Стан васкуляризації та структурні зміни шийки матки у вагітних із недостатністю обтураційної функції шийки матки на тлі проведеної терапії

О. І. Буткова, лікарка акушер-гінеколог, д-р. мед. наук, старш. наук. співроб.
І. А. Жабченко, лікарка акушер-гінеколог, д-р. мед наук., проф., зав. відділенням патології вагітності та пологів
О. Р. Сюдмак, лікарка акушер-гінеколог, мол. наук співроб.
В. Ф. Олешко, лікар акушер-гінеколог, канд. мед.наук
О. М. Дзюба, лікарка УЗД вищ. кат., канд. мед. наук, старш. наук. співроб.ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

Скорочення

ІСО – індекс судинного опору
ІЦН – істміко-цервікальна недостатність
КДК – кольорове доплерівське картування
НВ – невиношування вагітності
НДСТ – недиференційована дисплазія сполучної тканини
НОФШМ – недостатністість обтураційної функції шийки матки
НВ  – невиношування вагітності
ОФШМ – обтураційна функція шийки матки
ПП  – передчасні пологи
СТ – сполучна тканина
ТВУЗД – трансвагінальне ультразвукове дослідження
ШМ – шийка матки

Визначені особливості васкуляризації та структурних змін шийки матки у ІІ триместрі вагітності у 37 вагітних жінок із недостатністю обтураційної функції шийки матки (НОФШМ) за допомогою ультразвукового та доплерометричного обстеження залежно від отриманої терапії. Визначено регрес ультразвукових ознак НОФШМ при отриманні розробленої терапії, що дало можливість зменшити частоту застосування механічної корекції, яка переважала у группі порівняння.

Ключові слова: вагітність, недостатність обтураційної функції шийки матки, ультразвукове дослідження, цервікометрія, доплерометрія, лікування.

Мета дослідження. Визначити особливості судинного забезпечення та структурних змін шийки матки (далі – ШМ) у ІІ половині вагітності у жінок з недостатністю обтураційної функції шийки матки (далі – НОФШМ) за даними цервікометрії та доплерометрії залежно від проведеного лікування.

Актуальність. Невиношування вагітності (далі – НВ) є однією зі значущих проблем сучасного акушерства. І тенденції до зниження її частоти як у розвинутих країнах, так і з перехідною економікою, зокрема в Україні, не спостерігається [1; 2]. За даними закордонних і вітчизняних авторів, якість надання акушерсько-гінекологічної допомоги, на жаль, не впливає на показники НВ – вони залишаються стабільно високими: на рівні 10–30 % [4; 5]. Репродуктивні втрати в Україні щороку становлять до 40 тис. ненароджених бажаних дітей [2]. За даними ВООЗ, з 2007 р. у світі розпочато реєстрацію передчасних пологів (далі – ПП) уже з 22-го тижня вагітності.

Причини НВ різноманітні й численні. Зараз у дослідників нема спільної точки зору щодо основних причин, які призводять до невиношування чи недоношування вагітності [6; 7]. Серед основних чинників вітчизняні й іноземні автори виділяють генетичні, ендокринні, імунологічні, інфекційні, тромбофілічні, анатомічні, ендотеліальну дисфункцію тощо [8; 9].

Розглядаючи порушення обтураційної функції шийки матки (ОФШМ) як окрему групу чинників ПП, дослідники відзначають клінічну значущість цієї проблеми, оскільки перинатальна смертність серед недоношених новонароджених від таких матерів у 33 рази вища, ніж у доношених [8]. Ризик порушень ОФШМ можуть спричиняти: вроджені аномалії розвитку матки, підвищення навантаження на ШМ під час вагітності у разі багатоводдя, багатопліддя, великого плода, пізнє переривання вагітності або ранні передчасні пологи в анамнезі, травмування ШМ під час пологів через інвазивні методи лікування патології ШМ, функціональні порушення на тлі гіперандрогенії, генітального інфантилізму й аномалій розвитку матки, дисплазії сполучних тканин, індукції овуляції гонадотропінами [7; 9].

За даними авторів, порушення ОФШМ під час вагітності трапляється в кожної третьої жінки [2; 11]. За гормональних порушень, особливо коли вони супроводжуються прогестероновою недостатністю, відновлення тонусу міометрія та істмічного відділу не відбувається, внутрішнє маткове вічко залишається в розширеному стані [11].

Відносна гіпопрогестеронемія сприяє прогресуванню імуносупресії у вигляді змін активності провідних ланок клітинного (зростання чисельності прозапальних лейкоцитів) і гуморального (підвищений біосинтез симетричних цитотоксичних антитіл і зростання активності лімфокін-активованих клітин) імунітету, що призводить до активації усіх осередків хронічної інфекції як у статевих шляхах, так і поза ними, з одного боку, і до розвитку передчасної скоротливої діяльності матки – з іншого [11].

Також потрібно брати до уваги значну роль розладів обміну сполучної тканини (СТ) у патогенезі НОФШМ під час вагітності, адже колаген й еластин поряд з глікопротеїнами й вуглеводними компонентами, які беруть участь у процесах розпізнавання клітин і міжклітинних контактів та є рецепторами гормонів і медіаторів, відповідальні за функціональний стан ШМ. Активність клітин СТ під час вагітності й пологів безпосередньо визначає функціональну спроможність ШМ [2; 7; 12; 17].

Стан, кількість колагену й глюкозамінгліканів відіграють провідну роль у процесах згладжування, вкорочення та розкриття ШМ у пологах. Підвищений синтез колагену та надлишкове накопичення фіброзної тканини порушує ОФШМ, а порушення гормонального балансу стимулює утворення колагену [12]. Отже, розвиток НОФШМ, насамперед у вагітних з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ), може бути зумовлений диспропорційним співвідношенням між м’язовою та сполучною тканинами у ШМ. Останнє доводять і результати гістологічного дослідження тканини ШМ у жінок із НДСТ, за якого було відзначено збільшення м’язової тканини до 50,0 %, що є причиною раннього розм’якшення ШМ і розвитку її функціональної недостатності [2; 12; 15; 17].

З іншого боку, сучасні дослідники пов’язують розвиток НОФШМ із недостатністю мікроелементів і вітамінів, що входять до складу речовини СТ і беруть участь у регуляції локального метаболізму [7]. Дослідження деяких авторів показали наявність порушень нутритивного балансу в пацієнток із НДСТ, які виявлялися порушеннями концентрації в сироватці крові магнію, кальцію, цинку, заліза, міді, селену, фосфору неорганічного [2]. Дисбаланс цих макро- й мікроелементів зумовлює метаболічні порушення в СТ і створює преморбідний фон для маніфестації патологічних процесів у різних органах і системах організму, відзначає закономірність передчасного дозрівання ШМ під час вагітності на тлі магнієвої недостатності, пов’язуючи її з порушеннями синтезу колагену фібробластами за НДСТ. У вагітних з НДСТ фіксували суттєві порушення магнієвої концентрації, що супроводжувалось розвитком істміко-цервікальної недостатності (ІЦН) [2; 8].

Сьогодні діагностика ОНШМ базується на клініко-анамнестичних, лабораторних й інструментальних методах дослідження. Високу діагностичну значущість для діагностики НОФШМ має методика ультразвукового дослідження (УЗД) [14].

Важливим для оцінювання стану ШМ та фетоплацентарного комплексу є вивчення матково-плацентарної гемодинаміки шляхом доплерометрії, яка передбачає отримання кривих швидкості кровоплину в судинах матки, плаценти й плода, обчислення індексів судинного опору (ІСО). Зміна нормальних показників кривих швидкості кровоплину є неспецифічним виявом багатьох патологічних станів плода, якій у більшості випадків передує появі клінічних симптомів [15; 16].

Найчастіше під час доплерометрії оцінюють співвідношення між максимальною систолічною швидкістю кровоплину, що відображає скоротливу функцію серця та еластичність судинних стінок, і кінцевою діастолічною швидкістю кровоплину, яка залежить від ступеня опору периферійного судинного русла.

Діагностичними УЗ-критеріями ОНШМ в Україні вважають укорочення шийки матки (25 мм і більше) в терміні вагітності від 16-го до 24-го тижня та наявність клиноподібної трансформації цервікального каналу на 40 % довжини й більше, які визначені за трансвагінального обстеження вагітної [14; 16].

Важливим є показник співвідношення довжини ШМ до її діаметра на рівні внутрішнього вічка, який за фізіологічного перебігу вагітності дорівнює 1,16, а його зменшення є діагностичним критерієм НОФШМ. Несприятливою прогностичною ознакою вважається також V-подібна деформація внутрішнього вічка, спричинена пролабуванням плодового міхура, а також розширення цервікального каналу на 0,2 см і більше в поєднанні з чотирма й більше матковими скороченнями на годину [2; 14].

Деякі автори, крім довжини ШМ та ступеня трансформації її каналу, визначають ще розкриття цервікального каналу (до ≥ 8 мм), співвідношення довжини ШМ до її діаметру на рівні внутрішнього вічка (≤ 1,53 ± 0,03), ширину ШМ на рівні внутрішнього вічка у порівнянні із зовнішнім (різниця в 1–2 см), а також ступінь пролабування плодового міхура за її наявності [14; 16].

Деякі автори вважають, що скринінгове трансвагінальне вимірювання довжини ШМ у жінок групи високого ризику невиношування вагітності дає змогу уникнути хірургічної корекції порушення ОФШМ без шкоди для подальшого перебігу вагітності [8; 14]. З іншого боку, неправильна інтерпретація даних УЗД може призвести до неадекватного лікування та несвоєчасної хірургічної корекції, оскільки ультразвукове сканування, як і будь-яке інструментальне дослідження, є лише додатковим методом обстеження [2; 14; 16].

Багато авторів дотримуються точки зору, що для встановлення діагнозу НОФШМ найбільш інформативними є дані про параметри ШМ залежно від терміну гестації та паритету [2; 8; 9; 17].

Так, довжину ШМ 3 см автори вважають критичною для загрози переривання вагітності у першовагітних й у повторновагітних у терміні менше ніж 20 тижнів. Дослідники рекомендують підвищити інтенсивність спостереження за такою жінкою, бо вона належить до групи ризику щодо невиношування вагітності [12–14].

Багатопліддя саме є чинником ризику НВ, тому довжина ШМ, яка дорівнює 3,7 см для першовагітних та 4,5 см для повторновагітних жінок з багатоплідною вагітністю до 28 тижнів, є нижньою межею норми. У жінок, що багато народжували, нормальною вважається довжина ШМ до 2,9 см у 17–20 тижнів вагітності. Абсолютною ознакою ризику НВ, що вимагає відповідної хірургічної корекції, незалежно від паритету, вважається довжина ШМ 2 см.

За оцінювання ширини ШМ на рівні внутрішнього вічка ряд авторів вважає діагностичним критерієм порушення обтураційної функції: поступове зростання цього показника з 10-го по 36-й тиждень вагітності від 2,58 см до 4,02 см. Також прогностичною ознакою загрози переривання вагітності є зниження співвідношення довжини ШМ до її діаметра на рівні внутрішнього вічка до 1,16 ± 0,04 (норма 1,53 ± 0,03) [9].

Деякі автори рекомендують під час УЗД проводити цервікальний стресовий тест, який застосовується для раннього виявлення пацієнток з високим ризиком розвитку порушення ОФШМ. Суть тесту полягає в помірному натисканні протягом 15–30 секунд на передню черевну стінку та матку в напрямку піхви [13; 17].

Окремі дослідники рекомендують у разі виникнення труднощів під час виконання цього тесту натискати безпосередньо на дно матки. Тест вважається позитивним і доводить порушення ОФШМ у разі зменшення довжини ШМ на 2 мм і більше або розширення внутрішнього вічка до ≥ 5 мм. Повідомляють про широке застосування та високу діагностичну цінність трансвагінального УЗД (ТВУЗД) ШМ із застосуванням навантажувальних тестів – позиційного під час вставання пацієнтки та кашльового [17].

Нові перспективи в діагностиці НОФШМ пов’язують з упровадженням у рутинну практику ультрасонографічної діагностики шляхом тривимірного трансвагінального сканування з режимом статичної реконструкції [16]. За допомогою цієї методики вже в терміні 6–7 тижнів можна виявити діагностичні критерії порушення ОФШМ: анехогенні структури циліндричної форми, які являють собою залози ШМ розмірами від 0,2 см до 0,4 см. Внутрішнє вічко при цьому може бути щілиноподібним. За динамічного ультразвукового спостереження (від 8 тижнів і 9 тижнів до 17 тижнів і 20 тижнів вагітності) кількість залоз ШМ прогресивно збільшується, їхній розмір зростає до 0,4 см та 0,6 см з одночасним розширенням внутрішнього вічка до 0,2 см і можливим пролабуванням плодових оболонок, які розташовані в проєкції внутрішнього вічка.

Із застосуванням тривимірного трансвагінального сканування в режимі статичної реконструкції вже в терміні сім тижнів поряд із розширенням цервікальних залоз є змога діагностувати наявність крипт, які являють собою призматичний епітелій ШМ, що автори також розглядають як ознаку обтураційної недостатності органу. На думку розробників, ця методика дасть змогу ще на преморбідному етапі діагностувати порушення ОФШМ у жінок групи високого ризику невиношування і своєчасно обрати адекватний спосіб її корекції [16; 17].

Останнім часом для діагностики НОФШМ у світі широко застосовують доплерометричне дослідження кровообігу в маткових артеріях та артеріях ШМ. За даними кількох авторів, у повторновагітних за ОФШМ наявні зміни в індексі резистентності, пульсаційному індексі та систоло-діастолічному співвідношенні – достовірне їхнє підвищення в маткових артеріях [14; 15]. Водночас чимало вітчизняних і закордонних авторів вважають, що для визначення обтураційних властивостей ШМ найбільш інформативними є відомості про її параметри залежно від терміну гестації та паритету [16; 17].

Попри успіхи, досягнуті в розробленні методів і засобів корекції НОФШМ під час вагітності, необхідно зазначити, що в їх основі лежить механічна корекція, яка не завжди може забезпечити ефективність лікування [8; 9].

Оскільки пріоритетні позиції серед чинників ризику розвитку НОФШМ мають недиференційована дисплазія СТ, порушення гормонального гомеостазу, мікронутритивний дисбаланс, а також інфекційні чинники, розв’язання цих питань підвищить ефективність лікувально-профілактичних заходів.

Методи дослідження. З метою визначення особливостей васкуляризації та структурних змін у шийці матки в ІІ половині вагітності, вагітним проводилось ТВУЗД шийки матки на апараті Acuson X300 виробництва Siemens (Німеччина). Дослідження проводили в положенні вагітної на спині з приведеними ногами, трансвагінальний датчик уводили в піхву до шийки матки, що давало змогу адекватно оцінити стан внутрішнього вічка. Також проводили кашльовий тест.

Для діагностики стану шийки матки та оцінювання показників кровоплину застосовували запропоновану та впроваджену методику прогнозування змін стану ШМ у вагітних з ІЦН. Усім вагітним вимірювали довжину ШМ, визначали наявність і форму трансформації цервікального каналу.

У вагітних групи високого ризику щодо НОФШМ за відсутності явних сонографічних ознак ІЦН визначали комбінацію додаткових критеріїв: відношення довжини ШМ до її діаметра на рівні внутрішнього вічка, обчислення відсотка ширини деформації ШМ до її довжини, зміни ехоструктури та особливості васкуляризації ШМ у режимі кольорового доплерівського картування (КДК), інтерпретація кашльового тесту.

Діагностичними сонографічними критеріями ІЦН вважали:

  • довжину ШМ ˂ 2 см у терміні 16–24 тижні, а для вагітних з високим паритетом ˂ 2,9 см у 17–20 тижнів;
  • ширину цервікального каналу ˃ 1 см у термін вагітності ˂ 21-го тижня;
  • пролабування плодового міхура з деформацією внутрішнього вічка;
  • наявність клиноподібної трансформації каналу ШМ на ≥ 40 % довжини;
  • співвідношення довжини до діаметра ШМ на рівні внутрішнього вічка ˂ 1,16 ± 0,04;
  • розширення цервікального каналу ˃ 0,2 см у поєднанні з більше ніж чотирма матковими скороченнями за годину.

Для проведення кашльового тесту під час ТВУЗД вагітній пропонували покашляти кілька разів; тест вважали позитивним, якщо під час кашлю відбувалося вкорочення шийки матки більше ніж на 2 мм або спостерігалося розширення внутрішнього вічка й деформація цервікального каналу.

Про підвищення васкуляризації ШМ, яка притаманна органу напередодні як передчасних, так і термінових пологів, судили за наявності дрібних рідинних включень та яскравих штрихових ехосигналів, визначених під час КДК органу.

Обстежено 37 вагітних жінок з ІЦН. Залежно від отриманої терапії вагітні були поділені на дві групи. До І групи – увійшли 17 вагітних, які отримували стандартну терапію. До ІІ групи – 20 вагітних, які отримували запропонований лікувальний комплекс.

Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з НОФШМ передбачав:

  1. Мікронізований прогестерон Лютеїна сублінгвально 200–400 мг двічі на добу на час санації статевих шляхів, потім вагінально 200–400 мг двічі на добу (до 36 тижнів).
  2. Магнію оротат дигідрат по дві таблетки (1 000 мг) тричі на добу в перший тиждень та по одній таблетці (500 мг) тричі на добу в наступні 4–5 тижнів.
  3. Двоетапна санація статевих шляхів з використанням патогенетично обґрунтованого місцевого антимікробного препарату з урахуванням чутливості (7–10 діб) і селективного пробіотика.
  4. Своєчасне введення силіконового цервікального перфорованого песарію або серкляж ШМ.
  5. Застосування аргініну глутамату по 1 таблетці (0,25 г) тричі на добу для запобігання порушенням інактивації гормонів у печінці (гепатопротекторні, антиоксидантні, анти- та мембраностабілізувальні властивості).
  6. Застосування комплексного полівітамінного препарату «Фемібіон Наталкер – ІІ» по 1 таблетці та 1 капсулі на добу.
  7. Включення до вдосконаленого комплексу терапії сучасних методів психопрофілактики, впровадження лікувально-фізичних вправ, дихальної гімнастики, прогулянок, поєднання аутотренінгу й релаксації. 

Результати та їх обговорення. У динаміці спостереження й лікування 70,0 % вагітним із НОФШМ, які отримували вдосконалену терапію (ІІ група), і всім вагітним із НОФШМ, яким призначали загальноприйняту терапію (І група), застосовували механічне відновлення обтураційної спроможності ШМ. Під час антенатального спостереження на тлі запропонованої терапії у вагітних І групи відбувалося зростання середньої довжини ШМ, яка становила 26,48 ± 1,02 мм, проти показника у вагітних ІІ групи – 22,88 ± 1,02 мм.

У шести вагітних (30,0 %) ІІ групи шийка зберегла центроване розташування, в інших випадках – змінювала розташування в бік сакралізації. Середній розмір ширини ШМ у досліджуваній групі вагітних становив 38,79 ± 0,51 мм і достовірно не відрізнявся від показника в І групі. Також не було відзначено достовірної різниці в значенні середнього показника передньо-заднього розміру ШМ: ІІ група – 39,54 ± 0,46 мм проти 38,84 ± 0,42 мм у І групі. З чотирьох вагітних І групи (20,0 %) відзначено розширення внутрішнього вічка в середньому до 4,69 ± 0,22 мм, тоді як у вагітних ІІ групи V-/Y-подібної трансформації цервікального каналу ШМ виявлено не було, а васкуляризація ШМ за КДК і стан судин ШМ суттєво не відрізнялися від показників фізіологічної норми (див. табл.).

Таблиця. Сонографічні показники ШМ у вагітних І та ІІ (контрольної) груп на тлі проведеної терапії

Показники ультразвукового вимірювання ШМ І група

(n = 17)

ІІ група

(n = 20)

Довжина ШМ 22,88 ± 1,02* 26,48 ± 1,02
Середній розмір ширини ШМ 37,81 ± 0,49 38,79 ± 0,51
Передньо-задній розмір ШМ 39,26 ± 0,36 39,54 ± 0,46
Ширина внутрішнього вічка 7,48 ± 0,12* 4,69 ± 0,22

*Статистично достовірні відмінності порівняно з ІІ групою (р < 0,05).

За результатами проведених досліджень у вагітних ІІ групи на тлі вдосконаленого лікувально-профілактичного комплексу в динаміці спостереження відзначалося зменшення або повна відсутність ультрасонографічних виявів НОФШМ, крім п’яти  вагітних (25,0 %), показники яких не зазнали змін. Водночас у жінок, які отримували загальноприйняту терапію, ультрасонографічні ознаки НОФШМ практично не зазнали змін якщо порівняти з результатами дослідження до лікування (11 вагітних – 64,7 %) (р ˂ 0,05).

Позитивні зміни в показниках УЗД супроводжувалися більш сприятливим перебігом вагітності та доношуванням вагітності до терміну пологів у 86,4 % жінок ІІ групи проти 64,7 % жінок, які отримували загальноприйняту терапію.

Удосконалений комплекс профілактично-лікувальних заходів сприяв народженню здорових малюків із задовільною оцінкою за Апгар у 81,8 % вагітних проти 47,1 % дітей від жінок, що отримували традиційне лікування.

Таким чином, призначення удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу вагітним групи високого ризику щодо НОФШМ покращує прогнози стосовно виношування вагітності та настання термінових пологів.

Висновки

  1. Призначення лікувально-профілактичного комплексу вагітним групи високого ризику щодо НОФШМ на доклінічному етапі забезпечує стабілізацію, а в деяких випадках – регрес окремих ультразвукових ознак недостатності обтураційної спроможності ШМ.
  2. На тлі запропонованої терапії у вагітних спостерігалося зростання середньої довжини ШМ до 26,48 ± 1,02 мм проти 22,88 ± 1,02 мм у жінок групи порівняння; не було жодного випадку V-подібної трансформації ШМ та ультрасонографічних виявів патології.
  3. Включення до основної терапії запропонованого лікувально-профілактичного комплексу дало змогу уникнути застосування механічних методів корекції НОФШМ у 30,0 % вагітних ІІ групи.
  4. У вагітних з ІЦН термінові пологи відбулись у 86,4 % жінок проти 64,7 % жінок, які отримували загальноприйняту терапію.
  5. Завдяки удосконаленої терапії з оцінкою за Апгар 8 балів народилось 81,8 % здорових малюків проти 47,1 % дітей від жінок, що отримували традиційне лікування.

THE STATE OF VASCULARIZATION AND STRUCTURAL CHANGES OF THE CERVIX IN PREGNANT WOMEN WITH INSUFFICIENCY OF THE OBSTRUCTIVE FUNCTION OF THE CERVIX ON THE BACKGROUND OF THERAPY

O. Butkova, obstetrician-gynecologist, PhD, main researcher of the Department of pathology of pregnancy and childbirth,
I. Zhabchenko, obstetrician-gynecologist, PhD, professor, r, сhief of the Department of pathology of pregnancy and childbirth,  О. Sіudmak, obstetrician-gynecologist, junior researcher of the Department of pathology of pregnancy and childbirth, V. Oleshko, obstetrician-gynecologist, MD,
O. Dzyuba, MD, ultrasound doctor of the highest category, Senior Researcher

SU «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of O. Lukyanova NAMS of Ukraine», Kyiv

The features of vascularization and structural changes of the cervix in the second trimester of pregnancy were determined in 37 pregnant women with insufficiency of obstructive function of the cervix, using ultrasound and dopplerometric examination depending on the received therapy. There was a regression of ultrasonic signs of insufficiency of obstructive function of the cervix, when receiving the developed therapy, which made it possible to reduce the frequency of applying mechanical correction, which prevailed in the comparison group.

Keywords: pregnancy, insufficiency of obstructive function of the cervix, ultrasound, cervicometry, dopplerometry, treatment.

СОСТОЯНИЕ ВАСКУЛЯРИЗАЦИИ И СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ШЕЙКИ МАТКИ У БЕРЕМЕННЫХ С НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ ОБТУРАЦИОННОЙ ФУНКЦИИ ШЕЙКИ МАТКИ НА ФОНЕ ПРОВОДИМОЙ ТЕРАПИИ

О. И. Буткова, врач акушер-гинеколог, д-р мед. наук, старш. науч. сотруд.
И. А. Жабченко, врач акушер-гинеколог, д-р мед. наук, проф., зав. отделением патологии беременности и родов
О. Р. Сюдмак, врач акушер-гинеколог, мл. науч. сотруд.
В. Ф. Олешко, врач акушер-гинеколог, канд. мед. наук
Е. Н. Дзюба, врач УЗИ высш. кат., канд. мед. наук., старш. науч. сотруд.

ГУ «Институт ПАГ им. акад. Е. М. Лукьяновой НАМН Украины»

Определены особенности васкуляризации и структурных изменений шейки матки во втором триместре беременности у 37 беременных женщин с недостаточностью обтурационной функции шейки матки (НОФШМ) при помощи ультразвукового и допплерометрического обследования в зависимости от полученной терапии. Отмечен регресс ультразвуковых признаков НОФШМ при назначении разработанной терапии, что позволило уменьшить частоту применения механической коррекции, которая преобладала в группе сравнения.

Ключевые слова: беременность, недостаточность обтурационной функции шейки матки, ультразвуковое исследование, цервикометрия, допплерометрия, лечение.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

  1. Жабченко И. А. Алгоритм акушерских действий при истмико-цервикальной недостаточности // И. А. Жабченко, В. Ф. Олешко // Здоровье женщины. – 2015. – № 6. – С. 76–80.
  2. Олешко В. Ф. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з недостатністю обтураційної функції шийки матки: дис. …канд. мед. наук. – 14.01.01. – К., 2017. – 110–118 с., 159–163 с.
  3. Campbell S. Мы более не можем не делать ничего для предотвращения преждевременных родов / S. Campbell // Здоровье женщины. – 2014. – № 2. – С. 17–20.
  4. Дикке Г. Профилактика потери беременности и преждевременных родов у женщин групп риска./ Г. Дикке // З турботою про жінку. – – № 2 (50). – С. 28–32.
  5. Зарічанська Х. В. Перебіг вагітності та пологів у жінок із істміко-цервікальною недостатністю. / Х.В. Зарічанська// Актуал. питання педіатрії, акушерства та гінекології.- 2013. – №2. – С.110–112.
  6. Васеленко В. А. Истмико-цервикальная недостаточность: все еще клинико-диагностическая проблема? / В. А. Васеленко, И. Ю. Гордиенко // Ультразвук. перинатал. діагностика. – 2005. – № 18. – С. 21–30.
  7. Гурбанова С. Р. Клинико-патогенетическое обоснование акушерской тактики и ведения беременных с истмико-цервикальной недостаточностью и недифференцированной дисплазией соединительной ткани: автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / С. Р. Гурбанова. – М., 2010. – 25 с.
  8. Васеленко В. В. Состояние шейки матки у беременных женщин с риском формирования истмико-цервикальной недостаточности и невынашивания беременности: автореф. дис. …канд. мед. наук: спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / В. В. Васеленко. – Киев, 2008. – 18 с.
  9. Линченко Н. А. Факторы риска возникновения истмико-цервикальной недостаточности и способы её коррекции: дис. …канд. мед. наук: 14.01.01 / Н. А. Линченко. – Волгоград, 2014. – 117 с.
  10. Веропотвелян П. Н. Современные клинические подходы к лечению угрожающих преждевременных родов / П.Н. Веропотвелян, В.В. Белая, Н.П. Веропотвелян. // Здоровье женщины. – К., 2014. – № – С. 78–83.
  11. Джобава Э. М. Синдром привычной потери беременности у пациенток с истмико-цервикальной недостаточностью. Современный комплексный подход к диагностике и терапии / Э. М. Джобава, А. В. Степанян, С. В. Любанская // Проблемы репродукции. – 2011. – № 3. – С. 98–104.
  12. Козинова О. В. Недифференцированная дисплазия соединительной ткани и беременность: автореф. дис. … д-ра мед. наук: спец.14.00.05 «Внутренние болезни» / О. В. Козинова. – М., 2009. – 46 с.
  13. Галкина А. С. Угрожающие преждевременные роды: спорные вопросы диагностики, токолитической терапии (обзор литературы). / А.С. Галкина, А.В. Ван, К.Р. Некрасова // Проблемы репродукции. – 2014. – Т. 20, № – С. 77–81.
  14. Торчинов А. М. Диагностические возможности ультразвукового исследования при привычной потере беременности. / А. М. Торчинов, М. М. Умаханова, Г. Л. Доронин // Проблемы  репродукции. – М, – Т.19, № 4. – С. 90–94.
  15. Beneventi F. Uterine artery Doppler velocimetry and obstetric outcomes in connective tissue diseases diagnosed during the first trimester of pregnancy / F. Beneventi, E. Locatelli, V. Ramoni. Prenatal Diagnosis. 2012, 32 (Suppl. 11): 1094-1101.
  16. Macdonald R. D. Cervical incompetence: the use of transvaginal sonography to provide an objective diagnosis / R. D. Macdonald, P. Smith, S. K. Vyas. Ultrasound Obstetric Gynecology.  2011, № 18: 211- 216.
  17. Захарова Л. В. Ультразвуковые возможности ранней диагностики истмико-цервикальной недостаточности /Л.В. Захарова, А.М. Амбарцумян, С.Б. Ахмедова // ГОУ ДПО «Российская медицинская академия последипломного образования Федерального агентства здпвоохранения и социального развития». – М.: Доктор. Ру. – № 6. – 2008. – С. 62–65.
  18. Савицкий А. Г. Родовая схватка человека: клинико-биомеханические аспекты / А. Г. Савицкий, Г. А. Савицкий. – СПб.: Элби СПб., 2010. – 240 с.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH