Психосоматичні розлади під час вагітності як наслідок типу реагування на вагітність

А. В. Наконечна,
магістр психології, президент Української асоціації психосоматики репродуктивної перинатальної психології, автор і ведуча курсу по роботі з психосоматикою, автор наукової праці (власник виключного права) «Репродуктивна психологія. Репродуктивна психосоматика».

Показано зв’язок психоемоційного стану жінки та психосоматичних розладів під час вагітності. Визначено, що ступінь прояву симптому індивідуальна й залежить від типу реагування на вагітність та усвідомленість жінкою материнської ролі й готовності до неї.

Ключові слова: психосоматичні розлади, вагітність, типи реагування на вагітність, перинатальна психологія.

Досліджуючи вплив психологічного й емоційного досвіду людини на поведінку, емоційну реакцію, переживання й відчуття, що виникають у дорослому житті, хочу торкнутися антенатального періоду розвитку дитини як особистості. З моменту зачаття й до 12-річного віку дитина перебуває в емоційному полі матері, тому діадичні стосунки «мати–дитина» мають суттєвий вплив на психологічний, психічний, емоційний, фізичний досвід і розвиток дитини в майбутньому. Працюючи з жінками, які готуються до зачаття, та з жінками, які вже вагітні й відвідують школу для майбутніх батьків, завжди починаю лекцію зі слів: «Зачаття, виношування, пологи – маяк, який освітлює все життя»! Пропоную розглянути це висловлювання як гіпотезу впливу матері на перебіг антенатального періоду.

Відомі психологічні дослідження стверджують, що у становленні й реалізації материнсько-дитячої взаємодії центровим й обумовлювальним є материнське ставлення. Саме воно лежить в основі всієї поведінки матері, тим самим утворюючи унікальну для дитини ситуацію розвитку, в якій формуються його індивідуально-типологічні й особистісні особливості. Вважається, що норми материнського ставлення не існує, оскільки зміст материнських настанов відрізняється в різних культурах і соціальних групах та змінюється від епохи до епохи. Водночас завжди існували явища, які в усі історичні періоди вважалися відхиленням материнських проявів.

Саме поняття «материнське ставлення» не є загальновизначеним, але воно досить популярне як предмет психологічного дослідження. При цьому зазвичай виявляється певна типологія поведінки й переживання матері. Виділення подібних стилів і типів робили у психології неодноразово (Д. Віннікотт, Д. Рафаель-Лефф, Н. М. Авдєєва, С. Ю. Мещерякова, В. І. Перегуда та ін.). На підставі цих досліджень можна сформулювати й описати типи реагування на вагітність за такими критеріями:

  • тип реакції на настання вагітності;
  • рівень розвитку й швидкість появи материнської компетентності;
  • легкість пристосування до нового ритму життя та освоєння нових обов’язків;
  • зміна режиму свого життя та життя родини;
  • задоволеність собою.

За цими показниками виділяємо п’ять типів реагування на вагітність.

  1. Ейфорійний тип. Жінка пишається вагітністю, усіляко демонструє свій стан, іноді перебільшує своє нездужання, маніпулює чоловіком, зчиняє істерики. Поведінка цього типу може бути суперечливою: з одного боку, жінка багато уваги приділяє власному особливому стану, з іншого – не завжди відповідально ставиться до рекомендацій лікарів.

Частіше такий тип характерний для жінок, які довго очікували на дитину, можливо, лікувалися від безпліддя чи мали досвід втрати вагітності. Саме тому в подальшому вихованні дітей вони можуть вчиняти гіперпротекцію (надмірну турботу), мати мінливість настрою, недостатньо контролювати свої емоції, подружні конфлікти переносити в царину виховання.

  1. Тривожний тип. Характерний для жінок з ускладненим перебігом вагітності, для тих, що наважився на вагітність всупереч встановленому діагнозу. Додатковими причинами можуть бути несприятливі матеріально-побутові умови, дисгармонійні сімейні стосунки.

Подальший стиль виховання дитини може виглядати як гіпервідповідальність, невпевненість у своїх силах. З великою часткою ймовірності виховання буде суперечливим.

  1. Депресивний тип. Постійні страхи, негативний фон настрою. Пригнічений стан вагітної пригнічує близьких, унаслідок чого вони починають уникати контакту з вагітною, що лише погіршує її стан.

Подальша модель виховання може характеризуватися емоційним відкиданням дитини, змінним переживанням провини й компенсацією любові подарунками або жертовністю.

  1. Гіпогестогнозичний тип. Жінка не схильна змінювати свій стиль життя, ставиться до вагітності без необхідної обережності. Цей тип фахівці ще називають «ігнорувальним».

Подальша модель виховання виявляється в гіпопротекції, у незначній увазі до дитини. Такі жінки, згідно з їхнім ставленням до вагітності й дитини, потребують особливого контролю з боку близького оточення. Можливо, участь та увага батька буде для дитини дійсно рятівною.

  1. Оптимальний тип. Ставлення до вагітності відповідальне. Жінка готова до материнства, ставиться до нього усвідомлено. Веде активний спосіб життя, відвідує курси для вагітних, читає відповідну літературу, з радістю реагує на всі зміни, які відбуваються внаслідок вагітності, любить свою ще ненароджену дитину. Стосунки в родині гармонійні. Подальша модель виховання також прогнозується гармонійною.

Усі зазначені типи реагування на вагітність, крім оптимального, належать до групи ризику. Будь-який стан матері стає станом дитини. Емоційний досвід плода – це перший досвід дитини, він формується батьками спільно.

Вагітність для будь-якої жінки є періодом трансформації її особистісної, професійної, сексуальної, гендерної, тілесної та інших ідентичностей. Разом з цим вагітність – період збільшення психофізіологічного навантаження.

Пропоную розглянути розвиток вагітності за такими проявами: психологічний, психічний, психосоматичний, соматичний (див. табл.).

Психосоматичні розлади (від грецьк. psyche – душа, soma – тіло) – порушення функцій органів і систем, виникнення й розвиток яких найбільше пов’язане з нервово-психічними чинниками, переживанням гострої чи хронічної психологічної травми, специфічними особливостями емоційного реагування особистості.

Таблиця. Динаміка поетапного розвитку вагітності

Етапи психологічного розвитку Термін вагітності (тижні)Психічні проявиПсихосоматичні явищаСоматичні зміни
Настанова на вагітність0-4Хвилювання, нав'язливі думки: "Я вагітна".
Усвідомлення, що відбуваєтьсяУтома та сонливість. Відсутність апетиту, поява примх, притаманних вагітним Зародження нового життя
Сильний і порівняно короткочасний емоційний стан, пов'язаний з усвідомленням себе вагітною4-8Страх, занепокоєння, радість (одне чи всі явища одночасно)Нудота, надмірне слиновиділенняЩільне прилягання білизни до талії, зміни молочних залоз
Симптом прийняття рішення8-12Мінливість настрою, яку можна порівняти з ПМСПечія, розлад травленняЗакрепи, частіше сечовипускання
Симптом нового "Я"12-16Відчуття внутрішнього спокоюПеріодичний головний біль, посилення апетитуПоява вен на череві та на ногах, округлення черева
Симптом емоційної лабільності (нестійкість, мінливість)Весь період вагітностіВідчуття нудьги, повільності, невдоволення, що зростаєЕмоційні коливання, які збігаються з емоційним фоном менструального циклу
Симптом суперечливого ставлення до вагітності8-36, кульмінація – 16
кульмінація - 16Відчуття хаосу, почуття розбитості.
Забудькуватість. Прагнення до самоорганізаціїУтома, головний біль. Можливі запамороки, непритомністьЗбільшення грудей зі зменшенням больових відчуттів, кровоточивість ясен
Симптом прийняття нового життя в собі16-20Радість, ейфорія. Фантазії, які пов'язанні з появою дитиниЗростання або втрата апетитуПерші відчутні рухи дитини
Симптом психологічного симбіозу матері та дитиниПід час перших відчутних рухів плода Радість, ейфорія. Фантазії, які пов'язанні з появою дитиниЗростання або втрата апетитуПерші відчутні рухи дитини
Симптом завищених запитів до інших20-25Дратівливість, нервозність, плаксивістьПосилений апетит, печія. Втомлюваність, запамороченняНабряки стоп, обличчя, рук.
Варикозні вени гомілки
Симптом відчуття незадоволення своїх потреб25-36Підвищена дратівливістьСпазми м'язів нижніх кінцівокСудоми ніг. Кровотеча ясен. Біль і дискомфорт у підчерев'ї
Симптом сексуальної неповноцінності періоду вагітності20-36Нетерплячість і збудження.
Бажання швидкого розродженняЛегше (чи складніше) досягнення оргазму. Свербіж череваВиділення з піхви. Закрепи, спорадичні спазми Брекстона-Гікса. Утворення молозива.
Симптом активізації потреби в незалежності. Симптом "гніздування"30Бажання створення безпечного місця для себе й майбутньої дитини
Симптом нетерпіння32-42Занепокоєння щодо майбутнього. Відчуття втоми від вагітності. Посилення страху материнства.Збіднене дихання, безсоння. НезграбністьПосилення активності плода. Часте сечовипускання
Симптом страху перед пологамиЗ 34-го тижня й до пологівПосилення страху перед пологами. Бажання скорішого настання пологівВтома або надмірна енергіяПовнокров'я слизової оболонки носа

Як бачимо з таблиці, психоемоційний стан тісно пов’язаний з тілесними проявами. Ступінь прояву симптому індивідуальна й залежить від типу реагування на вагітність та усвідомленість жінкою материнської ролі й готовності до неї.

Бажаю жінкам усвідомленої вагітності та легких пологів!

Nakonechna, Master of Psychology, President of the Ukrainian Association of Psychosomatics of Reproductive Perinatal Psychology, author and leader of the course on work with psychosomatics, author of scientific work (owner of the exclusive right) “Reproductive psychology. Reproductive psychosomatics”.

PSYCHOSOMATIC DISORDERS DURING PREGNANCY AS A RESULT OF THE REACTION TYPE TO PREGNANCY

The connection between the psycho-emotional state of a woman and psychosomatic disorders during pregnancy is shown. It is determined that the degree of manifestation of the symptom is individual and depends on the type of response to pregnancy and the woman’s awareness of maternal roles and readiness for her.

Key words: psychosomatic disorders, pregnancy, types of response to pregnancy, perinatal psychology.

А. В. Наконечная, магистр психологии, президент Украинской ассоциации психосоматики репродуктивной перинатальной психологии, автор и ведущая курса по работе с психосоматикой, автор научной работы (владелец исключительного права) «Репродуктивная психология. Репродуктивная психосоматика».

ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ КАК СЛЕДСТВИЕ ТИПА РЕАГИРОВАНИИ НА БЕРЕМЕННОСТЬ

Показана связь психоэмоционального состояния женщины и психосоматических расстройств во время беременности. Определено, что степень проявления симптома индивидуальна и зависит от типа реагирования на беременность и осознанность женщиной материнской роли и готовности к ней.

Ключевые слова: психосоматические расстройства, беременность, типы реагирования на беременность, перинатальная психология.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

  1. Авдєєва Н. М., Мещерякова Н. Ю., Ражніков В. Г. Психологія вашого немовляти: біля витоків спілкування і творчості. – М .: Вид-во «ACT», 1996.
  2. Батуєв О. С. Фізіологія плода та дітей. – М: Просвіта, 1998.
  3. Бертін А. Виховання в утробі матері, або розповідь про втрачені можливості. – СПб: МНВО «Життя», 1992.
  4. Брусилівський А. І. Життя до народження. – М: Знання, 1991.
  5. Валлон Ф. Психічне розвиток дитини. – М: Просвіта, 1967.
  6. Віннікотт Д. В. Розмова з батьками. – М: «Клас», 1994.
  7. Віннікотт Д. В. Маленькі діти і їхні матері. – М: Клас, 1998.
  8. Лебединський В. В. та ін. Емоційні порушення в дитячому віці. – М.: Вид-во Моск. ун-ту, 1991.
  9. Розвиток особистості дитини / Під заг. ред. A. M. Фонарьова. – М: Прогрес, 1987.
  10. Еріксон Е. Дитинство і суспільство. – СПб: Ленат ACT, 1996.
  11. Абрамченко В. В. Психосоматичне акушерство. – СПб: Сотіс, 2001.
  12. Авдеева Н. Н. Развитие образа самого себя у младенца: дисс. … канд. психол. наук. М.,1982.
  13. Баженова О. В., Баз Л. Л., Копил О. А. Готовність до материнства: виділення факторів, умов психологічного ризику для майбутнього розвитку дитини // Сінапс. – 1993. – № 4. – С. 12–15.
  14. Вульф Ф. Р., Предко Н. Г. Психосугестивна програма для плода і вагітної (попереднє повідомлення) // Вісн. гіпнол. і психотерапії. – 1992. – № 2. – С. 64–65.
  15. Добряков І. В., Лазарева І. П. Здорові пологи – щасливий малюк.
  16. Коваленко Н. П. Психологічні особливості та корекція емоційного стану жінки в період вагітності і пологів: дисс. … канд. психол. наук. – СПб, 1998.
  17. Лебойе Ф. За народження без насильства / Пер. з фр. – Репрод. изд. М., 1988.
  18. Марконі М. Дев’ятимісячний сон. – М., 1993.
  19. Мещерякова С. Ю. Психологічна готовність до материнства // Питання психології. – 2000. – № 5. – С. 18– 27.
  20.  Скобло Г. В., Дубовик О. Ю. Система «мати – дитя» в ранньому віці як об’єкт психопрофілактики // Соц. захист і клін. психіатрія. – 1992. – № 2. – С. 75–78.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH