,6 0,5 0,5
В6, мг 1,8 0,6 0,7
Фолат, мкг 400 200 100
В12, мкг 3,0 0,2 0,4
С, мг 70 10 25
D, мкг 5
Е, мг ТЕ 15
Ніацин, мг НЕ 16 4 4
Біотин, мкг 50 5
К, мкг 100
Пантотенова кислота, мг 5 1 2
Кальцій, мг 1 100 300 400
Фосфор, мг 1 200 300 400
Йод, мкг 150 200 200
Залізо, мг 17 9 26
Магній, мг 500 50 50
Цинк, мг 12 0,4 3,0
Селен, мг 50 20 20
Мідь, мг 1
Марганець, мг 2
Хром, мг 50
Молібден, мкг 70

 * Згідно з Наказом МОЗ України № 1073 від 03.09.2017

Згідно з рекомендаціями МОЗ України та деяких міжнародних організацій [5; 6; 7] приймання полівітамінних комплексів треба розпочинати за місяць до планування вагітності, упродовж усієї вагітності та грудного вигодовування. Застосування ВМК асоційовано з покращенням прогнозу щодо зниження ризику розвитку прееклампсії та трьох форм раку в дітей (пухлина головного мозку, нейробластома, лейкемія) [8]. Дані 4-річного дослідження, в якому брали участь 1 835 вагітних із терміном вагітності не менше ніж 16 тижнів, що регулярно приймали полівітамінні комплекси впродовж останніх шести місяців, доводять: випадків прееклампсії було майже удвічі менше (на 45 %) порівняно з контрольною групою, в якій жінки лише збалансовано харчувалися й не отримували полівітамінні комплекси [9].

ВООЗ (2017) рекомендує щодня приймати препарати заліза в дозі 30–60 мг у перерахунку на залізо та фолієву кислоту 400 мкг (0,4 мг). У групах населення з недостатнім споживанням кальцію з їжею для зниження ризику прееклампсії вагітним рекомендується щоденний прийом препаратів кальцію в дозі 1,5–2 г у перерахунку на кальцій.

Згідно з рекомендаціями Американської та Європейської агенцій з безпеки харчових продуктів, а також наказом МОЗ України від 03.09.2017 № 1073 щодо норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії, рекомендована доза фолатів  (фолієвої кислоти, вітаміну В9) становить 600 мкг для вагітних. Для невагітних жінок дітородного віку – не менш як 400 мкг [4; 10; 11].

Роль вітамінів і мікроелементів. Спочатку зупинимося на понятті вітамінотерапії та ролі основних вітамінів у перебігу вагітності. Вітаміни є незамінними (есенціальними) харчовими речовинами. Їхні молекули відіграють майже однакову роль у всіх формах життя і не синтезуються в організмі людини, за винятком нікотинової кислоти й вітаміну D, які синтезуються в організмі людини в недостатній кількості, тому їхнім джерелом також є їжа. Деякі вітаміни [біотин, вітамін К, фолієва кислота (вітамін В9)] продукуються мікрофлорою кишечнику, проте в недостатній кількості, у зв’язку з чим не можуть відігравати істотну роль у забезпеченні людини цими незамінними харчовими речовинами [12; 13]. Вітаміни мають високу біологічну активність і потрібні організму в невеликій кількості (від декількох мікрограмів до десятків міліграмів), тобто вони є мікронутрієнтами. На відміну від інших незамінних харчових речовин (незамінні амінокислоти, жирні поліненасичені кислоти) вітаміни не є будівельним матеріалом або джерелом енергії – вони беруть участь в обміні речовин переважно як біокаталізатори й регулятори [14].

Вітамін С (аскорбінова кислота) регулює окислювально-відновні процеси, вуглеводний обмін, згортання крові, бере участь у регенерації тканини, утворенні активних форм вітаміну D і стероїдних гормонів, в обміні холестерину, підтриманні нормальної функції нервової тканини. Однією з важливих фізіологічних функцій вітаміну С є його участь у синтезі колагену, що утворює волокна, які додають кісткам пружності в разі деформації, а також підтримує нормальний стан кровоносних судин. Вітамін С покращує засвоєння заліза. При недостатності аскорбінової кислоти знижується імунітет, збільшується ризик розвитку застудних захворювань. Вітамін С відновлює фолієву кислоту, що забезпечує відновлення тетрагідрофолатної форми і функціональну активність вітаміну В9 (фолієвої кислоти)   [13].

Фолієва кислота  та вітамін В12 (кобаламін) потрібні для синтезу ДНК, а також вони беруть участь у кровотворенні, регенерації тканин, метаболізмі інших вітамінів. Вітамін В12 бере участь у синтезі метильованих сполук, у процесі еритропоезу, фолатного циклу, стимулює утворення холіну і метіоніну.

Вітаміни В1 (тіамін) і РР (ніацин) необхідні для функціонування нервової системи, для вуглеводного й енергетичного обмінів.

Вітамін В2 (рибофлавін) бере участь у багатьох процесах обміну речовин, у функціонуванні нервової, травної, серцево-судинної систем і печінки, а також у роботі травного тракту, у кровотворенні, сприяє сприйняттю кольору очима та їхньої адаптації до темряви.

Вітамін В6 (піридоксин) бере участь в обміні амінокислот, білка і глікогену, функціонуванні мозку, сприяє нормальному формуванню еритроцитів.

Вітамін А (ретинол) сприяє виробленню статевих гормонів, відповідає за стан слизових оболонок і шкіри та сприйняття очима світла. Дефіцит вітаміну підвищує ризик застудних захворювань, вугрової висипки й погіршує ріст волосся. Проте тривале приймання високих доз вітаміну А призводить до збільшення концентрації вітаміну, гіпервітамінозу, який асоційовано з тератогенною дією. Тератогенна дія вітаміну А проявляється у дозах від 24 000 до 30 000 МО/добу. Допустима доза вітаміну А для вагітних – 6600 МО/добу [1].

Вітамін Е (токоферол) – природний антиоксидант. Захищає мембрани клітин від шкідливої дії вільних радикалів, стимулює функції статевих залоз, сприяє підвищенню життєвого тонусу, підтримує роботу серцевого м’яза, перешкоджає передчасному старінню організму. Токоферол забезпечує нормальне згортання крові, знижує кров’яний тиск, підтримує нервову систему, роботу м’язів, запобігає анемії. Для кращого засвоєння цей вітамін рекомендовано приймати в комплексі із селеном. Неорганічне залізо руйнує токоферол, тому його не слід вживати разом із залізовмісними препаратами. Посилює симптоми недостатності вітаміну Е дефіцит цинку.

Вітамін D (кальциферол) часто називають «протирахітним». Регулює всмоктування кальцію в кишечнику, необхідний для нормального росту, розвитку і підтримання в здоровому стані скелета й зубів [12; 16]. Рецептори до вітаміну D є в більшості органів і систем організму, концентрація його метаболітів у крові матері відповідає концентрації в пуповинній крові. Нестача вітаміну D призводить до невиношування. Є дані, що підтверджують зв’язок гіповітамінозу D і прееклампсії, а також гестаційного діабету [15–19].

Вітамін К бере участь у зсіданні крові, обміні речовин кісткової тканини. Вітаміни групи К виробляються мікрофлорою в кишечнику, а також надходять з їжею. Основна причина гіповітамінозу К – порушення всмоктування в кишечнику.

Йод – мікроелемент, необхідний для синтезу гормонів щитовидної залози, відповідальних за правильний розвиток мозку й нормальне функціонування організму людини.

У 2009 р. опубліковано огляд літературних джерел щодо ролі макро- й мікронутрієнтів у формуванні вроджених вад розвитку плода [19]. Як нестача, так і надлишок мікроелементів і деяких вітамінів можуть впливати на епігенетичні механізми формування вроджених вад розвитку.

Забезпеченість вітамінами. Даних про вміст вітамінів і мінералів у крові вагітних в Україні обмаль. Найбільша увага останніми роками приділяється вмісту й ролі вітаміну D. До 93 % вагітних мають недостатність цього вітаміну, у 13,8–40,0 % є його дефіцит [16; 22]. У дослідженні І. В. Руденко та С. В. Лісковського [22] відзначається роль дефіциту вітаміну В12 у розвитку передчасних пологів: автори виявили, що лише у 12,6 % обстежених жінок рівень ціанокобаламіну був у нормі.

Згідно з даними популяційних досліджень, навіть збалансований (за макронутрієнтами) раціон харчування є дефіцитним щодо основних вітамінів [24]. Так, дефіцит вітамінів групи B виявляється у 30–100 % обстежуваних, β-каротину –у понад 40 %, а вітаміну C – у 13–90 %. При цьому нестача вітамінів має поєднаний характер і тенденція до сезонності не простежується [1; 12]. У більшості обстежених (70–80 %) спостерігається поєднаний дефіцит трьох і більше вітамінів, тобто полігіповітамінозний стан незалежно від віку, пори року, місця проживання й фахової приналежності [2].

Полігіповітамінозний стан, про який останніми роками говорять дедалі частіше, і не лише в аспекті вагітності, може бути пов’язаний зі зниженням соціального-економічного рівня населення, а також із проблемою зниження родючості ґрунтів. Нині вміст органічної маси в ґрунтах України становить у середньому 2,5 % або навіть 1,5 %. Для порівняння, зразок українського чорнозему, що зберігається у Франції в Інституті Л. Пастера, містить 10–12 відсотків гумусу [24].

Можливості корекції. Виявлення полігіповітамінозних станів диктує потребу у додатковій вітамінізації. Корекція вітамінного й мінерального складу раціону шляхом підбору й додаткового введення в нього традиційних продуктів-вітаміноносіїв призводить до збільшення споживання харчових речовин й енергії, що небажано, адже спричиняє надмірне збільшення маси тіла вагітної та плода. Тому для збагачення раціону вітамінами й мінералами доцільно застосовувати інші підходи, а саме ВМК.

У продуктах вітаміни зазвичай бувають у різних поєднаннях. У багатьох випадках вітаміни взаємно підсилюють власні фізіологічні ефекти, наприклад, фолієва кислота і ціанокобаламін взаємно підсилюють вплив на кровотворення. Синергічними є й вітаміни В2 і В6. Спільна дія цих вітамінів створює ефект, який не може бути досягнутий дією кожного з них.

Поліпшення забезпеченості організму одним вітаміном може сприяти ефективному перетворенню іншого вітаміну на його активну форму. Так, неможливо ліквідувати порушення, обумовлені дефіцитом вітаміну В6, якщо є брак вітаміну В2, оскільки в перетвореннях вітаміну В6 беруть участь вітамін-В2-залежні ферменти. У деяких випадках активність вітамінів зменшується у разі їхнього комбінованого застосування: активність вітаміну D зменшується під впливом вітаміну А; вітамін В2 окислює та руйнує вітамін В1; вітамін В6 гальмує перехід вітаміну В1 в активну форму; вітамін В12 посилює алергічні реакції на вітамін В1.

Доведено пригнічення всмоктування цинку залізом, що підтверджує необхідність роздільного вживання цих мікроелементів  для   підвищення біодоступності цинку [25]. Одночасне приймання заліза та кальцію призводить до зниження всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті, не впливаючи на його елімінацію з плазми крові. Вживання кальцію зменшує іонну абсорбцію заліза на 45 % [26]. Поєднане приймання хрому та магнію значно ефективніше для покращення вуглеводного обміну в разі інсулінорезистентності, ніж вживання цих мікроелементів окремо [27].

Ці та інші особливості дії вітамінів і мінералів, а також висока частота серед населення саме полігіповітамінозних станів є підставою для застосування комбінованих форм вітамінів. Одночасне надходження вітамінів протягом однієї доби більш фізіологічне, а їх поєднання ефективніше за призначення монопрепаратів кожного з вітамінів. Однак при цьому вітаміни і мікроелементи повинні бути сумісні в прийманні, розділеному за часом доби відповідно до даних про їхню взаємодію один з одним [12; 28].

Приймання ВМК для вагітних – безпечний та ефективний спосіб запобігання ускладненням вагітності [3; 30; 31]. Аналіз 17 рандомізованіх досліджень (35 812 вагітних), в яких жінки протягом перших 20 тижнів гестації приймали будь-які мультивітаміни, не виявив різниці щодо невиношування вагітності. Проте жінки, які вживали вітаміни, були менш схильні до розвитку прееклампсії та більш схильні до багатоплідної вагітності [31].

Раціональне відновлення дефіциту вітамінів і мінералів має проводитися в обсязі рекомендованих добових доз і за умови роздільного приймання мікронутрієнтів, що конкурують один з одним.

Одним з ВМК, що відповідає всім принципам вітамінотерапії у вагітних, є біологічно активна добавка до їжі «АлфаВіт Мама». «АлфаВіт Мама» містить вітаміни, мінерали й корисні речовини, необхідні майбутній мамі, годувальниці та її малюкові. Найважливіші речовини подані у підвищеній дозі. Особлива увага приділена гіпоалергенності.

Поєднуваність корисних речовин у препараті впливає на ефективність вітамінної профілактики. Саме тому у світі визнана необхідність враховувати взаємодію компонентів під час розроблення ВМК. У «АлфаВіт Мама» добова доза необхідних вітамінів і мінералів розділена на три пігулки, кожна з яких містить синергічні мікронутрієнти. Таким чином вдається уникнути взаємодії компонентів-антагоністів і досягти повного засвоєння всіх потрібних організму корисних речовин. За даними досліджень, засвоєння фолієвої кислоти під час роздільного приймання пігулок «АлфаВіт Мама» на 30 % вище, ніж при одночасному прийманні всіх компонентів [28]. Концентрація заліза в плазмі крові майже удвічі вища при застосуванні пігулок «АлфаВіт Мама» з інтервалом чотири години, ніж при одночасному прийманні [26].

Вміст більшості необхідних мікронутрієнтів в «АлфаВіт Мама» становить майже 60–80 % необхідної добової дози для вагітних. З огляду на те що частина вітамінів і мінералів надходить з їжею, це дає змогу оптимізувати їхню добову потребу. Доза фолієвої кислоти (600 мкг) відповідає прийнятим нормам споживання цієї речовини вагітними жінками в Україні.

«АлфВіт Мама» містить бета-каротин, попередник вітаміну А, що значно безпечніше, адже він нетоксичний навіть у великих дозах.

Окрім того, ВМК «АфаВіт Мама» відрізняє вміст таких мікроелементів, як селен і хром. Дослідження останніх років показали, що селен, ванадій, хром, магній можуть відігравати вирішальну роль у контролі за концентрацією глюкози в крові, ймовірно, через їхні інсулін-міметичні ефекти [33].

Ще однією визначальною особливістю ВМК «АфаВіт Мама» є органічна кислота таурин, яка сприяє багатьом фізіологічним функціям – від простого осмосу клітини до програмування здоров’я. Таурин – ключовий компонент жовчних кислот, він відіграє значну роль у забезпеченні оптимальної роботи печінки, потрібний для виведення токсичних речовин і продуктів обміну з організму. Вплив таурину поширюється від зачаття і протягом усього життя, але його найбільш критичний період дії – перинатальний. Здатність перинатального впливу таурину формувати механізми контролю артеріального тиску та гіпертензії у дорослому житті, імовірно, пов’язана з регуляцією росту й розвитку центральної та вегетативної нервової системи, системи ренін-ангіотензин, глюкозо-інсуліновою взаємодією та діяльністю серця, кровоносних судин і функцією нирок. У дорослих добавки таурину запобігають або полегшують серцево-судинні захворювання та пов’язані з ними ускладнення. На відміну від цього, низьке споживання таурину збігається з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень [33].

Таурин аміносульфонової кислоти розглядається як можливий нейромодулятор під час раннього розвитку нейронів поряд із класичними нейротрансмітерами глутамату і гамма-аміномасляної кислоти. Доведено, що таурин безпосередньо впливає на нейрогенез in vitro, а також на міграцію нейронів in vitro та in vivo. Це забезпечує деполяризувальний сигнал для безлічі нейронів у незрілій центральній нервовій системі, у такий спосіб безпосередньо впливаючи на нейронну активність [34].

ВМК «АлфаВіт Мама» рекомендується приймати вагітним, жінкам, що планують вагітність, і годувальницям по одній пігулці кожного виду (№ 1,   № 2, № 3) на день, під час їжі (за сніданком, обідом і вечерею). Інтервал між прийманням таблеток – 4–6 годин. Якщо рекомендований графік порушено, можна відновити приймання «АлфаВіт Мама»  з будь-якої таблетки.

Перевагою «АлфаВіт Мама» є те, що у ВМК врахована взаємодія різних вітамінів. Комплекс містить три види пігулок різних кольорів: рожевого –№ 1, блакитного – таблетка № 2 та білого –№ 3, в кожній з яких містяться вітаміни, що мають синергічну дію. Тому, на відміну від інших комплексів, потрібно приймати не одну, а три таблетки на добу (кожного виду по одній).

Цей комплекс зручний, якщо у жінки є алергія на якісь певні вітаміни. Тоді можна просто відмовитися від пігулки, що містить алергени, але при цьому приймати всі інші вітаміни.

Висновок. Додаткове приймання вітамінів та мікронутрієнтів вагітними та годувальницями – науково обґрунтований факт. Принцип ВМК «АлфаВіт Мама» побудований на роздільному прийманні мікронутрієнтів-антагоністів та поєднанні синергічних вітамінів і мінеральних речовин, що є найбільш ефективним. Це дає змогу рекомендувати його як засіб для поповнення запасу вітамінів для жінок на етапі прегравідарної підготовки, під час вагітності та лактації.

M. Kyrylchuk, SU «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of  O. Lukyanova NAMS of Ukraine», Kyiv

POSSIBILITIES OF VITAMIN THERAPY DURING PREGNANCY

The purpose of this publication is to analyze the issue of vitamin deficiency during pregnancy. The properties of vitamins and microelements are considered, when taken combined and separately. The features and advantages of the new vitamin-mineral complex for pregnant women АлфаВіт Мама are described.

Key words: pregnancy, vitamins, microelements.

М. Е. Кирильчук, д-р мед. наук, врач акушер-гинеколог высш. кат., старш. науч. сотруд. отделения внутренней патологии плода ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии им. акад. Е. Н. Лукьяновой НАМН Украины»

ВОЗМОЖНОСТИ ВИТАМИНОТЕРАПИИ ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ

Целью публикации является анализ вопроса витаминопрофилактика женщин во время беременности. Рассмотрены свойства витаминов и микроэлементов в случае сочетанного и раздельного их приема. Описаны особенности и преимущества нового витаминно-минерального комплекса для беременных «АлфаВит Мама».

Ключевые слова: беременность, витамины, микроэлементы, микро- и макронутриенты.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

1. Подзолкова Н. М., Скворцова М. Ю., Сумятина Л. В. Применение витаминов и минеральных комплексов во время беременности: современное состояние вопроса // Гинекология. – 2008. – № 5. – T. 10. – С. 31–35.

2. Витамины и микроэлементы у беременных и кормящих как обязательное условие здорового потомства: метод. рек. [В 2-х ч.] – М.: МАКС Пресс, 2007.

3. Витаминно-минеральные комплексы: подготовка к беременности, течение беременности, влияние на плод. /Хашукоева А. З. и соавт. // Акушерство и гинекология. – 2016. – № 9. – С. 126–131.

4. Наказ МОЗ України № 1073 від 03.09.2017 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17.

5. R.D. Willson et al. Pre-conception Folic Acid and Multivitamin Supplementation for the Primary and Secondary Prevention of Neural Tube Defects and Other Folic Acid-Sensitive Congenital Anomalies.J Obstet Gynecol Can. 2015 Jun;37(6):534-52.
6. Настанова МОЗ України 00565. Використання лікарських засобів під час вагітності. Автор: Heli Malm. Редактор оригінального тексту: Heidi Alenius. Дата останнього оновлення: 2017-08-18; (18 с).

7. Dietary supplements and pregnancy. Operation Supplement Safety [Electronic resource]. – Mode of access: https: //www.opss.org/article/dietary-supplements-and-pregnancy.

8. Goh Y. I., Bollano E, Einarson TR, Koren G. Prenatal multivitamin supplementation and rates of pediatric cancers: a meta-analysis. Clin Pharmacol Ther. 2007 May;81(5):685-91. Epub 2007 Feb. 21.
9. Bodnar L.M. et al. Periconceptional multivitamin use reduces the risk of preeclampsia. Am J Epidemiol. 2006 Sep 1;164(5):470-7. Epub 2006 Jun 13.
10. Folate. Fact Sheet for Health Professionals. National Institutes of Health [Electronic resource]. – Mode of access:https://ods.od.nih.gov/factsheets/Folate-HealthProfessional.

11. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for folate. EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA). EFSA Journal. 2014; V.12 (11): 59 p.

12. Доброхотова Ю. Э., Джобава Э. М., Степанян А. В. Рациональная витаминотерапия в группах риска по развитию акушерских осложнений: обзор // Гинекология, 2011 – №1. – С. 50–56.

13. Коровина Н. А., Подзолкова Н. М., Захарова И. Н. и др. Особенности питания беременных и женщин в период лактации. – М., 2008, 64 с.

14. Ahn E., Pairaudeau N. et al. A randomized cross over trial of tolerability and compliance of a micronutrient supplement with low iron separated from calcium vs. high iron combined with calcium in pregnant women. BMC Pregnancy and Childbirth. 2006. P. 6–10.

15. Жемела Н. И. Дефицит витамина D у женщин с угрозой прерывания беременности и бактериальным вагинозом // Междунар. мед. ж-л. – 2015. – № 2. – С. 39–42

16. Пирогова В. І., Шурпяк С.О., Жемела Н.І., Голота Л.І. До питання профілактики ускладненого перебігу вагітності при недостатності та дефіциті вітаміну D // Здоровье женщины. – 2016. – № 6 (112). – С.19–26.

17. Baker AM et al. First trimester maternal vitamin D status and risk of gestational diabetes (GDM): A nested case-control study. Diabetes Metab. Res. Rev. 2012; Vol. 28, № 2: 164–168.

18. Bodnar L. M., Krohn M. A., Simhan H. N. Maternal vitamin D deficiency is associated with bacterial vaginosis in the first trimester of pregnancy. J. Nutr. 2009;139(6):1157–1161.

19. Руденко І. В. Роль макро-, мікроелементів у розвитку природжених вад // Досягнення біології та медицини. – 2009. – № 1 (13). – С. 94–98.

20. Татарчук Т. Ф., Булавенко О. В., Капшук І. М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D в ґенезі порушень репродуктивного здоров’я // Укр. мед. часопис. – 2015. – №5. – С. 57–60.

21. Пирогова В. І., Жемела Н. І. Вивчення D-статусу у вагітних з ускладненим гестаційним процесом // Здоровье женщины. – 2015. – № 1 (97). – С.105–107.

22. Руденко І. В., Лісковський С.В. Діагностична значимість визначення рівня вітаміну В12 у крові вагітних при загрозі передчасних пологів // Таврич. мед.-биол. вест. – 2011. – Т. 14. – № 3. – Ч. 1 (55). – С. 202–205.

23. Тютюник В. Л., Щетинина Н. С., Якунина Н. А. Профилактика гиповитаминоза в акушерской практике // Рус. мед. журн. – 2006. – №18. – С.1315–1325.

24. Панас Р. Сучасні проблеми зниження родючості ґрунтів України і перспективи її відтворення та збереження // Cуч. досягнення геодез. науки та вир-ва. – 2013. – Вип. ІІ(26). – С. 102–106.

25. Ших Е. Повышение биодоступности микроэлементов при рациональном конструировании витаминноминеральных комплексов // Врач. – 2011. – № 11. – С. 35–37.

26. Дроздов В. Н. Рациональное возмещение дефицита витаминов и микроэлементов // Лечеб. дело. – 2009. – № 3. – С. 34–40.

27. Combined chromium and magnesium decreases insulin resistance more effectively than either alone. Mei Dou at all. Asia Pac J Clin Nutr. 2016; № 25(4):747–753.

28. Сумятина Л. В., Скворцова Л. Ю., Подлозкова Н. М. Изучение эффективности и оценка усвояемости фолиевой кислоты при различных режимах применения витаминно-минерального комплекса «Алфавит Мамино здоровье» во время беременности // Акуш. и гинек. – 2008. – № 4. – С. 45–48.

29. Суханова А. А., Коноплянко В. В., Бойко Г. Б. Вплив мікронутрієнтного стану організму на перебіг вагітності: зб. наук. праць ААГУ. – 2014. – С. 277–281.

30. Вдовиченко В.І., Острогляд Т.В. Вітамінопрофілактика: користь, марність, шкідливість // Рац. фармакотерапія. – 2017. – № 4 (45). – С. 56–63.

31. Rumbold A., Medleton P., Crowther C. A. Vitamin supplementation for preventing miscarriage. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Jan 19;(1):CD004073. doi: 10.1002/14651858.CD004073.pub3.

32. Panchal S. K, Wanyonyi S., Brown L. Selenium, Vanadium and Chromium as Micronutrients to Improve Metabolic Syndrome. Curr Hypertens Rep. 2017 Mar;19(3):10. doi: 10.1007/s11906-017-0701-x.

33. Amino Acids. Perinatal taurine exposure affects adult arterial pressure control. Sanya Roysommuti and J. Michael Wyss. 2014 January; №46 (1): 57–72.

34. Werner Kilb, Atsuo Fukuda Taurine as an Essential Neuromodulator during Perinatal Cortical Development. Frontiers in Cellular Neuroscience. 2017 October;Vol.11:1–13.

35. Коденцова В.М., Вержесинская О.А. Витамины в питании беременных      // Гинекология, 2002, 4(1): 7–12.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH