ВЕЛИКЕ КОГОРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДТВЕРДЖУЄ НЕВЕЛИКИЙ ДОДАТКОВИЙ АКУШЕРСЬКИЙ РИЗИК ВІД ПЕРЕНЕСЕННЯ БІЛЬШ РОЗВИНЕНИХ ЕМБРІОНІВ

Чи слід заохочувати перенесення бластоцисти в клініках ЕКЗ?

Дата: 24 червня 2019 року

Джерело: Європейське товариство з питань репродукції людини та ембріології

Резюме: Перенесення ембріонів, культивованих протягом п’яти або шести днів (замість двох або трьох) після запліднення методом ЕКЗ та ІКСІ, стало звичайною практикою в багатьох клініках репродуктивної медицини. Багато (але не всі) досліджень показують, що перенесення таких краще розвинених ембріонів, які довше культивуються — бластоцист — збільшить шанси на вагітність і народження живої дитини.

Перенесення ембріонів, культивованих протягом п’яти або шести днів (замість двох або трьох) після запліднення методом ЕКЗ та ІКСІ, стало звичайною практикою в багатьох клініках репродуктивної медицини. Багато (але не всі) досліджень показують, що перенесення таких краще розвинених ембріонів, які довше культивуються — бластоцист — збільшить шанси на вагітність і народження живої дитини.

Проте спеціалісти висловлюють занепокоєння стосовно того, що така подовжена культивація ембріона до стадії бластоцисти може підвищити ризик акушерських ускладнень та призвести до більшої кількості випадків перинатальних ризиків. Деякі масштабні дослідження вже показали можливість дещо вищого рівня ризику передчасних пологів та великих для гестаційного віку дітей, народжених після перенесення бластоцисти, ніж це можливо після перенесення традиційних триденних ембріонів (або після природного запліднення).

На сьогодні дослідження, Скандинавського комітету з допоміжних репродуктивних технологій та безпеки (CoNARTaS), засноване на даних великої когортної групи, підтвердило ці побоювання і виявило, що перенесення бластоцисти дійсно пов’язане з вищим ризиком передчасних пологів (до 37 тижнів), та можливістю народження великих для гестаційного віку немовлят. «Ці результати важливі», — стверджують дослідники, — «оскільки дедалі більша кількість всіх методів ДРТ проводиться шляхом перенесення бластоцисти».

Результати цього масштабного дослідження CoNARTaS представила на 35-му щорічному засіданні Європейського товариства з питань репродукції людини та ембріології (ESHRE) у Відні д-р Енн Ларке Спангмоусе з лікарні Копенгагенського університету в Данії.
Саме дослідження стосувалося аналізу майже 90 тис. немовлят, народжених внаслідок використання ДРТ у скандинавських країнах (Данія, Норвегія, Швеція) до 2015 року, з яких 69 751 дитина була народжена в результаті одноплідної вагітності і 18 154 — двоплідної. Когорта дітей, народжених внаслідок одноплідної вагітності, складалася з        8 368 немовлят, народжених після перенесення бластоцисти, і 61 383 дитини, які народилися після стандартного перенесення ембріона (триденного); дві когорти включали 1 167 дітей, народжених після перенесення бластоцисти, і 16 987 дітей після перенесення триденних ембріонів (на «стадії дроблення»).

Аналіз показав, що діти з одноплідної вагітності, народжені після перенесення свіжої бластоцисти, мали на 23 % вищий ризик бути великими для гестаційного віку, ніж після перенесення на стадії дроблення. Простіше кажучи, вищий ризик означав би загальне збільшення відсоткової частки випадків з 3,7% після перенесення на стадії дроблення до 4,3% після перенесення бластоцист; д-р Спангмоусе визначила це збільшення як «незначне». У той час, як після перенесення заморожених бластоцист було виявлено ще одне невелике збільшення ризику передчасних пологів, після перенесення свіжих ембріонів жодного ризику не було виявлено.

Мета подальшого дослідження полягала в тому, щоб розглянути можливість народження близнюків після перенесення ембріона на стадії дроблення або перенесення бластоцисти. Відсоткова частка випадків збільшилася з 2,3% після перенесення свіжих триденних ембріонів до 4,0% після перенесення бластоцисти і за аналогічних темпів для заморожених. «Я б назвала це збільшення значним», — сказала д-р Спангмоусе, — «враховуючи ризики перинатальних і акушерських результатів при народженні двійні».
Результати показують, що перенесення бластоцисти дійсно несе невеликий, проте дещо вищий ризик акушерських ускладнень, ніж перенесення триденного ембріона. Про підвищений ризик отримання великого для гестаційного віку потомства повідомлялося в дослідженнях стосовно людей та ветеринарних дослідженнях.

Д-р Спангмоусе пояснила більшу частоту випадків великих для гестаційного віку немовлят після перенесення бластоцисти: «Триваліше культивування ембріона передбачає, що ембріон більше часу знаходиться in vitro, а тому він стає більш схильним до зовнішніх потенційних стресорів, таких як температура або концентрація кисню. Крім того, потрібні різні типи культуральних середовищ, які використовуються для ембріонів на стадії дроблення і бластоцисти. Дослідження показали, що саме середовище може впливати на специфіку експресії генів і впливати на перинатальні результати» (1).

Проте, попри такі вищі акушерські ризики та ризики при народженні двійні, інші мета-аналізи виявили, що перенесення бластоцисти пов’язане з вищою частотою народження дітей, ніж при перенесенні ембріона на стадії дроблення. А це, безсумнівно, пояснює, чому цей метод використовують останнім часом дедалі частіше. Найсвіжіший Кокранівський огляд (2016 року) про переваги й недоліки перенесення на стадії бластоцисти та перенесення ембріона на стадії дроблення виявив, що перше дає можливість на 48 % збільшити шанси на живонародження в початковому циклі перенесення. Результати Кокранівського огляду означають, як пояснили оглядачі, що якщо 29 % жінок народили дитину після перенесення ембріона на стадії дроблення, то від 32 % до 42 % жінок зробили це після перенесення свіжої бластоцисти. Законодавчі органи визнали такі результати і рекомендують переносити один ембріон з метою зменшення частоти багатоплідних вагітностей, яке досі є найбільш серйозним «ускладненням» ДРТ. Ембріони, які досягають стадії бластоцисти, вважаються більш «фізіологічними», а відтак, більш живучі й краще підходять для селекції. (2)

«На сьогодні, — зазначила д-р Спангмоусе, — культура бластоцисти відіграє вирішальну роль у використанні ДРТ. Вона підвищує рівень виживаності заморожених і повторно розморожених ембріонів і таким чином підтримує використання перенесення одного ембріона для зменшення числа народження двійні. Згідно з нашими результатами частіше використання перенесення замороженої бластоцисти може компенсувати несприятливі наслідки перенесення більш розвиненого ембріона. Однак, ми досі віримо, що культуру бластоцисти слід використовувати з обережністю — а саме, як інструмент для відбору ембріонів і для підвищення успішності в заморожених циклах ДРТ. Але нам ще потрібно розглянути, чи повинна культура бластоцисти бути золотим стандартом у циклах ДРТ з використанням незаморожених ембріонів, враховуючи несприятливі ризики, які виявило наше дослідження».

Джерело: Матеріали надані Європейським товариством з питань репродукції людини та ембріології. Примітка: зміст можна редагувати, якщо того вимагає стиль і довжина тексту.

Посилання для цитування: European Society of Human Reproduction and Embryology. “Large cohort study confirms small added obstetric risk from transfer of longer developed embryos: Should blastocyst transfer still be encouraged in IVF clinics?.” ScienceDaily. ScienceDaily, 24 June 2019. <www.sciencedaily.com/releases/2019/06/190624111553.htm>.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH