Загальна характеристика чоловіків з безпліддям, які скористалися допоміжними репродуктивними технологіями для запліднення IN-VITRO

А. О. Куценко, лікар уролог-андролог, головний лікар Інституту репродуктивної медицини (Клініка професора Дахно Ф. В.)

Резюме. Стаття присвячена особливостям безпліддя подружньої пари, яке обумовлено чоловічим фактором. Проаналізовано 420 випадків звернень за допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ) в Інститут репродуктивної медицини (м. Київ), де 140 пар скористалися методом інсемінації спермою чоловіка, 180 – інтрацитоплазматичною ін’єкцією сперматозоїда і 100 – інтрацитоплазматичною ін’єкції морфологічно відібраного сперматозоїда. Простежено, що зі збільшенням віку пацієнтів використовуються більш складні репродуктивні технології. У всіх випадках жінки молодше, але тільки після 40 років різниця з віком чоловіків достовірна. На період >1 – <5 років на відсутність природної вагітності припадає основна частина звернень (65,5 %) за ДРТ. Виявлено передумови чоловічого безпліддя, які згруповано в чинники, їхні ознаки, з оцінкою інформаційної значущості. Підтверджено, що зі збільшенням обтяжливих умов зростає складність ДРТ. Отримані дані становлять інтерес щодо вдосконалення принципів профілактики, інформаційно-просвітницької роботи, обізнаності населення про можливості ДРТ.

Ключові слова: безпліддя, чоловічий фактор, допоміжні репродуктивні технології.

Лікування чоловічого безпліддя належить до однієї з актуальних проблем сьогодення. Серед відомих аргументів даної тези варто звернути увагу на такий, як  зростання його частки  в якості  причини безпліддя подружньої пари, на що звертають увагу останнім часом дедалі  більше авторів [2, 4, 8, 23]. Обумовлена вона  й тим, що багатоаспектні чинники, їхній поєднаний вплив на розвиток безпліддя важко піддаються корекції, ускладнюють вибір лікування, яке в багатьох випадках стає безперспективним [9, 10, 14, 16]. Загальновизнано, що можливості медикаментозної терапії при різновидах порушень, які призводять до патоспермії, вкрай обмежені. Такими вони є й при хірургічному лікуванні, показання до якого визначені для вузького переліку причин [3, 5, 11, 19]. У зв’язку з чим застосування програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на Сьогодні сприймаються як реальна, серйозна альтернатива відновлення фертильності при чоловічому безплідді [12, 13, 15, 17]. За їх  допомогою питання вирішується на клітинному рівні, що дає змогу обійти анатомічні, імунологічні передумови, не враховувати відомі перенесені захворювання, оперативні втручання, що сприяють виникненню безпліддя у чоловіків. У такому контексті цікавою є інформація щодо загального профілю тих, хто скористався ДРТ з метою запліднення in-vitro [6, 18, 21]. У літературі недостатньо таких даних, особливо в розрізі диференційованого підходу до встановлення фертильності із застосуванням програм ДРТ. Разом з тим, можна припустити, що систематизація таких відомостей допоможе у вирішенні питань профілактики, вибору варіанта лікування, сприятиме покращанню його ефективності [1, 7, 20, 22].

Вищевикладене обґрунтувало мету роботи: охарактеризувати в багатофакторному аспекті загальний стан чоловіків з безпліддям, які для досягнення фертильності в неплідному шлюбі звернулися до програм ДРТ.

Матеріали і методи. Робота виконана на базі Інституту репродуктивної медицини (ІРМ), м. Київ. Період дослідження 2013–2015 рр.

Об’єктом вивчення стали 420 подружніх пар, безпліддя  яких обумовлено чоловічим фактором. В залежності від обраної програми спеціалізованої допомоги виділено три нижчезазначені групи спостереження.

До першої увійшло 140 подружніх пар з методом запліднення за допомогою інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ).

Друга група представлена 180 парами, коли процедура запліднення проводилась методом інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда (ІСSІ).

Третя – 100 подружніх пар, при допомозі яким виконана технологія IMSI (інтрацитоплазматична  ін’єкція морфологічно відібраного сперматозоїда).

Первинним документом були адаптовані амбулаторні карти. Пацієнти обстежені згідно з існуючим клінічним протоколом. Діагнози верифіковані на основі їхніх результатів.

Основу роботи склав анамнестичний метод, який за своєю значущістю вважається діагностичним. Завдяки йому забезпечується можливість виявити максимально широке коло чинників розвитку захворювання. Інформаційна оцінка факторів, ступінь їх значущості визначалась у вигляді балів. Для цього використовувався достовірний коефіцієнт Ст’юдента. Порівнювали частоти негативного впливу на результат при наявності ознаки (показника), що досліджується із середньою частотою його серед усіх чоловіків, що обстежені на той же показник.

Отримані дані статистично опрацьовані за визначенням t-критерію  Ст’юдента у разі необхідності доведення різниці порівняльних сукупностей.

Результати дослідження та їх обговорення. При загальній  характеристиці безплідних подружніх пар, що скористалися ДРТ з приводу чоловічого фактора  насамперед  викликає інтерес їх повіковий склад. Розподіл партнерів за віком з урахуванням варіанта  програми ДРТ подані в               табл. 1, 2, 3.

Таблиця 1

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари, яка включена  до програми ІСЧ у випадках чоловічого фактора безпліддя

Вік чоловіки жінки
абс. % m абс. % m
до 24 29 20,7 3,4 47 33,6* 2,8
20–29 44 31,4 3,9 40 28,6 3,8
30–34 29 20,7 3,4 16 11,4* 2,6
35–39 17 12,2 2,7 24 17,1 3,1
40–44 14 10,0 2,5 13 9,3 2,4
≥ 45 7 5,0 1,8
140 100,0 140 100,0

Примітка: */ різниця показників в рядку достовірна; р<0,05

Таблиця 2

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари, яка включена  до програми IVFICSI у випадках чоловічого фактора безпліддя

Вік чоловіки жінки
абс. % m абс. % m
до 24 28 15,6 2,7 21 11,7* 2,1
20–29 47 26,1 3,2 51 28,3 3,1
30–34 53 29,4 3,4 57 31,7 3,2
35–39 24 13,3 2,5 41 22,8* 3,2
40–44 19 10,6 2,3 10 5,5 1,6
≥ 45 9 5,0 1,6
180 100,0 180 100,0

Примітка: */ різниця показників в рядку достовірна; р<0,05

Таблиця 3

Повіковий розподіл партнерів подружньої пари, яка включена  до програми IVFIМSI у випадках чоловічого фактора безпліддя

Вік чоловіки жінки
абс. % m абс. % m
до 24 13 13,0 3,4 14 14,0 3,5
20–29 16 16,0 3,7 24 24,0* 4,2
30–34 23 23,0 4,2 26 26,0 4,3
35–39 17 17,0 3,7 21 21,0 4,0
40–44 19 19,0 3,9 15 15,0 3,5
≥ 45 12 12,0 3,2
100 100,0 100 100,0

Примітка: */ різниця показників в рядку достовірна; р<0,05

Прокоментуємо дані представлених таблиць.

Серед подружніх пар, яким запліднення проведено методом ІСЧ (див. табл. 1), більшість обох партнерів перебувала у віці до 30 років, а саме: чоловіків було 52,1±4,2%, жінок 62,1±4,1%, при чому других імовірно більше. Кожен третій, не залежно від статі, мав 30–39 років. Серед старішої вікової категорії переважали чоловіки (15,0±3,0 % проти 9,3±2,4 % жінок; р<0,05). Тобто, до такого методу залучаються імовірно частіше молоді пари, із збільшенням віку кожні 10 років випадків пропорційно удвічі стає менше.

Результати аналізу вікового складу подружніх пар з отриманням допомоги за програмою ICSI ( див. табл. 2) доводять, що кількість чоловіків до 30 та в                 30–39 років була однаковою (41,7±3,6 % та 42,7±3,6 % відповідно). На такому фоні виділяється повікова різниця жінок. У другому періоді їх було достовірно більше, ніж у першому (54,4±3,6 % проти 40,0±3,4 % відповідно). Після 40 років – співвідношення за статтю подібне до випадків, коли виконувалась ІСЧ, відсоток чоловіків суттєво перевищував: 15,6±2,7 %, тоді як жінок 5,5±1,6 % (р<0,05).

Профіль подружньої пари, яка увійшла в програму IМSI (див. табл. 3) суттєво відрізнявся від двох попередніх груп за віковим складом чоловіків. Особливість проявилася в тому, що 31,0±4,6 %  з них були старішими за 40 років, 40,0±4,8 % мали 30–39 років і ймовірно за них менше перебували у віці до 30 років (29,0±4,5 %). Віковий склад жінок можна охарактеризувати, як більш молодший, проте достовірність різниці проявилася лише серед осіб за 40 років (15,0±3,5 % проти 31,0±4,6 % чоловіків).

Таким чином, повікові особливості подружньої пари з чоловічим фактором безпліддя дають змогу простежити, що зі збільшенням віку частіше залучаються високотехнологічні допоміжні репродуктивні підходи.

Важливою є інформація й щодо тривалості безпліддя в парі, яка звернулася за допомогою. В табл. 4 наведені такі дані в розрізі груп спостереження.

Таблиця 4

Розподіл подружніх пар за тривалістю безпліддя в залежності від програми допоміжної репродуктивної технології

Тривалість

безпліддя

(роки)

Всього Групи спостереження
абс. % m ІСЧ (перша) IVF-ICSI (друга) IVF-IMSI (третя)
абс. % m абс. % m абс. % m
До 1 96 22,9 2,0 23 16,4* 3,1 43 23,9 3,1 30 30,0 4,5
> 1 — < 3 157 37,4 2,3 41 29,3 3,8 71 39,4 3,6 45 45,0 4,9
≥ 3 — < 5 118 28,1 2,1 51 36,4* 4,0 49 27,2 3,3 18 18,0 3,8
≥ 5 — < 7 32 7,6 1,2 15 10,7* 2,6 12 6,7 1,8 5 5,0 2,1
≥ 7 17 4,0 0,9 10 7,1* 2,1 5 2,8 1,2 2 2,0 1,4
Разом 420 100,0 140 100,0 180 100,0 100,0

Примітка:*/ різниця достовірна між показниками в рядку; р < 0,05

                   ∆/ різниця достовірна між показниками в стовпчику; р < 0,05

За аналізом табл. 4 видно, що серед загальної кількості пар імовірно частіше потреба у ДРТ виникає при відсутності бажаної вагітності від одного до трьох років. На їхню частку припадало 37,4±2,3 % випадків. Від 3 до 5 років цю проблему мали 28,1±2,1 % пар. Тобто на вказаний період (>1  –  < 5 років) припадає  65,5 % звернень. Його слід вважати оптимальним для реалізації ДРТ з метою народження дитини. Підтвердженням положення є збереження зазначеної особливості в кожній з трьох груп: 65,7±4,0 %; 66,6±3,5 %; 63,0±4,8 % відповідно; р>0,05.

Разом з тим, більш ретельний аналіз дав змогу виявити особливість, що проявилася в перевазі звернень пар, у яких природня вагітність не настала впродовж 12 місяців в 2 та 3 групах (ICSI та IMSI) і де чоловіки старші за віком, ніж у 1 групі (ІСЧ). Так, після 30 років відсоток становив: 58,3±3,6 %; 71,0±4,5 % проти 47,9±4,2 %; р<0,05. Зазначене положення знаходить пояснення, передусім, за даними анамнестичного методу, що вважається одним зі складових діагностичного комплексу, і аналіз яких дав змогу виявити несприятливі фактори, які призводять до безпліддя. Серед відомого їх різноманіття в даній вибірці були виявлені ті, що представлені в табл. 5.

Таблиця 5

Передумови розвитку безпліддя у чоловіків

Передумови Всього (n=420) Групи спостереження
абс. % m ІСЧ (n=140) ICSI (n=180) IMSI (n=100)
абс. % m абс. % m абс. % m
1. Дитячі інфекції
епідемічний паротит 231 55,0 2,4 51 36,4* 4,0 107 59,4* 3,6 73 73,0* 4,4
скарлатина 54 12,9 1,6 11 7,9* 2,1 22 12,2* 2,2 21 21,0* 4,0
2.  Хвороби статевої системи
крипторхизм 20 4,8 0,9 3 2,1* 0,9 10 5,5 1,3 7 7,0 2,3
водянка яєчка 11 2,6 0,7 3 2,1 1,2 4 2,2 1,0 4 4,0 1,9
варикоцеле 107 25,5 2,1 14 10,0* 2,5 40 22,2* 3,0 53 53,0* 5,0
киста яєчка 18 4,3 0,9 4 2,9 1,4 8 4,4 1,5 6 6,0 2,3
сперматоцеле 2 0,5 0,3 2 2,0
3.            Хронічні запальні хвороби сечостатевої системи
орхоепідедеміт 166 39,5 2,3 35 25,0* 3,6 77 42,8* 3,6 54 54,0* 5,0
уретрит 15 3,6 0,9 1 0,7* 0,5 6 3,3* 1,2 7 7,0* 2,4
простатовезікуліт 252 60,0 2,4 43 30,7* 3,9 122 67,8* 3,4 87 87,0* 3,3
пієлонефрит 34 8,1 1,3 12 8,6 2,3 9 5,0 1,6 13 13,0* 3,3
4.                              Хронічні запальні хвороби (в т.ч. інших органів та систем)
інфекційні вірусні захворювання 225 53,6 2,4 59 42,1* 4,1 103 57,2 3,7 63 63,0 4,8
гепатобіліарні 108 25,7 2,1 36 25,7 3,6 43 23,9 3,1 29 29,0 4,5
лор-органи 100 23,8 2,1 28 20,0 3,3 45 25,0 3,2 27 27,0 4,4
дихальна система 67 16,0 1,8 19 13,6 2,6 31 17,2 2,9 17 17,0 3,7
вегето-судинна дистонія 43 10,2 1,5 5 3,6* 1,5 23 12,7 2,4 15 15,0 3,6
5.            Хвороби ендокринної системи
ожиріння 15 3,6 0,9 2 1,4* 0,9 8 4,4 1,5 5 5,0 2,1
цукровий діабет 8 1,9 0,7 1 0,7 0,5 2 1,1 0,7 5 5,0* 2,1
гіпогонадизм 59 14,0 1,7 8 5,7* 1,9 32 17,8 2,8 19 19,0 3,9
хвороби щитовидної залози 12 2,9 0,8 3 2,1 1,2 5 2,8 1,2 4 4,0 1,9
6.                                Соціальні фактори
умови роботи, пов’я-зані з розумовим на-вантаженням, стресом 79 18,8 1,9 15 10,7* 2,6 41 22,7 3,1 23 23,0 4,2
прийом лікарських препаратів з негатив-ним впливом на фертильність 51 12,1 1,5 8 5,7* 1,9 29 16,1 2,7 14 14,0 3,4
тютюнопаління

(понад 5 цигарок на доб.)

223 53,1 2,4 72 51,4* 4,2 108 60,0* 3,6 43 43,0* 4,9
умови праці пов’язані з токсичними р-ми 10 2,1 0,6 1 0,7* 0,3 6 3,3 1,3 3 3,0 1,4
спадковість 3 0,7 0,3 1 0,6 0,4 2 2,0 1,4
умови життя, праці пов’язані з підвищенням t, механічною дією на яєчка 129 30,7 2,2 43 30,7 3,8 58 32,2 3,4 28 28,0 4,4

Примітка: */ різниця виявлена між показниками в рядку; р<0,05.

Як видно з табл. 5, фактори негативного впливу на репродуктивну функцію були систематизовані і сформовані у шість  груп за основними напрямами: дитячі інфекції, хвороби статевої системи; хронічні запальні хвороби сечостатевої системи і хронічні хвороби (у т. ч. запальні) інших органів і систем; хвороби ендокринної системи і окремо доцільним вважали виділити соціальні фактори. Такий підхід, на нашу думку, дасть змогу викристалізувати і в подальшому запропонувати позиції щодо вдосконалення принципів профілактики чоловічого безпліддя. Крім того, наголосимо, що отримана інформація подається з урахуванням розподілу пацієнтів за видом застосованих ДРТ.

Варто відразу зазначити, що за поодиноким винятком (7 осіб – 1,7 %), спостерігався один із предикторів чи детермінант. У переважної більшості їх було два (195 – 46,2±2,4 %), у кожного третього три (134 – 32,0±2,2 %) і більше –  у кожного п’ятого (84 – 20,2±1,9 %); р<0,05. Простежено, що із зростанням наявності обтяжливих факторів зростає складність використаних технологій, що продемонстровано в табл. 6.

Таблиця 6

Розподіл чоловіків за наявністю несприятливих факторів безпліддя за групами спостереження

Передумови Всього (n=420) Групи спостереження
абс. % m ІСЧ (n=140) ICSI (n=180) IMSI (n=100)
абс. % m абс. % m абс. % m
Одна 7 1,7 0,6 7 5,0* 1,8
Дві 180 42,8* 2,4 84 60,0* 4,1 72 40,0* 3,6 24 24,0* 4,3
Три 124 29,5* 2,2 31 22,1* 3,5 52 28,9 3,3 41 41,0 4,9
> трьох 109 26,0* 1,9 18 12,9* 2,8 56 31,1 3,4 35 35,0 4,7
Разом 420 100,0 140 100,0 180 100,0 100 100,0

Примітка:      */ різниця достовірна між показниками в стовпчику ; р < 0,05

                          ∆/ різниця достовірна між показниками в строчку; р < 0,05

Зокрема, в групі із ІСЧ імовірно  більше чоловіків, які мали два предиктори (60,0±4,1 % проти 40,0±3,6 % та 24,0±4,3 % відповідно в двох інших) і менше тих, де кількість перевищувала три (12,9±2,8 % проти 31,1±3,4 % та                   35,0±4,7 % відповідно). Тоді як, наприклад, у 3 групі із IMSI переважали чоловіки із трьома факторами (41,0±4,9 % проти 22,1±3,5 % та 28,9±3,3 % в першій та другій групах, відповідно). Однаково часто більше трьох їх було у 2 та 3 групах (31,1±3,4 % та 35,0±4,7 %, р>0,05).

Далі повернемося до табл. 5 і прокоментуємо її дані. Звертає увагу частота перенесених в дитинстві захворювань, особливо епідемічного паротиту – у 231 (55,0±2,4 %) чоловіків, яка імовірно зростає послідовно по групам обраних ДРТ (36,4±4,0 %; 59,4±3,6 % та 73,0±4,4 % відповідно серед чоловіків 1, 2, 3 груп). Серед хвороб статевої системи виділяється кількість чоловіків, які мали варикоцеле (107 – 25,5±2,1 %), що порівняно з  попередньою патологією  зростає в кожній наступній групі (10,0±2,5 %;               22,2±3,0 %; 53,0±5,0 % відповідно; р<0,05). До 5 % припадало на крипторхізм, показник імовірності був меншим у  групі із ІСЧ (2,1±0,9 %), ніж у 2 та 3, де він становив   5,5±1,3 % та 7,0±2,3 %, проте р>0,05.

Суттєве значення за впливовістю на репродуктивну функцію чоловіків мають хронічні запальні хвороби сечостатевої системи. Провідне місце належить простатовезикуліту; 60±2,4  % від загальної кількості вказували на наявність захворювання. При цьому якщо в 1 групі він спостерігався в кожного третього (30,7±3,9 %), то в 2 та 3 їх було відповідно удвічі та практично втричі більше. Друге місце в контексті зазначеного належало орхоепідідіміту (39,5±2,3 %) при схожій тенденції: 25,0±3,6 %; 42,8±3,6 % та 54,0±5,0 % послідовно в 1, 2, 3 групах; р<0,05. Що стосується хронічних (у тому числі запального характеру) хвороб інших органів і систем, то варто вказати на інфекційні, вірусні захворювання, перебіг яких супроводжувався гіпертермією (53,6±2,4 %). Вони досить широко представлені в кожній з груп дослідження, проте імовірно  менше в першій (42,1±4,1 % проти 57,2±3,7 % та 63,0±4,8 % в 2 та 3 відповідно). Практично однаково (23–25 %) були відзначені  хвороби гепатобіліарної системи (переважно холецистит) та хронічні запальні захворювання органів лор-системи (гайморит, тонзиліт), частота їх не відрізнялась й по групам – перебувала в різних варіаціях в межах від 20 до 29 %. Серед хвороб ендокринної системи увагу привертає гіпогонадизм, що представлений у 14±1,7 % випадках – достовірно менше в першій групі (5,7±1,9 %) і утричі частіше у двох інших (17,8±2,8 % та 19,0±3,9 % відповідно).

Важливими і цікавими з точки зору найбільш імовірного  впливу є соціальні фактори. Тютюнопалінню належить провідна позиція; 53,1±2,4 % чоловіків з безпліддям зловживають курінням. Проте  вдалося простежити особливість: імовірно менше випадків серед пацієнтів 3 групи, що, на нашу думку, пов’язано  з усвідомленням його шкоди, тривалістю безпліддя, мабуть з віком, коли відбувається переоцінка цінностей. Виділяються за значенням умови праці та життя. У кожного третього вони пов’язані з підвищеною температурою, механічною дією на яєчка, у кожного п’ятого – стресовими, напруженими ситуаціями  на роботі та вдома. Статистично значущої різниці між групами не встановлено. Підсумовуючи треба відзначити, що представлені вище відомості узгоджуються з даними літератури. Одержані результати підтверджують переваги тих чи інших факторів порівняно з іншими авторами, що загалом є цілком природним. При цьому значення набуває той факт, що чим більше обтяжливий стан здоров’я чоловіків з безпліддям, тим частіше вони потребують складних репродуктивних технологій. Підтвердимо простежену особливість також інформацією щодо частоти перенесених хірургічних втручань з приводу патологій, що загальновизнані несприятливими як самі по собі, так й з точки зору наслідків операцій. Вона очевидна за аналізом даних табл. 7.

Таблиця 7

Частота та вид оперативних втручань у чоловіків з безпліддям

Вид оперативного

втручання

Всього Групи спостереження
абс. % m 1 група

n=140

2 група

n=180

3 група

n=100

абс. % m абс. % m абс. % m
Апендектомія 68 28,8 22 40,0 30 31,2 16 18,8
Варикоцеле 107 45,3 14 25,4 40 41,7 53 62,3
Пахова грижа 41 17,4 16 29,1 16 16,7 9 10,6
Крипторхизм 20 8,5 3 5,5 10 10,4 7 8,2
Разом 236 100,0 55 100,0 96 100,0 85 100,0

Як видно з табл. 7, із 420 пацієнтів 236 (56,2 %) мали операцій. Достатньо високий відсоток по-різному представлений за групами. Тільки в 1 – їх було імовірно менше – 23,3±2,7 %, тоді як у двох інших логічно більше і без статистичної різниці між собою: 40,7±3,2 % та 36,0±3,1 % відповідно в 2 та 3 групах. Крім того, за даними табл. 7, випливає значення апендоктомії, операції, що посідає  одне з провідних місць у структурі хірургічних втручань загальної хірургії.

Таким чином, представлені результати не є принципово новими. Проте  за умов визначення інформаційної цінності кожного фактора (ознаки), набудуть актуальності і перспективності застосування в клінічній практиці. Така робота була проведена, а отримані дані подані в табл. 8.

Таблиця 8

Результати інформаційної оцінки факторів ризику у чоловіків з безпліддям, що звернулися за ДРТ (у балах)

 

п/з

Фактори Ознака Бали
  соціальні фактори
1.

 

 

Вік (роки) до 30 — 3,6
30-35 + 0,6
≥ 40 + 4,6
2.

 

Тривалість безпліддя (роки) до 3 — 5,5
≥ 4 + 6,5
3. Наявність шкідливих професійних факторів так + 3,2
ні — 0,6
4. Гіпертермія  яєчок так + 5,7
ні — 3,8
5. Тютюнопаління

≥5 цигарок на добу

так + 2,0
ні — 3,0
6. Приймання  відомих ліків з негатив-ним впливом на фертильність так + 3,0
ні — 1,0
7. Підвищена маса  тіла так + 4,7
ні — 0,5
8 Характер роботи: напружена, розумова, відповідальна, стресові ситуації так + 5,0
ні — 2,4
  Загальні медичні фактори
10. Наявність в анамнезі вагітності у партнерши так + 0,5
ні — 0,6
11. Паротит в анамнезі так + 3,5
ні — 8,0
12. Наявність хронічних запальних захворювань сечостатевих органів так + 0,2
ні — 1,3
13. Наявність хронічних запальних захворювань інших органів/систем так + 3,4
ні — 6,0
14. Перенесені інфекційні вірусні захворювання з гіпертермією так + 3,6
ні — 4,0
15. Цукровий діабет так + 0,4
ні — 0,04
16. Перенесені операції з приводу крипторхизму так + 5,6
ні — 0,7
17. Перенесена операція з приводу  варикоцеле так + 2,8
ні — 2,0
18. Перенесена операція

в черевній порожнині

так + 3,6
ні — 2,0
19. Консервативне лікування без ефекту в анамнезі так + 0,6
ні — 0,1
20. Комплекс передумов так + 0,8
ні — 4,2

Згідно з даними табл. 8, із соціальних факторів найбільший ризик мають чоловіки  ≥ 40 років (+ 4,6 бали) з тривалістю безпліддя  ≥ 4 роки  (+ 6,5 бали), із стресовою роботою (+5,0 балів), наявністю професійних шкідливих звичок, у т. ч. з гіпертермією яєчок (+5,7 балів). Серед загально медичних виділяються перенесений паротит (+3,5) та операції з приводу крипторхізму (+ 5,6 балів), варікоцеле (+ 2,8), у черевній порожнині (+ 3,6); звертають на себе увагу наявністю хронічних запальних захворювань (+ 3,4); перенесені інфекційні, вірусні хвороби із гіпертермією (+3,6).

Таким чином, представлені вище відомості розкривають можливості обґрунтовано підходити до концепції удосконалення системи профілактики безпліддя у чоловіків, принципів інформаційно-просвітницької роботи, позицій щодо широкої обізнаності населення відносно ДРТ.

Висновки

Виявлені повікові особливості подружньої пари з чоловічим фактором безпліддя полягають у тому, що повсюди жінки були молодшими за чоловіків, проте достовірність чого проявилася після 40 років, а також у прямій залежності між віком та залученням високотехнологічних допоміжних репродуктивних підходів.

Виявлено, що за ДРТ найчастіше (65,5 %) звертаються подружні пари з чоловічим фактором безпліддя в період відсутності природної вагітності від 3 до 5 років.

Простежені передумови, що спостерігались у чоловіків з безпліддям і за негативним впливом на репродуктивну функцію вони були систематизовані: дитячі інфекції, хвороби статевої системи, хронічні запальні хвороби інших органів і систем, у т. ч. сечостатевої, хвороби ендокринної системи і окремо виділені соціальні чинники.

Встановлено, що в переважної більшості чоловіків спостерігалось два предиктори чи детермінанти (195–46,2±2,4%), третього три (134– 32,0±2,2%), більше у кожного п’ятого (84–20,2±1,9%); із зростанням кількості обтяжливих факторів зростає складність використаних технологій.

Встановлена інформаційна цінність несприятливих факторів та їхніх ознак (у балах), що виявлені у чоловіків з безпліддям.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бабич П. Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление и интерпритация / П. Н. Бабич, А. И. Чубенко, С. Н. Лапач // Укр. мед. часопис. – 2005. – № 2 (46). – С. 113–119.
  2. Божедомов В. А. Мужской фактор бездетного брака – пути решения проблемы / В. А. Божедомов // Урология (приложение). – 2016. – № 1. – С. 28–34.
  3. Воробьева Е. В. Дифференцированный алгоритм обследования бесплодных супружеских пар / Е. В. Воробьева // Проблемы женского здоровья. – 2011. – Т.6, № 3. – С. 5–13.
  4. Горпинченко І. І. Чоловіче безпліддя: етіологія, патогенез, діагностика та лікування / І. І. Горпинченко, М. Г. Романюк // Здоровье мужчины. – 2016. – № 1. – С. 8–17.
  5. Жигулина В. В. Влияние биохимических изменений липидов сперматозоидов на фертильность эякулята / В. В. Жигулина // Тверской мед. журнал. – 2014. – № 5. – С. 100–108.
  6. Исхакова Г. М. Генетические аспекты мужского бесплодия / Г. М. Исхакова, С. М. Измайлова, А. А. Измайлов // Современные проблемы науки и образования. – 2015. – № 3. – С. 85.
  7. Колесник Н. А. Теория и практика доказательной медицины /  Н. А. Колесник, В. Н. Непомнящий, Е. С. Самусева. – Киев : Полиграфплюс, 2006. – 200 с.
  8. Корсак В. С. Бесплодие: вопросы и ответы: справочник / В. С. Корсак,     Э. В. Исакова – Москва : Медкнига, 2011. – 160 с.
  9. Логинов П. В. Стресс как фактор угнетения репродуктивной функции /  П. В. Логинов, Д. Л. Теплый, А. А. Николаев. – Астрахань : ГБОУ ВПО Астраханский ГМУ, 2012. – 140 с.
  10. Чалый М. Е. Мужское бесплодие / М. Е. Чалый, Н. Д. Ахвледиани,                   Р. Р. Харчилова // Урология (приложение). –  – № 1. – С. 2–16.
  11. Чернокульський І. С. Морфологічні та функціональні особливості людських еякульованих сперматозоїдів при чоловічої неплідності та її медикаментозній корекції : Автореф. дис…канд. мед. наук : 14.03.09 – Гістологія, цитологія, ембріологія / І. С. Чернокульський. – Київ, 2014. – 16 с.
  12. Шахова М. А. Вспомогательные репродуктивные технологии в браке при мужском бесплодии : Автореф. дис…. д. мед. наук : 14.00.01 — Акушерство и гинекология / М.А. Шахова. – Москва, 2007. – 36 с.
  13. Юзько О. М. Допоміжні репродуктивні технології в Україні / О. М. Юзько, Н. Я. Жилка, Н. Г. Руденко, Г. М. Альошина, Т. А. Юзько // Репродуктивна медицина. – 2012. – № 3. – С. 15–19.
  14. Andrology for the Clinician edited / W.-B. Schill, F. Comhaire,                                F. B. Hargreave, per. s angl. – Moskov : GEOTAR-Media, 2011, 800 p.
  15. Calhaz-Jorge С. Assisted reproductive technology in Europe: results generated from European registers by ESHRE. Preliminary results / C. Calhaz-Jorge,                      A. CastillaAlcala [et al.]. – Hum Reprod.: Abstracts of the 30th Annual Meeting of the ESHRE, 2014. – P. 54–55.
  16. Chua E. Revisiting oestrogen antagonists (clomiphene or tamoxifen) as medical empiric therapy for idiopathic male infertility: a meta-analysi / M. E. Chua, K. G. Escusa, S. Luna, L. C. Tapia, B. Dofitas, M. Morales // Andrology. – 2013. – V. 1(5). – P. 749.
  17. Davies J. Reproductive technologies and the risk of birth defects / M. J. Davies, V. M. Moore, K. J. Willson, P. Van Essen [et al] // N. Engl. J. Med. – 2012. – V. 366(19). – P. 1803–1813.
  18. De Vos A. Intracytoplasmic morphologically selected sperm injection (IMSI): a critical and evidence-based review / A. Vos, Polyzos, G. Verheyen, H. Tournaye // Basic. Clin. Androl. – 2013. – V. 23. – P. 10.
  19. European Association of Urology. Guidelines on Male Sexual Dysfunction: Erectile Dysfunction and Premature Ejaculation, – 21 p.
  20. Kavoussi S.K. Live birth following IVF/ICSI using oocytes from donor who was conceived via IVF: a case report / S.K. Kavoussi, K.C. Odenwald, R.B. Summers-Colquitt, P.K. Kavoussi [et al] // J. Assist Reprod Genet. – 2015. –   32(11). – P. 1677-8.
  21. Lipovac M. Increased hyaluronan acid binding ability of spermatozoa indicating a better maturity, morphology, and higher DNA integrity after micronutrient supplementation / M. Lipovac, F. Bodner, A. Schtitz [et al] //   Med. J. Urol. – 2014. – V. 1. – P. 60–65.
  22. Simon L. Comparative analysis of three sperm DNA damage assays and sperm nuclear protein content in couples undergoing assisted reproduction treatment / L. Simon, L. Liu, K. Murphy, S. Ge, J. Hotaling [et al] // Hum Reprod. – 2014. – V. 29(5). – P. 904–917.
  23. Zagarskikh E. Experience in the treatment of normogonadotropic infertility in men / Yu. Zagarskikh, A.V. Labygina, N. A. Kurashova // Urologiya. – 2014. – V. 5. – P. 87–89.

 

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH