Особливості місцевого імунітету у жінок з невиношуванням вагітності

І. І Воробйова, В. Б.Ткаченко, С. М. Толкач,  А. А. Живецька-Денісова,
Н. В. Рудакова, Т. С. Наквасюк
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України»

Мета дослідження – вивчити особливості місцевого імунітету у вагітних з невиношуванням та здорових вагітних жінок.  Обстежено 80 жінок. Основну  групу становили 50 жінок з невиношуванням в анамнезі, контрольну групу – 30  відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Визначали показники місцевого імунітету, проводили бактеріологічні дослідження та гормональну кольпоцитологію. У зразках цервікального слизу вагітних жінок визначали концентрацію імуноглобулінів класів G, A, M, sIgA, лізоциму. Імунологічні характеристики місцевого імунітету вагітних жінок з невиношуванням відображають напруження місцевого протиінфекційного імунітету. Особливістю факторів місцевого імунітету у вагітних із загрозою переривання є зниження  рівня секреторного імуноглобуліну А та лізоциму, різке пригнічення лактобацилярної  флори на тлі порушення рецептивності  слизової шийки матки.

Ключові слова: невиношування вагітності, місцевий імунітет, мікробіоценоз піхви,  рецептори гормонів.

Актуальність дослідження. В умовах несприятливої демографічної ситуації в Україні відтворення популяції набуває  державного значення [2].

Одне з перших місць серед проблем практичного акушерства посідає невиношування вагітності.  Це ускладнення зумовлює половину всіх випадків мертвонароджень і більше половини випадків ранньої неонатальної  захворюваності та смертності [1].

Частота передчасного переривання вагітності  у структурі репродуктивних втрат досить висока, а лікування вкрай важке й часто малоефективне, тому що в більшості випадків не вдається точно встановити етіопатогенетичні фактори, що перешкоджають розвитку вагітності [2].

Вагітність – складний багатоступеневий процес із залученням великої кількості клітинних та гуморальних факторів імунітету, у тому числі  місцевого [3].

Встановлено, що при фізіологічному перебігу вагітності з ранніх термінів відбувається збільшення продукції цитокінів, що визначають розвиток імунної відповіді Th-2  опосередкованим шляхом. Це блокує реакції клітинного імунітету, що сприяє інвазії трофобласта  з подальшим розвитком  вагітності [4]. Зазначене можна розцінювати як активацію регуляторних механізмів, спрямовану на зниження прозапальної імунної активності й посилення синтезу блокуючих антитіл.

Незважаючи на безліч різних факторів, що мають пряме відношення до формування невиношування, одностайність поглядів на патогенез цієї патології відсутня.  Недостатня теоретична обґрунтованість патогенезу невиношування вагітності обумовлює емпіричність лікувальної тактики, що не дає змоги істотно знизити частоту цієї патології. Одним з найбільш перспективних напрямів у вивченні етіології й патогенезу невиношування вагітності є дослідження у сфері імунології вагітності [5].

Незважаючи на певну кількість наукових праць, присвячених ролі імунної системи взагалі і факторів місцевого імунітету зокрема, у патогенезі невиношування вагітності в доступній науковій літературі бракує відомостей про порушення імунного статусу при зазначеній акушерській патології.

Дослідження ролі імунної системи в етіології невиношування ґрунтується на аналізі пулу імунних клітин та імунних медіаторів/цитокінів у периферійній крові матері, а також деяких параметрів місцевого імунітету.

Доведено, що статеві органи жінки мають власну гуморальну систему. При цьому шийка матки є місцем найбільшої гуморальної активності [6].

 У зв’язку  з цим актуальним є аналіз  особливостей імунного статусу при фізіологічному та ускладненому перебігу вагітності.

Мета дослідження – вивчення особливостей місцевого імунітету у вагітних з невиношуванням та здорових вагітних жінок.

Матеріали та методи дослідження.  У  дослідженні взяли участь 80 вагітних від 18 до 40 років, які перебували під спостереженням у клініках ДУ «Інститут ПАГ НАМН України» у 2015–2016 рр.  Основну  групу становили 50 жінок з невиношуванням в анамнезі, контрольну групу – 30  відносно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності.

У всіх вагітних визначали показники місцевого імунітету, проводили бактеріологічні дослідження та гормональну кольпоцитологію. У зразках цервікального слизу вагітних жінок визначали концентрацію імуноглобулінів класів G, A, M, sIgA, лізоциму.

Статистичне оброблення одержаних даних проводилося стандартними методами варіаційної статистики з урахуванням розбіжностей за t критерієм Стьюдента, що оцінювали за допомогою показника достовірної ймовірності (p),  меншого за 0,05, за програмою Microsoft Office Exel 2003 for Windows  та STATISTIKA6.0.

Результати та їх обговорення.   З метою аналізу мікробіоценозу та наявності зв’язку між біотопами в організмі жінок з веріфікованою урогенітальною інфекцією та загрозою переривання вагітності нами було проведено  бактеріологічне обстеження генітального  тракту  жінок основної та контрольної груп.

У всіх обстежених жінок групи контролю виявлявся нормоценоз.

Вивчення показників мікробіоценозу у вагітних із загрозою переривання вагітності показало абсолютну відсутність пацієнток з нормальним станом мікрофлори генітального тракту.

У результаті аналізу спектра патогенної урогенітальної  мікрофлори пацієнток із загрозою переривання вагітності  інфікування  хламідіями виявлено у 12,1 % жінок, у 16,3 % було виявлено мікоплазми та/або уреаплазми,  у 8,9 % – збудник трихомоніаза.  Частота виділення  CMV спостерігалась  у 12,6 % жінок, HSV  та EBV – у 11,0 % та 6,3 % відповідно.

Середній рівень інтенсивності мікробної колонізації у цих жінок становив (6,4±0,5) Lg КОЕ/мл, що перевищувало показник у групі з фізіологічним перебігом вагітності – (2,9±0,6) Lg КОЕ/мл, (р<0,05).

При аналізі мікробного пейзажу найчастіше зустрічались такі мікроорганізми: у 50 % жінок – гриби роду Candida, у 28,3 % – гарднерели. Неспецифічну мікрофлору в монокультурі або асоціаціях становили штами:  St. еpidermidis (гемолітичний) – 43,8 % жінок,  E. coli – 47,8 %, St. aureus – 28,5 %,  Peptostreptococcus  – 26,2 %,  Enterococcus – 32,4 % жінок. Майже у 80 % випадків мікроорганізми зустрічались у дво- та трикомпонентних асоціаціях.

Бактеріологічні та ПЦР-дослідження показали, що у 54,7 % жінок із загрозою переривання вагітності спостерігалось формування багатокомпонентних вірусно-бактеріальних асоціацій, у той час як при неускладненому  перебігу вагітності такої ситуації не виявлено в жодному випадку.

Таким чином, у результаті порівняльного аналізу стану пологових шляхів у обстежених вагітних виявлено, що при загрозі переривання вагітності жінки мають більш інфіковані пологові шляхи, як за рахунок збільшення числа та інтенсивності колонізації мікроорганізмами, так і за рахунок збільшення частоти їх виділення.

Проведене оцінювання стану біоценозу піхви відповідно до класифікації Кіра Е. Ф., 2001. Дані  про структуру  стану біоценозу піхви у обстежених жінок  наведено на рис.1.

Згідно з даними обстеження, стан мікроекології піхви у жінок основної групи має відмінності від показників групи контролю за рахунок зменшення частоти нормального стану біотопу і збільшення частоти патологічних станів.

Для оцінювання локального імунітету шийки матки досліджено рівень основних імунологічних факторів цервікального слизу – імуноглобулінів класів А, М,G, секреторного імуноглобуліну А та лізоциму.

У нормі присутність імуноглобулінів пов’язана  як з локальним синтезом, так і з їх перенесенням током крові. Аналіз отриманих результатів показав зниження у 2,5 раза концентрації IgA в цервікальному секреті у жінок із загрозою переривання вагітності. У здорових вагітних на поверхні слизових оболонок відбувається постійна взаємодія антигенів та антитіл. IgA запобігає розвитку запалення на поверхні слизових оболонок, зокрема  урогенітального тракту [6].  Зниження секреції  IgA може мати  кілька причин. З одного боку, умовно-патогенні  мікроорганізми мають властивість руйнувати  IgA, з іншого – тривале існування запального процесу на фоні імунологічних дисфункцій призводить до виснаження ресурсів мікроорганізмів, внаслідок чого послаблюється антимікробний захист слизової оболонки геніталій. Це, у свою чергу, сприяє колонізації патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами піхви та цервікального каналу. Відомо, що екзогенний та ендогенний прогестерон підсилює секрецію імуноглобулінів.

Дослідження концентрації  sIgA показало достовірне зниження його рівня у вагітних із загрозою переривання у І та у  ІІ триместрах. Так, у І триместрі вагітності вміст цього секреторного імуноглобуліну в цервікальному слизі становив (0,36 ± 0,08) г/л, у другому – (0,42 ± 0,05) г/л, що статистично нижче, ніж у здорових – відповідно (1,62 ± 0,17) г/л, та (1,69 ± 0,22) г/л, (р < 0,05). Це доводить значні порушення  протиінфекційного захисту  генітального тракту у вагітних з явищами загрози переривання вагітності (табл. 1).

Таблиця 1. Показники місцевого імунітету в цервікальному слизі обстежених вагітних, г/л.

№ п/п Група жінок Кількість жінок Триместр

вагітності

sIgA, г/л

 

Ig G, г/л Ig A, г/л Ig M, % Лізоцим, г/л

 

1 Невиношування

вагітності

50 I (0,36±0,08)*# (1,37±0,25) (0,28±0,06)* 12 (0,022±0,003)*
2 II (0,42±0,05)** º (2,14±0,34) (0,32±0,12)** (0,052±0,009)**
3 ІІІ (1,29±0,41)# º (2,18±0,83) (0,25±0,04)*** (0,038±0,009)***
4 Контрольна 30 І (1,62±0,12)* (1,62±0,32) (0,81±0,09)* (0,16±0,02)*
5 ІІ (1,69±0,22)** (1,68±0,42) (0,86±0,09)** 15 (0,17±0,03)**
6 ІІІ (1,69±0,12) (1,64±0,34) (0,84±0,09)*** (0,16±0,02)***
Примітки: *   – позначена відмінність між рядками 1–4, (р<0,01);

**  – позначена відмінність між рядками 2–5, (р<0,05);

***  – позначена відмінність між рядками 3–6, (р<0,01);

# – позначена відмінність між рядками 1–3, (р<0,05);

º  – позначена відмінність між рядками 2–3, (р<0,05).

Дослідження рівня  IgG у цервікальному секреті не показало відмінностей між показниками у обстежених жінок (р > 0,05).

Відсутність IgМ у обстежених жінок із загрозою переривання вагітності (1-а група) доводить  наявність хронічного  запального процесу.

Лізоцим – фермент, що міститься в азурофільних гранулах нейтрофілів, має виражену антимікробну активність. Секрет шийки матки містить лізоцим, який має безпосередній антимікробний ефект, а також підсилює активність нейтрофілів.

Аналіз вмісту лізоциму в цервікальному секреті вагітних із загрозою переривання, асоційованою з урогенітальними мікст-інфекціями, показав значне  зниження його рівня впродовж  усієї вагітності. Це може бути пов’язано  зі зниженням функціональної активності  гранулярних нейтрофілів.

На сьогодні доведено, що адекватна імунна відповідь забезпечується відповідним гормональним статусом, будь-які зміни якого призводять до порушення нормальної імунної реактивності [7].

Наші дослідження показали, що в  більшості пацієнток із загрозою переривання вагітності в І триместрі має місце  порушення функції жовтого тіла, внаслідок чого знижується секреція прогестерону у порівнянні з жінками групи контролю, а також порушення рецепторного апарату слизових оболонок статевих шляхів. Внаслідок цього порушується реалізація  протективних ефектів прогестерону  під час  вагітності.

Відомо, що виразність децидуальних змін ендометрія залежить від вмісту естрогенів, а контроль за проліферативною активністю трофобласта належить, зокрема, прогестерону. Тому співвідношення цих гормонів у І триместрі вагітності, на нашу думку, дуже важливе для процесу плацентації.

Дослідження вмісту естрадіолу  та прогестерону  у крові  здорових вагітних (2-а група) у 1 триместрі  показали, що  їх концентрація  становила  відповідно (6,1 ± 0,46) нмоль/л  та (45,81 ± 1,016) нмоль/л. При цьому співвідношення прогестерон/естрадіол дорівнює 7,5.

У жінок з невиношуванням вагітності досліджувані показники  мали відмінності  від показників у жінок групи контролю. Внаслідок збільшення концентрації естрадіолу до (10,76 ± 0,49) нмоль/л  і зниження концентрації прогестерону  до (37,68 ± 1,99)  нмоль/л , що суттєво знижує співвідношення прогестерон/естрадіол, яке становить лише   3,5 за рахунок низького вмісту прогестерону.

Дослідження концентрації естрадіолу та прогестерону в крові обстежених жінок першої групи у ІІ триместрі показало таке. За  відсутності адекватного лікування ці гормональні порушення посилюються, що проявляється в подальшому зниженні концентрації прогестерону до (105,0 ± 4,22) нмоль/л, тоді як цей показників у здорових вагітних становить   (139,6 ± 5,7) нмоль/л (р < 0,05). Це доводить зниження гормонопродукуючої функції фетоплацентарного комплексу. Метаболічні порушення обміну прогестерону у фетоплацентарній системі є важливою ланкою патогенезу невиношування вагітності та затримки розвитку плода.

Починаючи з II  триместру вагітності, синтез 17-β-естрадіолу відбувається в плаценті. Концентрація гормону в сироватці крові в цей період відображає якість матково-плацентарного кровообігу. Показники естрадіолу в крові жінок з невиношуванням вагітності в II та Ш триместрах були значно нижчими – (28,72 ± 2,1) нмоль/л, ніж у здорових – (36,9 ± 3,8) нмоль/л, (р < 0,05),  що показує  наявність плацентарної дисфункції.

Дані кольпоцитологічного дослідження доводять, що в практично здорових вагітних переважали  мазки, що відповідають фізіологічному співвідношенню гормонів. Естрогенний та дистрофічний типи мазків не виявлені. При невиношуванні вагітності переважали мазки естрогенного та дистрофічного типів. Зіставлення показників кольпоцитологічних досліджень у жінок різних груп представлено на рис. 2.

Рис. 2. Структура мазків гормональної кольпоцитології в обстежених жінок, %.

Цитолітичний або запальний тип мазка, який не підлягає трактовці, спостерігався приблизно з однаковою частотою в обох групах обстежених жінок. Найгірші показники кольпоцитологічних досліджень властиві жінкам першої групи. Для них характерні мазки естрогенного та дистрофічного типу за відсутності нормальних мазків.

Майже в 40 % випадків у жінок основної групи (невиношування)  концентрація прогестерону в крові була на рівні показників у групі контролю. При цьому, за даними гормональної кольпоцитології, у цих жінок показники каріопікнозу (ІК) та еозинофілії (ІЕ) мали значні відмінності  між групами в динаміці вагітності (табл. 2).

Таблиця 2. Показники кольпоцитологічних досліджень у обстежених жінок у динаміці вагітності, М±m (%)

Термін вагітності (триместр) Група жінок Індекс дозрівання (клітини) ІК ІЕ
парабаза-льні проміжні Поверх-неві
І Невиношування

вагітності

(0,07 ± 0,04)* (58,1 ± 5,6)* (41,8± 3,6)* (50,8 ± 4,6)* (53,5 ± 3,8)*
Контрольна 0 81,4 ± 7,6 18,6 ± 2,9 15,0 ± 4,1 10,7 ± 3,1
ІІ Невиношування

вагітності

(0,16 ± 0,04)* (67,2 ± 2,2)* (32,6± 2,2)* (28,3 ± 2,2)* (30,5 ± 2,2)*
Контрольна 0 88,8 ± 4,7 11,2 ± 2,2 8,9 ± 2,0 6,1 ± 1,3
ІІІ Невиношування

вагітності

(0,3 ± 0,06)* (69,3 ± 2,9)* (30,4± 2,9)* (26,4 ± 2,8)* (29,3 ± 3,1)*
Контрольна 0 90,9 ± 5,0 9,0 ± 0,36 7,9 ± 0,23 5,6 ± 0,3
Примітка: * – достовірність різниці (p<0,05) порівняно з показниками групи здорових.

Отримані результати доводять, що в жінок з невиношуванням вагітності з ранніх термінів та впродовж вагітності має місце порушення роботи рецепторів гормонів. Це дуже важливий факт патогенезу невиношування вагітності.

Відомо, що стероїдні гормони спричиняють модулюючий вплив на  функцію місцевого імунітету шийки матки. Проведені дослідження показали, що при гормональному дисбалансі в епітелії слизової піхви розвиваються морфо-функціональні зміни, що призводять до дисбактеріозу, запальних процесів і порушення продукції факторів протиінфекційного захисту.

Таким чином, особливістю виявлених дисфункцій у жінок із загрозою переривання вагітності є зниження  рівня секреторного імуноглобуліну А у три рази, зниження рівня лізоциму, різке пригнічення лактобацилярної  флори на тлі порушення рецептивності слизової шийки матки.

Встановлено, що запальні захворювання нижнього відділу урогенітального тракту, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами, у більшості випадків мають хронічний характер з рецидивами і супроводжуються клініко-лабораторними ознаками. Їхня вираженість залежить від порушень у системі вродженого імунітету, складу мікробіоценозу та гормональної дисфункції.

Зміни в місцевому імунітеті, функція якого – розпізнавання та  елімінація чужорідних агентів, призводять до неадекватної відповіді  матері на настання та розвиток вагітності, наслідком чого може бути передчасне переривання вагітності.

Отже, здійснення аналізу стану місцевого імунітету шийки матки у вагітних жінок необхідне для прогнозування розвитку ймовірних ускладнень, а також для прийняття рішення про своєчасність проведення корекції виявлених порушень.

Вагітні, особливо з безсимптомними формами сполучених бактеріально-вірусних інфекцій, є групою ризику розвитку передчасного переривання вагітності та вертикальної передачі інфекційних агентів.

Висновки

  1. Імунологічні характеристики місцевого імунітету вагітних жінок з невиношуванням відображають напруження місцевого протиінфекційного імунітету при цій патології.
  2. Результати проведеного бактеріологічного обстеження вагітних з невиношуванням підтверджують необхідність проведення санації цервіко-вагінального біотопу, як на прегравідарному етапі, так і під час вагітності, для нормалізації мікробіоценозу статевих шляхів та підвищення локального імунітету в такого контингенту жінок.
  3. Досліджені концентрації гормонів крові та гормональної кольпоцитології у жінок з невиношуванням вагітності показали наявність порушення роботи рецепторів гормонів.
  4. Особливістю факторів місцевого імунітету у вагітних із загрозою переривання є зниження рівня секреторного імуноглобуліну А та лізоциму, різке пригнічення лактобацилярної  флори на тлі порушення рецептивності  слизової шийки матки.
  5. Причинно-наслідковий зв’язок розвитку невиношування вагітності полягає в такому: запальні захворювання статевих шляхів різного походження призводять до активації прозапальної відповіді, що в умовах порушення роботи рецепторів до естрогенів та прогестерону викликає комплекс  нейро-імунно-гуморальних змін та в подальшому призводить до  передчасного переривання вагітності.

Література

  1. Воробйова І. І. Імуно-генетичні підходи до діагностики невиношування вагітності як мультифакторіального захворювання / І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко, Л. А. Лівшиць, А. А. Живецька-Денисова, С. П. Писарєва, В. Б. Ткаченко, Н. В. Рудакова, С. М. Толкач, Т. С. Черненко. – Київ, 2016. – 30 с.
  2. Воробйова І. І. Нові підходи до лікування загрози переривання вагітності / І. І. Воробйова, Живецька-Денисова А. А., Писарєва С. П., Ткаченко В. Б., Рудакова Н. В., Обухова Г. Ю. // Таврический медико-биологический вестник. – 2011. – Т.14. – № 3, ч.2 (55). – С.60–63.
  3. Воробйова І. І. Особливості генетичного поліморфізму гена інтерлейкіну-6 у вагітних жінок / І. І.Воробйова, В. Б. Ткаченко, Л. А. Лівшиц, А. М. Кучеренко, С. Н. Толкач   // Перинатология и педиатрия. – 2012. – № 4(52). – С.43–44.
  4. Воробьёва И. И. Особенности полиморфизма генов разных классов у женщин украинской популяции с невынашиванием беременности / И. И. Воробьёва, Н. Я. Скрипченко, В. Б. Ткаченко, Н. В. Рудакова, А. А. Живецька-Денисова, Л. А. Лившиц  // Тезисы. ІІІ Общерос. семинар «Репродуктивный потенциал России: Здоровье женщины-здоровье нации», Казань 27 февраля – 1марта 2013г. – Москва : Медиабюро Status Praesens. – 2013. – С.
  5. Воробйова І. І. Профілактика утробного інфікування та збереження вагітності у жінок з репродуктивними втратами в анамнезі / І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко, Т. С. Черненко, В. Є. Срібна, Г. О. Толстанова, О. П. Свята // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2014. –  Т. IV, № 2(12). – С.137–140.
  6. Воробйова І. І. Особливості мікробного пейзажу у вагітних з репродуктивними втратами в анамнезі / І. І. Воробйова, Н. Я. Скрипченко, Т. С. Черненко, В. Б. Ткаченко  // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2014. – Т. 77, № 2. – С. 40–45.
  7. Воробйова І. І. Особливості імунного статусу жінок із звичним невиношуванням / І. І. Воробйова, С. П. Писарєва, Н. В. Рудакова // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». – 2005. – Т. 141, ч. ІІ. – С. 7–8. 

REFERENCES

  1. Vorobyova, I. I., Skrypchenko, N. Ya., Livshyts, L. A., Zhyvetska-Denysova, A. A., Pysaryeva,C. P., Tkachenko, V. B., Rudakova, N. V., Tolkach, S. M.,  Chernenko, T. S. (2016). Imuno-henetychni pidkhody do diahnostyky nevynoshuvannya vahitnosti yak multyfaktorialnoho zakhvoryuvannia [Immuno-genetic approaches to the diagnosis of miscarriage as a multifactorial illness].  Kyiv, 30 p. [in Ukrainian].
  2. Vorobyova, I. I., Zhyvetska-Denysova, A. A., Pysaryeva, S. P., Tkachenko, V. B., Rudakova, N. V., Obukhova, H. Yu. (2011).  Novi pidkhody do likuvannya zahrozy pereryvannya vahitnosti [New approaches to the treatment of the threat of abortion]. Tavricheskii mediko-biologicheskii vestnik – Taurian medical and biological bulletin, vol.14, 3, 2(55), pp. 60–63] [in Ukrainian].
  3. Vorobyoia, I. I., Tkachenko, V. B., Livshyts, L. A., Kucherenko, A. M., Tolkach, S. N. (2012). Osoblyvosti henetychnoho polimorfizmu hena interleykinu-6 u vahitnykh zhinok [Features of genetic polymorphism of the gene of interleukin-6 in pregnant women]. Perynatolohyia i pedyatryia – Perinatology and pediatrics, 4(52), pp.43–44[in Ukrainian].
  4. Vorobiova, I. I, Skripchenko, N. Ya., Tkachenko, V. B., Rudakova, N. V., Zhivetska-Denisova, A. A., Livshits. L. A. (2013). Osobennosti polimorfizma genov raznykh klassov u zhenshchin ukrainskoi populyatsii s nevynashivaniiem beremennosti [Peculiarities of polymorphism of genes of different classes in women of Ukrainian population with miscarriages]. III Obshcherossiiskii seminar «Reproduktivnyi potentsial Rossii: Zdorovie zhenshchiny-zdorovie natsii», (27 fevralya-1marta 2013 g., Kazan) – Theses ІІІ All-Russian seminar “Reproductive potential of Russia: Women’s health-health of the nation”. Moskva:Mediabyuro Status Praesens.(p.9). [in Russian].
  5. Vorobiova, I. I., Skrypchenko, N. Ya., Chernenko, T. S., Sribna, V. Ye., Tolstanova, H. O., Sviata, O. P. (2014). Profilaktyka utrobnoho infikuvannia ta zberezhennia vahitnosti u zhinok z reproduktyvnymy vtratamy v anamnezi [Prevention of uterine infection and preservation of pregnancy in women with reproductive losses in the history]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology, surgery and perinatal medicine, vol. IV, 2(12), pp.137-140 [in Ukrainian].
  6. Vorobiova, I. I., Skrypchenko, N. Ya., Chernenko, T. S., Tkachenko, V. B. (2014). Osoblyvosti mikrobnoho peizazhu u vahitnykh z reproduktyvnymy vtratamy v anamnezi [Features of microbial landscape in pregnant women with reproductive loss in history]. Pediatriya, akusherstvo i hinekolohiya – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, Vol.77, 2, pp.40-45 [in Ukrainian].
  7. Vorobiova, I. I., Pysaryeva, S. P., Rudakova, N. V. (2005). Osoblyvosti imunnoho statusu zhinok iz zvychnym nevynoshuvannyam [Peculiarities of the immune status of women with usual miscarriage]. Trudy Krymskoho hosudarstvennoho medytsynskoho unyversyteta ym. S. Y. Heorhyevskoho «Problemy, dostyzhenyya y perspektyvy razvytyya medyko-byolohycheskykh nauk y praktycheskoho zdravookhranenyya». – Proceedings of the Crimean State Medical University. SI Georgievsky “Problems, achievements and prospects of development of medical and biological sciences and practical public health”, Vol. 141, II, pp. 7–8 [in Ukrainian].

I. Vorobyova, V. Tkachenko, S. Tolkach, A. Zivetska-Denisova, N. Rudakova, T. Naquasyuk, Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, NAMS of Ukraine

FEATURES OF LOCAL IMMUNITY IN WOMEN WITH NON-PREGNANCY

The purpose of the study: to study the features of local immunity in pregnant women with non-pregnancy and healthy pregnant women. The main group consisted of 50 women with a history of failure, control group – 30 relatively healthy women with a physiological course of pregnancy. Indicators of local immunity, bacteriological studies and hormonal colpocytology were determined. In samples of cervical mucus in pregnant women, the concentration of immunoglobulins of classes G, A, M, sIgA, lysozyme was determined. Immunological characteristics of local immunity of pregnant women with non-delivery reflect the tension of local anti-infectious immunity. The peculiarity of the factors of local immunity in pregnant women with a threat of interruption is a decrease in the level of secretory immunoglobulin A and lysozyme, a sharp inhibition of lactobacillary flora on the background of a violation of the receptivity of the cervix mucosa.Key words: non-pregnancy, local immunity, vaginal microbiocenosis, hormonal receptors.

И. И. Воробьева, В. Б., Ткаченко, С. Н. Толкач, А. А. Жывецкая-Денисова, Н. В. Рудакова, Т. С. Наквасюк  ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины»

ОСОБЕННОСТИ МЕСТНОГО ИММУНИТЕТА У ЖЕНЩИН С НЕВЫНАШИВАНИЕМ БЕРЕМЕННОСТИ

Цель исследования: изучить особенности местного иммунитета у беременных с невынашиванием и здоровых беременных женщин. Основную группу составили 50 женщин с невынашиванием в анамнезе, контрольную группу – 30 относительно здоровых женщин с физиологическим течением беременности.

Определяли показатели местного иммунитета, проводили бактериологические исследования и гормональную кольпоцитологию. В образцах цервикальной слизи беременных женщин определяли концентрацию иммуноглобулинов классов G, A, M, sIgA, лизоцима. Иммунологические характеристики местного иммунитета беременных женщин с невынашиванием отражают напряжение местного противоинфекционного иммунитета. Особенностью факторов местного иммунитета у женщин с угрозой прерывания беременности является снижение уровня секреторного иммуноглобулина А и лизоцима, резкое угнетение лактобациллярной флоры на фоне нарушения работы рецепторов слизистой шейки матки.

Ключевые слова: невынашивание беременности, местный иммунитет, микробиоценоз влагалища, рецепторы гормонов.

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH