Особливості обстеження і лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних (огляд літератури)

В. М. Конах, лікар вищої категорії, канд. мед. наук, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету  ім. О. О. Богомольця

Огляд літератури присвячений питанням діагностики і лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних. Сьогодні накопичені дані, які змінюють тактику лікування вагітних жінок з гіпотиреозом, тиреотоксикозом та вузловими утвореннями щитоподібної залози. Особливості діагностики і лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних жінок пов’язані з фізіологічними змінами, які відбуваються під час вагітності. Ці зміни стосуються метаболізму йоду, зв’язуючих властивостей сироватки крові відносно тиреоїдних гормонів, появи і функціонування плаценти, а також активності імунної системи. Названо основні методи лікування під час вагітності гіпотиреозу, тиреотоксикозу,  дифузного токсичного зобу, раку щитоподібної залози.

Ключові слова: гіпотиреоз, тиреотоксикоз, щитоподібна залоза, вагітність, метаболізм йоду, тиреоїдні гормони, імунна система.

Фізіологічні зміни тиреоїдної функції під час вагітності.  При обстеженні й лікуванні вагітних із захворюваннями щитоподібної залози необхідно враховувати фізіологічні зміни, властиві вагітності. Під час вагітності збільшуються витрати йоду з кровотоку за рахунок підвищення фільтрації в нирках та споживання йоду плацентою. Крім того, потреби в йоді зростають також за рахунок підвищення синтезу тиреоїдних гормонів. Починаючи з 5–7-го тижня і до 20-го тижня вагітності збільшується концентрація тиреоїдзв’язуючого  глобуліну (ТЗГ), яка залишається підвищеною до завершення вагітності. У результаті ТЗГ зв’язує більше тиреоїдних гормонів, що проявляється збільшенням загальної фракції Т3 і Т4.

Вільні фракції тиреоїдних гормонів менш схильні до змін, але і їхній рівень не залишається постійним упродовж вагітності. У I триместрі вільні фракції Т3 і Т4 збільшуються внаслідок стимулюючого впливу хоріонічного гонадотропіну на щитоподібну залозу, а в III триместрі рівень Т3 і Т4 знижується [1]. Це відбувається не за рахунок зменшення рівня гормонів, а за рахунок коливань його значень у разі визначення найчастіше застосовуваним хемілюмінесцентним методом. Точність визначення концентрації гормонів цим методом знижується через порушення рівноваги між вільною і зв’язаною фракціями.

Під час вагітності змінюється кількість не лише тиреоїдзв’язуючого глобуліну, а й альбуміну, що змінює співвідношення вільної  і зв’язаної фракцій тиреоїдних гормонів [2]. У зв’язку з цим деякі дослідники рекомендують використовувати загальну фракцію гормонів, яка точніше корелює з рівнем тиреотропного гормону (ТТГ). При цьому необхідно враховувати, що нормальні показники загального Т3 і Т4 відрізняються у вагітних. Починаючи з середини терміну вагітності, рівень загального Т4 на 50 % перевищує рівень, що був до вагітності.

Складніше визначити нормальний рівень на термінах вагітності між 7-м і 16-м тижнями, коли рівень загального Т4 динамічно змінюється. Вважається, що починаючи з 7-го тижня кожен наступний тиждень рівень вільного Т4 збільшується на 5 %; виходячи з цього можна розрахувати верхню межу норми для загальної фракції Т4 за формулою: (тиждень вагітності від 8-го до 16-го – 7)  × 5 [3].

У разі ж використання значення вільних фракцій треба враховувати, що у вагітних норми для тиреоїдних гормонів помітно різняться залежно від методики визначення гормонів. Тому рекомендується в кожній лабораторії, яка виконує гормональні аналізи для вагітних, визначити свій референтний інтервал не лише для кожного триместру вагітності, а й для кожного застосовуваного методу дослідження [4].

Хоріонічний гонадотропін (ХГ), що виробляється плацентою, чинить стимулюючу дію на щитоподібну залозу внаслідок його здатності взаємодіяти з рецептором ТТГ. У результаті у I триместрі, на піку секреції ХГ, підвищується вироблення тиреоїдних гормонів, причому збільшується не лише загальна, а й вільна фракція Т3 і Т4. Водночас за механізмом зворотного зв’язку знижується рівень ТТГ. У більшості вагітних зміни відбуваються в межах референтних значень, але у 1–3 % жінок ТТГ і вільний Т4 виходять за межі норми і тоді розвивається транзиторний гестаційний тиреотоксикоз, що потребує диференціальної діагностики з дифузним токсичним зобом та іншими захворюваннями, які супроводжуються тиреотоксикозом. Зміни рівня гормонів, що виникають внаслідок стимуляції ХГ, зазвичай зникають до 18–20-го тижня вагітності, але в окремих випадках ТТГ залишається пригніченим у II і навіть у III триместрі [5].

Йод і вагітність. Йод – мікроелемент, необхідний для синтезу тиреоїдних гормонів. Потреба в йоді збільшується під час вагітності приблизно на 50 %. На думку ВООЗ, йодурія у вагітних має бути в межах 150–249 мкг/л [6]. Рекомендації відносно додаткового споживання йоду вагітними не змінилися: 250 мкг йоду щодня упродовж усієї вагітності. У регіонах легкого йодного дефіциту цього досягають додаванням до їжі 200 мкг йоду у вигляді калію йодиду. Навіть у таких регіонах, як США, де дефіцит йоду повністю поповнюється, під час вагітності рекомендується додатково вживати 150 мкг йоду на добу. Позитивними ефектами поповнення дефіциту йоду є зменшення перинатальної смертності, збільшення окружності голови новонароджених, а також підвищення IQ та зменшення проблем з читанням і сприйняттям прочитанного [6].

Гіпотиреоз і вагітність. Останніми роками зросла поширеність гіпотиреозу серед вагітних до 15 % за рахунок субклінічних форм, тоді як поширеність маніфестного гіпотиреозу не змінюється і становить 2–2,5 %.  Так, за результатами тестування на гіпотиреоз під час вагітності, проведеного в  США, виявлено його поширеність на рівні 2,5 % [7]. В Італії частота гіпотиреозу, з урахуванням субклінічного, сягає 12,5 % [8]. Збільшення кількості вагітних із субклінічним гіпотиреозом більшою мірою пов’язане зі зміною норми для ТТГ під час вагітності.

У 2011 р. Американська асоціація тиреоідологів (АТА) рекомендувала застосування специфічних для кожного триместру норм ТТГ: для I триместру – 0,1–2,5 мОд/л, для II триместру – 0,2–3,0 мОд/л, для III триместру – 0,3–3,0 мОд/л [9]. Запропоновані референтні значення ґрунтувалися на результатах шести досліджень, у яких взяли участь у цілому 5 500 вагітних жінок. Використання рекомендованих значень ТТГ призвело до закономірного збільшення частоти субклінічного гіпотиреозу. Наприклад, у Китаї в результаті переходу на нові нормативи поширеність субклінічного гіпотиреозу досягла 28 % [10]. У зв’язку з цим у багатьох країнах були проведені власні дослідження для визначення показників норми ТТГ у вагітних.

Нині загальна кількість вагітних, які взяли участь у дослідженні тиреоїдного статусу, перевищує 60 тис. Наступні дослідження показали, що норми ТТГ різняться залежно від забезпеченості регіону йодом, індексу маси тіла та етнічної належності [10–13]. Так, у Китаї встановлена норма для ТТГ в I триместрі в межах 0,14–4,87 мОд/л. Після переходу на ці показники частота субклінічного гіпотиреозу становить 4 % [10]. Схожі дані отримано в Кореї, де верхня межа референтних значень для ТТГ cтановить від 4,1 мОд/л у I триместрі до 4,57 мОд/л у III триместрі [14]. Подібні результати були отримані при обстеженні вагітних у Європі. Так, у Чехії нормою для I триместру вагітності визнано вміст ТТГ у межах 0,06–3,67 мОд/л. При застосуванні таких показників поширеність гіпотиреозу серед вагітних становить 4,48 % [15]. Сумарні дані кількох досліджень показують, що в I триместрі вагітності верхня межа норми ТТГ перебуває в інтервалі від 2,15 до 4,68 мОд/л [13].

На підставі останніх досліджень АТА рекомендує, у разі відсутності власного референтного інтервалу, використовувати у якості верхньої межі норми ТТГ критерій  4 мОд/л або, враховуючи фізіологічні особливості вагітної, понизити цей верхній поріг на 0,5 мОд/л [4].

Маніфестний гіпотиреоз не лише знижує фертильність жінки, а й несприятливо впливає на перебіг вагітності та здоров’я дитини. Некомпенсований гіпотиреоз збільшує ризик загибелі плоду (OR 1,26; 95 % CI 1,1–1,44; р=0,0008), передчасних пологів (OR 1,96; 95 % CI 1,4–2,73; p=0,0008), преекслампсії і гестаційного цукрового діабету (OR 1,69; 95 % CI 1,27–2,43; p=0,002), чинить негативний вплив на психоневрологічний розвиток плода [16]. Водночас у численних дослідженнях показано, що компенсація гіпотиреозу зменшує ризик ускладнень вагітності до загальнопопуляційного [17].

У разі гіпотиреозу, діагностованого до настання вагітності, потрібна корекція дози левотироксину під час вагітності. Підвищення дози диктується не тільки фізіологічними змінами, властивими вагітності, а й іншими чинниками, зокрема  рівнем  ТТГ на момент настання вагітності, та залежить від причини гіпотиреозу. Опитування лікарів з Європейської спілки ендокринологів виявило, що близько половини лікарів (48 %) корекцію дози левотироксину натрію проводять після контролю ТТГ на тлі вагітності [18]. Такий підхід прийнятний щодо комплаєнтних жінок, коли корекцію дози можна проводити за результатами гормонального дослідження крові. Проте у жінок, які нерегулярно відвідують лікаря і рідко контролюють гормональний статус, рекомендується превентивне збільшення дози левотироксину натрію на 50 % відразу після настання вагітності.

Нині не вирішено питання про вплив на перебіг вагітності і здоров’я плода субклінічного гіпотиреозу, тобто ізольованого підвищення ТТГ, або ізольованої гіпотироксинемиії під час вагітності. Для того щоб вирішити, чи потрібне активне лікування вагітних із субклінічним гіпотиреозом, особливо в разі незначного підвищення ТТГ – у межах 2,5–5,0 мОд/л, треба визначити вплив цього стану на виношування, перебіг вагітності та здоров’я плода.

Проведенні дослідження показують, що субклінічний гіпотиреоз збільшує частоту викиднів тією ж мірою, що й маніфестний гіпотиреоз [19; 20]. Однак схожих досліджень небагато, крім того, часто в них брали участь вагітні як із субклінічним, так і з маніфестним гіпотиреозом. Дослідження, проведене в Австралії, не виявило залежності ускладнень вагітності від підвищеного ТТГ в межах 10 мОд/л та ізольованого зниження вільного Т4 [21].

Під час іншого масштабного дослідження за участю понад 5 тис. вагітних, 3/4 яких мали субклінічний гіпотиреоз, було встановлено, що викидні у цих жінок трапляються частіше, ніж у жінок з еутиреозом, у групах із вмістом ТТГ від 5 до 10 мЕд/л у поєднанні з антитиреоїдними антитілами або без таких, тоді як при нижчих значеннях ТТГ (2,5–5,22 мОд/л) підвищення частоти викиднів відзначалося тільки за наявності антитіл до тиреопероксидази (ТПО). При субклінічному гіпотиреозі викидні траплялися на більш ранніх термінах вагітності  порівняно з вагітними з еутиреозом [22]. Це дослідження підтвердило результати інших досліджень, що показують вплив на виношування вагітності зниження функції щитоподібної залози при аутоімунному тиреоїдиті. У разі відсутності підвищенного титру антитиреоїдних антитіл вплив підвищеного ТТГ на виношування вагітності недостатньо доведений.

Інший важливий аспект – це вплив субклінічного гіпотиреозу на перебіг вагітності та здоров’я плода. При обстеженні понад 8 тис. вагітних виявлено підвищену частоту гестаційної гіпертензії і внутрішньоутробної затримки розвитку плода, низьку вагу плода у вагітних із субклінічним гіпотиреозом порівняно з вагітними з еутиреозом [23]. Аналогічні дані отриманно в іншому дослідженні, яке підтвердило, що сумарний ризик несприятливих результатів (передчасні пологи або викидень, низька вага плода, прееклампсія) підвищений удвічі у вагітних із субклінічним гіпотиреозом [24].

Вплив некомпенсованого гіпотиреозу на психоневрологічний розвиток плода, що має віддаленні наслідки, добре відомий. Проведені за останні п’ять років дослідження вагітних із субклінічним гіпотиреозом, особливо з незначним підвищенням ТТГ, не підтвердили негативної дії на плід. Інтервенційні дослідження також не показали позитивного ефекту лікування. Можливо, це пояснюється включенням у дослідження вагітних з ТТГ від 2,5 мОд/л, що може бути варіантом норми для цієї популяції. Інший обмежувальний чинник – термін початку лікування. У кількох дослідженнях, які не підтвердили позитивного ефекту лікування, воно було розпочате в II триместрі, що, ймовірно, слід вважати пізнім початком [25].

Сумарні дані 21 дослідження впливу субклінічного гіпотиреозу на перебіг і результат вагітності та здоров’я дитини підтвердили негативний вплив дефіциту тиреоїдних гормонів на перебіг і результат вагітності, особливо в групах, де субклінічний гіпотиреоз поєднувався з високим титром антитиреоїдних антитіл. До цього зауважимо, що даних про вплив субклінічного гіпотиреозу на психоневрологічний стан дитини на сьогодні недостатньо [4].

Вплив ізольованої гіпотироксинемії на перебіг вагітності та здоров’я плода також викликає інтерес. V. Рор у ранніх дослідженнях показав, що зниження вільного Т4 у вагітних у I триместрі впливає на психоневрологічний розвиток плода [26]. Високий ризик передчасних пологів, раніше 34-го тижня вагітності, виявлений у жінок з гіпотироксинемією на ранніх термінах вагітності і позитивними антитілами до ТПО на ранніх термінах вагітності [27]. Проте рандомізовані дослідження не довели позитивного впливу лікування ізольованої гіпотироксинемії на результати вагітності [28]. Враховуючи відсутність переконливих даних про позитивний вплив корекції ізольованої гіпотироксинемії, нині не рекомендується проведення лікування вагітних з такими лабораторними відхиленнями. Крім того, необхідно враховувати часті лабораторні помилки при визначенні рівня вільного Т4 у вагітних.

Тиреотоксикоз і вагітність. Головною причиною тиреотоксикозу у вагітних є дифузний токсичний зоб (ДТЗ), який необхідно диференціювати з транзиторним гестаційним тиреотоксикозом (ТГТ). ТГТ – це стан, зумовленний надмірною стимуляцією щитоподібної залози з боку  ХГЧ. Поширеність ТГТ становить 1–3 % і перевищує поширеність ДТЗ, частота якого – не більше 0,2 %. ТГТ асоційований з багатоплідною вагітністю, нудотою і блюванням вагітних [29; 30]. Диференціальна діагностика ґрунтується на анамнезі, огляді з метою виявлення характерних для ДТЗ симптомів (зоб, ендокринна офтальмопатія, претибіальна мікседема), визначенні антитіл до рецепторів ТТГ, дослідженні співвідношення Т3/Т4 і ТТГ, тиреоїдних гормонів у динаміці. Дослідження ХГЧ не допомагає диференціювати ТГТ і ДТЗ [31].

Основний метод лікування ДТЗ під час вагітності – медикаментозний. Останніми роками зміна підходів до лікування вагітних пов’язана з питаннями безпеки застосування тиреостатиків. Одним з небезпечних побічних ефектів тиреостатиків є розвиток агранулоцитозу або панцитопенії. Це ускладнення може розвинутися в будь-які терміни лікування, але найхарактерніше воно для перших 90 днів лікування [32]. При обстеженні вагітних, які отримували тиреостатики, виявлено, що агранулоцитоз  та ураження печінки спостерігалися набагато рідше, ніж у загальній популяції (приблизно 1 випадок на 2 500 вагітних).

Найчастіший побічний ефект застосування тиреостатиків вагітними – вроджена патологія плода, причому, за даними S. Anderson, спостерігається з однаковою частотою на тлі прийому пропілтіоурацилу і метимазолу [33]. Проте в іншому дослідженні частота вроджених аномалій на тлі пропілтіоурацилу не відрізнялася від такої в контрольній групі, тоді як метимазол викликав малі ембріопатії (аплазію шкіри на волосистій частині голови, атрезію стравоходу тощо) [34]. Раніше вважалося, що пропілтіоурацил не має тератогенного ефекту, але опубліковані нещодавно результати дослідження датських учених показали, що це не так. Виявлено, що у 2–3 % дітей, внутрішньоутробний розвиток яких проходив на тлі прийому пропілтіоурацилу, розвиваються кісти обличчя та шиї, а також патологія сечовивідних шляхів (кіста нирки, гідронефроз). Ця патологія не діагностується у більшості випадків відразу після пологів, а проявляється клінічно набагато пізніше, тому раніше була відсутня інформація про тератогенний ефект пропілтіоурацилу [35–37]. Враховуючи, що пропілтіоурацил викликає менш тяжкі аномалії розвитку, з метою мінімізації побічних ефектів рекомендується для лікування тиреотоксикозу в I триместрі вагітності застосовувати пропілтіоурацил, а в II і III триместрах – метимазол.

Вузли щитоподібної залози і вагітність. Обстеження вагітних з вузловими утвореннями щитоподібної залози не відрізняється від загальноприйнятого. Проте необхідно враховувати деякі особливості. Добре відомо, що під час вагітності збільшується об’єм щитоподібної залози. Інформація про зростання вузлів і їх кількість суперечлива. У недавньому дослідженні S. Sahin показав, що розмір вузлів збільшувався одночасно із збільшенням загального об’єму щитоподібної залози, без зміни кількості вузлів. У 6,6 % вагітних, за даними біопсії, був виявлений рак щитоподібної залози (РЩЗ) [38].

У дослідженнях дані про поширеність РЩЗ у вагітних неоднакові, варіюючи від 15 до 34 % [39; 40]. Крім того, за деякими даними, диференційований РЩЗ виявився агресивнішим, схильним до прогресування і рецидивів у разі його діагностування під час вагітності або відразу після неї. Це пояснювалося наявністю рецепторів до естрогену в пухлині [41]. Пізніше була підтверджена підвищена агресивність диференційованого РЩЗ, виявленого під час вагітності, але причину цього досі не  з’ясовано. Не було виявлено ні BRAF-мутації, ні рецепторів естрогену [42].

Оперативне лікування під час вагітності з приводу РЩЗ пов’язане з підвищеною частотою ускладнень і становить загрозу для плода. За останніми даними, відкладене до закінчення вагітності оперативне лікування не призводило до зменшення тривалості життя порівняно з оперованими під час вагітності, і не впливало на частоту рецидиву та персистенцію захворювання [43]. Таким чином, якщо РЩЗ діагностований у першій половині вагітності, то доцільне проведення оперативного лікування в II триместрі. Якщо ж рак виявлений в другій половині вагітності, то оперативне лікування може бути відкладене до післяпологового періоду.

Скринінг на захворювання щитоподібної залози під час вагітності.  Чи проводити скринінг на захворювання щитоподібної залози у всіх вагітних, чи тільки в групах ризику – це питання залишається предметом дискусії. Під час вибіркового обстеження вагітних у більшості випадків гіпотиреоз лишається не поміченим. За результатами опитування американських лікарів, 42 % респондентів повідомили, що проводять тотальний скринінг вагітних жінок на захворювання щитоподібної залози, 43 % – тільки у групах ризику і 17 % – не проводять взагалі. Європейські лікарі в основному проводять скринінг у групах ризику [18].

Нині тривають дослідження для уточнення нормального рівня ТТГ під час вагітності і визначення патологічного значення невеликого підвищення ТТГ. З урахуванням результатів вивчення безпеки тиреостатиків, змінилися рекомендації щодо їх застосування під час вагітності.

В. Н. Конах, врач высшей категории, канд. мед. наук, ассистент кафедры эндокринологии Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца

ОСОБЕННОСТИ ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ У БЕРЕМЕННЫХ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)

Обзор литературы посвящен вопросам диагностики и лечения заболеваний щитовидной железы у беременных. Сегодня накоплены данные, которые меняют тактику лечения беременных женщин с гипотиреозом, тиреотоксикозом и узловыми образованиями щитовидной железы. Особенности диагностики и лечения заболеваний щитовидной железы у беременных женщин связаны с физиологическими изменениями, которые происходят во время беременности. Эти изменения касаются метаболизма йода, связывающих свойств сыворотки крови относительно тиреоидных гормонов, появления и функционирования плаценты, а также активности иммунной системы. Названы основные методы лечения во время беременности гипотиреоза, тиреотоксикоза, диффузного токсического зоба, рака щитовидной железы.

Ключевые слова: гипотиреоз, тиреотоксикоз, щитовидная железа, беременность, метаболизм йода, тиреоидные гормоны, иммунная система.

  1. Konakh, Doctor of the Highest Category, Cand. of Med. Sciences, Assistant of the Department of Endocrinology, National Medical University O. O. Bogomolets

FEATURES OF EXAMINATION AND TREATMENT OF DISEASES OF THICKNESSEE MASSAGE IN MALE (REVIEW OF LITERATURE)

The review of the literature is devoted to the problems of diagnosis and treatment of diseases of the thyroid gland in pregnant women. Today accumulated data that change the tactics of treatment for pregnant women with hypothyroidism, thyrotoxicosis and nodal formations of the thyroid gland. Features of diagnosis and treatment of diseases of the thyroid gland in pregnant women are related to the physiological changes that occur during pregnancy. These changes relate to the metabolism of iodine, the binding properties of blood serum against thyroid hormones, the appearance and functioning of the placenta, as well as the activity of the immune system. Named the basic methods of treatment during pregnancy hypothyroidism, thyrotoxicosis, diffuse toxic goiter, cancer of the thyroid gland.

Keywords: hypothyroidism, thyrotoxicosis, thyroid gland, pregnancy, iodine metabolism, thyroid hormones, immune system.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Андреева Е. Н. Эндокринные заболевания и беременность в вопросах и ответах / Е. Н. Андреева, О. Р. Григорян, А. А.Ларина, С. В. Лесникова ; под ред. И. И. Дедова, Ф. Ф. Бурумкуловой. –  Москва : Е-ното. – 2015. – 272 с.
  2. Soldin, O. P. Trimesterspecificchanges in maternal thyroid hormone, thyrotropin, and thyroglobulin concentrations during gestation: trends and associations across trimesters in iodine sufficiency / O. P. Soldin, R. E. Tractenberg, J. G. Hollowell et al. // Thyroid. – 2004. – Vol. 14. – Р. 1084–1090.
  3. Weeke J. A longitudinal study of serum TSH, and total and free iodothyronines during normal pregnancy / J.Weeke, L. Dybkjaer, K.Granlie et al. // Acta Endocrinologica. – 1982. –Vol. 101. – Р. 531.
  4. Alexander E. Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease during Pregnancy and the Postpartum / E. Alexander, E. Pearce, G.Brent et al. // Thyroid. – 2016. doi: 10.1089/thy.2016.0457.
  5. Древаль А. В. Заболевания щитовидной железы и беременность / А. В. Древаль, Т. П. Шестакова, О. А. Нечаева, – Москва : Медицина. – 2007. – 80 с.
  6. Zimmermann M. B. The effects of iodine deficiency in pregnancy and infancy / M.B. Zimmermann // Paediatr Perinat Epidemiol. – 2012. – Vol. 26 (Suppl 1). – Р. 108–117.
  7. Blatt A. J. National status of testing for hypothyroidism during pregnancy and postpartum / A. J. Blatt, J. M. Nakamoto, H. W. Kaufman // Jl of Clinical Endocrinology and Metabolism. – 2012. – Vol. 97. – Р. 777–784.
  8. Altomare M. High prevalence of thyroid dysfunction in pregnant women / M.Altomare, S. La Vignera, P.Asero et al. // Jo of Endocrinological Investigation. – 2013. – Vol. 36. – Р. 407–411.
  9. Stagnaro-Green D. Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and Postpartum / D. Stagnaro-Green, M. Abalovich, E. Alexander et al. // Thyroid. – 2011. – Vol. 21. doi: 10.1089/thy.2011.0087.
  10. Li C. Assessment of thyroid function during first trimester pregnancy: what is the rational upper limit of serum TSH during the first trimester in Chinese pregnant women? / C. Li, Z.Shan, J. Mao, W. Wang et al. / J Clin Endocrinol Metab. – 2014. – Vol. 99. – Р. 73–79.
  11. Bestwick J. P. Thyroid stimulating hormone and free thyroxine in pregnancy: expressing concentrations as multiples of the median (MoMs) / J.P.Bestwick, R.John, A.Maina et al. // Clin Chim Acta. – 2014. – Vol. 430. – Р. 33–37.
  12. La’ulu S. L. Ethnic differences in firsttrimester thyroid reference intervals / S. L. La’ulu, W. L. Roberts // Clin Chem. – 2011. – Vol. 57. – Р. 913–915.
  13. Medici M. Thyroid function in pregnancy: what is normal? / M. Medici, T. I. Korevaar, W. E. Visser et al.// Clin Chem. – 2015. – Vol. 61(5). – Р. 704–713.
  14. Moon H. W. Establishment of trimester-specific reference intervals for thyroid hormones in Korean pregnant women / H.W. Moon, H. J.Chung, H. J. Park C. M. et al.// Ann Lab Med. – 2015. – Vol. 35(2). – Р. 198–204.
  15. Springer D. Reference intervals in evaluation of maternal thyroid function during the first trimester of pregnancy / D.Springer, T. Zima, Z. Limanova // Eur J Endocrinol. – 2009. – Vol. 160. – Р. 791–797.
  16. Taylor P. Summary of adverse maternal and offspring outcomes associated with SCH in pregnancy / P.Taylor, J. Lazarus // Thyroid international. – 2014. – Vol. 2. – Р. 4–8.
  17. Taylor P. N. TSH Levels and Risk of Miscarriage in Women on Long-Term Levothyroxine: A Community-Based Study / P.N.Taylor, C. Minassian, A. Rehman et al.  // JCEM.  – 2014. – Vol. 99. – Р. 3895–3902.
  18. Vaidya B. Treatment and screening of hypothyroidism in pregnancy: results of a European survey / B. Vaidya, A. Hubalewska-Dydejczyk, P. Laurberg et al. // Eur J Endocrinol. – 2012. – Vol. 166(1). – Р. 49–54.
  19. Negro R. Increased pregnancy loss rate in thyroid antibody negative women with TSH levels between 2.5 and 5.0 in the first trimester of pregnancy / R. Negro, A. Schwartz, R. Gismondi et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2010. – Vol. 95. – Р. 44–48.
  20. Benhadi N. Higher maternal TSH levels in pregnancy are associated with increased risk for miscarriage, fetal or neonatal death / N.Benhadi, W. M.Wiersinga, J.B. Reitsma et al.  // Eur J Endocrinol. – 2009. – Vol. 160. – Р. 985–991.
  21. Ong G.S. Does the thyroid-stimulating hormone measured concurrently with first trimester biochemical screening tests predict adverse pregnancy outcomes occurring after 20 weeks gestation? / G.S.Ong, N.C.Hadlow, S.J.Brown et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2014. – Vol. 99(12). – P. 2668–2672.
  22. Liu H. Maternal subclinical hypothyroidism, thyroid autoimmunity, and the risk of miscarriage: a prospective cohort study / H. Liu, Z. Shan,  C. Li et al. // Thyroid. –  2014. – Vol. 24(11). – Р. 1642–1649.
  23. Chen L.M. Effects of subclinical hypothyroidism on maternal and perinatal outcomes during pregnancy: a single-center cohort study of a Chinese population / L.M. Chen, W.J. Du, J. Dai et al. // PLoS. – 2014. – Vol. 9(10). – Р. 1093–1094.
  24. Schneuer F. J. Association and predictive accuracy of high TSH serum levels in first trimester and adverse pregnancy outcomes / F. J. Schneuer, N. Nassar, V. Tasevski et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2012. – Vol. 97. – Р. 3115–3122.
  25. Henrichs J. Maternal hypothyroxinemia and effects on cognitive functioning in childhood: how and why? / J. Henrichs, A. Ghassabian, R. P. Peeters, H. Tiemeier // Clin Endocrinol (Oxf). – 2013. – Vol. 79. – Р. 152–162.
  26. Pop V. J. Maternal hypothyroxinaemia during early pregnancy and subsequent child development: a 3-year followup study / V. J. Pop, E. P. Brouwers, H. L. Vader et al. // Clin Endocrinol (Oxf). – 2003. – Vol. 59. – Р. 282–288.
  27. Korevaar T. I. Hypothyroxinemia and TPOantibody positivity are risk factors for premature delivery: the generation R study / T. I. Korevaar, S. Schalekamp-Timmermans, Y. B.  de Rijke et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2013. – Vol. 98(11). – Р. 4382–4390.
  28. Lazarus J. H. Antenatal thyroid screening and childhood cognitive function / J. H. Lazarus, J. P. Bestwick, S.Channon et al.// N Engl J Med. – 2012. – Vol. 366(6). – Р. 493–501.
  29. Ashoor G. Maternal thyroid function at gestational weeks 11–13 in twin pregnancies / G. Ashoor, O. Muto, L. C. Poon et al. // Thyroid. – 2013. – Vol. 23(9). – Р. 1165–1171.
  30. Tan J.Y. Transient hyperthyroidism of hyperemesis gravidarum / J. Y. Tan, K. C. Loh, G. S. Yeo, Y. C. Chee // BJOG. – 2002. – Vol. 109. – Р. 683–688.
  31. Yoshihara A. Serum human chorionic gonadotropin levels and thyroid hormone levels in gestational transient thyrotoxicosis: Is the serum hCG level useful for differentiating between active Graves’ disease and GTT? / A.Yoshihara, J. Y. Noh, K. Mukasa et al. // Endocr J. – 2015. – Vol. 62(6). – Р. 557–560.
  32. Nakamura H. Analysis of 754 cases of antithyroid drug-induced agranulocytosis over 30 years in Japan / H. Nakamura, A. Miyauchi, N. Miyawaki, J. Imagawa // J Clin Endocrinol Metab. – 2013. – Vol. 12. – Р. 4776–4783.
  33. Andersen S. Antithyroid Drug Side Effects in the Population and in Pregnancy / S.Andersen, J. Olsen, P. Laurberg // JCEM. – 2016. – Vol. 101(4). – Р. 1606–1614.
  34. Yoshihara A. Treatment of Graves’ disease with antithyroid drugs in the first trimester of pregnancy and the prevalence of congenital malformation / A.Yoshihara, J. Noh, T. Yamaguchi et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2012. – Vol. 97(7). – Р. 2396–2403.
  35. Andersen S.L. Birth defects after early pregnancy use of antithyroid drugs: a Danish nationwide study / S.L.Andersen, J.Olsen, C.S.Wu, P. Laurberg //J Clin Endocrinol Metab. – 2013. – Vol. 98(11). – Р. 4373–4381.
  36. Laurberg P. Therapy of endocrine disease: antithyroid drug use in early pregnancy and birth defects: time windows of relative safety and high risk? / P. Laurberg, S.L.Andersen // Eur J Endocrinol. – 2014. – Vol. 171(1). – Р. 13–20.
  37. Andersen S. L. Severity of birth defects after propylthiouracil exposure in early pregnancy / S. L. Andersen, J. Olsen, C. S. Wu, P. Laurberg // Thyroid. – 2014. – Vol. 10. – Р. 1533–1540.
  38. Sahin S. B. Alterations of thyroid volume and nodular size during and after pregnancy in a severe iodine-deficient area / S. B. Sahin, S.Ogullar, U. M. Ural et al. // Clin Endocrinol (Oxf). – 2014. – Vol. 81(5). – Р. 762–768.
  39. Marley E. F. Fine-needle aspiration of thyroid lesions in 57 pregnant and postpartum women / E. F. Marley, Y. C. Oertel // Diagn Cytopathol. – 1997. – Vol. 16.– Р. 122–125.
  40. Kung A.W. The effect of pregnancy on thyroid nodule formation / A.W. Kung, M. T. Chau, T. T. Lao et al. // J Clin Endocrinol Metab. – 2002. – Vol. 87. – Р. 1010–1014.
  41. Vannucchi G. Clinical and molecular features of differentiated thyroid cancer diagnosed during pregnancy / G.Vannucchi, M. Perrino, S. Rossi et al. // Eur J Endocrinol. – 2010. – Vol. 162. – Р. 145–151.
  42. Messuti I. Impact of pregnancy on prognosis of differentiated thyroid cancer: clinical and molecular features / I. Messuti, S. Corvisieri, F. Bardesono et al. // Eur J Endocrinol. – 2014. – Vol. 170(5). – Р. 659–666.
  43. Uruno T. Optimal Timing of Surgery for Differentiated Thyroid Cancer in Pregnant Women / T. Uruno, H. Shibuya, W.Kitagawa et al. // World J Surg. – 2014. – Vol. 38. – Р. 704–708.

REFERENSES

  1. Andreeva, E. N., Grigorian, O. R., Larina, A. A., Lesnikova, S.V. (2015). Endokrinnie zabolevaniia i beremennost v voprosah i otvetah [Endocrine diseases and pregnancy in questions and answers] I.I.Dedova, F. F. Burumkulova (Ed.). Moscow : E-noto. 272 p. [in Russian].
  2. Soldin, O. P., Tractenberg, R. E., Hollowell, J. G. et al. (2004). Trimesterspecificchanges in maternal thyroid hormone, thyrotropin, and thyroglobulin concentrations during gestation: trends and associations across trimesters in iodine sufficiency. Thyroid., Vol. 14, pp. 1084–1090.
  3. Weeke, J., Dybkjaer, L., Granlie, K. et al. (1982). A longitudinal study of serum TSH, and total and free iodothyronines during normal pregnancy. Acta Endocrinologica., Vol. 101, pp. 531.
  4. Alexander, E., Pearce, E., Brent, G. et al. (2016). Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease during Pregnancy and the Postpartum. Thyroid. doi: 10.1089/thy.2016.0457.
  5. Dreval, A. V., Shestakova, T. P., Nechaeva, O. A. (2007). Zabolevaniia shhitovidnoi zhelezy i beremennost [Thyroid gland diseases and pregnancy]. Moscow : Medicina. 80 p. [in Russian].
  6. Zimmermann, M. B. (2012). The effects of iodine deficiency in pregnancy and infancy. Paediatr Perinat Epidemiol., Vol. 26 (Suppl 1), pp. 108–117.
  7. Blatt, A. J., Nakamoto, J. M., Kaufman, H. W. (2012). National status of testing for hypothyroidism during pregnancy and postpartum. Jl of Clinical Endocrinology and Metabolism., Vol. 97, pp. 777–784.
  8. Altomare, M., La Vignera, S., Asero, P. et al. (2013). High prevalence of thyroid dysfunction in pregnant women. Jo of Endocrinological Investigation., Vol. 36, pp. 407–411.
  9. Stagnaro-Green, D., Abalovich, M., Alexander, E. et al. (2011). Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease During Pregnancy and Postpartum. Thyroid., Vol. 21. doi: 10.1089/thy.2011.0087.
  10. Li, C., Shan, Z., Mao, J., Wang, W. et al. (2014). Assessment of thyroid function during first trimester pregnancy: what is the rational upper limit of serum TSH during the first trimester in Chinese pregnant women? J Clin Endocrinol Metab., Vol. 99, pp. 73–79.
  11. Bestwick, J. P., John, R., Maina, A. et al. (2014). Thyroid stimulating hormone and free thyroxine in pregnancy: expressing concentrations as multiples of the median (MoMs). Clin Chim Acta. , Vol. 430, pp. 33–37.
  12. La’ulu, S. L., Roberts, W. L. (2011). Ethnic differences in firsttrimester thyroid reference intervals. Clin Chem., Vol. 57, pp. 913–915.
  13. Medici, M., Korevaar, T. I., Visser, W. E. et al. (2015). Thyroid function in pregnancy: what is normal? Clin Chem., Vol. 61(5), pp. 704–713.
  14. Moon, H. W., Chung, H. J., Park, C. M. et al. (2015). Establishment of trimester-specific reference intervals for thyroid hormones in Korean pregnant women. Ann Lab Med., Vol. 35(2), pp. 198–204.
  15. Springer, D., Zima, T., Limanova, Z. (2009). Reference intervals in evaluation of maternal thyroid function during the first trimester of pregnancy. Eur J Endocrinol., Vol. 160, pp. 791–797.
  16. Taylor, P, Lazarus, J. (2014). Summary of adverse maternal and offspring outcomes associated with SCH in pregnancy. Thyroid international., Vol. 2, pp. 4–8.
  17. Taylor, P. N., Minassian, C., Rehman, A. et al. (2014). TSH Levels and Risk of Miscarriage in Women on Long-Term Levothyroxine: A Community-Based Study. JCEM., Vol. 99, pp. 3895–3902.
  18. Vaidya, B., Hubalewska-Dydejczyk, A., Laurberg, P. et al. (2012). Treatment and screening of hypothyroidism in pregnancy: results of a European survey. Eur J Endocrinol., Vol. 166(1), pp. 49–54.
  19. Negro, R., Schwartz, A., Gismondi, R. et al. (2010). Increased pregnancy loss rate in thyroid antibody negative women with TSH levels between 2.5 and 5.0 in the first trimester of pregnancy. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 95, pp. 44–48.
  20. Benhadi, N., Wiersinga, W. M., Reitsma, J.B. et al. (2009). Higher maternal TSH levels in pregnancy are associated with increased risk for miscarriage, fetal or neonatal death. Eur J Endocrinol., Vol. 160, pp. 985–991.
  21. Ong, G. S., Hadlow, N. C., Brown, S. J. et al. (2014). Does the thyroid-stimulating hormone measured concurrently with first trimester biochemical screening tests predict adverse pregnancy outcomes occurring after 20 weeks gestation? J Clin Endocrinol Metab.,  Vol. 99(12), pp. 2668–2672.
  22. Liu, H., Shan, Z., Li, C. et al. (2014). Maternal subclinical hypothyroidism, thyroid autoimmunity, and the risk of miscarriage: a prospective cohort study. Thyroid., Vol. 24(11), pp. 1642–1649.
  23. Chen, L. M., Du, W. J., Dai, J. et al. (2014). Effects of subclinical hypothyroidism on maternal and perinatal outcomes during pregnancy: a single-center cohort study of a Chinese population. PLoS., Vol. 9(10), pp. 1093–1094.
  24. Schneuer, F. J., Nassar, N., Tasevski, V. et al. (2012). Association and predictive accuracy of high TSH serum levels in first trimester and adverse pregnancy outcomes. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 97, pp. 3115–3122.
  25. Henrichs, J., Ghassabian, A., Peeters, R. P., Tiemeier, H. (2013). Maternal hypothyroxinemia and effects on cognitive functioning in childhood: how and why? Clin Endocrinol (Oxf), Vol. 79, pp. 152–162.
  26. Pop, V. J., Brouwers, E. P., Vader, H. L. et al. (2003). Maternal hypothyroxinaemia during early pregnancy and subsequent child development: a 3-year followup study. Clin Endocrinol (Oxf), Vol. 59, pp. 282–288.
  27. Korevaar, T. I., Schalekamp-Timmermans, S., de Rijke, Y.B. et al. (2013). Hypothyroxinemia and TPOantibody positivity are risk factors for premature delivery: the generation R study. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 98(11), pp. 4382–4390.
  28. Lazarus, J. H., Bestwick, J. P., Channon, S. et al. (2012). Antenatal thyroid screening and childhood cognitive function. N Engl J Med., Vol. 366(6), pp. 493–501.
  29. Ashoor, G., Muto, O., Poon, L.C. et al. (2013). Maternal thyroid function at gestational weeks 11–13 in twin pregnancies. Thyroid., Vol. 23(9), pp. 1165–1171.
  30. Tan, J.Y., Loh, K. C., Yeo, G.S ., Chee, Y. C. (2002). Transient hyperthyroidism of hyperemesis gravidarum. BJOG., Vol. 109, pp. 683–688.
  31. Yoshihara, A., Noh, J.Y., Mukasa, K. et al. (2015). Serum human chorionic gonadotropin levels and thyroid hormone levels in gestational transient thyrotoxicosis: Is the serum hCG level useful for differentiating between active Graves’ disease and GTT? Endocr J., Vol. 62(6), pp. 557–560.
  32. Nakamura, H., Miyauchi, A., Miyawaki, N., Imagawa, J. (2013). Analysis of 754 cases of antithyroid drug-induced agranulocytosis over 30 years in Japan . J Clin Endocrinol Metab.,  Vol. 12, pp. 4776–4783.
  33. Andersen, S., Olsen, J., Laurberg, P. (2016). Antithyroid Drug Side Effects in the Population and in Pregnancy. JCEM., Vol. 101(4), pp. 1606–1614.
  34. Yoshihara, A., Noh, J., Yamaguchi, T. et al. (2012). Treatment of Graves’ disease with antithyroid drugs in the first trimester of pregnancy and the prevalence of congenital malformation. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 97(7), pp. 2396–2403.
  35. Andersen S. L., Olsen J., Wu C. S., Laurberg P. (2013). Birth defects after early pregnancy use of antithyroid drugs: a Danish nationwide study. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 98(11), pp. 4373–4381.
  36. Laurberg P., Andersen S.L. (2014). Therapy of endocrine disease: antithyroid drug use in early pregnancy and birth defects: time windows of relative safety and high risk? Eur J Endocrinol., Vol. 171(1), pp. 13–20.
  37. Andersen S.L., Olsen J., Wu C.S., Laurberg P. (2014). Severity of birth defects after propylthiouracil exposure in early pregnancy. Thyroid., Vol. 10, pp. 1533–1540.
  38. Sahin S.B., Ogullar S., Ural U.M. et al. (2014). Alterations of thyroid volume and nodular size during and after pregnancy in a severe iodine-deficient area. Clin Endocrinol (Oxf)., Vol. 81(5), pp. 762–768.
  39. Marley E. F., Oertel Y. C. (1997). Fine-needle aspiration of thyroid lesions in 57 pregnant and postpartum women. Diagn Cytopathol., Vol. 16, pp. 122–125.
  40. Kung A.W., Chau M. T., Lao T. T. et al. (2002). The effect of pregnancy on thyroid nodule formation. J Clin Endocrinol Metab., Vol. 87, pp. 1010–1014.
  41. Vannucchi G., Perrino M., Rossi S. et al. (2010). Clinical and molecular features of differentiated thyroid cancer diagnosed during pregnancy. Eur J Endocrinol., Vol. 162, pp. 145–151.
  42. Messuti I., Corvisieri S., Bardesono F. et al. (2014). Impact of pregnancy on prognosis of differentiated thyroid cancer: clinical and molecular features. Eur J Endocrinol., Vol. 170(5), pp. 659–666.
  43. Uruno, T., Shibuya, H., Kitagawa, W. et al. (2014). Optimal Timing of Surgery for Differentiated Thyroid Cancer in Pregnant Women. World J Surg., Vol. 38, pp. 704–708.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH