Результати застосування програми інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда при заплідненні in-vitro

А. О. Куценко,
лікар уролог-андролог,
Головний лікар Інституту репродуктивної медицини,
Клініка професора Дахно Ф. В.

Резюме. У статті наведено результати аналізу ефективності методики інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ІСSI) при проведенні запліднення in-vitro. Обсяг дослідження представлений 180 парами з чоловічим фактором безпліддя, яким була надана медична допомога на базі Інституту репродуктивної медицини (м. Київ) в 2013–2015 рр. Діагнози верифіковані, пацієнти обстежені відповідно до клінічних протоколів. Процедура ІСSI проведена за загальноприйнятою методикою. Жінки перед початком програми пройшли курс стимуляції суперовуляції згідно з відомими класичними протоколами. Отримані дані розглядалися з урахуванням виду патоспермії (олігоастенозооспермія, обструктивна і необструктивна азооспермія). У результаті двох циклів біохімічна вагітність наставала у 97 з 180 пар (53,9 %). Однак після репродуктивних втрат, які були найбільшими серед чоловіків з необструктивною азооспермією (14,3 % проти 4,5 %), народження дитини досягнуто у 92 (51,1 ± 3,7 %), при цьому в групі з олігоастенозооспермією – у 65 зі 120 (54,2 ± 4,5 %), з обструктивною  азооспермією – у 21 з 38 (55,3 ± 7,5), з необструктивною азооспермією – у 6 з 22 (27,3 ± 9,0 %); остання величина достовірно менша.

Наведена інформація доводить необхідність пошуку шляхів підвищення результативності ІСSI. На сьогодні найбільш актуальним у цьому аспекті видається вдосконалення критеріїв відбору для включення в програму, при цьому вирішального значення набуває вивчення широкого спектра чинників ризику, що допоможе забезпечити персоніфікований підхід вирішення питання.

Ключові слова: чоловіче безпліддя, програма ІСSI, результати.

Вирішення проблеми подолання негативної тенденції зменшення чисельності населення та зниження потенціалу для його відтворення, що існує в Україні і зумовлена відомими причинами, є важливим завданням держави. У реалізації політики збереження здоров’я населення, подовження тривалості життя та підвищення його якості провідне місце належить медичній галузі. Народжуваність і смертність  вважаються   вагомими показниками демографічної ситуації. За наявного низького рівня  першої і високого рівня другої створюється реальна загроза безпеці суспільства, розвитку його трудового потенціалу [3]. У зв’язку з цим  особливої актуальності набуває репродуктивне здоров’я населення [8]. Безпліддя як результат порушення його стану є серйозним і складним питанням, що  стосується практично всіх сфер життєдіяльності. Світова статистика демонструє почастішання випадків безпліддя і зростання з роками частки  чоловічого фактора [1; 5]. Ситуація в Україні схожа. За даними різних джерел, близько одного-трьох мільйонів партнерських пар мають труднощі, пов’язані з дітородною функцією. За офіційною статистикою, у 2015 р. зареєстровано 40 274 випадків жіночого безпліддя та 11 279 чоловічого [8; 9].

Негаразди соціально-економічного, екологічного й навіть політичного характеру, що спостерігаються в Україні, негативно впливають на фертильність чоловіків, що проявляється в певній тенденції до зниження якості сперми [7; 11]. Наявність різновидів факторів ризику чоловічого безпліддя ускладнює його топічну діагностику та лікування, традиційні підходи до якого часто не дають бажаного результату. З розвитком і досягненнями науки спостерігаються динамічні зміни принципів допомоги контингенту безплідних чоловіків [15; 18]. Новітні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) упроваджуються в клінічну практику і починають займати провідне місце в структурі методів лікування [2; 6; 10; 12].

Метод інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ІСSI), як одна з методик ДРТ, належить до найбільш поширених та ефективних щодо  забезпечення відновлення фертильності в безплідних пар при чоловічому безплідді [4; 14]. За даними літератури, після застосування кількох спроб програми бажана вагітність досягається в кінцевому результаті у 50–60 % випадків [17]. Разом з тим необхідно зазначити, що публікацій з цього актуального питання обмаль. Широке обговорення накопиченої інформації з надання  такої допомоги дасть змогу критично її оцінити з тим, щоб визначити шляхи покращення її якості [4; 16]. Викладене вище обумовило мету дослідження: провести аналіз ефективності методики інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ІСSI) при проведенні ДРТ.

Матеріали і методи дослідження. Роботу виконано на базі Інституту репродуктивної медицини (ІРМ), м. Київ. У дослідженні, яке тривало протягом 2013–2015 рр., участь взяли 180 подружніх пар. Процедура запліднення проводилася за методикою інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда в цитоплазму ооцита (ІСSI). Як первинний документ використано  адаптовані до завдань дослідження амбулаторні карти (ф. № 22/0). На першому етапі дослідження були проаналізовані результати комплексного клініко-лабораторного обстеження і лікування жінок, здійсненого згідно з існуючими клінічними протоколам. На їх основі були верифіковані діагнози, підтверджено, що жінки практично здорові.

Критерії включення в дослідження:

  • не порушені статева функція та її еякуляторна складова;
  • статеве життя регулярне з певною частотою впродовж останнього року і довше;
  • у подружньої пари відсутні гострі інфекційно-запальні захворювання, онкологічна патологія і, у разі необхідності, завершено лікування супутньої патології;
  • відсутність консервативного лікування безпліддя впродовж 6 місяців.

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари подано в табл. 1.

Таблиця 1

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари, яка включена  до   програми IVF – ICSI у випадках чоловічого фактора безпліддя

Вік,

роки

Чоловіки Жінки
абс.число % M абс.число % M
до 24 28 15,6 2,7 21 11,7* 2,1
20–29 47 26,1 3,2 51 28,3 3,1
30–34 53 29,4 3,4 57 31,7 3,2
35–39 24 13,3 2,5 41 22,8* 3,2
40–44 19 10,6 2,3 10 5,5 1,6
≥ 45 9 5,0 1,6
180 100,0 180 100,0

Примітка: * – різниця показників у рядку достовірна; р < 0,05.

Результати аналізу табл. 1 доводять, що кількість чоловіків до 30 та 30 – 39 років була однаковою (41,7±3,6 % та 42,7±3,6 % відповідно). На такому фоні виділяється повікова різниця жінок. У другій віковій групі їх було достовірно більше, ніж у першій (54,5±3,6 % проти 40,0±3,4 % відповідно). Після 40 років відсоток чоловіків суттєво перевищував: чоловіки – 15,6±2,7 %,  жінки – 5,5±1,6 % (р < 0,05).

У випадках азооспермії виконувалась як варіант біопсія яєчок (ТЕSЕ), аспірація та біопсія їхніх придатків (ТЕSА, РЕSА). Підкреслимо, що всі жінки до початку програми згідно з класичними протоколами пройшли курс контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ). Для визначення відповіді яєчників проводився моніторинг рівня естрадіолу та ультразвуковий – відносно росту фолікулів кожні 2–3 доби. При статистичному опрацюванні отриманих даних розраховувались середні величини, середня похибка і для оцінки значущості відмінностей величин – t-критерій Стьюдента з рівнем довірчої ймовірності 0,95.

Результати дослідження та їх обговорення. Базовою складовою при проведенні програми ІСSI вважається КСЯ після відповідної підготовки жінок. У табл. 2 подано вихідні дані стану овуляторної фази  180 умовно здорових жінок із пар з чоловічим безпліддям після одного циклу стимуляції яєчників.

Таблиця 2

Вихідні дані фолікулярної та оваріальної фаз після одного циклу стимуляції суперовуляції жінок із пар з чоловічим безпліддям, включених до програми ІСSI (n = 180)

 

Параметри

Види патоспермії
олігоастенозо-

оспермія,

n = 120

обструктивна

азооспермія,

n = 38

необструктивна

азооспермія,

n = 22

Фолікули, М±m 11,6±0,4 10,9±0,5 12,1±0,3
Отримано ооцитів, М±m 10,0±0,5 9,2±0,3 9,9±0,6
Зрілі ооцити, М±m

(%, m)

8,2±0,2*

82,0±3,5

7,7±0,5

83,7±4,5

7,7±0,2

77,7±3,5

Незрілі ооцити, М±m

(%, m)

1,4±0,3

14,0±2,0

1,2±0,2

13,0±3,4

1,8±0,3

17,2±2,6

Дегенеровані ооцити, М±m

(%, m)

0,4±0,1

4,0±1,5

0,3±0,3

3,3±1,2

0,4±0,1

4,0±1,8

Примітка: * –  різниця достовірна між величинами першого та третього показника в рядку; р < 0,05.

Дані в табл. 2 представлені з урахуванням особливостей чоловічого безпліддя (олігоастенозооспермія, обструктивна та необструктивна азооспермії) з тим, щоб довести подібність загального фону репродуктивної функції жінок і гарантувати імовірність інтерпретації отриманих результатів ефективності застосованої програми ІСSI. Відразу зазначимо, що в кожному випадку спостерігалась відповідь на стимуляцію та наявність ооцитів при трансвагінальній пункції. Аналіз даних табл. 2 дає підстави стверджувати відсутність будь-яких статистично значущих змін при порівнянні основних параметрів.

Прокоментуємо основні показники ранньої стадії ембріогенезу, особливості яких цілком природно зумовлені видом порушення сперматогенезу та видом патоспермії, що чітко простежується в табл. 3.

Таблиця 3

Основні показники ранньої стадії ембріогенезу з урахуванням  виду патоспермії у чоловіків у програмі ІСSI

 

Параметри

Види патоспермії
олігоастенозо-

оспермія, n = 120

обструктивна азо-

оспермія, n = 38

необструктивна

азооспермія,

n = 22

 Запліднено ооцитів (метафаза ІІ), М±m  

6,4±0,3*

 

5,8±0,1*

 

4,0±0,2*

Відсутність запліднення, М±m  (%, m) 1,8±0,1

22,0±2,4

1,9±0,2

24,6±4,5

3,7±0,3*

48,0±4,1

Кількість зигот на 24 год.,  М±m (%, m) 5,0±0,3

78,1±2,3

4,4±0,4

75,9±2,1

3,1±0,5*

77,5±1,9

Кількість ембріонів на стадії 48 год., М±m (%, m) 4,5±0,2

90,0±1,7

3,9±0,4

88,4±3,3

2,6±0,5*

83,8±5,0

Відсутність дроблення,

М±m (%, m)

1,4±0,4

21,9±2,5

1,4±0,5

23,2±1,9

0,9±0,4

22,5±2,1

Кількість ембріонів на стадії 72 год.,  М±m (%, m) 3,8±0,1

85,0±4,4

3,1±0,2

79,5±5,0

1,7±0,1

65,4±6,1*

Бластуляція на стадії 120 год., М±m  

3,6±0,2*

 

2,8±0,1*

 

1,2±0,4*

            Примітка: * –  різниця достовірна між величинами в рядку; р < 0,05.

Як видно з даних табл. 3, у пацієнтів з необструктивною азооспермією отримано достовірно менше запліднених ооцитів і найбільше ооцитів, де запліднення не відбувалось: 48,0±4,1 % проти 24,6±4,5 % та 22,0±2,4 % у пацієнтів з обструктивною азооспермією та олігоастенозооспермією відповідно (р < 0,05). Акцентуємо увагу на процесі дроблення, як основного факту процедури. За практично однакового співвідношення відсотка ооцитів, у яких воно не відбулося чи відбулося, вихідна кількість зигот на 24 год. імовірно менша при необструктивній азооспермії і становить 3,1±0,5 проти 4,4±0,4 та 5,0±0,3 при обструктивній азооспермії та олігоастенозооспермії. Це прямим чином позначається на кількості ембріонів на стадії 48 год. (2,6±0,5 проти 3,9±0,4 та 4,5±0,2 відповідно; р < 0,05) та на стадії  72 год. (1,7±0,1 проти 3,1±0,2 та 3,8±0,1 відповідно; р < 0,05). У результаті бластуляція на 120 год. з одного циклу становила  в групі з олігоастенозооспермією 3,6±0,2; меншою у 1,3 раза вона була при обструктивній азооспермії і в 2,3 раза порівняно з попередньою – при необструктивній азооспермії.

Як показано на рис. 1, імовірно менший відсоток запліднених ооцитів жінок при різних видах порушення сперматогенезу спостерігається при необструктивній азооспермії (52,0±10,1 % проти 75,7±6,9 % та 78,0±3,7 % при обструктивній та олігоастенозооспермії відповідно). Відсутність запліднення спостерігалось у 24 із 428 циклів, що становить 5,7 %. Важливим є й те, що найбільше таких випадків разом із найменшим відсотком дроблення зигот та кількості ембріонів, особливо на 72 год., у групі з необструктивною азооспермією негативно позначилось на кінцевому результаті – меншій бластуляції на стадії 120 год. (1,2±0,4), ніж при необструктивній азооспермії (2,8±0,1) та олігоастенозооспермії (3,6±0,2);             р < 0,05.

Рис. 1. Відсоток запліднених ооцитів жінок при олігоастенозооспермії,    обструктивній та необструктивній азооспермії чоловіків у програмі ІСSI.

Дані, отримані на ранньому етапі процедури запліднення за програмою ІСSI, знайшли своє відображення в табл. 4.

Таблиця 4

Основні показники процедури ранньої імплантації ембріонів за  програмою ІСSI при нативному циклі у парах з чоловічим безпліддям з урахуванням виду патоспермії

 

Параметри

Види патоспермії
олігоастенозо-

оспермія,

n = 120

обструктивна

азооспермія,

n = 38

необструктивна

азооспермія,

n = 22

 Кількість ембріонів на 120 год. 432 106,4 26,4
Кількість перенесених ембрі-онів до дня культивування 204 72,2 26,4
Середня кількість перенесених ембріонів на 1 ембріотрансфер 1,7±0,2 1,9±0,8 1,2±0,1
Кількість імплантацій (біохімічних і клінічних вагітностей) 54 16 7

Як видно з табл. 4, пацієнткам у разі нативного циклу в групах з наявністю в чоловіків олігоастенозооспермії та обструктивної азооспермії перенесено більше ембріонів. Це позначилося на частоті імплантацій. Відсоток біохімічних вагітностей на стимульований цикл: 31,8 %; 42,1 % та 45,0 % при необструктивній, обструктивній азооспермії та олігоастенозооспермії відповідно. Жінок з біохімічною/клінічною вагітністю було 7, 16 та 54 відповідно. Разом це становить 42,8±3,6 % (77 із 180 пар). Показники реалізованої вагітності у жінок з безплідних пар з чоловічим фактором з урахуванням характеру порушення сперматогенезу подані на рис. 2.

Примітка: * –  різниця достовірна між показниками; p<0,05.

Рис. 2. Відсоток вагітностей у подружніх парах з чоловічим безпліддям  залежно від виду патоспермії за програмою ІСSI.

Проаналізуємо показники вагітності у пар із чоловічим безпліддям (табл. 5).

Таблиця 5

Показники вагітності у пар із чоловічим безпліддям з урахуванням виду патоспермії за результатами  першого циклу ІСSI

 

Показники

 

 

Види патоспермії
олігоастенозо-

оспермія, n = 120

обструктивна

азооспермія, n = 38

необструктивна азооспермія, n = 22
Абс. % абс. % абс. %
Вагітність – усього,

в т. ч.:

51 42,5 15 39,4 6 27,3
Двійня 12 23,5 3 20,0 1 16,6
Трійня 1 1,9 1 6,7 0

З даних табл. 5 видно, що відсоток вагітності на перенесення ембріона у разі необструктивної азооспермії менший практично в 1,5 раза за інші. Меншим у цій групі був і відсоток багатоплідної вагітності, що певною мірою є наслідком незначної їх кількості та здатності ембріонів до імплантації, у зв’язку з низькою якістю їх зрілості. Варто відзначити й репродуктивні втрати  мали місце у п’яти  випадках.

У подальшому використовувались ембріони кріоциклу. В табл. 6 представлені основні показники ранньої імплантації ембріонів у жінок з пар з чоловічим безпліддям у програмі ІСSI при використанні кріоциклів.

Таблиця 6

Основні показники процесу імплантації ембріонів у програмі ІСSI  при використанні кріоциклів

 

Показники

Види патоспермії
олігоастенозо-

оспермія,

n = 66

обструктивна

азооспермія,

n = 22

необструктивна

азооспермія,

n = 15

Кількість пар з ембріонами 36 16 0
Кількість ембріонів усього 43,2 14,4 0
Кількість ембріонів у середньому на 1 ембріотрансфер  

 

1,2±0,1

 

 

0,9±0,1

 

 

0

Кількість імплантацій (вагіт-ність біохімічна/клінічна) 14 6 0
Відсоток вагітностей 38,8±8,1 37,5±12,1 0

З аналізу даних табл. 6 та тих, що були подані вище, можна зробити висновок про  таке. Серед подружніх пар, безпліддя яких зумовлено наявністю олігоастенозооспермії у чоловіків, за двома циклами завагітніли 68 із 120  жінок (56,7±4,5 %), у разі обструктивної азооспермії – 22 з 38 (57,9±8,0 %) та необструктивної – 7 із 22 (31,8±9,9 %); останній показник імовірно менший за два попередні. У загальному підсумку встановлено, що застосована програма ІСSI завершилась настанням вагітності у 97 із 180 пар  ( 53,9±3,7 %).

Разом з цим для оцінювання ефективності реалізованої програми ІСSI важливими є кінцеві результати. Критерієм для їх визначення стали показники репродуктивних втрат і живонароджених (табл. 7).

Таблиця 7

Кінцеві результати проведеної програми ІСSI (n=180)

 

Показники

 

Всього,

абс.число

в тому числі
олігоастенозо-

оспермія

обструктивна

азооспермія

необструктивна

азооспермія

Клінічна вагітність 97 68 22 7
Завмерла вагітність 4 2 1 1
Викидні 1 1
Репродуктивні втрати: абс. число, %  

5

5,2

 

3

4,4

 

1

4,5

 

1

14,3

Живонароджені 92 65 21 6

Як видно з табл. 7, найбільшими були втрати у групі з необструктивною азооспермією, вони втричі перевищували такі в обох інших. Із загальної кількості пар (180) у 92 (51,1±3,7 %) вагітності завершились живонародженням дитини. Зокрема, у групі з олігоастенозооспермією вагітності завершились живонародженням дитини у 65 пар із 120 (54,2±4,5 %), з обструктивною азооспермією – у 21 пари з 38 (55,3±7,5 %), з необструктивною азооспермією – у 6 пар із 22 (27,3±9,0 %); остання величина достовірно менша. Зазначимо, що решті пар (88) було запропоновано повторний цикл, на який погодились 37 (42,0 %),  а 51 парі (58,0 %)  рекомендовано програму ІМSI.

Таким чином, порівняльний аналіз результатів програми ІСSI у випадках чоловічого безпліддя доводить, що ефективність її приблизно однакова у групах з олігоастенозооспермією та обструктивною азооспермією. Вагітність з наступними пологами була досягнута  більш ніж у половині випадків. Разом з тим, відсутність бажаних результатів у решті випадків, а також низькі показники застосованої програми у групі з  необструктивною азооспермією (лише у кожного третього чоловіка з позитивними даними) залишає питання надання ДРТ актуальним.  Вирішення його більшою мірою на сьогодні пов’язано з оптимізацією вибору адекватного варіанта ДРТ й удосконалених критеріїв відбору. Крім того, набуває суттєвого значення можливість з урахуванням факторів ризику, комплексної оцінки стану здоров’я та репродуктивного зокрема, передбачити ймовірність  кінцевих результатів.

Висновки

Переважна більшість чоловіків, які були безплідними в подружній парі і скористалися програмою ІСSI з метою народження дитини,  були у віці до 30 та 30–39 років (41,7±3,6 % та 42,7±3,6 % відповідно), тоді як жінок імовірно більше було у віці 30–39 років (54,4±3,6 % та 40,0±3,4 %  до 30 років). Після 40 років чоловіків утричі більше за жінок (15,6±2,7 % проти    5,5±1,6 %; р < 0,05).

Встановлено, що будь-яких статистично значущих змін основних параметрів вихідних даних фолікулярної та оваріальної фаз після циклу стимуляції яєчників жінок з безплідних пар з різновидами патоспермії чоловіків не сталося.

Простежена особливість процесу запліднення ооцитів та їх дроблення  залежно від порушення сперматогенезу: імовірно меншою виявилася  частота запліднення при необструктивній азооспермії (52,0±10,1 % проти 75,7±6,9 %  та 78,0±3,7 % при обструктивній азооспермії та олігоастенозооспермії); суттєво різниця проявилася у кількості ембріонів на стадії дроблення 72 год. (1,7±0,1 % проти 3,1±0,1 % та 3,8±0,1 %  відповідно; р < 0,05), у результаті найбільше бластуляцій на стадії 120 год. з одного циклу виявилося при олігоастенозооспермії (3,6±0,2 %), у 1,3 раза менше при обструктивній азооспермії та у 2,3 раза менше, ніж в останній, – при необструктивній.

Відсоток біохімічних вагітностей на стимульований нативний цикл загалом становив 42,8±3,6 %  (77 із 180 пар) і був практично однаковим у групі чоловіків з олігоастенозооспермією та обструктивною азооспермією (45,0±4,5 % та 42,1±8,0 % відповідно) і лише у кожної третьої пари при необструктивній формі (31,8±9,9 %); однаковим, але меншим на 14 %, він був у двох перших випадках при кріоциклах (38,8±8,1 % та 37,5±12,1 % відповідно). Після репродуктивних втрат, що були найбільшими при необструктивній азооспермії (14,3 % проти 4,5 % при інших) у 92 пар (51,1±3,7 %) народилася дитина. Виявлені особливості залежно від виду  патоспермії чоловіків: при олігоастенозооспермії показник народжуваності становив 54,2±4,5 % (у 65 пар із 120), при обструктивній азооспермії – 55,3±7,5 % (у 21 пари із 38),  при необструктивній достовірно менше – 27,3±9,0 % (у 6 пар  із 22).

ЛИТЕРАТУРА /REFERENCES

  1. Божедомов В. А. Мужской фактор бездетного брака – пути решения проблемы / В. А. Божедомов // Урология (приложение). – – № 1. – С. 28–34.

Bozhedomov, V. A. (2016). The Male Factor of Childless Marriage – Ways to Solve the              Problem. Urology ((application), 1, pp. 28–34.

  1. Глыбочко П. В. Половые расстройства у мужчин / П. В. Глыбочко, Ю. Г. Аляев, М. Е. Чалый, Н. Д. Ахвледиани. – Москва : МЭОТАР-Медиа, 2012. – С. 71–90.

Glybochko, P.V., Alyaev, Yu. G., Chalyi, M. E., Akhvlediani, N. D. (2012). Sexual disorders in men. Moscow,  pp. 71–90.

  1. Концепція Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на 2006–2015 pp.» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 p. № 244-р., Київ. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/244-2006-%D 1 %80.

The concept of the State Program «Reproductive Health of the Nation 2006–2015»:    Cabinet of Ministers of Ukraine of 27 April 2006 р. № 244-p., Kyiv. [Access: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/244-2006-%D 1 80%].

  1. Малышкина А. И. Полиморфизм генов системы детоксикации в супружеских парах, участвующих в программе экстракорпорального оплодотворения / А. И. Малышкина, И. Н. Фетисова, М. А. Липин // Детская медицина Северо-Запада. – 2012. – Т.3, № 2. – С. 24–26.

Malyshkina, A. I, Fetisova, I. N., Lipin, M. A. (2012). Polymorphism of the   genes of the detoxification system in married couples participating in the program of extracorporeal fertilization. Children’s medicine of the North-West. Vol.3, no. 2, pp. 24–26.

  1. Никифоров О. А. Мужское бесплодие: актуальные вопросы физиологии, этиопатогенеза и диагностики нарушений репродуктивной системы у мужчин / О. А. Никифоров, Е. А. Ломейко, С. В. Ломака, И. А. Лавыш // Запорожский мед. журнал. – 2014. – № 4 (85). – С. 69–76.

Nikiforov, O. A., Lomeiko, E. A., Lomaka, S. V., Lavish, I. A. (2014). Male infertility: topical issues of physiology, etiopathogenesis and diagnosis of reproductive system disorders in men. Zaporozhye Medical Journal, 4 (85), pp. 69–76.

  1. Нуріманов К. Р. Обґрунтування диференційної діагностики та лікування чоловічої безплідності при обструктивній та необструктивній азооспермії : автореф. дис…. канд. мед. наук : 14.01.06 – урологія / К. Р. Нуріманов. – Київ, 2007. – 20 с.

Nurimanov, K. R (2007). Justification differential diagnosis and treatment of male infertility with obstructive azoospermia and non-obstructive. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv, 20 p.

  1. Роживанов Р. В. Стимуляция сперматогенеза у мужчин при патоспермии и бесплодии / Р. В. Роживанов Н. С. Кравцова Л. Г. Курбатов // Урология (приложение). – – № 1. – С. 54–58.

Rozhivanov, R.V.,  Kravtsova, N. S.,  Kurbatov, L. G. (2016). Stimulation of spermatogenesis in men with pathospermia and infertility.  Urology (application), 1, pp. 54–58.

  1. Тимченко О. Рівень безпліддя в областях за даними МОЗ України / О. Тимченко, О. П. Коба, О. В. Личак, Д. О. Микитенко // Медичні перспективи. – 2014. – Т. ХІХ, № – С. 105–111.

Timchenko, A. A., Koba, O. P.,  Lychak, O. V., Mykytenko, D. O. (2014). The level of infertility in regions according to Ministry of Health of Ukraine. Health Perspectives. Vol. XIX, no.3, pp. 105–111.

  1. Barazani, Y., Agarwal, A., Sabanegh E. (2014). Functional sperm testing and the role of proteomics in the evaluation of male infertility. J. Urol, 84, pp. 255–261.
  2. Bahadur, G., Homburg, R. A., Muneer, P. [et al.] (2016). First line fertility treatment strategies regarding IUI and IVF require clinical evidence. Reprod. V. 31(6), p. 1141.
  3. Belloc,, Hazout, A., Zini, A., Merviel, P., Cabry, R.  [et al.] (2014). How to overcome male infertility after 40: Influence of paternal age on fertility.  Maturitas. V. 78(l), pp. 22–29.
  4. Calhaz-Jorge, С., CastillaAlcala, A. [et al.]  (2014). Assisted reproductive technology in Europe: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results. Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE, pp. 54–55.
  5. Cavallini, (2006). Male idiopathic oligoasthenoteratozoospermia. Asian J. Androl. V. 8(2), pp. 143–157.
  6. Check, H., Bollendorf,A., Wilson, C. (2016). Failed fertilization with conventional oocyte insemination can be overcome with the ability of ICSI according to binding or failing to bind to the zona pellucida.  Clin Exp Obstet Gynecol. V. 43(2), pp. 186–188.
  7. Davies, J., Moore, V. M.,  Willson, K. J. [et al.] (2012).  Reproductive technologies and the risk of birth defects. N. Engl. J. Med. V. 366(19), pp. 1803–1813.
  8. Esteves, S. C., Sánchez-Martín, F., Sánchez-Martín, P., Schneider, D. T.,  Gosálvez, J. (2015). Comparison of reproductive outcome in oligozoospermic men with high sperm DNA fragmentation undergoing intracytoplasmic sperm injection with ejaculated and testicular sperm. Fertil Steril. V. 104(6), pp. 1398–1
  9. Kavoussi, K., Odenwald, K. C., Summers-Colquitt, R. B., Kavoussi, P. K. [et al.] (2015).  Live birth following IVF/ICSI using oocytes from donor who was conceived via IVF: a case report. J. Assist Reprod Genet, 32(11), pp. 1677–1678.
  10. Rpllnr,, Renkhnlifa, M.,  Cohen-Rarrie, M., Dalleac, A. [et al.] (2014).   Which isolated sperm abnormality is most related to sperm DNA damage in men presenting for infertility evaluation. J. Assist. Reprod. Genet,  31(5), pp. 527–532.

 A. Kutsenko,

urologist, andrologist,

The chief doctor of the Institute of Reproductive Medicine,Clinical Professor Dakhno FV

Results of program used for intracytoplasmic sperm injection in-vitro fertilization

The work presents the analysis of the effective method for intracystoplasmic sperm injection (ICSI) in the extra corporal fertilization. The study included 180 couples with male infertility factor who had received medical aid in the Institute of Reproductive Medicine (Kyiv) during 2013 – 2015. The diagnoses were verified, the patients were examined in accordance with the clinical protocols. The ICSI procedure was performed by the common methods. Before the start, the women underwent the course of controlled ovarian stimulation according to the well known classic protocol.

The received data were considered taking into account the type of pathospermia (oligoasthenozoospermia, obstructive and non-obstructive azoospermia). As a result of two cycles, the biochemical pregnancy was noted in 97 out of 180 couples (53,9 %).  But, after the reproductive losses which were the highest between men with non-obstructive azoospermia (14,3 % versus 4,5 %), the child birth reached 92 (51,1±3,7 %), along with group with oligoasthenozoospermia — in 65 out of 120 (54,2±4,5 %), obstructive azoospermia  in 21 out of 38 (55,3±7,5 %), non-obstructive – in 6 out of 22 (27,3±9,0 %); the last value was statistically less.

This information testifies to the necessity to look for the elevation of the ICSI effectiveness. Nowadays, the most actual in this aspect is considered the improvement of selection criteria for including into the program, with this – the decisive importance belongs to the study of risk factors spectrum which would assure the personified approach to solve the problem.

Key words: male infertility, ICSI program, results.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH