Практика остеопатичного підходу у випадках тазового передлежання плода. Погляд лікаря-гінеколога

О. О. Ошуркевич, лікар акушер-гінеколог, асп. каф. акушерства, гінекології та перинатології ФПДО ЛНМУ ім. Д. Галицького, перинатальний психолог.

У статті доводиться доцільність застосування практики остеопатичного підходу у випадках тазового передлежання плода. Демонструється, що за допомогою зазначеної методики можлива корекція анатомічних структур органів малого та великого тазу зі створенням умов для самостійного повороту плода з тазового передлежання в головне.

Ключові слова: остеопатія, тазове передлежання плода, фізіологічний підхід, альтернативні методики, малоінвазивна техніка, акушерський поворот плода.

Вступ

  В умовах сьогодення, коли невпинно зростає показник кесаревого розтину в Україні, є надзвичайно важливим м’який фізіологічний підхід до ведення вагітності у жінок з тазовим передлежанням плода. Вибір малоінвазивних технік, а також ощадливих альтернативних способів та маніпуляцій в умовах сучасної економічної ситуації часто є основними пріоритетами, які визначаються на благо пацієнта [7; 8].

Вітчизняна література описує досвід акушерського повороту плода у пізні терміни вагітності, дає пояснення причин ускладнень даної процедури й чітких умов її виконання [3; 4; 5; 6]. Одночасно  в країнах Західної Європи широко розповсюджений окремий напрям медицини – остеопатія, що містить розуміння нозології в організмі з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків між механічними пошкодженнями тканин організму і патологією, яка розвивається в результаті цього [9]. Остеопатія є цілісною системою філософського підходу до діагностики та лікування і розглядає організм в єдності його механічних, гідродинамічних та нервових функцій. Пріоритетом цього методу є вивчення дисфункції макро- і мікрорухливості тканин людини, що призводять до функціональних пошкоджень і впливають на весь організм.

У випадку тазового передлежання плода на пізніх термінах вагітності, остеопатичний підхід є досить цікавим, оскільки за допомогою його техніки можлива корекція анатомічних структур органів малого та великого тазу зі створенням умов для самостійного повороту плода з тазового передлежання в головне [9].

Мета дослідження

Застосувати запозичений в європейських школах остеопатії досвід сприяння повороту плода з тазового передлежання в головне в терміні вагітності 35–36 тижнів. Порівняти остеопатичний підхід з класичним акушерським поворотом. Налагодити такий спосіб співпраці пацієнта, лікаря –акушера-гінеколога та лікаря-остеопата, при якому пацієнтка перебуває під безперервним наглядом від моменту настання вагітності до раннього післяпологового періоду. Виробити систему «здорового підходу» до поняття вагітності із залученням здорового харчування та помірної фізичної активності.

Новизна дослідження

Вперше налагоджено співпрацю акушера-гінеколога, остеопата, фахівця з перинатальної психології та пацієнта від моменту настання вагітності до раннього післяпологового періоду. Вперше застосовано остеопатичні практики з метою сприяння повороту плода з тазового передлежання в головне на 35–36 тижні вагітності. Вперше для вирішення поставленої мети  застосовано міждисциплінарний підхід.

Методи та методики діагностики

  1. УЗД, ведення вагітності згідно з протоколами МОЗ [1; 2].
  2. Безперервний контакт із пацієнтом на основі довірливих взаємовідносин.
  3. Ретроспективний аналіз обмінних карт та медичної документації.
  4. Кардіотокографія.
  5. Остеопатичні техніки (школа Барраля, інститут Апледжера) [9]:
  • урівноваження верхньої частини поперекового м’яза, квадратного м’яза та діафрагми з проведенням декомпресії поперекових хребців;
  • розслаблення грушеподібного м’яза, приведення кісток тазу в рівновагу і розкриття стегна;
  • тест зміни форми ромба Міхаеліса під час руху пацієнтки;
  • корекція крижово-поперекового зчленування;
  • корекція крижово-здухвинних суглобів;
  • корекція позиції матки;
  • тестування круглих зв’язок;
  • тестування і корекція широких зв’язок;
  • корекція м’язів тазового дна.

Результати

Нами проведено спостереження за десятьма вагітностями на засадах щоденного спілкування з пацієнтом та його родиною. Умови відбору пацієнтів: вперше або повторно вагітна жінка з необтяженим акушерським та гінекологічним анамнезом, віком 25 – 33 роки, спортивної статури, яка веде активний спосіб життя (спорт до настання вагітності), з масово-ростовими параметрами в межах конституційної норми, з нормальним фізіологічним перебігом вагітності, відсутністю екстрагенітальної патології  та з регулярним моніторингом вагітності згідно з рекомендаціями наказу МОЗ України № 417 [1; 2].

Під час вагітності пацієнтам запропоновано змінити їхнє стандартне фізичне навантаження на заняття йогою за напрямом Birthlight (англійська школа. – Авт.) з метою оволодіння навичками розслаблення  м’язів тазового дна за схемою – одне заняття на тиждень. У разі діагностування в кожної з пацієнток неправильного положення плода, починаючи з 26-го тижня вагітності, було рекомендовано гімнастику для вагітних (колінно-ліктьове положення – по 15 хв. три рази на день), а також сон на відповідному боці.

У терміні 35–36 тижнів вагітності при констатації тазового передлежання плода за відсутності результату від гімнастики для вагітних та за умови відсутності протипоказань до будь-яких маніпуляцій (відшарування плаценти, передчасне дозрівання плаценти тощо) застосовано остеопатичні практики до жінок. Таким чином, створено  додатковий простір у ділянці малого та великого тазу та зініційовано самостійний поворот плода у головне положення. Одночасно проведено щоденний контроль за рухами плода та станом плода із записом кардіотокограми.  У шести пацієнток поворот плода у головне положення відбувся протягом п’яти днів, у двох – протягом шести, у двох пацієнток плід не повернувся і пологи завершилися кесаревим розтином згідно із показаннями до операції.

Висновки

  1. Гімнастика для вагітних, хоч і не завжди дає бажаний результат щодо повороту плода, все ж залишається актуальним методом для покращення функції нирок під час вагітності.
  2. На відміну від зовнішнього акушерського повороту, який є варіантом вимушеної агресивної акушерської тактики, сприяння самостійному повороту плода із застосуванням м’яких остеопатичних технік є суттєво ощаднішим методом, адже несе в собі елементи «погладжування» і «доторкання».
  3. Остеопатичний підхід безперечно можна вважати альтернативою в багатьох ситуаціях на межі традиційної та реабілітаційної медицини, його використання потребує ретельного вивчення і впровадження в практику.
  4. Описаний спосіб злагодженої співпраці пацієнта, лікаря – акушера-гінеколога та лікаря-остеопата дає змогу зменшити відсоток кесаревих розтинів, а також позитивно впливає на фізіологічний перебіг вагітності, дає можливість уникнути низки ускладнень під час пологів та в післяпологовому періоді й гармонійно вписується в питання лактації, здорового неонатального періоду та дитинства новонародженого.
  5. З метою підтримання гармонійного емоційного мікроклімату в сім’ї вкрай важливо залучати до співпраці з її членами фахівця з перинатальної психології, а у випадках патологічного перебігу вагітності, ситуацій з необхідністю кесаревого розтину та втрати лактації – психотерапевта.

Науково-практичне застосування

Остеопатичні маніпуляції з чітко розробленим алгоритмом могли б стати цінними для широкого застосування в щоденній практиці  в умовах акушерсько-гінекологічних стаціонарів як у випадках діагностики тазового передлежання плода та вибору тактики пологів (таким чином сприяючи зменшенню відсотка різноманітних ускладнень) так і в багатьох інших ситуаціях. На основі цього дослідження планується розроблення авторської методики.

  1. O. Oshurkevich, obstetrician-gynecologist, post-graduate student of the Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology, FPDO LNMU them. D. Halytsky, perinatal psychologist

 

PRACTICE OF AN OSTEOPATHIC APPROACH IN CASES OF PELVIC FETAL PRESENTATION. THE VIEW OF THE GYNECOLOGIST

 

The article proves the expediency of applying the practice of the osteopathic approach in cases of pelvic presentation of the fetus. It is demonstrated that with the help of this technique it is possible to correct the anatomical structures of the organs of the small and large pelvis with the creation of conditions for self-rotation of the fetus from the pelvic presentation to the main one.

Key words: osteopathy, pelvic presentation of fetus, physiological approach, alternative techniques, minimally invasive technique, obstetric fetal turn.

 

О. О. Ошуркевич, врач акушер-гинеколог, асп. каф. акушерства, гинекологии и перинатологии ФПДО ЛНМУ им. Д. Галицкого, перинатальный психолог

ПРАКТИКА ОСТЕОПАТИЧЕСКОГО ПОДХОДА В СЛУЧАЯХ ТАЗОВОГО ПРЕДЛЕЖАНИЯ ПЛОДА. ВЗГЛЯД ВРАЧА-ГИНЕКОЛОГА

В статье доказывается целесообразность применения практики остеопатического подхода в случаях тазового предлежания плода. Демонстрируется, что с помощью указанной методики возможна коррекция анатомических структур органов малого и большого таза с созданием условий для самостоятельного поворота плода с тазового предлежания в главное.

Ключевые слова: остеопатия, тазовое предлежание плода, физиологический подход, альтернативные методики, малоинвазивная техника, акушерский поворот плода.

ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES

  1. Наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».

Nakaz MOZ Ukrayiny № 417 vid 15.07.2011 r. «Pro orhanizatsiyu ambulatornoyi akushersʹko-hinekolohichnoyi dopomohy v Ukrayini» [in Ukrainian].

  1. Наказ МОЗ України № 899 від 27.12.2006 р. «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Тазове передлежання плода»

Nakaz MOZ Ukrayiny № 899 vid 27.12.2006 r. «Pro zatverdzhennya klinichnoho protokolu z akushersʹkoyi dopomohy« tazovykh peredlezhannya ploda» [in Ukrainian].

  1. Акушерство та гінекологія: у 4 т.: національний підручник / Кол. авт.; за ред. акад. НАМН України, проф. В. М. Запорожана. – Т. 1: Акушерство. К .: ВСВ «Медицина», 2013. – С. 183–236, 471–

Akusherstvo ta hinekolohiya: u 4 t .: natsionalʹnyy pidruchnyk / Kol. Avt .; za red. akad. NAMN Ukrayiny, prof. V. M. Zaporozhana. – T. 1: Akusherstvo. Do.: VSV «Medytsyna», 2013. – S. 183– 236, 471–480 [in Ukrainian].

  1. Абрамченко В. В. «Классическое акушерство. Книга вторая. – СПб.: «НОРДМЕДИЗДАТ», 2008. – С. 389–441.

Abramchenko V. V. «Klassicheskoye akusherstvo. Kniga vtoraya. – SPb .: «NORDMEDIZDAT», 2008. – S. 389–441 [in Russian].

  1. Акушерство и гинекология: пер. с англ. доп. // гл. ред. Савельева Г. М. – М.: ГЕОТАРМЕДИЦИНА, 1997 р. – С. 111–132, 315–340.

Akusherstvo i hinekolohiya: prov. z anhl. dop. // hl. red. Savelʹyeva H.M. – M .: HEOTARMEDITSINA, 1997 r. – S. 111–132, 315–340 [in Russian].

  1. Акушерская агрессия, v. 2.0. / В. Е. Радзинский. – М.: Изд-во журнала Status Praesens, 2017. – С. 473–685

Akushersʹka ahresiya, v. 2.0. / V. YE. Radzynsʹkyy. – M .: Yzd-vo zhurnalu Status Praesens, 2017. – S. 473–685 [in Russian].

  1. Оден М. Роды и еволюция HOMO Sapiens / М. Оден ; Издательство Назаровых, 2014 г. – 216 с.

Oden M. Rody i Yevolyutsiya HOMO Sapiens / M. Oden; Izdatel’stvo Nazarovykh, 2014 g. – 216 S. [in Russian].

  1. Оден М. Кесарево сечение: безопасный выход или угроза будущему? М. Международная школа традиц. акушерства, 2009. – 212 с.

Oden M. Kesarevo secheniye: bezopasnyy vykhod ili ugroza budushchemu? M. Mezhdunarodnaya shkola tradits. akusherstva, 2009. – 212 S. [in Russian].

  1. Жан-Пьер Барраль. Урогенитальные манипуляции. Санкт-Петербург : ООО «Институт Клинической Прикладной Кинезиологии», 2015 р. – 256 с.

Zhan-P’yer Barral’. Urogenital’nyye manipulyatsii. Sankt-Peterburg: OOO «Institut klinicheskoy Prikladnoy kineziologii», 2015 – 256 S. [in Russian].

START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH