ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ АНТИБІОТИКІВ-2018

«Подумай двічі. Порадься з лікарем» і «Неправильне використання антибіотиків створює загрозу для всіх нас» – дві ключові тези Всесвітнього тижня раціонального  використання антибіотиків 2018 (World Antibiotic Awareness Week, WAAW), інформаційно-освітньої кампанії Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка проходить у світі із 12 по 18 листопада. Головні завдання проекту – підвищення рівня усвідомлення людством проблеми росту стійкості до антибактеріальних лікарських засобів (ЛЗ) та розвиток найкращих практик, застосовуваних громадськістю, медичними працівниками, державними інституціями тощо для уникнення подальшого розвитку та поширення антибіотикорезистентності у світі.

Ріст антимікробної резистентності (АМР), який призводить до зменшення можливих варіантів лікування небезпечних інфекцій, є однією з найбільших загроз для здоров’я людства за всю його історію. За інформацією британського урядового проекту AMR Review, щороку стійкість до антибактеріальних ЛЗ спричиняє 50 000 смертей у Європі та США; у світі через антибіотикорезистентність щороку гинуть близько 700 000 хворих на бактеріальні інфекції, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярію. Насторожує факт зростання випадків виявлення бактерій, резистентних до антибіотика резерву (колістин), що свідчить про високу ймовірність швидкого розповсюдження захворювань, що не піддаються лікуванню доступними антибактеріальними препаратами. Автори проекту AMR Review припускають, що за відсутності ефективних кроків задля подолання загрози до 2050 року у світі щороку реєструватиметься 10 000 000 смертей, спричинених АМР, тобто кожні три секунди внаслідок антибіотикорезистентності помиратиме одна людина. Це більше ніж смертність від онкологічних захворювань, яка реєструється у світі сьогодні[1].

Зростання стійкості до антимікробних лікарських засобів є надзвичайно актуальним питанням для України. За інформацією Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України[2], кожний третій громадянин країни вважає, що антибіотики ефективні в боротьбі з вірусними та застудними захворюваннями, а кожний другий українець із тих, хто приймає антимікробні препарати, насправді не потребує антибактеріальної терапії. Країна займає одне з перших місць у світі за поширеністю мультирезистентного туберкульозу (МРТБ): як повідомляє МОЗ України, у 2016 році у країні зареєстровано 8709 випадків МРТБ[3].

З огляду на масштаби проблеми та глобальну загрозу АМР для здоров’я людства, питання протидії зростанню стійкості до антибіотиків винесено за рамки наукових дискусій та ініціатив представників системи охорони здоров’я і фармацевтичного сектора. Сьогодні тема антимікробної резистентності знаходиться в полі зору як Організації об’єднаних націй (ООН), так і «Великої сімки» та «Великої двадцятки». Крім того, у 2015 році ВООЗ схвалила резолюцію, відповідно до якої держави світу зобов’язані розробити національні плани боротьби з антимікробною резистентністю.

Привернути увагу суспільства до проблеми нераціонального і неправильного використання антибіотиків у практиці охорони здоров’я людини та тварин, що призводить до появи і розповсюдження стійкості мікроорганізмів до антимікробних препаратів, покликаний і Всесвітній тиждень раціонального використання антибіотиків. На відміну від минулих кампаній, цього року WAAW не обмежився однією загальною темою: регіонам і країнам, які долучатимуться до акції, запропоновано провести в рамках кампанії п’ять тематичних днів, кожний із яких буде присвячений одній із цілей Глобального плану дій із боротьби зі стійкістю до антимікробних препаратів (покращення розуміння питань антибіотикорезистентності, накопичення знань про АМР завдяки дослідженням та епіднагляду, зниження захворюваності, оптимізація використання антибіотиків, збільшення державних та приватних інвестицій у розробку нових лікарських засобів, діагностичних інструментів і вакцин).

Бенчмарк антимікробної резистентності 2018 – перший незалежний аналіз зусиль найбільш активних гравців фармацевтичної галузі світу в боротьбі з поширенням резистентних    патогенів – був представлений на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) в січні 2018 року. Дослідження виконано Фондом «Доступ до медицини» (Access to Medicine Foundation) – незалежною неприбутковою організацією, яку підтримують Фонд Білла і Мелінди Гейтс уряди Великої Британії та Нідерландів. Бенчмарк АМР ґрунтується на оцінці десяти основних показників: дослідження та розробка (R&D) лікарських препаратів, розробка вакцин, антимікробний стюардшип2, ризики для навколишнього середовища, якість виробництва, доступ (реєстрація та вартість ліків), навчання медичних працівників, нагляд за АМР, інформативність і якість упаковки, належна промоція. Аналізом охоплено діяльність 30 фармацевтичних компаній – лідерів галузі.

GSK є першою компанією в категорії R&D, якій в Бенчмарк АМР 2018 було приділено особливу увагу. Компанія лідирує за всіма напрямками в категорії «Дослідження та розробка лікарських препаратів» і  має найбільше портфоліо антимікробних засобів у розробці. Сьогодні GSK розробляє 55 нових препаратів (зокрема 13 вакцин), при цьому програмами доступу і стюардшипу охоплені більшість проектів.

Згідно з даними Бенчмарк АМР 2018, GSK найбільше серед усіх фармвиробників інвестує в заходи, спрямовані на боротьбу з антимікробною резистентністю, і є найбільш відкритою в інформуванні щодо ризиків для довкілля. За показником якості виробництва компанія також отримала найвищу оцінку аналізу разом із шістьма іншими фармацевтичними виробниками.

Що більше продається антибіотиків, то більшою проблемою стає надмірне нераціональне застосування антимікробних препаратів. Для боротьби з цим чотири фармацевтичні компанії зробили кроки для відокремлення бонусів співробітників відділу продажів від обсягу продажів антибіотиків. Зразковою, на думку авторів Бенчмарк АМР 2018, у цьому питанні є діяльність GSK, у якій розділення відбулося на глобальному рівні.

Важливою передумовою стримування АМР є доступність антибактеріальних засобів, рекомендованих міжнародними настановами для лікування найбільш поширених інфекцій. Однак, коли препарат втрачає патентний захист, небагатьом інноваційним компаніям вдається балансувати між доступністю та стюардшипом. Прикладом ефективності зусиль у цьому напрямку є діяльність компанії щодо виробництва компанією GSK антибіотиків амоксицилін/клавуланат та цефуроксим/аксетил.

Першим кроком для забезпечення доступності антибіотика є реєстрація. GSK зареєструвала антибіотик  комбінацію амоксицилін/клавуланат  у 71 зі 106 країн із низьким і середнім рівнем доходу, а препарат комбінацію цефуроксим/аксетил  – у 63 країнах; це найвищі показники в Бенчмарк. Під час встановлення ціни на препарат на національному рівні компанія враховує численні соціально-­економічні фактори, зокрема – фінансові можливості пацієнтів, захворюваність на інфекційну патологію, фінансування охорони здоров’я, соціально­економічну рівність. У результаті оригінальні антимікробні препарати виробництва компанії GSK можуть коштувати менше, ніж деякі генеричні версії.

Паралельно із заходами, спрямованими на цінову доступність, GSK підтримує належну промоцію своїх продуктів, що включає проведення навчальних програм для медичних працівників, інформування стосовно АМР у маркетингових матеріалах.

Також автори Бенчмарк  високо оцінили зусилля GSK у напрямку моніторингу антимікробної резистентності, відмітивши ініційоване компанією у 2002 році міжнародне дослідження антибіотикорезистентності Survey of Antibiotic Resistance (SOAR)v  у країнах Близького Сходу, Африки, Латинської Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та СНД, до якого у 2011 році приєдналася Україна. Національним координатором проекту став Юрій Фещенко, професор, доктор медичних наук, директор ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (Київ).

Дослідження SOAR, яке фокусується на визначенні чутливості ключових патогенів негоспітальних інфекцій дихальних шляхів Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae до антибактеріальних препаратів, у 2014–2016 рр. зосередилося на моніторингу даних резистентності у східноєвропейських країнах: Румунії, Болгарії, Сербії, Росії, Чехії, Словаччині, Україні та Греції.

Метою дослідження було визначення чутливості до антибактеріальних препаратів 195 штамів S.pneumoniae та 194 штамів H.influenzae, виділених у пацієнтів в українських центрах (діагностичний центр медичної академії (Дніпро) і Національний інститут фтизіатрії і пульмонології (Київ)) та словацькому центрі (Університетська лікарня м. Нітра).  Досліджувалася чутливість виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів з використанням оригінальних молекул, які застосовуються для лікування негоспітальних інфекцій дихальних шляхів (СА-RTI): пеніцилін, ампіцилін, амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, цефуроксим, цефаклор, цефтриаксон, еритроміцин, азитроміцин, кларитроміцин, левофлоксацин, моксифлоксацин та триметоприм/сульфометаксазол. Отримані дані були проаналізовані відповідно до трьох контрольних точок: Інституту клінічних та лабораторних стандартів (Clinical and Laboratory Standards Institute, CLSI), Європейського комітету з тестування антимікробної чутливості (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing, EUCAST, Швейцарія) та фармакокінетики/фармакодинаміки (PK/PD).

Дані дослідження антимікробної резистентності SOAR 2014 – 2016 рр. мають на меті допомогти у розробці локальних рекомендації для лікарів щодо призначення антибактеріальних препаратів, і це, в свою чергу, сприятиме стримуванню рівня антибіотикорезистентності в регіоні.

v Results from the Survey of Antibiotic Resistance (SOAR) 2014–16 in Ukraine and the Slovak Republic. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, Volume 73, Issue suppl_5, 1 April 2018, Pages v28–v35 https://academic.oup.com/jac/article/73/suppl_5/v28/4958393?searchresult=1

1Бенчмарк – еталонне тестування продуктивності; процес визначення, розуміння й адаптації наявних прикладів ефективного функціонування компанії з метою покращення власної роботи.

2Антимікробний стюардшип – систематичні дії, спрямовані на навчання та мотивування медичних працівників призначати антимікробні препарати за рекомендаціями, заснованими на доказах, із метою попередження надмірного застосування цих препаратів і, відповідно, антимікробної резистентності.

GSK – один зі світових лідерів фармацевтичної індустрії, який займається науковими дослідженнями в галузі фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще та жити довше. GSK – інноваційна компанія, якій довіряють.

Більше інформації про компанію GSK в Україні та світі можна отримати на сайті ua.gsk.com або звернувшись до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»: 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, тел. (044) 585-51-85. Матеріал створений за сприяння ТОВ ««ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна». Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. © 2001-2018 Група компаній GSK. Всі права захищено.

 [1] https://amr-review.org/sites/default/files/160525_Final paper_with cover.pdf

[2] http://moz.gov.ua/article/news/kozhen-mae-znati-pro-riziki-ta-formuvati-vidpovidalne-stavlennja-do-vzhivannja-antibiotikiv

[3] http://moz.gov.ua/article/news/v-ukraini-vprovadzhujut-pilot-pacient-orientovanogo-paketu-poslug-dlja-hvorih-na-multirezistentnij-tuberkuloz

[4] Antimicrobial Resistance Benchmark 2018 https://amrbenchmark.org/wp-content/uploads/2018/04/Antimicrobial-Resistance-Benchmark-2018.pdf

Leave a Comment

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH